Стаття на тему: "ВИКОРИСТАННЯ ТВОРІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НА УРОКАХ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ"

Про матеріал

У цій статті розвивається виховний потенціал творчої спадщини Т. Г. Шевченка на уроках у загальноосвітній школі, показуються приклади використання творів поета на уроках української мови у 5 – 9 класах. Такий дидактичний матеріал допоможе зрозуміти відомості з української мови, а також підвищити загальний інтелектуальний рівень особистості.

Перегляд файлу

ВИКОРИСТАННЯ ТВОРІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НА УРОКАХ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

 

У цій статті розвивається виховний потенціал творчої спадщини

Т. Г. Шевченка на уроках у загальноосвітній школі, показуються приклади використання творів поета на уроках української мови у 5 – 9 класах. Такий дидактичний матеріал допоможе зрозуміти відомості з української мови, а також підвищити загальний інтелектуальний рівень особистості.

 

 

На початку третього тисячоліття, коли людина проникає у глибини космосу, досліджуючи Сонячну систему і спрямовуючи свій погляд у інші світи, все-таки найбільшою таємницею залишається душа людини, незбагненні злети її творчого духу. Космос людської душі – ось що має хвилювати всіх.

В Україні щодо духовності склалася вкрай несприятлива ситуація: знищується українська книжка, телебачення вперто пропагує культ насильства, сурогатної культури, примітивного розуміння сенсу життя тому перед сучасною педагогікою стоїть надзавдання – розробити нові засади виховання молоді на основі високих загальнолюдських цінностей: ідеалах добра любові, милосердя, справедливості. Це можливо тільки через утвердження національної системи виховання, збереження і збагачення духовного потенціалу українського народу. Творча спадщина українських письменників, особливо Тараса Шевченка, дає великі можливості для реалізації поставленої мети.

Важливо донести до свідомості юних поколінь громадян України Шевченкову національну ідею – це «огонь в одежі слова». Майбутня доля нашої держави багато в чому залежить від того, наскільки національно свідомими будуть її громадяни.

Творчість Тараса Шевченка дає прекрасну можливість виховувати в учнів загальнолюдські моральні цінності – здатність до співчуття, повагу до жінки-матері, людську гідність честь… Категорії людського щастя, совісті, відповідальності знайшли в поезіях Кобзаря найповніше втілення.

Геній Т.Г. Шевченка надзвичайно широкого діапазону. Він був не лише творцем «Кобзаря», тобто поетом, а й не менш талановитим драматургом, прозаїком, автором шкільних підручників, філософом, етнографом, фольклористом і, зрештою, великим художником (живописцем, гравером, скульптором), непересічною особистістю, що ввійшов до світового пантеону мистецтва. Його поезія могутніми і чистими потоками влилася в неосяжний океан світової культури, коштовними перлинами збагативши скарбницю загальнолюдських здобутків.

Т.Г.Шевченко належить до когорти найбільш народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури. Його поезія відзначається простотою, природністю. Твори написані так майстерно, що майстерності зовсім не видно.. Але говорячи про видатного народного поета, що більшу частину свого подвижницького життя провів у кріпацькому рабстві, а потім у солдатській неволі, у глухому, далекому від цивілізації закутку Російської імперії, говорячи про Тараса Шевченка як винятково просту людину, не треба забувати, що він був одним з найосвіченіших людей свого часу, з ґрунтовними і широкими знаннями в багатьох галузях літератури, мистецтва, історії, етнографії тощо, академіком, а таке високе звання давалося людям не просто гідним, а й високоосвіченим.

Слід завжди нагадувати, що він учив не тільки своїм поетичним і художнім мистецтвом, намагався не тільки поширювати серед людей твори високої культури, а й прагнув бути учителем, педагогом у найточнішому розумінні цього слова. Тому не випадково Т. Шевченко взяв найактивнішу участь в організації недільних шкіл для народу. Він склав чудовий підручник — знаменитий «Букварьюжнорусский». Відоме прагнення поета за допомогою гравюри, тиражування офортів зробити доступними для широких народних мас видатні твори світового мистецтва, що розвивало б у народу розуміння прекрасного. Так, поет вийшов з сім’ї неписьменних селян, довгий час його «університетом» були малописьменні дяки і маляра, а «школою» — панська конюшня, поневіряння в наймах. Але в тому й велич геніальної особистості Т. Шевченка, сила його таланту, що навіть у таких неймовірно тяжких умовах він постійно прагнув до знань, багато чого набуваючи самотужки, наполегливою працею і читанням. Згадаймо ті рядки шевченкових поезій, де він розповідає про свою постійну допитливість, мріючи дізнатись, куди воно ділось, звідкіля взялось. Про свої постійні пошуки людей, які б добру навчили, про свої заняття в сільських бур’янах (списую Сковороду) тощо. Тільки завдяки постійному і наполегливому навчанню, величезній працездатності став він тим, кого ми знаємо в історії світової культури, як великого Кобзаря. Ось чому Т. Шевченко піднявся до вершин людської культури, ставши, як писав І. Франко, «велетнем в царстві людської культури і володарем в царстві духа».

Важливо пам’ятати не лише багатогранність творчості Великого Кобзаря, а й те, що вона пішла в найширші трудящі маси. Сільські дівчата, які, може, не прочитали жодної книжки, декламували Шевченкові поеми, літні селяни жили, мов зачаровані дивним «Кобзарем», що якось дістався їм. Причина чи не єдиного такого явища в історії світової поезії дуже проста – про що б не писав Шевченко, у центрі його уваги — проста людина. І народ на любов відповідав любов’ю.

Особа і творчість Великого Кобзаря є для молоді своєрідним кодексом честі «пройдуть віки, одшумлять класові битви, забудуться війни, а Шевченко — син гіркого і суворого віку залишиться в певному розумінні прекрасною людською нормою і зразком для поколінь».

Важко переоцінити вплив Тараса Шевченка на українську свідомість, бо він — духовний батько української нації. Так само важко перебільшити, чи, бодай, охопити той масив слів – критичних і наукових, полемічних і панегіричних, що присвячені його постаті, його праці. Але щоразу ми віднаходимо невідомі широкому загалу істини, необхідні для того, щоб осягнути і донести все до нащадків.

Нам потрібні його твори, де він розмірковує над долею України, і наголошує, що кожному українцю треба жити інтересами Батьківщини, не шукати щастя на чужій стороні «щоб не остався сиротою з святими горами Дніпро». Запропонована думка про державу «в своїй хаті своя правда, і сила, і воля», очевидно накладається на нашу дійсність. Він закликає нас задуматись про сенс людського буття, запитуючи: «Нащо живем? Чого бажаєм?» і тут же сам дає відповідь. Працюючи на благо України утвердимося, процвітатемо разом з нею «роботящим умам, роботящим рукам, перелоги орать, думать, сіять, не ждать і посіяне жать».

Шевченкові ідеї-гасла: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля», «І чужому научайтесь і свого не цурайтесь», «Обніміться, брати мої, молю вас, благаю» є гаслами доби, духовними орієнтирами представників молодої генерації українців.

Особливо милий нашому серцю образ України, кращої за яку немає у світі. В уяві Шевченка вона чарівна, замріяна, з яскравою блакиттю над безмежними золотими степами, з солов’їним співом і красою вічного Дніпра. Поет малює райський український пейзаж, все одухотворене і ніжне-преніжне, не просто сонце, а сонечко, не осокір, а сокорина, не веселка, а веселочка. Веселка мов дівчина-вродливиця з відрами та коромислом через плече зачерпує у Дніпра водицю. Усе живе, усе дихає красою українською, і яким багатим та щасливим має бути народ, якому Бог подарував таке дивовижжя природи. Перебуваючи за межами України, Т. Шевченко тужить за нею славною, за Дніпром ревучим, і вони, ці взаємопроникаючі образи, для нього найкращі в світі. І як наслідок — разом із собою силою поетичного слова поет піднімає і нас, читачів своїх, на таку височінь, що ми бачимо Україну від краю до краю, відчуваючи себе господарями цієї краси, цієї величі, усвідомлюючи свою громадянську відповідальність за долю рідної Вітчизни. Так пробуджує Шевченко в людині патріотизм, гідність. Про ці священні почуття поет говорить без риторичної пози, трьома епітетами: «Вкраїна мила», «степ широкий», «лани широкополі». Говорено різними людьми, що кожного разу, коли вони чують слово «Україна», в їхній уяві постає саме оцей шевченків образ широкополої, до болю милої Батьківщини.

З особливою душевною теплотою опоетизовує Шевченко красу української хати, побуту як джерела сакральної енергії, підносить до символу ідеал української родини, адже для українського світомислення хата – це перша ланка в організації світу, для української ментальності найвища цінність родини в забезпеченні виховання порядного, працелюбного, шанобливого до батьків, людей нового покоління. Цей шевченківський концепт знайшов відображення і у його малярських роботах, і поетичних та прозових творах. Оскільки зруйнування дому як складника ноосфери — загроза для цілої української нації, Шевченко розвиває тему, ідею зв’язку поколінь, символом якого є хата.

Діти мають знати, що Шевченко у своєму «Кобзарі» надає таку науку, яку ми повинні все своє життя добре пам’ятати. Скажімо, він десятки разів закликає всіх нас шанувати батька-матір. Матір поет ставить найвище як основу родини, на найвищий п’єдестал чистоти, глибини і вірності почуттів, моральної краси і материнської величі. «Не було в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче промовляв в обороні жінок, в обороні їх права на повне, чисте, людське життя», – писав І. Франко. Не можна уявити День матері без звернення до шевченкового: «Нічого кращого немає, як тая мати молодая, з своїм дитяточком малим».

Шевченкове слово є словом високої художньої довершеності. Кожна його поезія, що вивчається в школі, - шедевр словесного мистецтва. Саме тому на матеріалі Шевченкової поезії ми отримуємо благодатну можливість відкривати «секрети» художнього слова.

Т.Г. Шевченко заклав основи не лише української літератури, а й мови нашого народу і за образним висловом Василя Стефаника «…українське слово перетопив на чисте золото української поезії», зробив нашу мову ще прекраснішою, барвистою, глибокою і багатогранною, що вона стала врівень з найбільш розвиненими мовами світу.

Творчість Шевченка цінна не лише з ідейно-художньої сторони, а й містить невичерпні мовні багатства, може служити дидактичним матеріалом при вивченні будь-якої теми. Пропоную для використання окремі вправи, створенні на основі мовного матеріалу видатного письменника.

 

5 клас

Пояснювальний диктант. Пояснити в словах чергування голосних і приголосних звуків.

1. Защебечи, соловейку, в лузі на калині. 2. Може, зорю переміг той, а на перелозі... Я посію мої сльози. 3. У гаю, гаю вітру немає. 4. І виріс я на чужині, і сивію в чужому краї. 5. Тече вода в синє море, та не витікає. 6. Подибала стара мати доню в полі доганяти. 7. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть. 8. Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів. 9. Мені ти всюди помагала, мене ти всюди доглядала. 10. А тим часом запорозьку зброю виніс батько з комори. 11. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає (З тв. Т. Шевченка).

 

6 клас

Переписуючи, замість крапок дописати закінчення іменників. Зробити їх розбір як частини мови.

1. А журавлі летять собі по той бік ключ.. . 2. Зор.. моя вечірняя, зійди над гор.., поговорим тихесенько в невол.. з тобою. 3. Понад став.. увечері шепочеться осок.. .4. Сад., вишневий коло хат.., хрущ., над вишнями гудуть. 5. І на оновленій земл.. врага не буде, супостата. 6. Гуляв би я понад Дніпр., по веселих сел.. та співав би свої дум.. 7. Сонце., заходить, гор.. чорніють, пташечк.. тихне, пол.. німіє (З тв. Т. Шевченка).

 

7 клас

Списати текст, розкриваючи дужки. Пояснити правила написання прислівників і прислівникових сполучень. Зробити фонетичний розбір виділених слів. Пояснити правопис слова шепочеться.

1. У неділю (вранці) рано поле вкрилося туманом. 2. Без ворогів можна в світі як (небудь) прожити. 3. Понад ставом (у) вечері шепочеться осока. 4. (Чи) мало літ перевернулось, води (чи) мало утекло. 5. Один собі (навік) віки в снігу заночую. 6. Дніпро (геть) геть собі розкинувсь. 7. Сердитий вітер завива, (до)долу верби гне високі, горами хвилю підійма. 8. (Тяжко) важко в світі жити сироті без роду. 9. І блідий місяць на ту пору із хмари (де) де виглядав. 10. Під ним коник вороненький (на) силу ступає. 11. (Що) вечора, як зіронька до місяця сходить, молодая дівчинонька в садочок виходитьтв. Т. Шевченка).

 

8 клас

Переписати речення, підкреслити в них граматичну основу. Вказати спосіб морфологічного вираження підмета. Визначити тип присудка. Які речення переважають у цьому тексті(односкладні чи двоскладні)? Визначити тип односкладних речень.

1. В далекій дорозі найду або долю, або за Дніпром ляжу головою. 2. Не за горами кари час. 3. На весілля товариство вийде погуляти. 4 А слава заповідь моя. 5 Не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам. 6. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

7 Розказали кобзарі нам про війни і чвари, про тяжкее лихоліття.

8. Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти. 9. Породила мати сина в зеленій діброві, дала йому карі очі і чорнії брови. 10. Ледве встала,поклонилась, вийшла мовчки з хати. 11 Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. 12. Зима! Сиди один в холодній хаті. 13. Сльозами моря не долить. 14. І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї. 15. У нас воля виростала, Дніпром умивалась, у голови гори слала, степом укривалась (З тв. Т. Шевченка).

 

9 клас

Диктант з граматичним завданням. Записати в дужках, на яке запитання відповідають кожне з підрядних речень і визначити їх вид. Скласти схеми 4-го і 10-го речень.

1. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько по волі гуляти. 2. У ірій знову полечу, бо я зозулею вже стала. 3. Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина, красується, любується на всю Україну. 4. Я різав все, що паном звалось, без милосердія і зла. 5. Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять... 6. Як билина підкошена, Ярина схилилась. 7. І дівчина його любить, хоч лата на латі. 8. Нехай ще раз послухаю, як те море грає. 9. Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче. 10. Полічили, що достали, встали сіромахи, помолились на схід сонця, пішли понад шляхом. 11. А я собі пішла за водою, поки сестри не зустріли, не взяли з собою. 12. А як прийшла до берега, то й дочку згадала.

(З тв. Т. Шевченка).

 Т. Шевченко – одна з найвищих вершин духу людського, один з найвидатніших мислителів світу і водночас наша українська совість наш порадник і найбільший правдо люб. Але які високі слова ми не говорили б про нього, насамперед треба знати Шевченкові твори, ввібрати в душу його слова, мрії, настанови й заповіти.

 

Література:

  1. Бібліотечка «Дивослова». – 2011. - №3.
  2. Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. – №32.
  3. Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – №6.
  4. Клочек Г. Д. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 1998. – 235 с.
  5. Пахаренко В. І. Шкільне Шевченкознавство. – Черкаси: Брама – Україна, 2007. – 256 с.
docx
До підручника
Українська література 9 клас (Борзенко О.І., Лобусова О.В.)
Додано
24 лютого 2018
Переглядів
804
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку