Тема. Практичне заняття «Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя»

Про матеріал
Мета: на підставі підготовлених повідомлень, презентацій та наведених джерел визначити, який був ідеал радянської людини та якими були реалії радянського життя. Тип уроку: застосування набутих знань. Обладнання: підручник, електронний освітній ресурс до підручника, матеріали, підготовлені до практичного заняття. Хід уроку І. Організація навчальної діяльності II. Актуалізація опорних знань Бесіда за запитаннями 1) Яку мету революційних перетворень проголошували більшовики? 2) Що таке «воєнний комунізм»? Якими були його наслідки для суспільства? 3) Що ми відносимо до повсякденного життя людини? III. Проведення практичного заняття Хід роботи 1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідомлень та обговоріть результати роботи над ними. 2. Представте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах. 3. Ознайомтеся із додатковим матеріалом і визначте, що нового ви дізналися на підставі їхнього аналізу відповідно до теми заняття. 4. На основі плакатів опишіть пропагандистський ідеал радянської жінки. 5. Представте найкращі з підготовлених до уроку повідомлень (презентацій). 6. Сформулюйте узагальнюючі висновки відповідно до мети заняття. 7. Підготуйте до уроку узагальнення есе за темами: «Чи виправдана агресивна мілітаризація ціною мільйонів життів». «Як тоталітаризм торкнувся життя моєї родини».
Перегляд файлу

Тема. Практичне заняття «Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя»

Мета: на підставі підготовлених повідомлень, презентацій та наведених джерел визначити, який був ідеал радянської людини та якими були реалії радянського життя.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, електронний освітній ресурс до підручника, матеріали, підготовлені до практичного заняття.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1) Яку мету революційних перетворень проголошували більшовики?

2) Що таке «воєнний комунізм»? Якими були його наслідки для суспільства?

3) Що ми відносимо до повсякденного життя людини?

III. Проведення практичного заняття

Хід роботи

1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідомлень та обговоріть результати роботи над ними.

2. Представте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.

3. Ознайомтеся із додатковим матеріалом і визначте, що нового ви дізналися на підставі їхнього аналізу відповідно до теми заняття.

4. На основі плакатів опишіть пропагандистський ідеал радянської жінки.

5. Представте найкращі з підготовлених до уроку повідомлень (презентацій).

6. Сформулюйте узагальнюючі висновки відповідно до мети заняття.

7. Підготуйте до уроку узагальнення есе за темами: «Чи виправдана агресивна мілітаризація ціною мільйонів життів». «Як тоталітаризм торкнувся життя моєї родини».

Додатковий матеріал

Образ «нової радянської людини»

Конструювання «нової людини» для потреб «нового суспільства» було серед пріоритетних політичних завдань більшовиків.

Радянська система формувала «нову людину» шляхом заперечення накопичених століттями духовних цінностей народу як морального, так і виховного плану. «Нова радянська людина» мала бути підданою цілям комуністичної партії й держави, вільною від моральних принципів буржуазного суспільства.

Прискорена економічна модернізація суспільства (індустріалізація, колективізація, урбанізація тощо) виступила каталізатором змін у соціальних відносинах, притаманних традиційному селянському суспільству. Реалізація сталінської індустріалізації потребувала значних матеріальних та людських ресурсів. Мобілізаційна економіка базувалася на мобілізаційній свідомості; такий менталітет в умовах, коли світова революція відсувалася на невизначене майбутнє, міг сформуватися тільки в ситуації відчуття людиною постійної загрози — реальної і уявної, зовнішньої і внутрішньої.

Преса, радіо, музика, література — розмовляли із громадянами в мирний час, як із солдатами на фронті, використовуючи чіткі команди, гасла, заклики, патріотичні настрої, календарні міфи, наголошуючи на колективістській основі нової держави. У пресі активно експлуатувався образ ідеального героя-будівельника нових радянських міст. «Нових людей» влада бачила як патріотично налаштовану масу (чоловіків, жінок, молодь, дітей), що завжди готова на самопожертви, трудові подвиги, постійні зречення. Саме таких людей «тотальної працездатності» влада «поетизувала» та «міфологізувала».

«Нова людина» існувала переважно на сторінках книг, газет, журналів та на плакатних зображеннях. Композиційна структура плакатів часто нагадувала іконописні сюжети про рай та пекло. На плакатах безальтернативно виокремлювали «хороших» та «поганих» людей. Натруджені великі руки, кремезна статура підкреслювали уніфікованість й спрощеність образів чоловіків та жінок. На плакатах майже були відсутні зображення повноцінної родини. Напрямок руху «праворуч» або «прямо» свідчив про шлях до «щасливого майбутнього». Радянська влада пропагувала на плакатах нові образи жінок та чоловіків: жінка-товариш, жінка-активістка, жінка-ударниця, жінка-трактористка, селянка-колгоспниця, чоловік-активіст, чоловік-ударник та інші.

Наприкінці 1920-х рр. країну охопила атмосфера підозрілості та страху. Із ворогами боролися як на виробництві, так і в новостворених колгоспах.

Крім створення атмосфери страху, пропаганда формувала образи нових прошарків суспільства: партійців, робітників, комсомольців, піонерів, активістів тощо — із чітко закріпленими статусами в системі ієрархії влади. Суспільне начало мало в них домінувати над особистим у всіх сферах життя, вони не надавали значення побутовим умовам, головне місце в їхньому житті посідала самовіддана праця, навіть ціною власного здоров’я, життя, кохання. Людей привчали до думки, що вони працюють заради «світлого майбутнього». Ідея руху від безправного минулого до світлого майбутнього змушувала громадян «нової держави» розглядати важке сьогодення як тимчасове, перехідне явище в житті першого покоління будівників соціалізму. Розкішні палаци культури, клуби, парки культури та будинки відпочинку були своєрідним образом прекрасного соціалістичного завтра, доступного вже сьогодні.

Селянство більшовицька влада вважала внутрішнім ворогом, вихованим дореволюційним суспільством, крім хіба що крім найбідніших наймитів та батраків. Тому формування «нової сільської людини» передбачало переважно насильницькі методи. У найгіршій ситуації опинилися на селі «куркулі» — влада із самого початку не збиралася їх «перевиховувати», адже вони були призначені до того, щоб через їхнє знищення залякати інших та отримати хліб для потреб держави.

Специфікою роботи більшовиків із сільським населенням у 1920 — 1930-х рр. було протиставлення інтересів одних прошарків іншим, залякування, цькування, навішування ярликів. У цей період ідея створення «нової людини», особливо активно культивувалася в суспільстві, зокрема серед молоді. Молоді люди значно краще сприймали пафос індустріального стрибка, швидше відгукувалися на масові освітянські кампанії, вірили новим міфам.

IV. Закріплення нових знань

Учитель/учителька доручає учням і ученицям самостійно визначити, чому в країнах Центрально-Східної Європи відбулося згортання демократичних процесів і становлення авторитарних режимів.

V. Підсумки уроку

Учитель/учителька пропонує учнівству по черзі висловити свою думку стосовно того, чим був корисний для них цей урок.

VI. Домашнє завдання

1) Повторити матеріал розділу IV.

2) Підготуватися до уроку узагальнення знань  і тематичного контролю за розділом IV.

3) Підготувати есе на тему «Моє ставлення до авторитарних режимів».

4) Скласти кросворд з основних термінів і понять вивченого розділу IV.

5) Представити завершені навчальні проекти, що виконувалися впродовж розгляду розділу IV.

 

docx
Додано
5 березня
Переглядів
764
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку