Стаття на тему "Булінг: профілактика, попередження, методи боротьби"

Булінг: профілактика, попередження,

методи боротьби

          Поняття «булінг» (від англ. bullying — залякування, цькування) з'явилося ще в XX столітті. Але сучасне значення воно набуло відносно недавно, завдяки автору книги «Булінг в школі» норвезькому професорові психології Дану Ольвеусу.

       Булінг — це один з видів насильства, що передбачає агресивне переслідування одного з членів колективу з боку іншої особи або групи осіб.

Різновиди цькування

Види булінгу:

• фізичний – безпосередні фізичні дії стосовно жертви (поштовхи, стусани, побої, сексуальні домагання);
• вербальний – загрози, образи, глузування, приниження;
• соціально-психологічний – булінг, спрямований на соціальне виключення або ізоляцію (плітки, чутки, ігнорування, бойкот);
• економічний – вимагання або пряме відбирання грошей, речей, псування одягу;
• кібербулінг (від англ. – cyberbulling) або інтернет булінг – цькування в інтернеті через соціальні мережі, електронну пошту. Передбачає поширення чуток та неправдивої інформації, зламування особистих сторінок, надсилання негативних повідомлень та коментарів. Цей вид булінгу є наймолодшим і найбільш небезпечним, оскільки від нього дуже складно захиститися і знайти джерела, звідки виходить загроза. З'явилося навіть таке поняття як «буліцид» – суїцид, вчинений з-за цькування в інтернеті.

Шкільний булінг сьогодні

         В чому особливості сучасного булінгу? В першу чергу в тому, що цькування відбувається в основному в інтернеті. Зараз популярні соціальні мережі та різні месенджери, де під фальшивим ("фейковим") профілем або ніком (псевдонімом) можна написати будь-якій людині все, що завгодно. Цим користуються багато підлітків, впевнених у власній безкарності. Школярі відправляють агресивні або непристойні відео і фото, пишуть образливі коментарі.

         Ще один факт, який звертає на себе увагу, це фізичний булінг зі сторони дівчат. Якщо раніше агресорами в переважній більшості ставали хлопці, то тепер співвідношення становить приблизно 50 на 50.

          На жаль у сучасній школі жертвою булінгу може стати й учитель. Сьогодні підлітки можуть ображати, принижувати вчителя прямо під час уроку, плюнути в обличчя і навіть ударити.

        Тепер спробуймо розібратися в причинах цього явища. Що змушує дітей бути такими жорстокими й агресивними стосовно своїх однолітків?

       Причин насправді багато. Поділимо їх на групи:

• педагогічні (мікроклімат класу, школи). Не останню роль тут відіграє позиція вчителя. Дитина з більшою ймовірністю піддасться цькуванню в тих обставинах, де і самі педагоги дозволяють собі глузування чи приниження в адресу учнів. Крім того, вчитель може займати в ситуації булінгу сторонню позицію, знаючи про проблему, але не втручаючись у неї;
• психологічні (особистість агресора, так званого булера, і жертви);
• соціальні (пропаганда і заохочення агресивної поведінки у суспільстві: на телебаченні, в інтернеті, комп'ютерних іграх тощо);
• сімейні (недолік батьківської любові та уваги, фізична та вербальна агресія з боку батьків, надмірний контроль).

   До мотивів булінгу можна віднести:

• заздрість;
• помста (коли жертва цькування сама стає булером, прагнучи покарати кривдників за завдані страждання);
• самоствердження у колективі, прагнення бути в центрі уваги, виглядати «круто»;
• бажання нейтралізувати суперника допомогою його приниження.

        Діти не завжди можуть розповісти дорослим про свої проблеми в школі. Тому батькам важливо вчасно розпізнати, що дитина стала жертвою цькування. Про це можуть свідчити наступні ознаки:

• дитина негативно ставиться до школи, використовує будь-яку можливість, щоб туди не ходити;
• повертається зі школи пригніченою;
• часто плаче без очевидної причини;
• нічого не розповідає про однокласників та шкільне життя;
• порушення сну та апетиту;
• синці та садна на обличчі чи тілі, пошкоджений одяг.

        Профілактика насильства в школі полягає у правильному відношенні дорослих до цієї проблеми. Педагог не має права не знати, що відбувається з його підопічними і закривати очі на агресивні «витівки» учнів. Будь-яка інформація про прояв насильства повинна бути перевірена та взята до уваги. Також потрібно переглядати особисті сторінки учнів в соціальних мережах, звертати увагу на дописи та коментарі. Ніхто не закликає вчителів чи вихователів порушувати внутрішній простір і лізти в особисте життя своїх підопічних. Але необхідно попередити, запобігти насильству та агресії. Гарний результат має організація заходів щодо згуртування дитячого колективу, спільні ігри, походи, екскурсії, виїзди. Важливо залучати до роботи з профілактики булінгу дитячого психолога і соціального педагога, співпрацювати з сім'ями та не залишайтеся байдужими!

        Залучення авторитетного союзника. Спочатку треба спробувати переконати, пояснити неприпустимість і неефективність булінгу. Розмовляти з класом повинен авторитетний для дітей педагог або дорослий, тому що тут все залежить від сили переконання і внутрішньої віри в те, що говориться. Інакше все пролетить повз вуха. Учні повинні поважати цю людину, прислухатися до неї. Більше уваги слід приділити коригуванню поведінки лідерів класу, адже саме їх можуть наслідувати інші діти.

План пропедевтичної бесіди з дітьми повинен містити такі ключові моменти:

1. Прямота. Називаємо проблему своїм ім'ям: булінг — це цькування, приниження. Не варто ходити навколо, діти цього не люблять. Поясніть, що цькування — це проблема класу, а не конкретної людини. Насильство схоже на інфекційну хворобу, якою захворів колектив і всім потрібно піклуватися про здоров'я один одного. Стосунки варто утримувати в чистоті так само, як обличчя й одяг.

2. Зміна ролей. Наведіть приклад таким чином, щоб кожен відчув себе на місці жертви: «Уяви собі, що ти заходиш у клас, вітаєшся, а від тебе відвертаються, що ти відчуєш?». Поясніть, що люди різні і у кожної людини є особливості, які можуть дратувати інших.

3. Допомога спеціаліста. Запросіть психолога, щоб провів спеціальні психологічні ігри чи тренінги, які дають можливість відчути себе на місці жертви й усвідомити неприпустимість булінгу.