Стаття на тему: «Використання інноваційних технологій і мультимедійних засобів навчання в навчальному процесі при викладанні агрономічних дисциплін"

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України

«НЕМІШАЇВСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

 «Використання інноваційних технологій

і мультимедійних засобів навчання в навчальному процесі при викладанні агрономічних дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція”»

Укладач:  Дяченко Олена Анатоліївна

викладача агрономічних дисциплін

ВП НУБіП України

«Немішаївський агротехнічний коледж»

2020 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен

спинятися на досягнутому, бо якщо нема руху

вперед, то неминуче починається відставання.

В.О. Сухомлинський.

Педагогічні інновації дедалі частіше стають обєктом науково-педагогічних досліджень, оскільки вже впродовж тривалого часу системою освіти в різних країнах світу вимагається від педагогічної науки й практики вивчення й впровадження нових методів навчання й виховання студентів.

Характерною особливістю сучасної системи освіти є існування в її межах двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної.

Розвиток педагогічної інноватики в Україні пов'язаний із масовим громадсько-педагогічним рухом, викликаний суперечностями між суспільними потребами щодо розвитку й функціонування навчально-виховних закладів і реальним буттям навчально-виховної справи.

Інноваційність є однією з провидних тенденцій розвитку людства, яка перебуває в постійному пошуку й упровадженні нових максимально ефективних технологій навчання й виховання, результатом яких має бути формування високоадаптованої до змінних умов, активної діяльності, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі.

Актуальність теми: На сьогодні ми маємо чітко окреслену законодавчу базу вищої освіти: Закон України "Про освіту", "Про вищу перед фахову освіту" та Національна доктрина розвитку освіти в Україні, в яких відображено тенденції оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки педагогічних працівників на основі прогресивних концепцій та запровадження інноваційних технологій.

Використання новітніх технологій є вимогою не лише поточного реформування освітньої галузі України, передбаченого зокрема новим ЗУ «Про вищу освіту», але й глобальною потребою сучасного світу.

Інновації не виникають спонтанно, а поступають результатом системних наукових пошуків, аналізу, узагальнення педагогічного досвіду. Стрижнем інноваційних процесів в освіті є упровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення і поширення передового вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Інноваційна діяльність в галузі освіти досліджується педагогічною інноватикою - окремою галуззю педагогіки. Проблема впровадження сучасних інформаційних технологій і мультимедійних засобів навчання привертає увагу багатьох науковців. Питанням професійної підготовки фахівців присвячені праці вчених-педагогів: І. Беха, В. Бикова, Л. Буркової, Р Гуревича, Л. Даниленко, І. Зязюна, М. Кадемія, О. Киричука, І. Козловської, В. Кременя, В. Мадзігона, К. Макагона, О. Максимова, Н. Ничкало, С. Подмазіна, В. Пінчука, О. Романовського, О. Савченко, С. Сисоєвої, Н. Федорової, А. Фурмана, М. Ярмаченко та ін.

Мета роботи: впровадження досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду - ефективне використання інноваційних технологій в навчально-виховному процесі.

1. Інноваційні технології у вищому навчальному закладі

Поняттям «інновація» позначають нововведення, новизну, зміну введення чогось нового. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового  в цілі, зміст, форми і методи навання та виховання; в організацію спільної діяльності викладача та студента.

Основу інноваційних процесів в освіті складають дві важливі проблеми педагогіки – проблема вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду та проблема впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику.

Інноваційні технології у вищому навчальному закладі – це технології, засновані на нововведеннях: організаційних (пов’язаних із оптимізацією умов освітньої діяльності), методичних (спрямованих на оновлення змісту освіти та підвищення її якості). Інноваційні технології дозволяють:

•                  студентам

•     ефективно використовувати навчально-методичну літературу та матеріали;
•     засвоювати професійні знання;
•     розвивати проблемно-пошукове мислення;
•     формувати професійне міркування;
•     активувати науково-дослідницьку роботу;
•     розширювати можливості самоконтролю отриманих знань;

•                  викладачам

•     оперативно обновлювати навчально-методичну літературу; 
•     впроваджувати модульні технології навчання;
•     використовувати імітаційні технології навчання;
•     розширювати можливості контролю знань студентів;

•                  у цілому

•     удосконалювати якість наявних технологій підготовки спеціалістів.

Принципова новизна, внесена комп’ютером в освітній процес, – інтерактивність, що дозволяє розвивати активні форми навчання. Саме ця нова якість дозволяє сподіватися на ефективне, реально корисне розширення сектору самостійної навчальної роботи студентів.

Одним із важливих завдань освіти на сьогодні є створення системи відкритої освіти, яка забезпечить загальнонаціональний доступ до освітніх ресурсів на базі технологій дистанційного навчання.

Застосування телекомунікаційних технологій надає можливість створити якісно нове інформаційне освітнє середовище без меж та з можливістю організації глобальної системи дистанційного навчання.

З точки зору педагогічної теорії дистанційне навчання викликає зацікавленість як система, яка дозволяє найбільш змістовно реалізувати сучасні вимоги до освіти: гнучкість організаційних форм, індивідуалізація змісту освіти, інтенсифікація процесу навчання та обміну інформацією.

Принцип поєднання аудиторних та електронних форм викладання – впровадження змішаного навчання – забезпечує можливість поєднання в навчальному процесі кращих якостей урізноманітнених форм навчання. Аудиторне навчання – забезпечує соціальну взаємодію, запитувану людьми, від якого вони отримують задоволення, спілкуючись безпосередньо (студент – викладач – студент). Такий різновид навчання пропонує звичні для студентів методи: створюється інтерактивний освітній простір, в якому кожен студент может перевірити свій рівень знань, мати зворотній зв’язок із авторитетною особою (викладачем) щодо правильності відповідей та отримати відповіді на не з’ясовані питання. Електронне навчання (e-learning) – дозволяє змінювати темп, час, місце навчання та пропонує максимальну площину гнучкості та зручності для навчання студентів. Позитивним при застосуванні електронного навчання є можливість організації безперервного моніторингу. Детальний аналіз елементів моніторингу (академічна активність (ступінь опрацювання теоретичного матеріалу, систематизованість отриманих практичних навичок, самоконтроль, ступінь творчого подходу до вивчення матеріалу (участь в обговореннях на форумі, переписка із тьютором), змістовий контроль, результати практичних завдань, підсумковий контроль) дозволяє контролювати рівень якості на всіх етапах навчання, а не лише на момент атестації, як було при застосуванні традиційних схем навчання. Такі технології мають свої переваги: змінюються функції викладача і студента (викладач виконує функції консультанта-координатора, а не виконує інформативно-контролюючу функцію, студенту ж надається можливість самостійно вибирати шляхи засвоєння навчального матеріалу).

Із появою електронних видань і віртуальних навчальних лабораторій у практичних заняттях з’явилась можливість швидко отримувати інформацію, що надає можливість розвивати форми індивідуальної самостійної роботи студентів.

Сьогодні більшість вищих навчальних закладів прагне модернізувати систему освіти на основі широкого використання інформаційних і комунікативних технологій, які на сьогодні пропонують нові перспективи та надзвичайні можливості для навчання. Інформатизація освіти асоціюється із пірамідою, основа якої – нові електронні освітні продукти. Навчальні електронні видання та ресурси забезпечують запрограмований навчальний процес. Електронні навчальні посібники являють собою систематизований матеріал у межах програми навчальної дисципліни, на меті яких – вивчення предмета «з нуля» до межі предметної сфери, визначеної програмою навчання, та націлені на підітримку роботи й розширення можливостей викладача і самостійну роботу студента.

Нині ринок професійних електронних освітніх ресурсів у вищих навчальних закладах створюється силами викладачів ВНЗ. Кожен ВНЗ при розробці ресурсів керується крім стандарту ще й своїми внутрішніми потребами, наявністю лабораторної бази, наявністю висококваліфікованих спеціалистів як у предметній галузі, так і в сфері, пов’язаній із розробкою електронного освітнього ресурсу в цілому.

Результатом впровадження комп’ютерних технологій в навчання є різке розширенння сектору самостійної навчальної роботи, яка дозволить розвивати активно-діяльнісні форми навчання. Інноваційні технології забезпечують підвищення якості освіти а, отже, конкурентоспроможності вузу на ринку освітніх послуг.

2. Комп'ютерно-інформаційна технологія при викладанні агрономічних дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція”

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, отримання та зберігання інформації відкриває нові можливості для застосування комп'ютерів у навчальному процесі.

Інформатизація освіти — це процес забезпечення сфери освіти теорією й практикою розробки і використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання й виховання.

Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження й закріплення всіляких професійних навичок, допомагають реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

При викладанні агрономічних дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція”, комп'ютер виконує в навчанні такі функції:

1) техніко-педагогічні (навчальні програми та спрямовані на управління, діагностику, моделювання, експертизу, діалог, консультацію...);

2) дидактичні (комп'ютер як тренажер, репетитор, асистент, як пристрій, що моделює певні ситуації, як засіб інтенсифікації навчальної діяльності, оптимізації діяльності викладача, як засіб корекції, контролю та оцінки діяльності учнів, їх активізації й стимулювання).

Завдання педагогіки полягає в тому, щоб визначити і забезпечити ті умови, за яких реалізуються всі зазначені функції:

•    взаємозв'язок використання комп'ютера і мети, змісту, форм і методів навчання;
•    поєднання слова вчителя і використання комп'ютера;
•    дидактична структура комп'ютерного заняття;
•    мотиваційне забезпечення роботи на комп'ютері;
•    поєднання комп'ютера та інших засобів навчання.

Новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедія. Арсенал мультимедія-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедія-системою.

Завдяки широким можливостям інформаційних технологій, у ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж», при викладанні агрономічних дисциплін «Захист рослин» та «Насінництво і селекція», комп’ютер використовують практично при будь-якій формі організації навчання, а саме:

1) комп’ютер як інструмент діяльності (застосування текстових редакторів для оформлення первинних і вторинних документів: рефератів, статей, доповідей, проектів тощо; побудова графіків, діаграм, створення рисунків за допомогою спеціальних програм; створення презентацій, проектів; використання комп’ютерних мереж для спілкування та для здійснення дистанційного навчання);

2) інформаційна підтримка (доступ до світової інформаційної мережі Інтернет надає можливість користуватися величезним сховищем різноманітної інформації, в тому числі навчальної; ця функція передбачає також використання довідників, словників, перекладачів, електронних підручників тощо);

3) здійснення власне навчання (використання навчальних програм, комп’ютерних ігор, мовних тренажерів, систем управління навчальною діяльністю студентів);

4) здійснення контролю знань (використання комп’ютерних контролюючих тестів);

5) наочність (у даній функції комп’ютер часто використовується для допомоги викладачеві при здійсненні традиційного навчання; застосовуються мультимедійні можливості комп’ютера – демонстрація відеоінформації, схем, алгоритмів, рисунків; програвання аудіофайлів тощо).

Останнім часом, у коледжі, багато уваги приділяється створенню і удосконаленню електронних підручників з різних дисциплін. Важливим моментом у них є використання мультимедійних засобів для підвищення наочності інформації до такої міри, яка не йде в порівняння з використанням звичайних підручників. Електронні підручники з великим успіхом застосовуються на різних заняттях і в ході самостійної підготовки студентів до занять.

1.        Використання мультимедійних засобів навчання

при викладанні агрономічних дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція”

Поняття „мультимедіа” є багатогранним і посідає важливе місце в процесі інформатизації освіти. „Мультимедіа” (від англ.. multi – багато і від лат. мedia – носій, засіб, середовище, посередник) часто вживається як аналог терміну „засоби масової комунікації” (друк, фотографія, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, включаючи Інтернет) . В загальноприйнятому визначенні „мультимедіа” – це спеціальна інтерактивна технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу з комп’ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним звуком, статичними зображеннями й відео.

Мультимедія-системи мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.

Мультимедіа є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання, передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт-дисків. Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо - та відеоінформацію, анімацію. Важливою властивістю мультимедіа є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв'язок. Крім цього, в мультимедіа реалізується цифрове кодування інформації, завдяки чому велика кількість даних зберігається на компакт-дисках (СЮ).

На одному дискові, наприклад, зберігається така кількість інформації, яку вмішують 300 000 друкованих сторінок, 500 дискет, 3000 кольорових фотографій, 74 хвилини стерео - або 60 хвилин відеозапису.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є усунення прогалин у наочності при викладанні агрономічних дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція”. Основні принципи створення відеоматеріалів з навчально демонстраційного експерименту:

•                   ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати заняття, але не розкриваючи зміст теми замість викладача);
•    фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття студентами);
•    методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд викладача на різних етапах заняття, переслідуючи різні методичні цілі);
•    лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час заняття);
•    евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння студентом).

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах заняття:

•    мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
•    поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
•    закріплення та узагальнення знань;
•    контролю знань.

Крім цього, маючи такі засоби навчання, можна проводити повноцінні заняття з дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція” поза аудиторією або в кабінетах без спеціального наочного демонстраційного обладнання, що дає змогу розширити можливості під час проведення занять з цих дисциплін в інших навчальних аудиторіях, забезпечуючи «мобільність».

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними:

•    комп’ютерні тренажери;
•    автоматизовані навчальні системи;
•    навчальні фільми;
•    мультимедія-презентації;
•    відеодемонстрації.

Комп’ютерні тренажери

Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедія-технологій. З їх допомогою можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах.

Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом. Комп’ютерні тренажери можна використовувати для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними препаратами (пестицидами, добривами) або приладами.

Автоматизовані навчальні системи

Автоматизовані навчальні системи, побудовані на основі мультимедія-технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших засобів дає можливість зробити заняття з дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція” максимально наочними, а тому зрозумілими і доступними. Це особливо актуально в тих випадках, коли студент має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, головні морфологічні ознаки, біологію та шкідливість шкідників; поширення, діагностичні ознаки й біологію патогенів основних хвороб; комплекс хвороб та шкідників із урахуванням економічних порогів шкодочинності, номенклатуру, правила техніки безпеки тощо.

Ще однією незаперечною перевагою автоматизованих систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи надають суттєву підтримку студентам, полегшуючи процес навчання, а саме –вони можуть самі задавати темп процесу і самостійно контролювати його.

Як правило, навчальні системи будуються за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи і добре структуровані. Система навігації дозволяє швидко знайти і перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або «полистати» екрани. Для комп’ютерів без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.

Додатково навчальні системи можуть містити блоки перевірки знань студента, а також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання.

Навчальні фільми

Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.

Найчастіше навчальні фільми доцільніше використовувати як частину більш широких проектів – мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт.

Мультимедія-презентації

Мультимедія-презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо.

Відеодемонстрації

Необхідно сказати декілька слів про місце наочних інтерактивних засобів у сучасному навчальному процесі. По-перше, відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжній, «живий» хімічний експеримент. Екран телевізора, як і екран монітора комп’ютера, є віртуальним світом. У той час як студентам надзвичайно важливо, якщо не спробувати на дотик, то хоча б побачити своїми очима не на екрані, а в дійсності. Але в тих випадках, коли на занятті справжній експеримент із різних міркувань неможливий, то для безпосереднього спостереження на занятті цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реального експерименту, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.

По-друге, відеозапис демонстрації не є відеофрагментом заняття з демонстрацією досліду. Будь-який фільм чи відеофрагмент заняття відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов’язана з певною методикою викладення теми. Наприклад, викладач має можливість продемонструвати чи весь матеріал, чи його фрагмент. Можна прокоментувати демонстрацію, повторити запис, призупинити те чи інше зображення тощо.

Відеодемонстрацію використовуємо і як демонстрацію викладеного на занятті, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали використовуються для перевірки знань студентів.

По-третє, відеодемонстрація не містить готових знань, що є яскравою відмінністю її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об’єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку студент повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння студентом.

Комп'ютер на будь-якому занятті допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості студентів за допомогою інформації, виведеної на екран. Структура заняття з використанням комп'ютера є багатоваріантною, однак таке заняття має бути полі функціональним – не тільки формувати знання а й розвивати студентів, вводити їх у сферу психічної діяльності.

Отже, ми пояснили суть деяких інноваційних технологій навчання. Зрозуміло, що використовувати їх на занятті слід тільки в тому разі, якщо вони є методично виправданими.

Застосування всіх видів інтерактивних, аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання спрямовано на підвищення позитивної мотивації студентів до вивчення дисциплін. Це веде до активації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їх мислення, формуванню активної позиції особистості в сучасному інформатизованому суспільстві. Використання вказаних засобів забезпечує розвиток творчих здібностей студентів і бажання продовжити самостійну роботу.

Використання мультимедіа дозволяє студентам працювати з навчальними матеріалами по-різному – студент сам вирішує, як вивчати навчальні матеріали, як застосовувати інтерактивні можливості засобів інформатизації, і як реалізувати спільну роботу у групі. Отже, вони стають активними учасниками навчального процесу та можуть впливати на свій власний процес навчання, підлаштовувати його під свої індивідуальні здібності та переваги; вивчати саме той матеріал, який їх цікавить, повторювати вивчене стільки разів, скільки їм потрібно, що сприяєправильнішому сприйняттю.

Дослідження, що проводяться в Україні, Росії, Польщі тощо показують, що під час використання технологій мультимедіа частка засвоєння навчального матеріалу підвищується до 75% .

Отже, при викладанні агрономічних дисциплін в Немішаївському агротехнічному коледжі, мультимедійні презентації використовуються в навчальному процесі: при вивченні нового матеріалу, що дозволяє ілюструвати його різноманітними наочними засобами; при закріпленні нової теми чи розділу навчальної програми; для перевірки навчальних досягнень студентів (комп’ютерне тестування; для поглиблення знань; при перевірці фронтальних самостійних робіт; при вирішенні задач навчального характеру; засіб емоційного розвантаження; засіб для виготовлення роздаткового дидактичного матеріалу.

1. Використання навчальних мультимедійних презентацій при викладанні агрономічних дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція”

Однією з безперечних переваг засобів мультимедіа є можливість проектування, створення й використання навчальних мультимедійних презентацій.

Презентація – слово, яке в українській мові має два значення: - дія, акція (загальновживане значення): показ нового товару, пред’явлення широкому загалу нової інформації як рекламна акція, що популяризує певний продукт чи ідеї; - документ, створений за допомогою комп’ютерної програми PowerPoint. Синонімами терміну ‹‹презентація›› в цьому розумінні є поняття ‹‹комп’ютерна презентація›› та ‹‹мультимедійна презентація››. Презентація, як комп’ютерний документ, є послідовністю слайдів, що змінюють один іншого, електронних сторінок.

У ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж», традиційно на лекційних та лабораторно-практичних заняттях використовуються презентації – набір слайдів, представлених у певному порядку. Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора і служить ілюстрацією до розповіді викладача.

Як показує досвід, у процесі викладання дисциплін “Захист рослин” та “Насінництво і селекція” викладачі та студенти активно та з задоволенням створюють і впроваджують у навчальний процес мультимедійні презентації. Особливу увагу під час створення презентації приділяють формуванню системи інтеграції агрономічних дисциплін. Інтеграція сприяє формуванню в молодших спеціалістів гнучкої системи знань, що може застосовуватись у професійній діяльності.

У традиційному навчанні підготовка навчального матеріалу до заняття викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати студентам динамічні елементи: анатомію,  фізіологію, біологію та екологію комах (типи перетворень та пошкоджень рослин комахами); морфологію та біологію грибів, бактерій, вірусів, квіткових паразитів, мікоплазменних організмів, біологічне особливості та шкодочинність бур'янів.

У такому разі, засобом унаочнення виступають навчальні відео фрагменти, які зручно розмістити і відтворити в межах навчальної мультимедіа-презентації. Дану технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння інформації на основі сполучення навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям.

Для підготовки мультимедіа-презентації викладачі користуються як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow та ін. Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми; додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із статичних зображень; з легкістю завантажувати зображення у Веб-альбоми тощо.

Під час використання мультимедіа-презентації у процесі пояснення нової теми з дисциплін потрібно дотримуватися лінійної послідовності кадрів для показу цікавих унаочнень моменти теми. На екрані можуть також з’являтися визначення, схеми, які студенти записують у конспект (за наявності технічних можливостей бажано розробити та роздрукувати для кожного студента таблиці, для заповнення необхідною інформацією), тоді у викладача, є можливість  розповісти більше навчального матеріалу.

Аналіз використання ІКТ у навчальному процесі коледжів у процесі вивчення агрономічних дисциплін дозволяє майбутнім молодшим спеціалістам:

•    реалізувати ідею індивідуалізації та диференціації навчання, що є основними завданнями сучасної системи освіти України;
•    забезпечити позитивну мотивацію навчання за допомогою винахідницьких засобів програми або створення ігрових ситуацій із агрономічних дисциплін;
•    формувати вміння працювати зі значним обсягом якісної інформації;
•    здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність;
•    підвищувати ефективність самостійної роботи;
•    формувати вміння приймати оптимальні рішення або варіативні розв’язання складних ситуацій;
•    проводити лабораторні та практичні роботи з «Захисту рослин» в умовах імітації в комп’ютерній програмі експерименту;
•    створення та використання інформаційних баз даних, необхідних у навчальній діяльності, забезпечення доступу до мережі інформації;
•    здійснювати комп’ютерну візуалізацію навчальної інформації з агрономічних дисциплін;
•    розвивати творчі й комунікативні здібності особистості;
•    підготувати особистість інформаційного суспільства.

Запровадження мультимедійних технологій створює умови для інтерактивного спілкування, що на сьогоднішній день є найважливішою складовою навчального процесу. З використанням мультимедійних технологій викладач може подати інформацію в абсолютно новій та ефективній формі, зробити її більш повною, цікавою та наближеною до тематики спілкування, що вивчається. Презентація може проходити не лише в одному напрямку: ставлячи питання, викладач може залучати студентів до обговорення. Це створює умови інтерактивного спілкування та надає студентам змогу придбати безцінний досвід публічного виступу, який є незамінним при навчанні у ВНЗ.

При створенні мультимедійної презентації до заняття необхідно керуватись такими правилами: презентація повинна бути короткою, доступною та композиційно цілісною; тривалість презентації повинна становити не більше 20-30-ти хвилин; при викладанні матеріалу слід виділити декілька ключових моментів і в ході демонстрації час від часу повертатись до них, щоб висвітлити питання з різних сторін.

Зокрема: не потрібне дослівне «передрукування» тексту доповіді на слайд; оптимальна кількість слайдів для виступу на 5–7 хв. – 10–15 штук; не перегружати слайди текстом, по можливості подавати інформацію у вигляді таблиць, графіків, малюнків і фотографій (під час виступу всі вони повинні бути пояснені); правильне поєднання кольорів фону та шрифту, наприклад, світлий фон і темний шрифт, уникати фотографій у якості фону; оптимальний вибір типу й розміру шрифту тощо.

При створенні мультимедійних презентацій враховуються особливості сприйняття інформації з екрану комп’ютера, продумується й підтримується єдиний стиль представлення інформації для всього заняття. Шрифти використовуються стандартні – Times, Arial (краще за все обмежитись використовуванням двох або трьох шрифтів для всієї презентації). Наприклад, основний текст презентації – шрифт Times New Roman, заголовок слайду – Arial і інший – для виокремлення елементів тексту (марковані списки). Уся презентація виконується в єдиній колірній палітрі, зазвичай на базі одного шаблона. Необхідно запам’ятати одне з правил для правильного вибору фону. Будь-який фоновий малюнок підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність засвоєння презентованого матеріалу.

При створенні мультимедійних презентацій враховуємо таку послідовність: мотивація, постановка навчальної мети, створення передумов до сприйняття навчального матеріалу, подача самого навчального матеріалу та його оцінка.

ВИСНОВОК

Основним джерелом розвитку суспільства нині є інформація. Компютер є засобом її обробки. Прискорення науково-технічного прогресу припускає широке впровадження в галузь освіти обчислювальної техніки.

Мультимедійні технології дають змогу забезпечити всебічне, гнучке керування педагогічним процесом за умови розумного та ретельного підбору навчальної інформації. Правильне використання мультимедійних технологій у навчальному процесі ВНЗ піднімає його на якісно новий рівень, позитивно впливає на мотивацію студентів до навчальної діяльності, підвищує рівень їхньої спроможності й активності у виборі методів.

Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надати велику кількість інформації у більшому обсязі, ніж традиційні джерела інформації і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття конкретного контингенту студентів.

У той же час, не варто повністю надавати перевагу застосуванню мультимедійних технологій у навчальному процесі. Вважаю, що необхідно раціонально чергувати на занятті засоби навчання, обмежувати їх обсяг та тривалість демонстрування. Добираючи засоби навчання, чітко з'ясовувати можливості їх застосування в певній системі, визначати їхні дидактичні функції на заняттях, а також необхідний та достатній обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту занять, можливі форми поєднання зі своїм словом.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Захарова І.Г. Інформаційні технології в освіті: навч. Посібник для студ. Вищ. Пед.. навч. Закладів / І.Г.Захарова. – М.: Видав. Центр «Академія», 2003. – 192с.

2. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене, 2001 р. – 608 с.

3. Одарченко Н.І. Використання відеоінформації при проведенні лекційних і семінарських занять у школі нового типу. – Суми. 1999. –79 с.

4. Туркот Т.І. педагогіка вищої школи: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Кондор, 2011. – 628 с.

5. Пономарьова Г.Ф. Нові педагогічні технології: навч.-метод. посіб. / Г.Ф. Пономарьова, О.О. Бабакіна, С.Б. Бєляєв. - Х., 2013 – 282 с.

6. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології : навч. посіб. / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак. – К. : Просвіта, 2000. – 368 с.

7. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Шестопалюк О.В. Сучасні інформаційні засоби навчання. – К.: «Освіта України», 2007. – 536 с.

8. Інформатика. Компютерна техніка. Компютерні технології: Підручник для студ. вищих навч. закладів/ Авт. кол.: В.В. Браткевич, М.В. Бутов, І.О. Золотарьова та ін.; За ред. О.І Пушкаря. – К.: ВЦ: «Академія», 202. – 704 с.

9. Освітні технології : навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; за заг. ред. О. М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2001. – 256 с.

10. Алфімов Д.В. Інноваційна освітня система вищої школи: шляхи відродження / Д.В. Алфімов // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. пр. / Ред. кол. Л.І. Даниленко та ін. – К.: Логос. – 2000. – С. 158-160

11. Гуревич Р.С. Проектування, створення та використання електронних підручників // Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: зб. наук. пр. / за заг. ред. Н.Г. Ничкало. – Харків : НТУ “ХПІ”. – 2007. – С. 453-458

12. Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012- 2021р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nmu.ua/files/strateg_rozv_2012.pdf