Стаття "ПОЄДНАННЯ МАТЕМАТИКИ І ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ІНТЕГРОВАНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ, ЯК ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ"

Володимир Похонський,

ТОКЕКШМ, Тернопіль, miq@ukr.net

ПОЄДНАННЯ МАТЕМАТИКИ І ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ІНТЕГРОВАНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ, ЯК ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ

У статті визначається і обґрунтовується значення інтеграції навчально-виховного процесу як засобу створення креативної особистості обдарованої дитини. Також зроблена спроба теоретичного аналізу поєднання наук математики та образотворчого мистецтва, можливості їх інтегрованого об'єднання в навчально-виховному процесі системи освіти.
Ключові слова: інтеграція знань, творча особистість, обдарована дитина, математика та образотворче мистецтво.

This article defines and substantiates the importance of integration of the educational process as a means to a creative person gifted child. Also attempted a theoretical analysis of the combination of science and mathematics fine, the possibility of an integrated combination of the educational process in the education system.

Keywords: integration of knowledge, creative personality, gifted child, mathematics and art.

Сьогодні не можна залишити поза увагою те, що у світі зростає роль особистості. Людина вважається основною цінністю прогресивного суспільства, а турбота про неї –показником рівня розвитку його свідомості. Всі діти з народження є обдарованими, щоб ця обдарованість дитини з віком не занепадала її треба розвивати. Саме тому вихідною тезою оновлення системи  освіти є положення, за якими педагогічний процес має ґрунтуватись на психології розвитку дитини, а точкою відліку в оновленні змісту, форм і методів виховання та навчання є ідея про цінність і сенс її буття.

Проблема  розвитку обдарованої особистості в сучасному світі стоїть гостро. Кожна цивілізована країна або та, яка хоче бути цивілізованою, дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Усе це разом пов’язане із рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявляти їх.

Окрім того, як свідчить досвід, людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання й уміння в нових ситуаціях, комфортно почувається в нестабільних соціальних умовах – швидше знаходить своє місце в суспільстві.

Оскільки Україна перебуває на шляху становлення, то відповідно і потребує освічених громадян, креативних особистостей, здатних творчо підходити до вирішення будь-яких проблем. Перед навчальними закладами всіх рівнів постає дуже важливе завдання: сприяти, щоб кожна дитина в майбутньому стала не просто пасивним членом суспільства, а інтелектуальною, ініціативною, творчою, суспільно корисною особистістю.

Відповідно у базовому компоненті  освіти в Україні велике значення надається розвитку творчих здібностей учнів. Важливим результатом оволодіння дитиною мистецькою діяльністю є усвідомлення себе активним суб’єктом творчості, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до рукотворного світу. Показник творчої активності дітей старшого дошкільного віку визначається рівнем розвитку естетичного сприймання об’єктів та явищ, умінням працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього.

Завдяки використанню різних видів пізнавальної діяльності, говорячи мовою психолога, в роботу включаються обидві півкулі головного мозку — учні не тільки аналізують, співставляють, роблять висновки, але й отримують насолоду від почутого і побаченого, виконаного своїми руками. Розвиваючи одночасно мислення і почуття, учень розвиває обидві півкулі головного мозку. Таким змінюється підхід до навчання. Необхідність між предметних зв’язків закладена в самій природі мислення, диктується об’єктивними законами вищої нервової діяльності, законами психології та фізіології. Психологи встановили, що все, що сприймається людиною, залишає сліди в корі великих півкуль головного мозку. Тому людська пам'ять не тільки запам’ятовує і зберігає знання, але й відворює їх тоді, коли це потрібно. На підставі цих особливостей навчання і має бути побудовано таким чином, щоб формувати в учнів відтворювати раніше засвоєні знання для кращого опанування нового матеріалу.

Інтеграція як процес створення цілісної і багатомірної картини світу сьогодні набуває статусу одного з провідних методологічних і дидактичних принципів. Практика свідчить, що в умовах інтегрованого навчання ефективніше відбувається взаємопроникнення й систематизація знань учнів, розвиток їх творчих здібностей і гнучкого мислення. Таким чином, формується особистість з новими властивостями. Тому дана проблема, на мою думку, – і це стверджує наука – є актуальною.

На сучасному етапі розвитку нашої держави відбуваються глобальні зміни в освіті, завдання та зміст якої  постійно оновлюється інтеграційними та інтерактивними технологіями з метою забезпечення високоякісної освіти на світовому рівні , що сприяють до обдарованості дітей.

Математика й образотворче мистецтво – здавалося б, на перший погляд, несумісні науки. У сучасній педагогіці дуже мало науковців та педагогів вивчають саме їх поєднання. Та все ж таки є фахівці, які вважають, що ці дві науки варто поєднувати. Досвід їх поєднання успішно впроваджується у житті у Тернопільській обласні експериментальні комунальні школі мистецтв ім. Ігоря Герети.

Освітня мета навчання математики полягає в засвоєнні учнями математичних понять та формування в них специфічних для математики вмінь та навичок. У початковій школі учні засвоюють елементарні математичні поняття про числа, дії, величини й вимірювання, про геометричні фігури, тощо. Крім математичних, формуються також загально трудові знання, вміння і навички, розвиток в учнів пізнавальних здібностей – сприймання, пам’яті, мислення, уяви, мови, творчих можливостей .

Поєднання таких різних за змістом предметів у сучасній педагогіці стало можливим завдяки впровадженню інтегрованих та нетрадиційних уроків у систему освіти.

Інтегровані уроки мають ту особливість, що на них у максимально можливій мірі можна реалізувати міжпредметні зв’язки. Найбільша складність в їх проведенні – організація, компонування змісту й визначення важливості того чи іншого аспекту. Такими аспектами є світоглядний, історичний, фактологічний, кібернетичний, психологічний, соціальний і под. В уроках беруть участь спеціалісти (вчителі) різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з класом. Завдання інтегрування – створити цілісне уявлення про об’єкт вивчення, отже, сформувати систему знань в учнів. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистістно-орієнтоване навчання, суть якого полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу .

Форми роботи на уроці різноманітні. Ця робота може бути проведена у формі конференцій, семінарів, "симпозіумів", лекцій, просто бесід чи звичайного комбінованого уроку. Практикуються уроки розв’язання задач: урок однієї задачі з розвиваючим змістом, розв’язування задачі, в якій потрібно знайти "все, що можна", урок-семінар, урок-конкурс задач .

Специфіка досліджуваних предметів дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати в дітей інтерес до навчання.

Відомо що в шести-семірічному віці діти люблять гратися і малювати. А як навчання? Я запропонувала учням нову форму роботу, яку потім вони назвали “розмалюйка”.

Першу розмальовку було використано, коли учні вже ознайомилися з числом 1 і цифрою шість. Робота проводиться як самостійна. На окремому листочку намальовано фігуру тварини чи людини, у кожній частині є приклад, який необхідно обчислити. Отриману відповідь учні шукають у таблиці кольорів. Кожній цифрі відповідає певний колір: 2- зелений, 3 – жовтий, 4 – синій, 5 – червоний, 6 – коричневий. Поступово робота ускладнюється і дається учням за варіантами, згідно їхніми розумовими здібностями.

Ускладнення змісту розмалюйки доцільно зменшувати час, виділений на виконання роботи (“5” – сім хвилин, п‘ять хвилин і т.д.). Це стимулює учнів виконувати роботу швидше, не втрачаючи якості виконання. Також школярі самостійно складають розмалюку вдома, обмінюються, опрацьовують. За розмалюйками можна працювати в другому, третьому, четвертому класах, використовуючи більші числа, інші дії (множення, ділення). Така форма роботи допомагає підвищенню навичок обчислення, читання, цілісного сприйняття, мислення. Добре допомогає розвитку моторики руки, сприйняття та відчуття кольору. Розмалюйку дуже зручно перевіряти вчителю. Час на перевірку витрачається мінімальний.

У ряду математичних дисциплін шкільного курсу важлива роль відводиться вивченню геометричного матеріалу.

Формування понять про геометричні фігури засвоєння їх визначень стосується завдань основного курсу геометрії, вивчення якого починається в старших класах. Але чим більший у учнів початковий запас, Тим більше геометричних уявлень у середній ланці школи.

Саме в цей час уточнюються і закріплюються уявлення дітей про трикутники, чотирикутники. Трохи пізніше уточнюються уявлення про коло, круг, овал.

Здійснення диференційованого навчання на уроках у кожному окремому випадку – це диференціювання завдань учням.на першому етапі добирається завдання згідно з можливостями учнів. Поступово труднощі нарощуються на другому етапі – діти самі добирають посильні завдання.

Спостерігаючи інтегровані уроки, що проводять вчителі початкових класів, вчителі образотворчого мистецтва та математики, можна узагальнити й систематизувати завдання та теми уроків, які можна об’єднувати: вимірювання відрізків та площі в математиці підкріплюються завданнями по технологічних картках з виготовлення іграшкових меблів, коробочок тощо; конструювання з іграшкового конструктора макетування будинків та транспорту на уроках праці, кількість деталей для побудови різна, то ж незайвим буде їх підрахунок на уроці математики у формі різноманітних задач; поняття "симетрія", "ритм", "пропорції", "масштаб" вивчаються різними дисциплінами, то ж педагогам не важко побудувати інтегрований урок, оперуючи цими поняттями з різних боків; на основі геометричних форм куба, паралепіпеда, конуса, піраміди тощо виготовляється багато іграшок, тому після вивчення цих фігур у математиці варто пропонувати дітям створювати цікаві іграшки на уроках праці.

Зміст домашньої роботи визначає вчитель . Творчий педагог може підготувати  такі завдання, які безпосередньо будуть пов’язані з елементарною дизайнерською роботою, яка проводиться на уроках художньої праці, адже завдання для домашньої роботи, що вміщені у підручниках не є обов’язковими.

Відомо, що процес пізнання необхідно починати з перших кроків навчання. Проблема полягає тільки в тому, що навчальними планами  відводиться мало годин на освітню галузь "Мистецтво". Саме модель Тернопільської обласної комунальної експериментальної комплексної школи мистецтв, що обумовлює поєднання загальноосвітньої та мистецької освіти, паралельно з предметами державного компоненту, пропонує учням засвоїти профільні мистецькі дисципліни: гру на музичному інструменті, хореографію, образотворче і театральне мистецтво. Така система освіти забезпечує проведення комплексних та інтегрованих уроків, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу і створює необхідні умови обдарованості дітей та орієнтована на розвиток переважно раціонального мислення.

У багатьох країнах нові підходи та напрямки до виховання дітей у школі – естетизація праці, тобто синтез мистецтва й виробництва, а також сучасний дизайн. У японській системі освіти запроваджено щоденні заняття дітей мистецтвом.

Аналізуючи поведінку, відгуки й враження дітей після проведення бінарних уроків математики з елементами дизайну, можна зробити висновок, що уроки такого плану потрібно запроваджувати в школі. Вони збагачують і наповнюють буденне шкільне життя позитивними емоціями – запорукою успіху будь-якого проекту.

Порівняно недавно в сучасному образотворчому мистецтві з’явився новий напрямок – графіті. Рейтери – художники, що працюють у цьому стилі вважають деякі математичні закони основою свого мистецтва. Найпоширеніші – баланс, пропорція, симетрія, як для плоских правильних фігур, так і для візуалізації перспективи.

Цікаво, що більшість таких художників, почали цікавитись математикою після того, як захопились графіті, щоб використовувати математичні знання в своїх творчих роботах. Існує декілька математичних методик, що застосовують рейтери, які спочатку не були математичними – створення візерунків, практика вимірювання й переносу зображень на стіну тощо. Математичні навички, що використовуються щодня, не помічаються, вони закарбовані в нашу діяльність так, що взагалі не рахуються якимись навиками, та систематичне їх використання породжує талановиту, специфічну візуалізацію, симетричний і геометричний дизайн.

Інтегрований підхід до навчання з математики і образотворчого мистецтва, як показали результати досліджень та власний практичний досвід, спрямований на гармонійний розвиток сучасного школяра.. Такий підхід, як свідчить більшість  учителів, сприяє розвитку творчості, підвищує рівень емоційної сфери школярів, чим посилює мотиваційну функцію навчання та відповідно особистісний розвиток учнів. Інтеграція знань , засобом якої є пізнавальна інформація, інтегрована продуктивно-творча діяльність як стверджують практики, створюють сприятливі умови для розвитку розумових здібностей та  обдарованості учнів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вахтеров В.О. «Психологія мистецтва»  К. — 1998  с. 315

2. Галак С.Є. «Індивідуальна робота з розвитку творчих здібностей дітей шкільного віку» Шкільний світ — 2000 р.  №12 с. 7

3. Мойсеєнко Л.А. Творче математичне мислення: психологічна сутність/ Л.А.Мойсеєнко // Обдарована дитина. – 2007. - №7. – с.20-29.

4. Монько О. Плекаємо творчого учня/ О. Монько // Математика [газета]. – 2008. – Квітень (№14). – с.1-7

5. Станіславська Г.П. Розвиток творчих здібностей школярів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 64 с.

6. Чарівний пензлик. Книга для вчителя: Авторські уроки образотворчого (візуального) мистецтва в 5-7 класах / Упоряд. Ж.С. Марчук, О.В.Ночвінова. – Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2005. – 192 с.

7. Станіславська Г.П. Розвиток творчих здібностей школярів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 64 с.