Стаття про впровадження нових технологій, прийомів, методів у інклюзивному класі

О.В.Хворостова

учитель української мови та літератури

Лозівської ЗОШ І — ІІІ ступенів №1

Лозівської міської ради Харківської області

«Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації»

  Метою статті є розповсюдження інноваційних прийомів, методів навчання та спонукання до розробок і впровадження нових технологій.

   З 2016 року працюю у інклюзивному класі і переконана, що  така освіта дає шанс на щасливе   майбутнє та ефективна для  дітей з особливими потребами.

  Успішність організації освітнього  процесу забезпечується за рахунок введення нових новітніх технологій.

  Девіз моєї роботи  - вислів видатного педагога В. О. Сухомлинського «Діти, як квіти. Доторкнись до кожної з них – і вона задзвенить, і розсиплеться аромат, несхожий один на одного». Щоб почути цей аромат, треба постійно перебувати у пошуку нових методів та форм роботи.

   Більшість методик навчання дітей з особливими освітніми потребами — специфічні. Але є дещо спільне, що допоможе будь-якому інклюзивному класу почуватися комфортно.

   На мій погляд,  кожен учитель має практикувати скаффолдинг — створення умов для підвищення успішності кожного учня. Для цього дитина має вчитися у «зоні найближчого розвитку», тобто робити те, що їй цікаво, але не може опанувати без підтримки. Ніщо так не поліпшує мотивацію, як можливість впоратися із завданням і досягти успіху.

   Традиційні вправи для дитини з особливими потребами  проводжу у формі   ігор: кросворд, вікторина,  мовний конкурс, загадка,  «Сходи», «Перехрестя»,  «Коректор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування»,  «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше»,  «Магніт»   тощо.

Систематичне їх використання  підвищує ефективність навчання.

На уроках застосовую  також такі методи:

-         робота за наслідуванням ;

-         спільна діяльність учня  з учителем;

-         робота за зразком,

-         робота за словесною інструкцією;

-         дидактичні ігри;

-         рухливі ігри.

  Діти з ООП із ЗПР мислять конкретно, образно, тому на уроках української мови  в системі активного навчання  намагаюсь використовувати  таблиці – опори, картки, схеми, моделі тем, узагальнюючі таблиці, інтерактивні вправи,    забезпечуючи при цьому перехід від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчання життя». Опори (таблиці, картки, креслення) потрібні на цілому ряді наступних уроків і завжди повинні бути перед очима в учнів до повного засвоєння  матеріалу.  Я виготовляю їх в комплекті і постійно підключаю на уроках до роботи. Це допомагає мені краще вчити, а учням легше вчитися, а також на їх основі будувати зв’язну відповідь, розвивати практичні навички, вміння знаходити потрібну інформацію.

Розказати про вживання  апострофа  можна за запропонованою  таблицею (Додаток 1)

Вивчити  про вживання м’якого знака  можна за наступною  опорою (Додаток 2)

Повідомити про буквосполучення ЙО доречно за картинкою (Додаток 3)

Розказати про вживання розділових знаків при однорідних членах речення

зручно за  схемами (Додаток 4)

    Наступний крок - це створення моделей навчальної теми.

Звернімося до прикладів створення та використання навчальної моделі

мовного явища. Розглянемо це в практичному плані на прикладі вивчення теми

«Просте речення»

Прийшла весна.

Прийшла весна!

Прийшла весна?

Прийшла тепла весна.

Розпускаються листочки на деревах.

Дітвора радіє весні.

Символи кожної інформації записую на дошці, а учень, користуючись допомогою асистента, – в зошит-довідник. Користуючись своїми записами, він може не один раз повторити інформаційні дані про речення, на основі цих даних самостійно виконувати різного роду завдання. Для прикладу:

Р – речення.

Рп – просте речення.

Рс – складне речення

 - непоширене речення;

 - поширене речення.

С – слово.

ГЧР – головні члени речення.

ДЧР – другорядні члени речення.

ЧР – члени речення.

ГО – граматична основа.

   Отже, на основі запропонованих символів створюємо графічні моделі речення, які читаються, осмислюються, а потім оформляються в інших варіан-

тах моделі – графічно-словесних.

   Результатом є те, що дитина  не лише добре засвоює відповідні розділи підручника, а й на конкретних прикладах навчається аналізувати, систематизувати, зіставляти, давати оцінки явищам, подіям, вчинкам. 

     На уроках української літератури в освітньому процесі часто використовую    інтерактивні технології, а саме: «Діалог», «Синтез думок», «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування» тощо.

Це допомагає учню з ООП  бути демократичним, критично мислити, співпрацювати, робити висновки, спілкуватися з іншими.

      Використання арт-методів в освітньому процесі  є невід’ємною частиною в інклюзивному класі. Найчастіше використовую казкотерапію, бо – це один із ефективних методів роботи з учнями, які зазнають тих чи інших емоційних та поведінкових труднощів. Суть цього методу у створенні особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє  вступити у боротьбу зі своми страхами, комплексами. Казкотерапія добре долає у дітей високий рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, адаптує до різних дитячих колективів.  Метод  можна використовувати у роботі з   невпевненими, сором’язливими дітьми з ЗПР. 

      Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції.  

Основні прийоми роботи з казкою:

• аналіз казок. Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за казковою ситуацією. При цьому дитині пропонується відповісти на ряд запитань: «Як ви думаєте, про що ця казка?», «Хто з героїв найбільше сподобався і чому?» тощо;
• розповідання казок;
• переписування казок;
• постановка казок із допомогою ляльок;
• малювання за мотивами казки;
• програвання епізодів казки.

      Складання казок – це так цікаво й корисно! З одного боку цей процес сприяє розвитку уяви, з іншого – дозволяє дитині повідомити оточуючим про свої проблеми.  

      Місія Нової української школи — допомогти розкрити та розвинути таланти  дитини з ООП, які навчаються в інклюзивних класах закладів, а вчитель повинен допомогти учневі усвідомити себе особистістю, пробудити потребу в пізнанні себе, життя, світу, виховати в ньому почуття людської  гідності.

                                                                                                         Додаток 1

Додаток 2

                                              Вживання м’якого знака

Додаток 3

Додаток 4