«Особливості адаптації першокласників у НУШ»

Тема: «Особливості адаптації першокласників у НУШ»

Категорія учасників: батьки учнів 1-х класів

Мета: підвищення психолого –педагогічної грамотності батьків з питань адаптації першокласників до навчання у школі; формування мотивації на перетворення взаємовідносин між батьками та дітьми.

Форма проведення: «круглий стіл з елементами тренінгу».

Задачі:

1. Познайомити батьківський колектив із можливими проблемами адаптації дітей у перший рік навчання.

2. Розробити рекомендації для створення системи комфортних взаємин із першокласником.

Хід тренінгу:

І. Вступна частина

1. Привітання. Оголошення теми зборів

 - Доброго дня, шановні батьки! Я дуже рада всіх Вас сьогодні бачити тут, дякую Вам, що знайшли час і відвідали наш шкільний колектив.

 - Тема наших зборів – «особливості адаптації першокласгників у НУШ». Тему я обрала невипадково, адже не так давно ваші діти стали школярами, що стало причиною значних змін в їхньому житті.

2. Вправа «Привітання»

Мета: допомогти батькам краще пізнати своїх дітей, створити дружню атмосферу, позитивно налаштувати їх на спільну роботу.

Хід вправи:

Психолог пропонує батькам написати ім’я своєї дитини вертикально ( згори вниз аркуша), а навпроти кожної літери записати якість дитини, що починається з цієї літери.

Батьки продовжують речення: «Я ____ (ім’я), мама _____ (ім’я дитини) хочу похвалитися такими рисами своєї дитини».

Обговорення:

• Що відчували, переживали, коли представляли себе та дитину?
• Чи важко було представлятися? Чому?
• Що на це вплинуло?

3. Повідомлення теми та мети тренінгу

У процесі навчання у освітньому закладі дитина переходить через ті чи інші кризові етапи, кожний з яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків, психологів. Одним із цих етапів є прихід шести річок до закладів освіти.

 Уявіть собі, що ви живете у невеличкому містечку, де всіх знаєте, і пов’язані давніми звичками, зв’язками. І раптом вас перевозять  у зовсім інше місто, де ви нікого не знаєте. У такій ситуації опиняються ваші діти, коли йдуть до закладу освіти. Зі знайомого світу родини, дитячого садочка вони потрапляють у світ школи, де їм пропонують роль учня, а замість гри пропонують систематичну розумову працю. Зрозуміло, що дітям важко адаптуватися, попри добре ставлення вчителя та його розуміння.

Тому невипадково темою сьогоднішнього тренінгу є «Особливості адаптації першокласників у НУШ».

З початком навчання у життi дитини вiдбувається дуже багато змiн. Це новi умови життя та дiяльностi, новi контакти, новi стосунки, новi обов’язки. Змiнюється соцiальна позицiя: був просто дитиною, тепер став школярем; соцiальний iнститут навчання i виховання: не садочок, а школа, де навчальна дiяльнiсть стає провiдною. Усе пiдпорядковується навчанню, школi.

Пристосування (адаптацiя) дитини до навчального закладу вiдбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зi значним напруженням усiх систем органiзму. Лише через 5 - 6 тижнiв поступово пiдвищуються та стають бiльш стiйкими показники працездатностi, у дитини спадають напруження та тривожнiсть.

Залежно вiд стану здоров’я, сiмейної ситуацiї, відвiдування чи не вiдвiдування дитячого садочка, раціональної організації занять і режиму дня адаптацiя до навчання має рiзний перебiг.

Що ж вiдбувається в органiзмi дитини в першi днi навчання?

• Нестiйка працездатнiсть;

• дуже високий рiвень напруження серцево-судинної системи;

• рiзке зниження навчальної активностi;

• зниження працездатностi;

• до кiнця першої чвертi маса тiла зменшується у 60 % дiтей;

• скарги на втому, головний бiль, сонливiсть, погiршення апетиту, поганий сон;

• розгальмованiсть рухова або в’ялiсть, втома;

• розлади шлунково-кишкового тракту;

За результатами дiагностики вченими з’ясовано що у середньому на кiнець жовтня мiсяця  88% дiтей 1 класу мають високий рiвень адаптацiї, 12 % — середнiй рiвень адаптацiї.

 Тому і я останнім часом більш пильно поспостерігала за дітьми. Всі успішно адаптуються до навчання, в когось прогрес видніший, хтось адаптується повільніше, але зміни є в усіх.

4. Анкетування батьків

Анкета для батьків першокласників

1. З яким настроєм Ваша дитини приходить з гімназії додому?

2. Який навчальний предмет їй дається найважче?

3. Чи потребує Ваша дитина допомоги?

4. Чи бувало таке, що дитина вранці не бажає іти до гімназії? Якщо так – то чому?

5. Як Ваша дитина ставиться до навчання у гімназії?

6. Вкажіть свої пропозиції щодо покращення навчального середовища Ваших дітей.

5. Інформаційне повідомлення.

 Переломний момент у житті дитини, він пов’язаний з новим типом взаємин з оточуючими (ровесниками та дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення, режим. (Це «кризовий період» у житті дитини, тому що дитина свої ігрові потреби повинна задовольняти навчальним способом.)

   Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3 місяців. Він залежить від сформованості у дошкільному віці рівня готовності до школи.

 це необхідний і достатній рівень розвитку дитини для опанування шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків.

   1.Інтелектуальна готовність-рівень розвитку пізнавальних процесів (мислення, пам’ять, сприймання, увага, уява) та рівень знань про навколишнє середовище.

   2.Комунікативна готовність-володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками, а саме: знання моральних норм та правил поведінки (вміння слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати, враховувати настрій і бажання інших людей).

   3.Емоційно-вольва готовність, що передбачає уміння:

робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки);

 підкорятися загальним правилам та вимогам;

 уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого;

 самостійно діяти за зразком;

 адекватно виражати свої емоції;

поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результати своєї діяльності.

   4.Мотиваційна готовність-чітко сформована позиція школяра, коли дитина:

має належне уявлення про школу;

 позитивно ставиться до навчальних занять, загальноприйнятих норм дисципліни;

віддає перевагу урокам грамоти й лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, фізкультура, трудове навчання…);

визнає авторитет учителя.

Неправильні методи виховання в родині:

• завищені очікування щодо навчальної успішності дитини, будь яка невдача сприймається неадекватно;

• розмови про недоліки освітнього закладу чи вчительки замість акцентування уваги дитини на приємних моментах;

• часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, що пов’язано з гімназією, втрачає привабливість;

• виховання дитини за принципами вседозволеності;

• байдуже ставлення батьків до навчання дитини.

Індивідуальні особливості психічного розвитку дитини:

• невисокий інтелектуальний потенціал;

• затримка психічного розвитку;

• гіперактивність;

• труднощі у вольовій регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності;

• не сформованість мотивації учня;

• сенситивність до несприятливих впливів навколишнього середовища;

• завищена самооцінка й рівень домагань дитини чи батьків;

• підвищена чутливість нервової системи;

• підвищений рівень тривожності в дитини;

• агресивність;

• замкнутість;

• інертність нервових процесів;

• соматичне ослаблення чи які-небудь хронічні захворювання;

6. Вправа «Спогади про власне шкільне життя»

Мета: показати значення ролі батьків у період адаптації дитини до навчальної діяльності

Хід вправи:

Психолог : «Шановні батьки пропоную вам пригадати своє навчання у першому класі». Об’єднує учасників тренінгу методом фруктового салату на 4 групи. Завдання відповісти на запитання та зобразити спогади на ватмані.

Запитання – спогади:

• У яку школу пішли до першого класу?

• Як звали першу вчительку?

• Як ви ставилися до вчителя, до однокласників?

• З яким настоєм йшли до школи, із школи?

• Які труднощі виникали в першому класі?

• Від кого очікували допомоги, підтримки, поради, коли щось не вдавалося у навчанні, відносинах з однокласниками?

• В першу чергу кому хотіли розповісти про свої успіхи?

• Хто був найважливішим у той період для вас?

Обговорення:

• Які емоції у вас виникали, коли ви пригадували власне навчання у першому класі?

• Хто для дитини є найважливішим у період адаптації?

Узагальнення. Надзвичайно важливі в адаптаційний період родина, батьки. Батькам потрібно надавати дитині підтримку. Я переконана, що  у гімназії у вашої дитини все складеться добре, тому що поряд будете ви – готові підтримати, допомогти і разом радіти шкільним досягненням.

7.Поради батькам:

• Дбати про здоров’я дитини.

• Допомагати у пiдготовцi різноманітних завдань.

• Органiзувати робоче мiсце дитини.

• Привчати до охайностi й порядку.

• Привчати до самостiйностi.

• Заохочувати найменшi успiхи дитини у навчаннi й поведiнцi, використовуючи для цього слова-схвалення.

• Радiйте вашiй дитинi!

• Розмовляйте з дитиною спокiйним голосом.

• Будьте терплячими.

• Щодня читайте (малюйте тощо) з дитиною. Проводите вільний час разом.

Дякую за увагу та працю!

Бажаю Вам успіхів у навчанні та вихованні дитини. 

До нових зустрічей.