«Гендерна нерівність в професії поліцейський »

 

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………3

1. Найбільш поширені порушення прав жінок в Україні:………………………3

1.1 Жертви домашнього насильства………………………………………………3

1.2 Отримують меншу зарплатню…………………………………………………4

1.3 Мають меншість у владі……………………………………………………….5

1.4 Обмежені у кар’єрі ……………………………………………………………5-6

1.5 Заручниці стереотипів………………………………………………………...6-7

2. Гендерна нерівність поліції:……………………………………………………..7

2.1Національна поліція України……………………………………………………7

2.2 Поліцейські заходи примусу……………………………………………………7

2.3Труднощі складання силових та швидкісних фізичних тестів, обумовлені специфікою жіночої анатомії……………………………………………………….8

2.4 Проблеми використання прийомів самозахисту у реальній протидії злочинцям…………………………………………………………………………….9

2.5 Непристосованість поліцейського обладнання для використання жінками…9

2.6 Проблеми у кар’єрному просуванні через упередженість керівників-чоловіків…………………………………………………………………………..9-10

2.7 Розповсюдження сексуальних домагань, як негативного явища у робочому середовищі…………………………………………………………………………..10

3. Список використаної літератури………………………………………………..10

 

Вступ

 Зараз все частіше постає питання про рівність між чоловіком та жінкою. Думки різних людей часом діаметрально протилежні: від того, що повинна бути абсолютна рівність, до того що такої рівності принципово бути не може. Де ж знайти істину?   Протягом історії людства ми спостерігаємо неодноразову зміну суспільних устроїв, матріархат змінювався патріархатом. Але досить часто в історії ми можемо знайти згадки про явище, яке було властивим для будь-якого суспільства, а саме – пригнічення та дискримінація жінок.

    Жінки в Україні мають рівні можливості з чоловіками, було б бажання і здібності їх втілити – така думка є доволі поширеною. Втім хибною, наголошують експерти і доводить статистика. Українки досі зазнають дискримінацій за ознакою статі.

 1.Найбільш поширені порушення прав жінок в Україні.

1.1 Жертви домашнього насильства. 

Найбільшим кричущим порушенням прав жінок в Україні залишається домашнє насильство. Щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, такими є дані МВС. У 2017 році до поліції надійшлопонад 110 тисяч заяв від жертв домашнього насильства.

90% українців, які потерпають від насильства, це жінки «90% наших громадян, які потерпають від насильства, це жінки. Причини – стереотипи, що жінка – «берегиня дому», її функція – приготування їжі та догляд за дітьми. І щойно вона починає заявляти про свої права, то одразу ж піддається насильству – чи економічному, чи психологічному, чи фізичному, чи сексуальному. І з’явилася нова тенденція: якщо жінка намагається вирватися з кола домашнього насильства, то тоді методи стають більш виточені Щохвилини від домашнього насильства в Україні страждає три жінки.   Минулого року через знущання вдома до правоохоронців і на гарячу лінію звернулися понад 150 тисяч осіб. Втім, це лише 10-15% від загальної кількості реальних випадків, наголошує експерт.

Попри масштаби домашнього насильства в Україні, проблема перебуває переважно «в тіні». Ба більше, поширений принцип – «сама винна», відтак жертви намагаються замовчувати страждання, кажуть експерти. Показовим є те, що 68% українок не вважають проявом насильства приниження.

 Лише для 49% жінок насильство – це побої, а для 56% – зґвалтування. Такі результати опитування Українського інституту соціологічних досліджень.

1.2 Отримують меншу зарплатню. 

Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища. Однією з причин цього є те, що окрім оплачуваної роботи на плечі жінки лягає домашня праця, яка вважається «жіночою» – прибирання, готування, догляд за дітьми, констатує директор. Жінка змушена, як правило, працювати в дві зміни.

«Жінка змушена, як правило, працювати в дві зміни. Тому обирає менш оплачувану роботу, але з більш гнучкими умовами. Бо є купа обов’язків, які чомусь вважаються лише жіночими, хоча народження дітей – це благо для всього суспільства».

Зібравши інформацію по 217 країнах, дослідники підрахували, що домашня робота і догляд за родиною займає в житті жінки 23 роки. Окрім того, заробляти більше заважає «скляна стеля» – умовна кар’єрна планка, вище якої жінка «не стрибне». «Жінки не допускаються на вищі посади з вищою зарплатнею, а працюють переважно в тих сферах, де нижчий прибуток. Серед керівників дитячих садочків – жінок багато, а серед керівників університетів їх фактично немає. І так в усіх галузях».

 

1.3. Мають меншість у владі. 

Відповідно до аналітичного звіту комісії Ради Європи з питань гендерної рівності за 2017 рік, Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.

Український парламент усього на 12% складається із жінок. Попри те, що цей показник є рекордним за всі попередні скликання, він досі залишається низьким, порівняно з практикою демократичних країн, наголошують експерти. Так, у країнах ЄС жінок у парламентах в середньому удвічі більше – 26%.

А у Швеції, Фінляндії, Іспанії – понад 40%. Не набагато краща ситуація і в регіонах України. «В Україні є дуже чіткий тренд: чим вищий орган влади, тим менше там жінок. За результатами останніх національних виборів, 46% жінок потрапило у селищні і сільські ради. В обласні – вже 28%. В ради великих міст, обласних центрів –15%. І в парламент ще менше – 12%. Тільки 6% жінок в Україні посідають посади міністрів та замміністрів».

Попри запроваджене квотування у партіях – тенденції спостерігаються невтішні, додає експерт. Жінки у списках партій – часто «для галочки», а відтак не отримують достатньої організаційної та фінансової підтримки, щоб перемогти у виборчих перегонах.

1.4. Обмежені у кар’єрі.

 Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі». Та це ще не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не лишилося заборонених професій, кажуть експерти.

Наприклад, у війську досі є низка «нежіночих» професій, затверджені наказами із грифом «з обмеженим доступом». Крім того, в Україні досі не дератифікована Конвенція Міжнародної організації праці 1935 року, яка забороняє роботу жінок під землею і в шахтах.

В Україні ніколи не було і досі немає жінки-генерала

 «У нас є заборонені професії і цивільного характеру, і в секторі безпеки й оборони. І справа не в кількості, а в їхньому існуванні. Українським жінкам заборонені всі професії, які стосуються військово-морських сил. Як колись сказав мені один юрист із Міноборони: щойно ми збудуємо перший човен, одразу будемо думати про дозвіл жінкам на ці професії.

Але поки вони всі закриті. Нині в українській армії працює жінок не менше, ніж в деяких в країнах світу. Але у нас ніколи не було і досі немає жінки-генерала».

 До жінок висуваються такі вимоги, як вік, зовнішні дані, хоча робота, яку пропонується виконувати, абсолютно не потребує таких характеристик

Також важливо побороти дискримінацію жінок у головах роботодавців, наголошують експерти. «Ми помічали і реагували на випадки дискримінації за ознакою статі в оголошеннях про вакансію. До жінок висуваються такі вимоги, як вік, зовнішні дані, хоча робота, яку пропонується виконувати, абсолютно не потребує таких характеристик».  За підрахунками експертів Всесвітнього економічного Форуму в Давосі, подолати різницю в можливостях працевлаштування та оплаті праці для чоловіків і жінок світ зможе через 170 років.

1.5. Заручниці стереотипів. 

«Жінка-берегиня», «господарка», «для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців. Експерти констатують: сексизм в Україні поширений скрізь – в рекламі, ток-шоу, політиці і в побуті.

Я називаю сексизм посмішкою чеширського кота. Кота немає, а посмішка є

 «Я називаю його посмішкою чеширського кота. Кота немає, а посмішка є. Начебто стереотипи не відображені в більшості законів, але коли справа доходить до конкретної реалізації, вони вступають в силу, мовляв, «ти молода», «в тебе діти чи будуть діти», «ти щойно вийшла заміж чи вийдеш заміж», «яка з тебе робітниця», – зазначає Олена Суслова.

«Одним із показників є класична фраза колишнього прем’єра Азарова про те, що жінкам не місце в управлінні. Азаров пішов у небуття, а сексизм у нас поки що лишився».

Сексистські стереотипи суттєво впливають на рівень насильства стосовно жінок, зауважують експерти. Активісти моніторингового проекту «Україна без сексизму» лише за чотири місяці виявили понад 240 сексистських висловлювань у рекламі.

2.Гендерна нерівність поліції

2.1 Націона́льна полі́ція Украї́ни — центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку. Дата заснування  2 липня 2015 р. Девіз:Служити і захищати. Поліція призначена для захисту життя, здоров'я, прав і свобод громади України,іноземних громадян,охорона власності та для забезпечення громадської безпеки. Керюється МВС України.

2.2 Поліцейські  заходи примусу

Поліція під час виконання функцій, передбачених законом, уповноважена застосовувати:

1.                           психологічний або фізичний вплив (сила);
2.                           застосування спеціальних засобів;
3.                           застосування вогнепальної зброї.

Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби:

•                               гумові та пластикові кийки;
•                               електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії;
•                               засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв'язування тощо);
•                               засоби, споряджені речовинами сльозогінної та подразнюючої дії;
•                               засоби примусової зупинки транспорту;
•                               спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби;
•                               службові собаки та службові коні;

•                               пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії;
•                               засоби акустичного та мікрохвильового впливу;
•                               пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень;
•                               пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
•                               засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами;
•                               водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.

Поліції заборонено застосовувати заходи примусу, не передбачені законом.

Не є заходом примусу використання поліцейським засобу індивідуального захисту (шолому, бронежилету).

2.3 Труднощі складання силових та швидкісних фізичних тестів, обумовлені специфікою жіночої анатомії. 

Хоча з 1972 року було встановлено єдині стандарти фізичної підготовки для жінок та чоловіків, практика довела, що встановлені стандарти не відповідають особливостям жіночої анатомії. Ситуацію було виправлено за рахунок змін у комплексі випробувань для жінок щодо фізичної витривалості; введення спеціальних тренувальних курсів, що дозволяють жінкам збільшити силу верхньої частини тіла та активний обсяг легенів. Додатково у навчальній програмі найбільш складні фізичні заліки були перенесені зі стадії вступного тестування на стадію випускних іспитів.

2.4 Проблеми використання прийомів самозахисту у реальній протидії злочинцям.  Менший зріст та вага, схильність правопорушників зневажати жінок-поліцейських, існування певних складнощів при застосуванні зброї та фізичної сили роблять жінок-поліцейських потенційно уразливими, якщо вони опиняються у конфліктній ситуації під час несення служби. З огляду на це Інститутом кримінальної юстиції США було запропоновано розробку спеціального навчального курсу для жінок-правоохоронців. Під час практичних занять цим курсом передбачається вироблення психологічної стійкості та впевненості, вміння тримати особисту дистанцію, а також таких специфічних для жінок навичок, як влучна стрільба та ефективне переслідування у туфлях на високих підборах,  вміння проводити прийоми рукопашного бою у положенні лежачи, більш широке використання захватів та больових прийомів.

2.5 Непристосованість поліцейського обладнання для його використання жінками.  До 33% жінок-поліцейських відмітили, що форма та спорядження, яка їм видається, хронічно не відповідають їх розмірам. Поліцейськими підрозділами були здійснені спеціальні заходи щодо придбання комплектів поліцейської форми значно меншого розміру, призначених для забезпечення жінок, комплектування патрульних машин та аптечок засобами жіночої гігієни, а також переобладнання частини приміщень, в яких раніше працювали виключно чоловіки, під жіночі роздягальні та душові кабіни. Окрему увагу було привернуто до можливості комплектування підрозділів вогнепальною зброєю та спеціальними засобами з меншими розмірами та вагою, що робить їх використання жінками більш ефективним.

2.6 Проблеми у кар’єрному просуванні через упередженість керівників-чоловіків.  Враховуючи той факт, що на 2000 рік у США посади начальника поліцейського підрозділу посідали лише 123 жінки, було значно розширено представництво жінок у кадрових та відбіркових комісіях, розроблено чіткі методики проведення співбесід та оцінювання кандидатів на керівні посади, активно підтримується інститут офіційного наставництва для жінок.

2.7  Розповсюдження сексуальних домагань, як негативного явища у робочому середовищі.  Спеціальні дослідження виявили, що в американських та європейських підрозділах питома вага жінок, які ставали об’єктом сексуальних домагань, майже однакова – 67% та 68% відповідно. Для нейтралізації проблем у цьому напрямку розроблені навчальні програми для керівників підрозділів, проводяться заняття з персоналом поліції та раптові перевірки на робочих місцях. До програми іспитів для підвищення по службі внесені питання протидії сексуальним домаганням та гендерної дискримінації.

Попри такий обсяг досліджень жіночих професіональних проблем в американській літературі досить слабким за розробленістю залишається питання ефективності поєднання служби в поліції з функціями жінок у сфері домогосподарства, соціально-побутових умов проходження служби.

Список використаної літератури:

1. http://ua-referat.com/Проблема_гендерної_нерівності;

2.  Марценюк Т. О. Гендерні аспекти сфери зайнятості в українському суспільстві / Т. О. Марценюк //Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна.,

2010. – Випуск 16. – С. 328 - 334.

3. Конституція України від 28 червня 1996 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.