Стаття на тему: "Особистісно-орієнтоване навчання - один із важелів у формуванні сучасної особистості""

               Переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості – ключове завдання особистісно орієнтованого навчання,  основа  майбутнього реформування освіти України. Тому метою сучасного навчання є підготовка  учня до життя в інноваційному за типом розвитку суспільстві, щоб бути  успішною людиною, яка  сприятиме забезпеченню  системного прогресу суспільства. Освіта повинна формувати сучасну систему цінностей, яка дасть змогу максимально самореалізуватися.

             В Концепції розвитку загальної середньої освіти сказано: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини, її стрижень – розвивальна, культурологічна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

             Переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості учня в своїй основі передбачає формування його компетенцій.  Це багатогранна проблема, яка для свого вирішення вимагає від педагога постійно розвивати і вдосконалювати свою інноваційну діяльність, розробляти освітні, методичні, управлінські технології на розвиток ключових компетенцій учня.

Що таке компетенція учня? Це здатність його, як особистості,  використовувати отримані знання, власний досвід, навички і уміння у конкретних життєвих ситуаціях.

Особистісно орієнтоване навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. Тому можна визначити основні навчальні, розвиваючі та виховні задачі, які підлягають реалізації учителем:

·        Створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

·        Якісне засвоєння продуктивних знань, умінь;

·        Розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;

·        Виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

·        Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.

. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.

·        Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

·        Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

·        Обов’язковою повинна на уроці постановка проблеми. Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою розвивального навчання.

·        Пам’ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

·        Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення. (Зазубрювання недовговічне)

·        Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, частіше практикуйте творчі завдання.

·        Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

·        Використовуйте схеми, плани, інформаційно-довідкові матеріали, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

·        У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об’єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

·        Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.

·        Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв’язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів. (робота Іванової)

Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю. (Ділові папери)

·        Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Ці корисні правила поради-тільки невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь.. Пам’ятати їх, слідкувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети – формування та розвитку особистості. А цю здатність він може реалізувати лише за певних умов: формування компетентності учнів зумовлене реалізацією  не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання, які допомагають урізноманітнити   цю діяльність, підвищують культуру педагогічної праці, заощаджують навчальний час. Спонукають учнів  до самоосвіти, самореалізації, розвивають їх творчі здібності.  Сприяють створенню на уроці педагогічних ситуацій спілкування, які б дозволили кожному учневі   виявляти ініціативу, самостійність.            

        Результативним є використання протягом  уроку наочних, рекомендаційних матеріалів у вигляді опорно-довідкових схем, які  навчають учня вчитися, аналізувати, робити висновки і узагальнення. Естетично виконані таблиці, слайди, завдання для організації самоосвіти забезпечують емоційний вплив на учнів, включають у процес запам’ятовування зорову пам'ять.                    

Перелік цих методів і технологій  є досить широким, їх можливості – різнопланові. Зупинюся на деяких з них, що дають вагомий результат:

1. Технологія розвитку критичного мислення
2. Технологія розвивального навчання
3. Інтерактивні технології

Отже, основне кредо викладача української мови та літератури – це визнання кожного учня, педагогіка співробітництва, компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури з використанням елементів нових освітніх технологій. Тому показником результативності буде те, що здобувачі освіти зможуть використовувати власний потенціал у житті, застосовуючи здобуті знання у різноманітній діяльності.