«Сучасна українська сім’я: гендерні проблеми та шляхи їх подолання»

«Сучасна українська сім’я:

гендерні проблеми та шляхи

їх подолання»

     Проблема гендерної рівності – це проблема всього українського суспільства, у

якому порушення прав особистості, фізична недоторканість та моральна гідність

мають бути в центрі уваги і громадськості, і держави.

     Сучасна українська сім’я поставлена в досить жорсткі й надто складні умови,

які змушують її просто виживати. Економічні негаразди впливають на психологічний клімат у родині, вони часто стають причиною конфліктних ситуацій і навіть  насильства в сім’ї.

       Для людини нормально все те, що вона визначає для себе в межах і умовах своєї життєдіяльності. Ми не можемо сказати, що мама, яка працює, погано робить. Хіба було би краще, аби ця мама змушувала себе бути поруч із дитиною, застосовувала до неї насильство на грунті особистої нереалізованості або ж почувалася нещасливою. Тобто кожна людина обирає той шлях життєдіяльності, який дозволяє їй почуватися комфортно у суспільстві. Завдання держави – створити для нас ці умови. Якщо людина вибирає для себе шлях перебувати вдома з дитиною до 3-х років – це її право, і держава має надати цю можливість. Сьогодні в нас є це право, але можливостей таких немає, бо як можна перебувати в неоплачуваній відпустці 3 чи 6 років?

   За 6 років з такими стрімкими темпами розвитку суспільства людина втрачає кваліфікацію, і їй доведеться оплачувати собі навчання. Тому ті відпустки по догляду за дитиною, які досі діють у нас – одні з найдовших у Європі.

     Відтак якщо у нас немає оплачуваних відпусток для батьків, які можуть перебувати з дитиною, то, очевидно, повинні бути ті заклади, де можна залишати дітей під нагляд.  У нас немає системи таких закладів. Існують ясельні груп в садочках, але потрапити туди досить складно. Тож наші батьки поставлені в умови, коли вони не можуть зреалізувати ні свої професійні, ні репродуктивні інтереси. Тому що змушені обирати на рівні сім’ї – хто залишиться з дитиною, а хто буде працювати. Зрозуміло, що люди оцінюють таку ситуацію за принципом найменших втрат: у кого менша зарплата й він менше втрачає – той і залишається з дитиною. Є варіант, коли навантажують перебуванням з дитиною бабусь і дідусів, або ж наймають бейбі-сітерів. І якщо в нас є жінка, яка вирішила працювати, а її дитина перебуватиме з нянею, то це її право, її механізм виходу із ситуації.

   Чи правильно, що в переважній більшості жінка залишається з дитиною? – Це не панацея. Коли ми кажемо, що всі люди, які мають дітей, вміють їх виховувати – це те ж саме, якби ми казали, що всі люди, які мають вдома рояль, вміють на ньому грати. Тобто наявність у людей дитини ще не  означає вміння її виховувати. Тому якщо батьки вдаються до допомоги кваліфікованих фахівців – це цілком припустимо. Ми повинні розуміти, що поява дитини у сім’ї не означає те, що тато і мама втратили своє особисте «Я» й повинні повністю віддатися дитині.

Якщо вони розуміють, що повинні здобути ресурс чи їм хочеться зреалізувати себе в кар’єрі, бо так співпало, то вони будуть поєднувати батьківство і роботу.

  Звичайно, повне виключення сім’ї – це не добре. Ми не звикли до того, що тато залишається з дитиною, а мама працює, бо традиційно саме мама займалася вихованням дітей. Сьогодні не існує єдино вірної моделі. Правильно так, як комфортно сім’ї. Важливо вміти підібрати ту модель відносин, яка підійде обом, і не важливо, буде вона традиційна чи ні.

     Якщо би ми рухалися тільки за традиційною моделлю, то мали би випадки, коли мама працює, а тато ніде не працює, а коли народжується дитина, вони обоє ніде не працюють – то на що ж вони будуть жити? Це ж економічно неефективно.

       Якби люди були дійсно рівними, незалежно від свого становища чи статі, не було б відмінностей між тими, хто править й тими, ким правлять, так само як між чоловіком та жінкою. В такому суспільстві запанували б анархія та безлад. З іншого боку, занадто великий наголос на порядок неминуче приводить до втрати деяких аспектів рівності. Тому важливо зрозуміти істинний сенс поняття рівності для того, щоб знайти правильне вирішення цієї проблеми.

prozak.info/.../ProZak-u-psihologa-Genderna-rivnist-i-diskri...

    Давайте спробуємо розглянути питання про стосунки між чоловіком та дружиною, а також питання про рівноправ'я чоловіка та жінки. Раніше для суспільства були характерними такі явища, як пригнічення та дискримінація жінок чоловіками, але в останні роки велику силу набув рух за емансипацію жінок, який пропагує надання жінкам рівних прав з чоловіками. З іншого боку, в таких розвинутих країнах, як США, де активно розвивається емансипація жінок, зростає відсоток розлучень та розпад сімей. Такі соціальні недуги поширилися внаслідок надмірного наголосу на рівноправ'я чоловіків та жінок.

   Усе в нашому світі існує завдяки взаємодії, починаючи від електронів та протонів й закінчуючи  людьми. Якщо взаємодія зникне, то наш світ, так само як і людство, просто перестане існувати. А в будь-яких стосунках завжди є той, хто займає положення суб'єкта й той, хто займає положення об'єкта. В світлі цього ми можемо зробити висновки, що рівноправ'я не може бути між людьми, які є різними за родом занять, тому що суспільне життя обов'язково передбачає наявність стосунків суб'єкта та об'єкта, як це є у взаємовідносинах уряду та народу, керівника та підлеглого, вчителя та учня, і т.д. Однак у любові має місце рівність в тому сенсі, що усім людям дарована однакова повна любов - незалежно від їх професії або громадського становища. Наприклад, президент країни може любити своїх дітей так само, як і простий громадянин тієї ж країни.

   В сім'ї не може бути абсолютного рівноправ'я між чоловіком та дружиною, але це ніякою мірою не означає, що один з них має більшу цінність ніж інший. Між чоловіком та жінкою повинні бути гармонійні стосунки, вони повинні віддавати та приймати з відповідних положень суб'єкта і об'єкта. При виконанні цієї умови їх стосунки будуватимуться на основі любові, як чоловік, так і дружина будуть відчувати радість.

    Для того, щоб знайти вірну відповідь на питання рівності чоловіків та жінок, ми повинні детальніше проаналізувати принципи, на яких будуються стосунки між ними, подивитися на природу цих стосунків.  Актуальність цього питання зумовлена тим, що переважна більшість людей будувала стосунки на основі бажань власного „его", або, простіше кажучи на егоїзмі. Розглянувши історію людства, ми зможемо з впевненістю сказати, що це є історія конфлікту на особистому, сімейному, суспільному та світовому рівні. Людство постійно перебуває в боротьбі за владу, землю, гроші, вплив і т.д. Нажаль, в історії значно більше випадків, коли люди хотіли отримати щось, виходячи з власних егоїстичних бажань, ніж віддати або допомогти ближньому, базуючись на принципі альтруїзму - життя заради інших. Життя заради інших базується на принципі дарування, самопожертви заради партнера, суспільства, країни або світу. Якщо людина має всього вдосталь в будь-якому - матеріальному, моральному чи  духовному - плані, то питання рівності ніколи не постане.

   Воно актуальне лише тоді, коли людині чогось бракує. Тому вирішення проблеми рівності потрібно шукати не в зовнішніх чинниках, як то соціальне або матеріальне становище людини в суспільстві, а в принципі, на якому базуються стосунки між людьми. Якщо ми будемо будувати стосунки в сім'ї, суспільстві, країні або світі на егоїстичних бажаннях та прагненнях, то ми так ніколи і не зможемо вирішити це питання. Лише поклавши в основу життя заради інших та використовуючи альтруїстичний підхід, ми зможемо знайти реальний шлях вирішення проблем, пов'язаних з питанням рівності чоловіків та жінок.

    В кожній культурі є свої уявлення про ідеал чоловіка та жінки, але завжди спостерігається розділення соціальних ролей, які гармонійно доповнюють одна одну. Крім того, такі якості як відповідальність та надійність завжди характеризують справжнього чоловіка, а ніжність та готовність до співпереживання – справжню жінку. Ці риси не даються нам в момент народження, вони приходять до нас як наслідок довгої та напруженої роботи над собою.

Прагнення абсолютно зрівняти роль чоловіка та жінки нагадує мені спробу зрівняти роль цукру та солі в приготуванні їжі. В одних стравах треба більше солі, тоді як в інших потрібно більше цукру. Спробуйте поміняти їх місцями або зрівняти їх кількість, навряд чи комусь це сподобається. Їх цінність абсолютно однакова. Те саме стосується й чоловіка та жінки. В кожного з них є своє покликання, права та обов'язки, й ніколи не варто їх забувати, зрівнювати або міняти місцями. Так само, як ніколи не треба забувати про те, що як чоловік, так і жінка мають абсолютно однакову унікальну цінність. Кожен з них відіграє відповідну роль в сім'ї та суспільстві. Чоловіки приносять в наше життя впевненість та спокій, тоді як жінки ніжність та тепло. Саме тому я впевнена, що ті, хто прагне змінити те, що було закладено в нас матінкою-природою, намагаючись довести що чоловік та жінка можуть обійтися один без одного або поміняти їх положення місцями, глибоко помиляються.

     Вирішення проблеми стосунків між чоловіком та жінкою лежить не так у тому, наскільки рівні становища вони займають, як у тому, на яких принципах вони будують свої стосунки. Якщо ви зможете користуватися в своєму житті принципом життя заради інших, то воно стане набагато яскравішим та щасливішим. http://old.dyvensvit.org/articles/5746.html

    Здається, питання, хто ставить чайник, - не найголовніша з проблем, що виникають у родині. Проте це лише здається. Саме через розбіжності у поглядах на сімейні ролі та обов‘язки виникає більшість чвар та невдоволення, які поступово, але невідворотно, руйнують шлюб. 61% шлюбів в Україні закінчуються саме так, - розлученням. http://zags.org.ua/news/u-garmoniynomu-rozpodili-simeynyh-obovyazkiv-klyuch-rodynnogo-shchastyaПроект наголошує: сім‘я – це коли будь-які проблеми чи завдання сприймаються як спільні та вирішуються спільними зусиллями чоловіка та дружини. Незважаючи на те, які уявлення про сімейний уклад мали молоді до шлюбу, існують універсальні правила побудови необхідних умов для сімейного щастя.

   Перш за все це – впевненість кожного з членів родини, що він не залишиться сам-на-сам з проблемами, що рідна людина розділить з ним все.

https://www.youtube.com/watch?v=AIy26jKBuZ0

    У народі говорять "два чоботи - пара!" Це чиста правда. Не може бути в сім'ї хтось головний, а хтось другорядний, так само як і немає головного чобота.  Відмінності між правим і лівим чоботом звичайно ж є. Так і між чоловіком і дружиною є відмінності. Чоловік, як би він цього не хотів, не може народити дитину. Така природа. Кожен має свої психологічні і фізичні особливості. Тому має свої обов'язки і права. І ці особливості потрібно знати і враховувати. Тоді можна говорити про гармонію в сім'ї.
   Мужчина - це вогонь, а жінка - це земля і вода. Тому говорять, що жіночої дружби не буває: вода і земля відчуває свою теріторію і береже її. А вогонь з вогнем зливається без побоювання за свою територію. З цієї ж причини, будинок - це територія жінки. Мужчина лише допомагає обустроювати його, але як і що де поставити вирішує дружина.

Обов’язки чоловіка у сім’ї:
1. Розуміти свою місію, обов’язок і розкриття цього в сім'ї, задання місії, цілі і тону життя сім'ї і визначення кожному членові сім'ї його частини роботи в досягненні цього (жінка допомагає йому в цьому);
2. Задавати правила, закони, принципи життя своєї сім'ї;
3. Забезпечувати матеріально сім'ю, дружину, дітей всім необхідним купувати прикраси і все необхідне для хорошого фізичного, духовного і душевного достатку і зовнішнього вигляду дружини, тобто вчитися взаємодіяти і проявляти матеріальне;
4. Любити і поважати свою дружину, батьків, старших і учити цьому своїх дітей (насамперед своїм прикладом);
5. Чоловік приносить в сім'ю гроші, дружина ними розпоряджається а чоловік стежить за правильним використанням фінансів дружиною і відкладає гроші на втілення високих ідей;
6. Оберігати, охороняти своїх дружину, дітей, сім'ю, будинок, свою землю від небезпек і непередбачених ситуацій;
7. Задавати статус і положення сім'ї в суспільстві;
8. Нести відповідальність за свою сім'ю (у т.ч. і матеріальну);
9. Обдумує кожне своє слово, висновки і вчинки так, як є зразком правди і справедливості;
10. Тримає дисципліну і слухняність дітей, бере участь в освіті, вихованні і навчанні дітей (дружина допомагає цьому в побуті);
11. Ініціювати відвідини святих місць;
12. Культивувати своїм прикладом здоровий спосіб життя і задавати фізичну культуру в сім'ї;
13. Відповідає за духовний і пізнавальний розвиток сім'ї (семінари, екскурсії), приносить в сім'ю нові знання;
14. Дбає про надбання родини (будинок, слава, шана);
15. Дарувати теплоту, любов і ласку жінці;
16. Приділяти час для спілкування з дружиною, дітьми;
17. Допомагати жінці по господарству, насамперед (але не лише) в грубій, важкій фізичній праці, ремонті, облаштуванні (забити цвях самому або найняти того, хто це зробить);
18. Виховання синів в праці, витривалості, витримці, духовній і фізичній роботі над собою (перш за все своїм прикладом);
19. Виховує дочок в чистоті і цнотливості, дає розуміння того як поважається і цінується мудра, цнотлива жінка, дівчинка вбирає стереотип поведінки в сім'ї, дивлячись на стосунки між батьком і матір’ю, будує свій ідеал чоловіка по батькові, підсвідомо вона шукатиме такого ж все життя, навіть якщо на свідомому рівні ненавидітиме батька;
Обов'язки жінки в сім'ї:
     Жінка – це душа сім'ї, тому і починає день з молитви, вдячності до Дажбога, Сварога і Лади за все, що є, наповнюючи таким чином сім'ю теплом, радістю, справедливістю, міццю, любов'ю і ніжністю. Возносить вдячність за настання ранку. Звертається до Макоші Землі-Матері (Матері коша), Дані-водиці в струмку, колодязі – дякує за чистоту тілесну і духовну. При необхідності змін в житті возносить слави до Стрибога-батька (силі руху всього у Всесвітті, на Землі – вітер). Возносить молитви за чоловіка, щоб був сильним, здоровим, мудрим. Молиться за дітей і батьків.
1. Повинна володіти духовною, бути Матір’ю, що Відає, Відаючою Матінкою;
2. Знати розуміти, організовувати і проводити всі родинні свята, обряди;
3. Підтримувати і задавати емоційний достаток сім'ї, наповнює сім'ю ніжністю, любов'ю, взаєморозумінням;
4. Бере відповідальність за сім'ю і себе;
5. Творить авторитет мужа і батька, якого всі члени сім'ї повинні слухатися, а дружина показує приклад цього (якщо чоловіка не поважає дружина, то це підсвідомо відчувають навіть ті, хто з нею не знайомий і теж його не поважають в справах і житті);
6. Стежить за гідністю себе і сім'ї (береже вірність чоловікові);
7. Відповідає за лад в будинку, за внутрішній комфорт і затишок, наповнює сім'ю красою і благочестям;
8. Проявляє свою любов і пошану до чоловіка і роду, стежить за тим, щоб всім було комфортно і приємно, дарує любов батькам і дітям, піклується про них;
9. Стежить за здоровим харчуванням, готує з молитвами, в хорошому настрої, з побажаннями всім членам сім'ї тих якостей, що не їм не вистачає;
10. Стежить за виконанням того, що чоловік намітив в духовному вихованні дітей;
11. Заохочує чоловіка до духовного розвитку, відвідин храмів, святих місць, семінарів, творінню великих справ;
12. Стимулює розвиток кар'єри чоловіка;
13. Стежить за красивим і охайним виглядом дітей і чоловіка, учить цьому на своєму прикладі;
14. Вчиться піднімати свій дух, вивчає психологію, мистецтва, шиття, вишивку і т.д.;
15. Підтримує починання, дії чоловіка і активно втілює їх;
16. Бачить і постійно тримає в думці образ своїх дітей через 10-15 років, але не з бажаннями реалізації своїх нереалізованих сторін, а враховуючи схильності, здібності і призначення своїх дітей;
17. Виховання дочок в чистоті і цнотливості, дає зрозуміти як поважається і цінується мудра, цнотлива жінка на своєму прикладі, так як дівчинка вбирає стереотипи поведінки в сім'ї, дивлячись на стосунки між батьком і мамою, будує свій ідеал чоловіка по батькові, підсвідомо вона поводитиметься з чоловіком і дітьми також, як її мати на протязі усього життя, навіть якщо на свідомому рівні критикуватиме поведінку матері;
17. Учити дочку вести господарство шити, вишивати;
18. Учити дітей на своєму прикладі підтримувати лад, слідувати правилам, які задає чоловік;
19. Учити любити і бути коханими, якщо жінка уміє любити і навчила цьому дітей, то її дітям в житті буде легко-легко.
    Знаєте, в нас у суспільстві дуже багато проблем. Нерідко кажуть: «Оце наш український менталітет». Але чи завжди наші традиції виправдані? Чи усі вони прогресивні? Візьмемо материнство. Є в календарі День матері, тобто, жінку ніби і шанують. Інша справа: чи дійсно у жінок-матерів є шанс реалізуватись не лише у родинному колі? І чи треба нам оця традиція, що сім’я – це виключно жіноча відповідальність? До року мінімум чи до двох мусиш вигодовувати дитину, до трьох – відпустка по догляду за дитиною.
    В усіх по-різному… Якщо ти одна в родині можеш заробляти, то виходиш до суспільної праці раніше. Але виникає запитання: а де тати? Усе-таки це ж справа двох осіб, чи не так? Особи добровільно створили сім’ю. У них діти – а це вже, вибачте, обопільна відповідальність. Батьки повинні дбати про те, щоби їхні діти були здорові та нагодовані.

  До того ж, вони повинні прищеплювати їм певні цінності, забезпечувати належний виховний процес. Звісно, усе це потребує зусиль. Так що у цьому процесі, як на мене, ми перевищуємо роль матері і применшуємо роль батька.
     У нас, українців, дуже багато стереотипів. От народжується в сім’ї хлопчик чи дівчинка. Змалечку ми наділяємо їх різними ролями. Наприклад, поширена думка, що дівчинці у дитсадку потрібно мало простору. Її можна просто в куточок посадити, дати лялечку, і вона собі там буде тихенько сидіти, гратися і нікому не заважати, бо вона чемненька дівчинка, її не вчать говорити «ні». Потім ця дівчинка виростає. У неї мало б виникнути природне бажання зробити кар’єру і реалізуватись. Проте з таким виховним процесом цього може і не статися.
   До виховання хлопчиків зовсім інший підхід. У садочку їм треба багато місця, щоб рухатися, бігати. От вони потім ці великі місця і займають (просторі кабінети, великі столи тощо). Тобто, з них вирощують впевнених, повноцінних і повновладних чоловіків. А жінки – це обслуговуючий персонал, який ще й має здатність надихати чоловіків. А де ж самоцінність жінки?..
    Я вважаю, що дівчаткам з наймолодшого віку треба прищеплювати лідерські якості та внутрішню потребу самореалізації. У них має бути своя місія. Чоловікам усе це теж потрібно, але у той час, коли вони роблять свою кар’єру, повинні розуміти, що відповідальне батьківство – це благо для всієї сім’ї.
Література:

1. Загальна декларація прав людини 1948 р.//http://olexa.ua

2. Конвенція ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок» від 18 грудня 1979 р. //http://www.khpg/index.php

3. Декларация прав человека и гражданина 1789 г. // http://www.hro.org/docs/ilex/intcont

4. Гендерна політика ЄС: виклики для України. – К., 2007.

5. Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. – К., 2004. - С. 183

6. Феминизм: проза, мемуары, письма, эссе: Пер. с англ. – М, 1992.- С.21

7. Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. – К., 2004. - С. 193

8. Кісь О. Дефініції фемінізму // Ї. – Львів, 2000. – Число 17: Гендерні студії. – С. 17

9. Гендерний розвиток у суспільстві / Конспект лекцій/ Відп. ред.. К.М. Лемківський. – 2-е вид. – К., 2005. - С.18

10. Гендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків //http:

//www.gender.net.ua