Стаття." Мирослав Симчич - воїн УПА, перший Герой України "

             СТАТТЯ. Мирослав Симчич - воїн УПА, перший Герой України.

   Я народилася в срср, майже нічого не знала в юності, молоді роки про Українську Повстанську Армію. “Перебудова”, оголошена в 1985 році М.Горбачовим, змінила мою свідомість, погляди, збагатила знання.Це народна армія, її створив наш український народ: одягав, взував, постачав продукти харчування, лікував хворих та поранених воїнів…Дитиною мене лякали цими воїнами-бандерівцями. Так називала їх радянська влада. Цей страх жив у мені дуже довго. Одного разу моя сім’я перелякалася  групи бандерівців, що прийшли до нас вночі ( так ми собі тоді уявляли).Це була пізня осінь, коли все було чорним надворі в кінці 1950-их років. Ми  бачили, що хтось ходив  у нашому дворі. Батько, мати і ми, шестеро дітей прислухалися до звуків…Але виявилося, що наша корова Роза вийшла із хліва і гуляла в дворі. Батьки забули закрити двері хліва, де була худоба. Тоді ми пережили страх, бо чутки були, що бандерівці вбивають, вирізають цілими сім’ями…За що, ми так і не розуміли. Радянська пропагандистська машина працювала якісно, щоб промивати наші мізки. У ЗМІ знайти правду, об’єктивну інформацію було безнадійно,неможли- во.

   Незалежна Україна дала мені можливість знати історію України , а не міфи та казки історії срср. Я не можу збагнути сьогодні, як такі сильні особистості в той час воювали за свою державу Україну. Вони випередили час, наші візії-воїни УПА, віддавали своє здоров’я, сили , життя за вільну, незалежну Україну. Скільки їх полягло на землях радянського союзу, особливо Сибір, Далекий Схід, Північ. Їм навіть не дозволяли жити на своїй рідній землі. Довго ще в незалежній України частина населення, особливо комуністи, соціалісти вороже ставилися до УПА, Степана Бандери…

   Сьогодні, листопад 2023 року… Йде широкомасштабна російсько-українська війна. Ситуація докорінно змінилася…На свідомість українців вплинула Помаранчева революція, Революція Гідності, гібридна російсько-українська війна 2014 року, незаконна анексія Криму рф 18 березня 2014 р…Ми стали єдиними, народилася політична нація, яка захищає свою Батьківщину, виборює незалежність України, за яку так мужньо боролися воїни УПА в роки Другої світової війни…, аж до 1960 року.

   Одним із таких воїнів був Симчич Мирослав Васильович (народився 5 січня 1923 року , Коломия, Івано-Франківської області - помер  18 січня 2023 року), сотенний УПА, пройшов 32 радянські табори. Як могла людина все це витерпіти, всі тортури, знущання, приниження??? В голові просто не вкладається…Тільки Небесні Сили, велика віра в Бога, в незалежну Україну могла захистити Мирослава в тяжкі роки випробування. Його слова: “Моліться і дійте!” Він дожив до 100-річчя. Перший воїн УПА був нагороджений орденом Герой України. Ось коли перемогла правда, в 2023 році для всіх учасників національно-визвольних змагань, особливо для воїнів УПА.

   У 1935 році до ГУЛАГу відправляли десятки тисяч. Норильський нікелевий завод будували українці( залізна руда, нікель, сьогодні – золото, платина).

   В 1941 році – Воркута – шахти, вугілля( бо Донбас захопила нацистська Німеччина).В роки війни срср потребувала багато вугілля, залізної руди,сталі, чавуну… В’язні ГУЛАГу працювали в нелюдських умовах безкоштовно, а гинуло їх безліч…У 1943 році радянська влада срср визнала членів ОУН, УПА – бандитами і відправляли їх до концтаборів Сибіру, на Північ рф, до ГУЛАГУ, бо війна забрала життя мільйонів людей, а багато мільйонів воювали на фронтах радянської армії.Члени ОУН і бійці УПА не вірили радянській владі, не вірили москалям. Вони знали, хто такі русскіє.

   Історія псяча здавен дотепер непевна,бо пес – то таки собацюра.

   Не так десь погладив і він тебе вжер –   Така вже собача натура

   Так само московія. В хаосі слів усім надовкола клянеться в любові.

   Та ще нам Шевченко колись заповів –   Не вір москалеві, як псові!

   Колись хлопці з лісу вечеряли в нас    Постійно зі зброєю напоготові,

   Казали мені на прощання не раз: “Не вір москалеві, як псові!”…

   І далі, в тривожному плині буття,    На кримській брехні, на донбасівській змові

   Прокільчилась правда з глибин забуття -    Не вір москалеві, як псові!

   І хай тебе кличе московський братан    Вестися на їхні шансони попсові

   Про дружбу, про вічне братерство слов’ян –   Не вір москалеві як псові!...

   Сказилася раша, сказились без нас     Обскубані круки її двоголові.

   Кричить Україна, Молдова,  Кавказ     Не вір москалеві, як псові!

   І тут, головне аби світ не забув,    Що хани кремлівські – то шельми расові.

   Чи цар, чи капутін, чи хто б там не був -    Не вір москалеві, як псові!

   Ти нашого нам московіте не руш,     Бо всі твої брехні про нас тимчасові

   Бо Русь не росія, росія не Русь    Не вір москалеві, як псові!

   Розвіються міфи московських дядьків    Зерна не знайти в брехливій полові.

   І нині, і присно, й вовіки віків -    Не вір москалеві, як псові!

Радянська влада використовувала безкоштовну працю в’язнів різних національностей в 30-ті роки та роки війни. Радянські раби кували перемогу глибоко в тилу срср в страшних нелюдських умовах сибірських морозів серед багатовічної мерзлоти, тайги.

   У 1944 році Мирослава з Волині депортували до ГУЛАГУ. Концтабори гулагу пройшли сотні тисяч українців, багато з них не повернулися до своєї рідної домівки. Зарицька Катерина, зв’язкова командувача УПА Романа Шухевича, 25 років відбула покарання в гулазі.

   УПА дуже активно діяла на Волині проти німців, радянських окупантів… У 1943 році Симчич приймав участь у запеклих боях під Космачем.Були розбиті війська НКВС. 200 воїнів УПА знищили 400 чоловік НКВС. Він приймав участь у більше 50 боях. Його останній бій відбувся 4 грудня 1948 року. Потрапив у засідку. Схиляли до до співпраці з радянськими органами. Тортури, катування, слідства тривали два роки. Звільнений Мирослав Симчич  аж у 1963 році. Нарешті він став вільний. Не дозволили жити на Івано-Франківщині. Проживав у Запоріжжі , працював на заводі, мав двох синів.

   Вдруге був заарештований у 1968 році, знову відмовився від співпраці з органами срср. Не можу собі уявити, що пережила ця людина. Хто відмовлявся співпрацювати,

проходив пекло. Історія багато має прикладів, як ця система ламала найсильніших, ламала їх дух, забирала сили, здоров’я, а багато хто не витримував тортур і закінчував життя самогубством. Його слова: « Я пішов боротися, бо не хотів бути рабом», свідчать, що ця Людина – сильна духом.

   Радянська влада покарала його на 32 роки і 6 місяців тюрем, концтаборів. Неймовірно, але ця людина вижила, витримала всі поневіряння в радянському союзі.

   Його прекрасні слова: « Краще чесно вмерти, а ніж нечесно жити».

   Мирослав Симчич є прикладом для кожного з нас. Особливо в наше сьогодення.Він заповідав молоді: « Кажу молоді, щоб продовжили нашу боротьбу прямо, чесно, відкрито до повної перемоги, бо без повної перемоги не може бути держави». Це його пророчі слова.

   30 грудня 2023 рік…Майже два роки  триває найжорстокіша війна, російсько-українська. Тільки Перемога України в цій війні збереже, відвоює нашу державу. І знову, і знову сотні тисяч українців стали на захист рідної землі, яка вже тисячі років полита кров’ю наших предків. Молоді юнаки та дівчата вступають до ЗСУ, щоб захищати свою Батьківщину. Клич наших Героїв минулих років і сьогодення звуть їх на нові подвиги. Робота в тилу є теж великим вкладом в Перемогу над путінською росією, державою терористом,загарбником.