Стаття "Психолого-педагогічні умови адаптаційного періоду навчання у 5 – 6 класах: через призму концепції Нової української школи"

УДК 37.16 ББК 74.200.55.Ж15

Жадан О.М., практичний психолог, учитель початкових класів та основ здоров’я КЗ «Шелудьківський ліцей ім. Ю.Є. Кравцова» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, спеціаліст вищої категорії, старший учитель

Черкашина О.В., практичний психолог КЗ «Зідьківська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Г.І. Ковтуна» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Психолого-педагогічні умови адаптаційного періоду навчання у 5 – 6 класах: через призму концепції Нової української школи

Нині в освітянському загалі одним із найбільш обговорюваних питань є концептуальні аспекти базової середньої освіти нової української школи (далі НУШ). Особлива увага приділяється першому, адаптаційному періоду, який припадає на навчання у 5 – 6 класах. Чому його визначено як адаптаційний? Що може стати основою в навчанні здобувачів освіти молодшого підліткового віку? Спробуємо знайти відповіді на ці запитання.

Так, базова освіта передбачає два цикли:

• адаптаційний – 5-6 класи;
• базове предметне навчання – 7-9 класи.

У стандарті зазначено, що вони враховують вікові особливості розвитку, індивідуальні особливості та потреби учнів і дадуть змогу просуватися індивідуальними освітніми траєкторіями. Отже, провідним супроводом адаптаційного періоду можна вважати психологічний для всіх суб’єктів освітнього простору, оскільки очевидними є концептуальні орієнтири НУШ: закладення бази «…свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей.» 4, с. 22

Першим етапом у формуванні професійних маркерів педагога щодо надання освітніх послуг здобувачам 5 – 6 класів є вивчення психологічних особливостей молодшого підліткового віку.

Період надзвичайно складний як для самого підлітка, так і для оточуючих його людей. Нерівномірність, непередбачуваність фізичного розвитку впливає на поведінку: вони часто надмірно жестикулюють, їхні рухи поривчасті, недостатньо скоординовані. У молодшому підлітковому віці продовжує розвиватися нервова система. Мозок підлітка за вагою і об'ємом мало чим відрізняється від мозку дорослої людини. Зростає роль свідомості, поліпшується контроль кори головного мозку над інстинктами й емоціями. Однак, процеси збудження все ще переважають над процесами гальмування, тому для підлітків характерна підвищена збудливість. 1, Т.4

Характерною особливістю молодшого підліткового віку є пубертат — статеве дозрівання організму, що викликає серйозні зміни в життєдіяльності організму, порушує внутрішню рівновагу, вносить нові переживання. 2

Оскільки біологічний і духовний розвиток людини взаємопов'язані між собою, то з віком відповідні зміни відбуваються і в психічній сфері. Сприймання молодшого підлітка більш цілеспрямоване, планомірне й організоване, ніж у молодшого школяра. Інколи воно характеризується витонченістю і глибиною, а, інколи, — поверховістю. Визначальне значення має ставлення підлітка до об'єкта сприймання. Невміння пов'язувати сприймання навколишнього життя з навчальним матеріалом - характерна особливість учнів середнього шкільного віку. 1, Т.4

Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку — її специфічна вибірковість: цікаві уроки чи цікаві справи надзвичайно захоплюють підлітків і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі чи явищі. Однак, легка збудливість, цікавість до надзвичайного, яскравого часто є причиною мимовільного перенесення уваги. В молодшому підлітковому віці здійснюються суттєві зрушення в розумовій діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Поліпшується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним і абстрактним на користь останнього. Мислення молодшого підлітка набуває нової риси - критичності. Підліток бездумно не спирається на авторитет учителя чи підручника, він прагне мати власну думку, схильний до дискусії й заперечень. Середній шкільний вік є найсприятливішим для розвитку творчого мислення. Щоб не втратити можливості сензитивного періоду, потрібно постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні й відмінні риси, причинно-наслідкові залежності.

Особливе значення в моральній і соціальній поведінці підлітків мають почуття. Вони стають усвідомленими і сильними (у молодших школярів -  імпульсивні). Свої почуття молодші підлітки виявляють надзвичайно бурхливо, інколи афективно. Особливо сильно проявляється гнів. Багато педагогів і психологів вважають підлітковий вік періодом тяжкої кризи. Це пояснює упертість, егоїзм, замкненість, заглиблення в себе, спалахи гніву. Підлітковий вік називають також віком катастроф. Тому так важливо турботливо ставитися до духовного світу, виявленню почуттів підлітків. Дослідження внутрішнього світу цього вікового періоду свідчать, що однією з найсерйозніших проблем середнього шкільного віку є неузгодженість переконань, моральних ідей і понять, з одного боку, а із вчинками, поведінкою, - з іншого. Наміри, зазвичай, благородні, а вчинки – далеко не завжди прекрасні.

Моральні ідеали й переконання молодших підлітків формуються під впливом різноманітних факторів, а тому дуже різноманітні. Поряд із позитивно орієнтованими якостями зустрічаються немало хибних, незрі­лих і навіть аморальних уявлень. Підлітки-хлопці схильні вибирати своїми кумирами сильних, мужніх сміливих людей. Привабливими можуть стати для них не лише книжкові пірати і розбійники, але й цілком земні місцеві хулігани. Наслідуючи їх, підлітки, не усвідомлюючи того самі, переступають ту небезпечну межу, за якою сміливість обертається жорстокістю, незалежність — підлістю, повага до себе — насильством над іншими.

У нинішніх дівчаток-підлітків також немало хибних ідеалів. Дослідження показують помітне зниження акцентів з традиційно-позитивних моральних цінностей на уявні, хибні і навіть антисоціальні.

Душевний світ підлітка характеризують психологічно  як світ напівдитини-напівдорослого: у своєму фізіологічному, психологічному та соціальному розвитку він уже «відійшов» від дітей, але ще «не пристав» до дорослих. На врахуванні вищезазначених психологічних особливостей побудовано зміст формули НУШ: виховання на цінностях, орієнтація на учня.

«Цінності і формування ціннісних орієнтацій, ціннісне ставлення до світу в широкому сенсі являють собою зміст і спрямованість національної стратегії навчання та виховання. Життєві цінності є і завжди будуть рушійною силою особистісних вчинків. Формування ціннісних орієнтацій – процес достатньо складний, має певну тимчасову протяжність, не передбачає нав’язування, навпаки, припускає делікатність у становленні аксіологічних позицій. Особливо актуальним є вивчення пріоритетів та орієнтирів молодших підлітків, оскільки цей вік характеризується формуванням цілої низки новоутворень: потреба у самоствердженні, почуття дорослості, процес становлення готовності до суспільного життя, засвоєння суспільних вимог до особистості тощо.» 3, с. 116 «У формуванні виховного середовища бере участь увесь колектив школи. У закладах буде створюватися атмосфера довіри, доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки при виникненні труднощів у навчанні та повсякденному житті. Ключовим виховним елементом стане приклад учителя, який покликаний зацікавити дитину. У Новій українській школі будуть виявляти індивідуальні нахили та здібності кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. У цій справі Нова школа буде тісно співпрацювати з позашкільними закладами освіти. Допомагати формувати опти мальну траєкторію розвитку кожної дитини будуть висококваліфіковані психологи та соціальні педагоги.» 4, с. 17 - 20 Отже, виховання у 5 -6 класах НУШ матиме вищу ефективність під час адаптаційного періоду, що неабияк актуально у молодшому підлітковому віці.

Саме  вищезазначені психологічні особливості здобувачів освіти 5 – 6 класів зумовили визначення періоду їх навчання як адаптаційний, перелік у державному стандарті базової середньої освіти наскрізні вміння в розвитку:

• читати з розумінням,
• висловлювати власну думку усно і письмово,
• критично та системно мислити,
• діяти творчо,
• виявляти ініціативність,
• здатність логічно обґрунтовувати позицію,
• конструктивно керувати емоціями, 
• оцінювати ризики,
• приймати рішення, 
• розв’язувати проблеми.

Статус періоду навчання в 5 – 6 класах (адаптаційний) власне і передбачає по своїй суті врахування психологічних особливостей молодшого підліткового віку: психолого-педагогічні спостереження сформують уявлення про динаміку індивідуального розвитку когнітивної сфери здобувачів освіти, на їх основі здійснюватиметься вибір відповідних форм, методів, прийомів  і видів діяльності. Наприклад, коли дитина з тривожністю (характерний стан молодшого підліткового віку) працює у групах із ровесниками, вона відчуває себе в безпеці; у роботі над спільними проєктами навіть найменш сміливі діти розкриваються, бо відчувають, що мають право на помилку.

Молодший підліток – це особистість, яка має потенціал інтелектуального та креативного розвитку

Психічна адаптація - це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища, й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів. Якщо навколишнє середовище виявляє до людини тільки вимоги, то в неї може розвинутись відчуття соціальної, психічної і соматичної напруги, а це загроза дезадаптації.

Однією з важливих проблем сучасної системи освіти є проблема розвитку адаптаційних можливостей особистості і профілактика дезадаптації, а також критичні періоди психічного розвитку, яким є молодший підлітковий вік. Найважливішим є те, що процес звикання до шкільного життя та його умов у середній школі є складним. Одні діти проходять цей процес легко, без психічних травм, а інші - важко, з чого і випливає проблема “шкільної дезадаптації”. Шкільна дезадаптація - втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність, конфліктність у спілкуванні з учителями й однолітками. Схильність до асоціальної поведінки, низька самооцінка, домінування негативного емоційного напруження. Тож стає зрозумілим визначення навчання у 5 – 6 класах НУШ адаптаційним періодом, значення створення на перших етапах здобування базової середньої освіти сприятливого освітнього середовища, безпечного і толерантного за своєю сутністю.

Під час адаптаційного періоду є більше можливостей для формування індивідуальної освітньої траєкторії молодшого підлітка: дані моніторингів, спостережень, робота з іншими суб’єктами освітнього простору (педагоги, батьки). Персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі молодшим підлітком видів, форм і темпу здобуття освіти.

Проблема активізації молодших підлітків у особистісному самовизначенні є виховання їх як суб'єктів пізнавальної, навчальної, трудової діяльності і спілкування. Підвищення суб'єктної активності безпосередньо пов'язане з розвитком їх самопізнання, самооцінки і саморозвитку. 

П’ятикласники

П’ятий клас - це просто диво,

Їх не можна зупинить,

Всі допитливі, рухливі,

Просто з гір швидкий потік.

Завжди хочуть знать багато,

Буть попереду усіх,

Працювати скрізь завзято,

Наче купа мурав’їв.

На уроках так активно

Здобувають всі знання,

Що у вирій вмить закрутять,

Як ота хуртовина.

Вчителі весь час готові

«Ждать»  від «живчиків» сюрприз,

І у них напоготові, педновинок цілий віз.

На подвір’ї – це спортсмени, «реактивні літаки»,

І до вчителя гурьбою мчать як бистрії жуки.

Ось такий цей вік цікавий, потребує море сил,

Знань, умінь, зусиль чимало

Для досягнень спільних мрій!

                                             Автор Черкашина О.В.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Выготский Л.С. Проблема возраста. //Собр. соч.: в 6 т. М.: Педагогика, 1982 – 1984.
2. Ельконін Д.Б. Дитяча психологія. Москва: Академія, 2006. 384 с.
3. Жадан О.М. Формування життєвих цінностей у молодших підлітків як стратегія в контексті сучасної освіти. / Актуальні проблеми освітньо-виховного процесу в умовах карантинних обмежень та дистанційного навчання: збірник наук. пр. Харків: ТОВ «В СПРАВІ», 2021. 376 с.
4. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. /Гриневич Л. та ін. Міністерство освіти і науки України, 2016. 34 с.