Стаття "Насильство в сім"ї"

              ДНЗ « Борщівський професійний ліцей»

 Тема:  « Насильство в сім’ї »

Підготував:  вихователь Вахула С.С.

                                Тема:  « Насильство в сім’ї ».

Мета  виступу: з’ясувати найбільш оптимальні засоби, методи і прийоми по профілактиці насильства над учнем, як антисоціального явища, підвищити психологічну  грамотність педагогів.

         Насильство – це прояв агресії чи жорстокості по відношенню до іншої людини  або людей. Агресія є природженою якістю будь-якої живої істоти. Вона може відігравати і позитивну роль. У жорстокості тільки одна оцінка – негативна.     

В даний час жорстоке поводження і зловживання дітьми в родині є однією з головних причин дитячого травматизму і смертності в усьому світі і являє собою одну з найгостріших проблем суспільного здоров’я.

Насильство в сім'ї відбувається в будь-яких верствах і  категоріях населення, не зважаючи на класові, расові, культурні,   релігійні, соціально-економічні аспекти. 

За сучасних умов  ризик нехтування головними правами дитини помітно збільшується. Про це свідчать як соціологічні дослідження, так і статистика. Для багатьох погане поводження з дітьми визначається як таке, що має лише фізичні прояви. Насправді зловживання щодо дітей включають:

• фізичні зловживання;
• фізичну занедбаність;
• сексуальні домагання;
• порушення емоційних стосунків.

Проблема попередження насильства над дитиною є дуже актуальною. 

В звязку з наявністю цієї проблеми в Україні вийшов закон “Про попередження насильства в сімї” (м.Київ, 15 листопада 2001 року № 2789 – ІІІ), який визначає правові і організаційні основи попередження насильства

в сімї, організації та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сімї.

   Втрачені або розмиті ідеали, відсутність віри в завтрашній день, відсутність моральних принципів, орієнтація на матеріальні цінності породжують у суспільстві безнадію і відчай, що ведуть до різних антисоціальних явищ, в тому числі і насильства. 

Учень може стати жертвою насильства де завгодно: у  ліцеї, на вулиці, у компанії однолітків, особливо у суспільстві, де люди живуть в умовах економічної і соціальної кризи. Переживання насильства (як постійне, так і одноразове) здійснює руйнівний вплив на особистість підлітка. При цьому психологічні наслідки можуть бути не тільки від безпосереднього переживання дитиною насильства, а й при тому, що дитина стала свідком у родині, у групі однолітків і старших людей, у засобах масової інформації і кінофільмах, таких психотравмуючих подій, як зґвалтування, суїцидальні спроби, убивства.              

Підлітки, що живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень стресових переживань, явні депресивні або істеричні симптоми. Такі підлітки характеризуються високим ступенем ризику алкоголізації і наркотизації, неадекватного віку сексуальною поведінкою.

Назвемо деякі з можливих причин жорстокого поводження з дітьми в сім'ї:

 особистісні якості батьків (агресивність, авторитарність);

 відсутність у батьків позитивного прикладу поводження з дітьми;

 алкоголізм, наркоманія, релігійний фанатизм;

 фізичні чи психічні недоліки батьків (розумова відсталість, психічні захворювання, глухота, сліпота тощо);

 невміння виховувати дітей, незнання своїх прав та обов'язків щодо дітей, відповідальності за них, незнання прав та потреб дітей;

 невміння долати сімейні та життєві кризи, відсутність самореалізації.

Причинами жорстокого поводження батьків з дітьми можуть бути й фактори сімейного виховання, які призводять до дезінтеграції «Я» дитини. За О. Захаровим, це:

o нерозуміння батьками своєрідності особистісного розвитку дитини;

o неприйняття дорослими дитячої індивідуальності;

o невідповідність вимог і очікувань батьків можливостям і потребам дітей;

o нерозуміння особливостей виховання в різні вікові періоди;

o непослідовність у взаєминах дорослих і дітей;

o неузгодженість змісту, цілей і засобів виховання між батьками;

o прагнення визнання в якійсь сфері (професійній, економічній, соціальній) і неможливість його досягти;

o раптові серйозні зміни у різних сферах життя (втрата роботи, хвороба, смерть дружини тощо);

o афект, невміння часто загальмувати свою поведінку;

o приклад власних батьків, психічні хвороби;

o тендерні стереотипи суспільства: уявлення про стать у суспільстві, соціокультурне сприйняття статі, яке диктує певну поведінку, культурні норми, стиль одягу;

o  психологічні якості: здібності, види діяльності, професії.

  Найнебезпечнішим є те, що насильство дає серйозні соціальні наслідки. Воно породжує терор, надмірну пильність за своєю поведінкою, безладдя: відчуття відсутності допомоги, безнадійності або безсилля; відсутність самоповаги, депресія, фобії, смуток; роздуми про самогубство; самозвинувачення; відчуття придушення волі; наркотична або алкогольна залежність; помста.

 Можна виділити чотири типи жорстокого поводження з дітьми:

 - фізичне насильство – будь-яке невипадкове нанесення ушкодження дитині;

 - сексуальне насильство над дітьми – використання дитини або підлітка іншою особою для одержання сексуального задоволення;

 - зневага – нездатність батьків забезпечити основні потреби дитини в одязі, їжі, житлі, медичному обслуговуванні, освітньому захисті;

 - психологічне насильство – відсутність у родині доброзичливої, здорової атмосфери, що сприяє емоційному здоров’ю і росту самооцінки дитини.

 Нерідко насильство виявляється як комбінація фізичної, сексуальної та емоційної (психологічної) образи. Щоб визначити ступінь насильницьких дій, достатньо з’ясувати такі випадки насильства:

• дитину штовхають, завдають болю ляпасами, стусанами й ударами кулаків;

• жбурляють у неї предмети;

• загрожують зброєю;

• фізично перешкоджають їй при спробі вийти з дому;

• ззовні закривають дитину в помешканні;

• залишають одну в небезпечних місцях;

• відмовляються допомогти, коли дитина хвора;

• не дають заснути вночі;

• не забезпечують дитину необхідними продуктами харчування, одягом та предметами першої необхідності.

 Основним правовим документом, що захищає дитину від жорстокої поведінки, є Конвенція 00Н про права дитини, яка передбачає в своїх статтях:

    - ст. 6 - максимально можливе забезпечення здорового розвитку дитини;

    - ст.16 - захист від свавільного або незаконного втручання в особисте життя дитини, від зазіхань на її честь та репутацію;

    - ст. 24 - забезпечення заходів для боротьби з хворобами та недоїданням;

    - ст. 27 - визнання права кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

     - ст. 34 - захист дитини від сексуальної спокуси;

     - ст. 37 - захист дитини від інших форм жорстокої поведінки;

     - ст. 39 - заходи допомоги дитині, що стала жертвою жорстокої поведінки.

       Іншими правовими документами, що захищають дітей від жорстокої

поведінки є:

     - Закон України «Про охорону дитинства»;

     - Закон України «Про попередження насильства в сім'ї»;

     - наказ МОН від 25.12.2006 № 844 «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми»;

     - наказ МОН від 23.08.2006 № 631 «Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства, щодо захисту прав неповнолітніх»;

     - Порядок розгляду звернення та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення", затверджений спільним наказом Міністерства освіти і науки України, МВС України, Міністерства охорони здоров'я України, Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді від 16.01.04 № 5/34/24/11;

          Відповідно до вимог цих правових документів  ведеться організація роботи  з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. 

Вихователем були сплановані заходи щодо здійснення профілактики запобігання жорстокому поводженню з дітьми, а саме: проводилися тематичні бесіди з учнями на тему: «Попередження насильства в сім’ї», проводилися тренінгові заняття на тему «Насильство в сім’ї», зустрічі з представниками Борщівського відділення поліції ГУНП України в Тернопільській області, працівниками сектору у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту райдержадміністрації. 

Проводилися тематичні години на тему: «Толерантність», випускалася стінгазета на тему: «Толерантність».

 Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. 

В рамках  щорічної  Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», яка проводиться  в Україні з 25 листопада по 10 грудня   було проведено:

1. Виховний захід на тему: «25 листопада-Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства по відношенню до жінок»
2. Години спілкування з учнями по кімнатах гуртожитку на тему: «Насильство в сім’ї» .
3. Анкетування з питань виявлення фактів вчинення насильства над дітьми.
4. Тренінг «Будуємо дім без насильства».
5.  Індивідуальні консультації для учнів «Як уникнути насильства над собою».
6.  Групову консультацію на тему: «Як уникнути насильства».
7.  Диспут на тему: «Як уникнути насильства в  ліцеї».

 Вихователем здійснювалася організація  дозвілля учнів у позаурочний час. Проводилися різноманітні виховні заходи, працює клуб «Юний правник». Учні були задіяні в різноманітних спортивних змаганнях, що проводилися в ліцеї.

З метою  забезпечення і захисту прав та інтересів учнів працює Рада гуртожитку ДНЗ «Борщівський професійний ліцей». Рада гуртожитку також  сприяє у створенні необхідних умов для проживання, навчання і відпочинку учнів.

  Вихователем були сплановані заходи правової освіти, лекторії правових знань для учнів. Проводилися індивідуальні бесіди з учнями, схильними до правопорушень, а саме з Мукомелою Степаном, Вовчуком Олегом, Шмигликом Святославом, Тимчуком Андрієм,  Рогожинським Вадимом.

З цими учнями проводилися індивідуальні бесіди на теми: «Чим ти можеш порадувати своїх рідних?», «Відповідальність – міра добра і зла», «Що робити, щоб тебе не принижували?», «Розкажи про себе», «Ви і ваше дозвілля», «Як уникнути конфліктів?», «Як поводитися в складній ситуації?», «Мої побажання».

Профілактична  робота із    батьками.

Під час зустрічі з батьками учнів  проводилися індивідуальні бесіди щодо атмосфери в сім’ї. 

     Моя позиція про роль дорослого в житті дитини така: формувати свою діяльності виходячи з аналізу потреб і ситуації розвитку дитини, а не з власних абстрактних уявлень про те, «що їй потрібно».

     Основне, на що я звертаю увагу, при роботі з батьками, це роз’яснення необхідності перегляду їхніх поглядів на питання влади і авторитету у взаєминах із дітьми, що дорослішають. 

      При зустрічах з батьками на батьківських зборах мною  акцентувалась їх увага на темах: «Особливості підліткового віку». «Вікові аспекти сімейного вихованя.» «Всі добрі справи починаються з сім’ї». 

        Визначають такі основні види соціальної профілактики насильства у молодіжному середовищі: первинна, вторинна та третинна. Кожний з видів профілактики має свої особливості.

До первинної соціальної профілактики насильства відноситься формування активного стилю життя, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості. Профілактична робота тут носить інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від маніпуляції.

Первинна соціальна профілактика насильства серед дітей та учнівської молоді може бути проведена шляхом включення цієї проблеми в плани виховної роботи навчальних закладів як компонент профілактики негативних явищ в учнівському середовищі (проведення тематичних класних годин).

Вторинна соціальна профілактика насильства є груповою. Метою цього виду профілактики є зміна ризикованої малоадаптивної поведінки на адаптивну. У результаті цієї профілактики передбачається зміна ставлення особистості до себе та оточуючих, навчання навичкам поведінки в ситуаціях, які можуть призвести до насильства.

Вторинна соціальна профілактика насильства може проводитися шляхом розроблення та проведення тренінгів для дітей підліткового віку та учнівської молоді з проблем насильства.

Третинна соціальна профілактика спрямована на інтегрування в соціальне середовище осіб, які потерпіли від насильства.

Третинна профілактика передбачає виявлення причин та особливостей поведінки молодої особи, які призвели до виникнення проблеми. Тобто, як бачимо, цей вид профілактики проводиться на особистісному рівні. Важливо, щоб цю роботу вів фахівець психологічної служби  ліцею.

Напрями діяльності з  учнями з проявами агресивної поведінки.

На думку фахівців, у роботі з дітьми з проявами агресивної поведінки педагогічну діяльність треба спрямовувати на:

— корекцію взаємовідносин з оточуючими;

— подолання егоцентризму (характерної риси агресорів);

— розвиток стійкого і виразного інтересу до якого-небудь виду діяльності;

— виховання вольових рис характеру (уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе, зокрема в конфліктній ситуації);

— тренування уваги, спокою, терпіння (рекомендовано в таких випадках: конструювання, моделювання, випалювання, різьба по дереву, витинання, вишивання).

  Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику насильства у навчальному закладі, може бути  ліцейна медіація — вирішення конфліктних ситуацій примиренням сторін через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації.