Організація самостійної роботи здобувачів освіти з підручником.
Серед методів, які спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності учнів, важлива роль належить самостійній роботі, зокрема, самостійній роботі за підручником. Книга – добрий плуг, який повільно, але неухильно піднімає пласт за пластом розумових здібностей дитини. Навчальна самоефективність та закономірності її формування на різних вікових етапах розвитку учня залежить від рівня самостійної організації діяльності.
Робота з підручником дозволяє ставити і досягати навчальні цілі (формувати систему математичних знань, умінь і навичок), виховні (формувати самостійність, навики навчальної праці) і розвиваючі (формувати деякі прийоми розумової діяльності). Пропонуючи учням самостійно опрацювати за підручником теоретичний матеріал, слід мати на увазі, що не всі здобувачі освіти 5-6 класів і багато навіть учнів старших класів не вміють читати математичний текст. Навчити їх цьому, навчити самостійно вчитися – пріоритетні завдання, які повстають перед вчителем математики.
Друкований текст відрізняється від живого слова вчителя, проте підручник, як джерело інформації, має ряд переваг: наявність заголовків, шрифтових виділень, рисунків, графіків, полегшує учням можливість виділяти основні ідеї; стиль викладання чіткий, строгий. Математичний текст містить особливі труднощі для розуміння, тому застосовую такі завдання при роботі над теоретичним матеріалом підручника:
Виконуючи ці завдання, учні виконують над матеріалом підручника активну розумову діяльність, що сприяє поглибленню розуміння матеріалу, його запам’ятовуванню. Ефективною і цікавою формою закріплення результатів самостійного вивчення учнями теретичного матеріалу за підручником є дидактичні ігри – «конкурс допитливих», «математичний футбол» тощо.
Як часто мої учні можуть вивчати новий матеріал за підручником? Чи всі параграфи підручників можуть опрацьовувати самостійно? Нажаль, ні. Деякі шкільні підручники з математики містять матеріал, часто недоступний учням, викладений іноді сухо, коротко, а іноді занадто детально. Тому, вибираючи матеріал для самостійної роботи за підручником, перш за все враховую рівень доступності відповідного тексту підручника. При цьому ефективним вважаю поєднання кількох методів: частину матеріалу пояснюю сама, а деякі питання пропоную учням розглянути самостійно, законспектувати матеріал. Г.В.Лейбніц підкреслював, що «…загальне мистецтво знаків, чи то мистецтво позначення, є чудовим помічником, бо воно зменшує навантаження на уяву». Навчаю учнів під час конспектування використовувати різні символи: стрілки, фігури, підкреслення тощо. Зразки таких конспектів, опорних схем демонструю кожен раз, коли здійснюю схематичні записи на дошці під час пояснення нового матеріалу. Конспекти допомагають виділяти головне, реконструювати матеріал, використовувати стимулюючі ланки, створювати стійкі асоціації тощо.
Читаючи підручник, формую уміння читати зразки розв’язаних задач, бо є учні, які часто пропускають такі приклади, а іноді запам’ятовують і відтворюють їх у незмінному вигляді.
Формування умінь розв’язувати задачу «за зразком», як правило, здійснюю двома способами:
Для цілеспрямованого формування цього уміння використовую такий алгоритм:
Зазначу, що складання плану прочитаного матеріалу, алгоритму розв’язування задач певного типу розвивають в учнів аналітико-синтетичну діяльність, допомагають побачити головне, встановлювати зв’язки між поняттями та ін.
Традиційно організовую самостійну роботу учнів з додатковою літературою та при розв’язуванні задач підвищеної трудності. До підсумкового уроку по темі завжди готуємо творчі завдання - доповіді, реферати, навчальні проекти, анотацію статті, ознайомлення з новими методами розв’язування задачі тощо.
Пропаганду математичної книги, навчання прийомам роботи з підручником проводжу систематично у найрізноманітніших формах, починаючи з молодших класів. За допомогою навчальної книги намагаюся розв’язувати задачі управління самостійною діяльністю здобувачів освіти і поступового формування не тільки умінь, а й бажання самостійно здобувати знання.