Стаття "Медіація, як засіб профілактики конфліктів у спілкуванні підлітків"

Курят Леонід Анатолійович

Медіація, як засіб профілактики конфліктів у спілкуванні підлітків

У статті проаналізовано можливості і механізми впровадження шкільних служб порозуміння та медіації, як засобу профілактики конфліктів серед підлітків під час спілкування.

Процес соціалізації здобувачів освіти  в сучасних умовах розвитку суспільства передбачає насамперед формування повноцінно-активної, громадсько-свідомої особистості та має ґрунтуватися на вихованні в дитини почуття власної гідності, усвідомлення своєї самоцінності, унікальності, поваги до себе та інших,  віри у свої сили. Проте на заваді формуванню гармонійно розвиненої  особистості інколи стають різні прояви агресії та  агресивної  поведінки як учасників освітнього середовища, так і  членів соціуму в цілому, а також та різні чинники, що негативно впливають на формування особистості.

Сучасне стрімке життя зі стресами, надзвичайно великим потоком негативної інформації з телеекранів, інтернет-ресурсів, насичене різноманітними шокуючими ефектами, погонями, жахами, насиллям, аморальністю, важким тягарем лягає на свідомість та нерви наших дітей. Захист їх  внутрішнього світу від  негативних впливів є спільною турботою дорослих, які мають справу з дітьми, педагогів та батьків. Необхідною умовою формування навичок загальної культури у дітей в сучасних умовах є профілактика девіантної поведінки. Конструктивно вирішити конфлікт мирним шляхом з урахуванням цілей та інтересів обох сторін допомагає нейтральна сторона, а саме медіатор.

Багато вчених та науковців зробили свій внесок у вичення та дослідження Інституту медіації. Їх докладно висвітлено у працях В.М. Баранової, Р.О.Безпальчої, Є.О.Борисової, С.В.Васильчака, В.В.Землянської, Г.І.Єрьоменко. Важливими та значущими є напрацювання Науковців у цій галузІ, Водночас сучасне життя потребує постійної уваги до практичної сторони питання, адже це є передумовою формування гармонійно розвиненої особистості

Метою статті є розгляд актуальності проблеми впровадження в освітньому середовищі медіації та виявлення умов для створення шкільних служб порозуміння з метою превентивного виховання  здобувачів освіти та профілактики конфліктів в учнівському середовищі.

Уміння  ефективно спілкуватись, тобто взаємодіяти з іншими учасниками соціуму без конфліктів, Уміння слухати та здатність попередити агресію співрозмовника  є  умовами злагоджених міжособистісних стосунків. Однак так буває не завжди: у повсякденному житті ми постійно зустрічаємось з конфліктами.

Слово «конфлікт» використовується стосовно доволі широкого кола явищ – від збройних сутичок і протистояння різних соціальних груп до побутових непорозумінь. Ми називаємо конфліктом сімейну сварку, дискусії в парламенті, зіткнення інтересів, позицій, поглядів та внутрішніх мотивів людини, боротьбу її власних бажань, почуття обов’язку тощо. Хоча переважна більшість людей вважає конфлікт суто негативним явищем,насправді він має потенціал, який варто навчитись використовувати. Він може зробити нас сильнішими та мудрішими, вплинути на вольову сферу, допомогти зрозуміти свої нові якості, зблизити з людьми, які нас оточують та дає можливість досягнути якісно нового рівня власного особистісного розвитку та поглянути на звичні речі по-іншому. З другого боку, на емоційному рівні в результаті конфліктів у людини може виникнути почуття образи, гніву та роздратування, під впливом яких може з’явитися депресія, а також різні суперечливі відчуття в особистості. У процесі конфлікту людина покладається на власний егоїзм, не завжди враховуючи почуттята думки протилежної сторони, але згодом може виснажитися і прагнутиме  якомога швидше завершити суперечку.

 Люди відстоюють свої інтереси та позиції  у різний спосіб. На сьогоднішній день існує три загальновідомих підходи до вирішення конфліктів:

1. Застосування сили – використання учасниками підходу з позиції сили означає примус сторони до дій, яких ви хочете від неї домогтись.

2. Підхід з позиції права – звернення до закону чи адміністративних процедур закріплених на законодавчому рівні.

3. Обговорення інтересів – можливість сфокусуватися на проблемі, з урахуванням прихованих потреб сторін та її інтересів [4,c.8].

    При детальнішому розгляді цих підходів очевидною стає потреба розв’язувати конфлікти так, щоб максимально задовольнити обидві сторони,  враховуючи їх позиції та інтереси. Це абсолютно неможливо зробити, застосовуючи підхід з позиції сили, чи з позиції закону – обидва підходи передбачають примус, який має різне походженняв кожному з підходів. Таким чином, з точки зору «відновлення стосунків» між учасниками конфлікту, найкращим є розв’язання ситуації за принципом «виграш – виграш», який досягається лише за умови врахування інтересів та позицій обидвох сторін за допомогою процедури медіації.

 Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася [3, с.1]. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.

Під час проведення процедури медіації усі сторони повинні пам’ятати про певні правила та обв’язки, яких необхідно дотримуватися – основні принципи медіації:

• Добровільність – кожна зi сторін добровільно приймає рішення щодо участі у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва; можливість добровільного припинення процесу  на будь-якому етапі.
• Розподіл відповідальності – сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор –  за дотримання правил та принципів процедури.
• Нейтральність, безпристрасність – під час процесу медіатор не  займає позицію однієї з сторін, не оцінює їх, а в рівній мірі допомагає обом. Медіатор є нейтральним по відношенню до конфлікту (не «втягується» у суперечку) і, в той же час, щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для обох рішення.
• Конфіденційність –  усе, що відбувається на медіації не розголошується ні медіатором, ні сторонами.  За винятком ситуацій, коли сторони планують завдати шкоди собі чи комусь [2, c.13].

Вирішуючи конфлікт за допомогою медіації, сторони повинні налаштуватися на співробітництво, і це є головною задачею медіатора – спеціально підготовленого посередника у вирішенні конфліктів, який однаково підтримує обидві сторони та допомагає їм знайти взаємоприйнятне рішення.

Медіатор має виконувати низку правил. Він має уважно слухати і не перебивати; чітко висловлювати свою думку; ставити питання, що сприяють розумінню ситуації; ставиться до кожного учасника події з повагою; дотримуватися нейтралітету і не приймати нічиєї сторони; утриматиися від порад і не висловлює свою точку зору;не звинувачувати нікого. Його головне завлання – допомогти учасникам процедури примирення знайти справедливе вирішення проблеми, що спричинила конфлікт чи суперечку [2, c.23].

Необхідно пам’ятати, що медіація як процедура має за мету саме вирішення конфлікту з урахуванням інтересів та позицій його сторін (окремих особистостей або груп), а не пошуку  винних. Таким чином, робота з конфліктом за допомогою медіації – це погляд у майбутнє стосунків, а не в їх минуле.

 Шкільна медіація передбачає вирішення конфліктів у школі ненасильницьким шляхом, шляхом переговорів за допомогою нейтрального неупередженого посередника – медіатора. Медіацію однолітків розглядають як спеціальний підхід у медіації, коли медіаторами в конфліктах між учнями стають інші учні[1, c.3].

 На основі вище зазначеного можемо зробити такі висновки, що під  цим поняттям розуміється добровільний і конфіденційний процес, в якому нейтральна третя сторона (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася та таке вирішення конфлікту, де б були враховані інтереси і позиції обох сторін та вони були задоволеними та взаємоприйнятними. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання, а також інформація, яка стала відомою всім учасникам зустрічі не виноситься на загал ні медіатором, ані сторонами конфлікту. У будь-який момент учасники за бажанням можуть вийти з процедури медіації, адже участь у ній є виключно добровільною, та за ініціативи учасників непорозуміння.

За даними МВС України, статистика правопорушень, що були скоєні школярами за останні десять років, переконливо свідчить, що кількість правопорушників у цій категорії збільшилась від 5653 до 7685 чоловік, тобто приріст за десять років складає 36%. Приріст злочинів, кваліфікованих як хуліганство, склав 4,3 %. У два з половиною рази збільшилась кількість умисних вбивств,у 2,3 – завдання тяжких тілесних ушкоджень. Кожен двадцятий вчинив злочин мотивуючи його бажанням помсти; 12,9 % скоїли злочинпід впливом інших співучасників. Та ж статистика свідчить, що більшості правопорушень, скоєних школярами, передували незначні проступки, що не підлягають кримінальній відповідальності. Отже, відсоток правопорушень серед підлітків можна було б значно скоротити, якби у системі освіти і виховання існував ефективний механізм профілактики насильства серед школярів [4, c.12].

 Конфлікти у школі є природним явищем, вони пов’язані із перебуванням, розвитком, навчанням в одному середовищі великої кількості людей – дітей та дорослих. Підхід до вирішення конфліктів, заснований на моральних  цінностях - повазі, рівності, толерантності, довірі сприяє розвитку відповідальності, комунікативних якостей, вчить учасників освітнього середовища, які мають труднощі у спілкуванні або стали учасниками  конфліктних ситуацій, розуміти їх причини та усвідомлювати їх наслідки.

 Існує кілька освітніх програм, спрямованих на розвиток у школярів навичок вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом. Одна з них – програма «Медіація однолітків»: школярі-медіатори проводять зустрічі з однолітками, між якими виник конфлікт, і допомагають їм залагодити суперечку з урахуванням інтересів всіх сторін. Таким чином, медіація однолітків покладає відповідальність за вирішення конфліктів на самих учнів. Школярі мають багато переваг перед досвідченими спеціалістами при вирішенні конфліктів, що виникають між однолітками [4,c.13].

У школах, де працюють служби порозуміння, формується атмосфера співпраці та поваги, учні почуваються захищеними, адже кожна людина має право на помилку. Навички ефективної комунікації учні приносять у сім’ю, зменшується напруженість під час уроків та інших шкільних заходів. Цінною та корисною є також інформаційно-просвітницька робота в школі з основ конфліктології для учнів різного віку, вчителів та батьків, яку здійснює керівник шкільної служби порозуміння. Йому можуть допомагати в цьому навчені учні-медіатори.

Створення та ефективна робота шкільної служби медіації неможлива без підтримки та сприяння адміністрації школи. Це робота, яка потребує багатьох років, відданості та терпіння всієї злагодженої команди.

 Якщо школа хоче започаткувати у себе шкільну службу медіації, слід почати з інформаційно-роз’яснювальної роботи.

При обговоренні можливості створення такої служби порозуміння у школі потрібно знайти більше інформації, зробити повідомлення або невелику презентацію на шкільних зборах, засіданні педагогічної та батьківської ради, у класах та вивчити досвід шкіл, в яких такі служби вже запроваджені та працюють. Необхідно визначитись з кабінетом, або аудиторією, яка б мала  необхідні меблі (стіл, стільці а також необхідну канцелярію та визначитись з координатором, педагогом, який буде очолювати та здійснювати весь процес запровадження та здійснення медіації. І саме від готовності, майстерності та практичних навичок координатора залежить рівень підготовленості та компетентності Й успішності у здійсненні  медіаторами відновних практик з вирішення шкільних конфліктів у процедурі  медіації.

 Процес медіації на практиці виявляється складним. Спочатку медіатор знайомить сторони з процесом медіації, його завданнями, принципами та правилами. Потім кожна зі сторін описує своє бачення ситуації, що склалася. Зі сказаного медіатор складає список питань, які потребують розв’язання. Сторони за допомогою медіатора знаходять можливі варіанти розв’язання суперечки, у кінці процесу сторони обговорюють варіанти розв’язання конфлікту, обирають найбільш прийнятний та укладають угоду, яку в подальшому зобов'язуються виконувати та дотримуватись зазначеного в процесі медіації, підписують її.

Відновні практики з медіації складається з певних етапів, під час яких застосовуються спеціальні техніки і методи для прояснення ситуації і стану опонентів: підготовчий; індивідуальні зустрічі; зустріч сторін (медіативна бесіда); фаза реалізації.

Перевагами медіації вважають економію часу; зниження вартості процесу вирішення спору; можливість впливати на результат; конфіденційність процедури; можливість збереження або відновлення ділових взаємин з партнерами; можливість запобігти виникненню подібних конфліктів у майбутньому; гарантію виконання рішення (у разі успішної медіації)

Медіації можуть проводитися одним або декількома людьми. Медіація, що проводиться кількома людьми, доцільна, коли йдеться про складні конфлікти, де беруть участь більше двох сторін і необхідні тривалі медіаційні зустрічі [3, с. 2].

 Щоб запровадити шкільну службу порозуміння, важливо мати цілі та мету введення: створення безпечного середовища для здобувачів освіти та виховання громадянсько-активної та свідомої особистості, культури поведінки  у дітей та навичок безконфліктного спілкування, вміння попередити та протистояти агресії співрозмовника та позитивно впливати на нього. Шкільна медіація дозволяє в цей нелегкий час інформаційного переповнення різноманітної інформації покращити атмосферу в класних колективах та їх більше згуртувати під час різних тренінгових та інтерактивих занять. Також це надає можливість учасникам зростати особисто та допомагати іншим  спілкуватись без агресії та цькування.

Тривалу частину часу дитина перебуває в освітньому середовищі, і від дорослих батьків та вчителів залежить, наскільки дитина оволодіє навичками критичного мислення, безконфліктного спілкування та вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, не викликаючи агресії співрозмовника. А тому з метою попередження конфліктів, цькування та інших негативних явищ серед учнівської молоді в Комунальному закладі "Олешківська спеціалізована школа I-III ступенів №4" Олешківської міської ради  запроваджується шкільна служба порозуміння та діють на постійній основі гурток «Основи медіації», до якого входять учні 9-А класу, тренінгові групи, що входять до складу шкільної служби порозуміння. Зокрема вони допомагають  дітям-учасникам спочатку самим засвоїти та опанувати основи конфліктології, визначити та опрацювати власні емоційні особливості особистості, оволодіти відновними практиками з медіації, також відновною практикою «Коло», іншими техніками, що допомагають збагнути сутність конфліктів та інших непорозумінь у взаємодії між людьми, сформувати навички безконфліктного спілкування, вирішення конфліктів за посередництва нейтральної третьої сторони, мирним шляхом з урахування інтересів та потреб обох сторін та їх використовувати на практиці.

Щодо відбору потенційних медіаторів, то, на нашу думку, відбір варто здійснювати  починаючи не молодше 7 класу, але враховуючи вікові особливості школярів. Учні 8 класів як найкраще  підходять для відбору та навчання у роботі з різними конфліктними ситуаціями.

Учасники гуртка з медіації, пройшовши тренінгову програму за базовими навичками медіатора шкільної служби порозуміння, мають право реалізовувати відновні практики для допомоги у розв'язанні конфліктів не тільки однокласникам, рідним та близьким людям. Вони також зможуть на чергуваннях медіаторів у службі порозуміння, допомагати іншим школярам в межах школи, що суттєво зменшить рівень конфліктних ситуацій та допоможе дітям краще розібратися в собі та здобути навички ефективного спілкування,  знизити рівень конфліктності та створити безпечне середовище  без бійок, приниження та цькування.

Відповідно, коли в школі певні процеси залишаються непоміченими, ніхто не намагається розібратися, із чого все почалося, ніхто не досліджує історію самого агресора (його лише оцінюють і намагаються покарати), питання не вирішується. Що найстрашніше – до цієї дитини лише приклеюють стигму та ставлять клеймо агресора. Це може на якийсь час дитину налякати, але  наступного разу вона ще з більшою агресією ставитиметься до світу.

Для дітей підліткового віку характерними є гормональні бурі, імпульсивність, емоційність і часті прояви агресії. Відбувається зміни з їхнім тілом: різко ростуть кістки, м’язи, що робить їх дратівливими і надчутливими. Тому вони часто не сприймають порад та ігнорують допомогу дорослих, вчителів, батьків, значно охочіше приймаючи позицію однолітків-медіаторів, які  уважно вислухавши намагаються завжди допомогти  у вирішенні конфліктів та ситуацій, що пов'язані з ними.

 Отже, щодо культури поведінки під час конфлікту і після нього, як ми вже згадували раніше, нам потрібно навчитися сприймати агресію не як «ти поганий і злий», а як почуття, що дозволяє показати: мої кордони було порушено. Потрібно навчати дітей справлятися з агресією, показувати, що злитися – це теж нормально, але треба вміти, знати і засвоювати  прийоми та вправи, що дозволяють зняти фізичну і психологічну напругу та звільнитись від негативних почуттів та емоцій. Іноді, замість поради, вони просто потребують можливості поділитися своїми думками, враженнями, переживаннями. Це дасть змогу розпізнати ознаки того, що дитині потрібна допомога.

Отже, поки для нас нормою є виховувати дітей через інтернет-ресурси, спілкування між собою дітей у месенджерах та зменшення "живого" спілкування, то непорозуміння і конфлікти будуть виникатита можуть навіть загострюватись. Вони будуть, доки в суспільстві не навчаться говорити про різне і при цьому не оцінювати інших. Аби у дитини змінилася поведінка, їй потрібно дати новий спосіб перед тим, як забрати старий. Поки ми, дорослі, вирішуватимемо питання за допомогою агресії, ми не навчимо дитину навичкам безконфліктного та ефективного спілкування та поваги до інших людей на засадах толерантності.

Література:

1. Боченкова В.А., Данько О.В., Якименко В.Г. Шкільна медіація. Посібник для шкільних служб медіації. Черкаси, 2019. URL:https://www.schools-for-democracy.org/images/documents/358/shkilna_mediaciya_posibnyk_dlya_shkilnyh_sluzhb_mediaciyi_ua.pdf (дата звернення: 13.04.2021).
2. Робочий зошит медіатора шкільної служби порозуміння URL: https://ldn.org.ua/wp-content/uploads/2019/01/Broshyura.pdf  (дата звернення: 13.04.2021).
3. Поняття медіації, медіатора, характерних особливостей та етапів проведення у ДНЗ «МВПУПІТ». URL: http://center-polygraph.org.ua/pdf/proj/pidtr.pdf  (дата звернення: 11.04.2021).
4. Шкільна служба розв'язання конфліктів: досвід впровадження. URL: https://issuu.com/uccg/docs/school_crc (дата звернення: 13.04.2021).

Відомості про автора:

Курят Леонід Анатолійович, соціальний педагог, вчитель основ здоров’я,   КЗ "Олешківська спеціалізована школа I-III ступенів №4" Олешківської міської ради