М. Гоголь . « Тарас Бульба « Остап і Андрій. Порівняння образів.

Тема. Остап і Андрій. Порівняння образів

Мета: розкрити причини трагічної долі Андрія і Остапа; розвивати вмін­ня порівнювати персонажів; фор­мувати уявлення про сильну особистість, розвивати ус­не мовлення учнів; навички складання порівняльної характе­ристики персонажів; формувати  критичний погляд на жит­тєві явища, описані в художній літературі.

Обладнання: ілюстрації Є.Кибрика «Портрет Оста­па», «Портрет Андрія».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та форму­вання на їхній основі вмінь і навичок.

Зміст роботи

І. Мотиваційний етап.

Слово учителя. Яку людину можна назвати сильною особистістю, а яку слабкою? Чому одні в час небезпеки стають героями, а інші - зрадниками? Що важливіше для людини – суспільне чи особисте? Що людині потрібно для щастя? На ці питання немає однозначної відповіді. Кожна епоха і кожна людина мають свої відповіді. Сьогодні ми прослідкуємо, як склалися долі синів Тараса Бульби Остапа і Андрія. Порівняння образів дає змогу побачити складність і трагізм ситуації, у якій опинилися наші герої. Створені Гоголем герої не мають однозначної оцінки. Тому цікаво буде почути кожну вашу думку.

ІІ. Інформаційний етап

Робота над теоретичними поняттями.

- Пригадайте визначення поняття художній образ.

- Які засоби творення художнього образу ви знаєте?

Робота в групах. Порівняння  життя і характерів Андрія та Остапа:

- Навчання Остапа і Андрія у бурсі.

- Життя братів серед запорожців на Січі.

- Ставлення братів до жіноцтва.

- Поведінка Бульбенків у бою.

- Андрій і Остап перед лицем смерті.

Читання та обговорення уривків твору.

- Зачитайте описи  портретів Андрія та Остапа. Чи можемо ми визначити за портретною замальовкою риси характеру героїв?

- Зачитайте авторські характеристики Остапа та Андрія. На які рисах характеру письменник звертає увагу читачів?

- Який епізод повісті, на вашу думку, найповніше розкриває характери Остапа, Андрія, вразив вас найбільше? Відповідь підт­верджуйте цитатами.

- Знайдіть і зачитайте рядки твору, де висвітлено авторське ставлення до персонажів.

Старший, Остап, почав з того свою науку, що першого ж року втік додому. Його повернули, тяжко випарили й посадовили за книжку. Чотири рази закопував він свого букваря в землю і чотири рази, відшмагавши його немилосердно, купували йому нового. Запевне він зробив би те і вп'яте, коли б батько врочисто не заприсягся віддати його на цілих двадцять років у монастирські служки й не пообіцяв привселюдно, що він довіку не побачить Запорожжя, якщо не навчиться в академії всякої науки. Цікаво, що це казав той самий Тарас Бульба, який шпетив усяку вченість і радив, як ми вже бачили, своїм дітям зовсім про неї й не дбати. З того часу Остап якнайстаранніше засів за нудотну книжку і незабаром став у перші лави. Тодішня наука геть розходилася з життям: оті схоластичні, граматичні, 

• Менший брат його, Андрій, мав живішу і трохи тоншу вдачу. Він був беручкіший до науки й опановував її легше, ніж тяжкі, дужі натури. А ще він був меткіший од свого брата; частіше верховодив у найнебезпечніших витівках і не раз завдяки своєму спритному розумові відкручувався від кари, тим часом як брат його Остап без зайвих хитрощів скидав із себе свитку й клався долі, навіть у думці не маючи прохати помилування. Він також горів жадобою лицарського подвигу, але в душі його знаходилося місце і для інших почуттів. Потреба кохання гостро спалахнула в ньому, як тільки минуло йому вісімнадцять років. Жіноча постать часто витала в його розпалених мріях; він, слухаючи філософські диспути, повсякчас бачив її — свіжу, чорнооку, ніжну. Перед ним безнастанно миготіли її яскраві, пружкі перса, ніжна, прекрасна, цілком оголена рука її; сама одежа, що облягала її пречисте і водночас міцне тіло, дихала в його мріях якоюсь невимовною млістю. Він пильно ховався перед своїми товаришами з тими поривами юнацької палкої душі, бо за тих часів соромно й ганебно було думати козакові про жіночі втіхи, не здобувши лицарської слави. Останніми роками він рідше верховодив у бурсацьких ватагах, а частіше блукав самотою де-небудь по затишних київських закутках, що тонули у вишневих садах, з яких звабливо визирали на вулицю низенькі хатки. Іноді він заходив і на панську вулицю, у теперішньому старому Києві, де жило українське й польське шляхетство, будинки якого було вже збудовано з певною вибагливістю. Одного разу, заґавившись, він мало не потрапив під колясу якогось польського пана, і візник зі страшнющими вусами, що сидів на козлах, оперезав його з усього плеча пугою. Молодий бурсак скипів: з несамовитою відвагою ухопив він своєю дужою рукою за заднє колесо і зупинив колясу. Але візник, прочуваючи помсту, почав періщити коней, вони рвонули — і Андрій, на щастя встигши відхопити руку, заорав носом просто в багнюку. Щонай-дзвінкіший і гармонійний сміх долетів до його вух. Він підвів очі й побачив біля вікна панну такої краси, якої ще зроду йому не траплялося бачити: чорнооку й білу, як сніг, осяяний ранковим рум'янцем сонця. Вона щиро сміялася, і сміх надавав осяйної сили її сліпучій красі. Він сторопів. Він дивився на неї, геть збентежений, мимоволі обтираючи зі свого обличчя болото і ще дужче яим обмащуючись. Хто б вона була — оця красуня? Він хотів був довідатися від челяді, що юрбою, пишно вбрана, стояла за ворітьми, оточивши молодого кобзаря. 
•  

Евристична бесіда.

- Що люди вкладають у поняття права і обов’язку? Які права має людина? Які обов’язки людини перед батьками, батьківщиною?

- Чому Андрій переходить на сторону своїх вчорашніх ворогів? Хто сьогодні йому стає ворогом? Яку оцінку вчинку Андрія дає автор? А ви?

- Чи міг би Андрій примирити воюючі сторони, уникнути кровопролиття з обох сторін?

- Чому Тарас убиває власного сина?

- Які почуття у автора (у вас?) викликає сцена покарання батьком Андрія?

-  Що дає сили вистояти і героїчно загинути Ос­тапу?

- Які почуття у вас викликає сцена трагічної смерті Остапа?

- Чому, на ваш погляд, брати виросли такими різними?

Робота з ілюстраціями. (Є.Кібрик «Портрет Оста­па», «Портрет Андрія»).

- Які риси характерів увиразнені в портретах?

- Чи вдалося художнику відтворити внутрішній світ героїв?

ІІІ. Виконавчий етап (застосування вивченого матеріалу)

- Порівняйте образи Остапа та Андрія з козаками, оспіваними в українсь­кому фольклорі, рицарем  Айвенго.

Виконання завдань в зошиті

Заповніть порівняльну таблицю „Життя братів Бульбенків”.

Пункти характеристики	Остап	Андрій
Поведінка під час навчання в бурсі
Поведінка на Січі
Поведінка в бою під Дубно (думка козацтва про братів)
Поведінка у смертний час

 Порівняйте братів, запишіть результати у таблицю.

	Остап	Спільне в братах	Андрій
Ставлення до батька, матері
Ставлення до побратимів
Життєві цілі, цінності, спонукання
Характери братів

Прийом «Увійди в образ». Уявіть себе на місці Андрія, який йде вулицями обложеного Дубно, а потім опиняється перед коханою дівчиною, якій довелося пережити страшні дні. Прийміть за нього рішення.

-       Доведіть, що юнак психологічно був готовий до зради.

     Чи міг Андрій повернутися у свій табір? Чим він пожертвував заради панночки?

-         Як Остап став отаманом і чи добре він справлявся зі своїми обов’язками?

-      Розкажіть, як зустрілися під час бою Тарас та Андрій. Що найбільше обурило старого козака в поведінці сина?

-      Як описує автор Андрія під час битви та при зустрічі з батьком? Що свідчить про те, що Тарасові не була байдужа смерть сина?

-        Яка доля спіткала Остапа? Розкажіть про поведінку його під час тортур.

-        За яких умов виявляється цілісність Остапового характеру?

-        Розкрийте проблему життєвого вибору на прикладі долі Остапа та Андрія.

         Висловіть особисте ставлення до проблем, порушених у повісті (проблема любові до Батьківщини і її захисту; проблема морального вибору, обов’язку й віри; проблема мужності і товариськості; вірності і зради; проблема батьків і дітей, жорстокості і милосердя, життя і смерті).

Узагальнення.  Групи представляють результати своєї роботи  методом

«Кола Вена».           

  Остап    

   Андрій

Спільне

Рефлексія. Сенкан.

Остап                                                                          

Дужий, мужній .                                                

Б’ється, нищить, перемагає .                                                                        

Вірний син свого народу.                                     

Андрій

 Ніжний,гарний.
Навчається,мріє, закохується.
         Лицар, слуга дами серця

IV. Контрольно-коригуючий етап

- Чи усвідомлював Андрій, що став  зрадником? Що спонукало його до зради?

- Чи усвідомлював Остап, що може загинути?  Чим мотивовані його дії ?

- У чому полягає трагізм долі братів Бульбенків? Чи була у них можливість вибору свого шляху?

- Як ви гадаєте, у чому сила, у чому слабкість Остапа, Андрія?

Підбиття підсумків.

Висновки. Образ Остапа - це типо­вий характер козака. Його суворість, мужність, стійкість – воїнські риси, виплекані часом. Його шлях — вірність товариству, служіння Батьківщині, виконання священного обов'язку перед нею. Образ Анд­рія контрастує з образом Остапа. Жагуча, запальна вдача юнака-романтика про­тиставлена поміркованості Остапа. Герої повісті опинилися в старозавітній ситуації: «око за око, зуб за зуб». «Учасники українсько-польських конфліктів керуються девізом: кров за кров, помста за помсту. Виходячи з цього принципу, Тарас піднімає руку на власного сина» (В.І.Мацапура). В епізоді страти Андрія батьком Гоголь ствер­джує думку про неминучу кару за зрадництво. Герої опиняються у складній трагічній ситуації, коли не сама людина обирає долю, але епоха нівелює особисте життя, висуваючи на передній план суспільні вимоги.

Домашнє завдання.

Напишіть твір – мініатюру : « Чим зворушила мене повість М. гоголя « тарас Бульба»

Заздалегідь ви були поділені на 2 групки, кожна з яких готувала запитання іншій за допомогою прийому «Так чи ні?»

Андрій керувався у своїх вчинках розумом, був поміркований.

Остап з охотою брався за науки.

Андрій завжди був верховодою серед бурсаків, і готовий був прийняти покарання за свої витівки.

По дорозі на Січ Андрія не залишає думка про матір.

Остап зраджує свою Вітчизну заради польської красуні.

Андрій приніс дівчині хліб та воду.

Остап – перший, хто під час битви побачив брата у польському гарнізоні.

Батько у гніві шаблею розсікає тіло сина – зрадника.

Остап в останні хвилини життя думав про матір.

Батько змирився з втратою сина.