Стаття "Реалізація наскрізної лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток» на уроках математики"

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Факультет підвищення кваліфікації

Відділ математики

 

 

 

ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА

 

Реалізація наскрізної лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток» на уроках математики

 

 

Виконав(ла) слухач(ка) інтегрованих очно-дистанційних курсів 3.20.5

«Формування життєвих компетентностей учнів під час вивчення математики та фізики»

Перевозник Юлія Петрівна

Керівник: І.Г.Волошина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Краматорськ – 2018

АНОТАЦІЯ

Пропонована робота складається з двох частин, з урахуванням сучасних вимог до викладання математики. Перша частина знайомить читачів з досвідом роботи вчителя,  висвітлює мету, види роботи та одержані результати співпраці.

 Чималий обсяг матеріалу розрахований на те, що вчитель, залежно від власних можливостей, особливостей школи, класу вибере для себе найдоцільніше.

 Друга частина,  презентація  «Реалізація наскрізної лінії «Екологічна безпека й  сталий розвиток»»,  містить задачі екологічного змісту, які доречно використати на уроках математики у 6-му класі при вивчені теми «Відношення і пропорції» як додатковий матеріал.

Для розвитку творчих здібностей, цікавим для учнів також є завдання, де за  пропонованованою інформацією із «Скарбнички даних», учень має скласти задачу.

 Головним завданням роботи є формування в учнів навиків екологічної культури. Робота має практичну спрямованість. Це забезпечить активізацію пізнавальної діяльності учнів 6-го класу, надасть вчителеві допомогу в реалізації інноваційних підходів до організації навчального процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП  4

РОЗДІЛ І. РОЛЬ ТА МІСЦЕ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У НАВЧАЛЬНОМУ -  ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ              7

1.1. Суть екологічної компетентності та її компоненти 7

      1.2. Принципи екологічної освіти……………………………………...10 

      1.3. Проблема взаємозалежність навколишнього середовища і людини в оновлених програмах……………………………………………………...…..13

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ               15

   2.1.         Впровадження змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках математики              15

      2.2.        Формування екологічної  компетентності учнів 19

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…25    

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....26     

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей, що робить вкрай актуальною проблему зміни ставлення людства до природи. Для цього треба з’ясувати основні напрямки стратегії поведінки людини у довкіллі, які б дозволили їй гармонійно співіснувати з природою. Від того, що ми робимо і чого не робимо сьогодні, залежить, чи буде в наступного покоління майбутнє. Уроки математики в комплексі з іншими науками мають виховувати в учнів екологічну свідомість та культуру, головними аспектами яких є наукова основа, екологічний світогляд, екологічна відповідальність та ініціатива. Адже екологічна свідомість передбачає не лише бережливе ставлення до природи, але й розуміння вразливості природних екосистем.

За кількістю „технічного” бруду на душу населення України посідає одне з перших місць у Європі. Середня тривалість життя людей в Україні - 66 років, що на 5-6 років менше ніж у сусідніх східноєвропейських країнах та країнах Прибалтики, і на 12-15 років менше ніж у Японії (79 років), Ісландія (78 років), США (75 років). Таким чином, масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей.

Ця ситуація наполегливо вимагає швидкої перебудови мислення людства й кожної конкретної людини, формування екологічної компетентності. Тому важливою задачею є підготовка людей до правильної поведінки у природі. Вирішувати її повинні усі соціальні інститути суспільства. Значна роль у вирішенні цієї проблеми належить школі.

В оновлених навчальних програмах визначено предметний зміст, що розкриває наскрізні змістові лінії в кожній темі програми. Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у збереженні довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

 Робота школи полягає  у формуванні екологічної компетентності та вихованні екологозбалансованої споживчої культури. Важливість і потрібність такої роботи дає учням відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до розв’язання глобальних проблем, готує до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя у злагоді з природою. Ефективність екологічної діяльності підвищується за умови, коли учні є не лише виконавцями, але і її організаторами.

Ян Амос Коменський стверджував, що природа розвивається по певних законах, а людина - це частина природи. Отже, в своєму розвитку людина підкоряється тим же загальним закономірностям природи. Підкреслювали цілісність людини, природи і педагогічну цінність гуманного ставлення дитини до природи такі великі педагоги як Ж.-Ж. Руссо,  Г. Песталоцці, К. Ушинський стверджував, що екологічна освіта виконує важливу роль в розвитку логічного мислення, пам'яті, уяви. Вивчення ж існуючих у навколишньому світі зв'язків служить однією з основних ланок формування екологічної культури школярів.

Як стверджує Т. В. Кучер, екологічна культура учня - це система знань, спрямованих на пізнання процесів взаємодії людини, суспільства і природи; відповідальність за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя; готовність до природоохоронної діяльності.

У Концепції екологічної освіти в Україні зазначається, що основною метою такої освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Екологічна освіта, з одного боку, повинна бути самостійним елементом, і з іншого боку, виконує інтегративну роль у всій системі освіти. Ця мета досягається поетапно шляхом вирішення освітніх і виховних[9].

Математика є одним з предметів, який поки недостатньо пов'язаний з екологією, а тим часом ці науки тісно переплітаються. Але не треба забувати, що екологізація математики дає можливість прослідкувати процес розвитку людських знань в часі і просторі. У зв'язку з цим актуальність даного дослідження не викликає сумніву.

Основною метою є навчання учнів усвідомлення своєї ролі у природному середовищі в процесі вивчення математики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

 РОЛЬ ТА МІСЦЕ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У НАВЧАЛЬНОМУ -  ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

 

 

 

1.        Суть екологічної компетентності та її компоненти

 

У сучасному суспільстві, яке все більше цінує інтелектуальний та творчий потенціал особистості, життєво компетентна людина здатна орієнтуватися в суспільстві, швидко реагувати на запити часу, спроможна реалізувати можливості та будувати власне життя, долати небезпеку, контролювати ризик.

Сучасному вчителеві необхідні гнучкість і нестандартність мислення, уміння адаптуватися до швидких змін умов життя, а також поетапно створювати умови для набуття учнями необхідних компетентностей [10].

Екологічна компетентність - це здатність особи застосовувати екологічні знання та досвід у професійних і життєвих ситуаціях, керуючись пріоритетністю екологічних цінностей та непрагматичною мотивацією взаємодії з довкіллям на підставі усвідомлення особистої причетності до екологічних проблем і відповідальності за екологічні наслідки власної професійної та побутової діяльності.

На думку Л.В. Рижак, сьогодні конкурентоспроможність фахівця визначає екологічна компетентність, яка передбачає знання про стан довкілля та рівень антропогенного тиску на нього, що створює професійна діяльність. Вона включає не лише опанування екоефективними технологіями господарювання, а й узгодження професійних дій з імперативом екологічної сталості, який орієнтує на збереження, відтворення та облагородження довкілля [6].

Під екологічною компетентністю розуміємо:

• здатність особистості приймати рішення і діяти так, щоб завдати довкіллю якомога меншої шкоди;
• прояв екологічної культури особистості у її «зоні відповідальності» («Зоною відповідальності» є та частина довкілля, у якій кожна конкретна людина здійснює власну діяльність і тому може реально впливати на її стан);
• характеристику, що дає змогу сучасній особистості відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку;
• здатність особистості до ситуативної діяльності у побуті і природному оточенні, коли здобуті екологічні знання, навички, досвід і цінності актуалізуються в уміння приймати рішення і виконувати адекватні дії, усвідомлюючи їх наслідки для довкілля;
• здатність застосовувати екологічні знання й досвід у професійних і життєвих ситуаціях, керуючись пріоритетністю екологічних цінностей і непрагматичною мотивацією взаємодії з довкіллям на основі усвідомлення особистої причетності до екологічних проблем і відповідальності за екологічні наслідки власної професійної і побутової діяльності;
•  показник сформованості екологічної культури особистості.

Виділяються  три складових (компонента) екологічної компетентності:

1. аксіологічний (ціннісно-мотиваційний);

2. когнітивний (змістовний, психологічний);

3. діяльнісний (практичний, технологічний).

Ситуація екологічної кризи вимагає осмислення нових підходів до аналізу взаємодії природи і суспільства з урахуванням становлення певної екологічної компетентності.

Проблема формування екологічної культури не втрачає своєї актуальності в будь – який період, так як від рівня ставлення людини до природи, від її практичних дій, які погоджуються з  вимогами турботливого ставлення до природи, залежить саме існування життя на Землі. Специфіка сучасності – збільшення уваги до екологічної складової в освіті, яка потребує перш за все розвиток екологічної свідомості, вихованця нової особистості з екологічним світоглядом.

Поняття екологічна компетентність приймає універсальний, міждисциплінарний, інтегральний та соціокультурний характер. Конструювання  екологічної компетентності представляє інтегративне поєднання здібностей, настанов і досвіду творчої діяльності. Їх компонентний  взаємозв'язок дозволяє встановлювати екологічні відносини в системі суспільство – природа – людина. Специфічне поєднання різних здібностей суб'єкта діяльності утворює основу поведінки, спрямованої на вирішення екологічних проблем. Таким чином, екологічна компетентність є основоположним елементом в успіху екологічної діяльності. І уроки можуть якісно впливати на формування екологічної компетентності учнів.

Загальна мета екологічної компетентності учнів може бути реалізована через систему завдань:

- формування в учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою;

- оволодіння знаннями про природу (зокрема свого краю);

- виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на землі;

- формування готовності до активної екологічної діяльності;

- формування основ глобального екологічного мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.        Принципи екологічної освіти

 

Школа – це навчально-виховний процес. Іноді, навчаючи, ми забуваємо про найголовніше – дитячу душу. «Знання без виховання – це меч у руках божевільного. Якщо про це забути, то ми створимо покоління, для якого поняття моральних орієнтирів буде цілком абстрактним», - сказав  великий  вчений Д. Ї. Менделес. Ці слова, сказані у позаминулому столітті, залишаються актуальними і в наш час.

У центрі освіти стоїть дитина. Мета вчителя не тільки навчити, але й розвинути в дитині творчу особистість і виховати активного свідомого громадянина.

Тому екологічна освіта розглядається як один з найпотужніших важелів повороту людства в його ставленні до навколишнього середовища від руйнівного споживацького до конструктивного, бережливо – відновлювального. Усвідомлення необхідності зміни стереотипів споживацького ставлення до природи відобразилось у відповідних документах, розробці і впровадженні елементів екологічних знань, окремих курсів на всіх ланках системи освіти [4].

Досягнення поставленої мети можливе за умови виконання послідовних навчально-виховних завдань:

- сприяти переходу засвоєних знань і моральних принципів поведінки у навколишньому середовищі в переконання особистості;

- розвивати відчуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища на національному і глобальному рівні;

- розкрити учням у доступній формі сутність сучасних проблем екології та її актуальність для людства;

- залучати школярів до практичної діяльності при вирішенні проблем навколишнього середовища місцевого значення;

- формувати знання і вміння дослідницького характеру, які б сприяли розвитку творчої і ділової активності у процесі вирішення екологічних проблем і пов'язаних з ними життєвих ситуацій.

Принципи екологічної освіти в Україні визначаються згідно світових та вітчизняних освітніх тенденцій [17].

Принцип всезагальності, непреривності та наступності – забезпечує охоплення екологічною освітою та вихованням всіх верств населення через єдність ланок освіти України; узгодження зусиль різних установ, об'єднань; забезпечує умови, коли здобуті знання і досвід базуються на раніше засвоєних і водночас є основою для наступних, що, зрештою, сприяє розвитку екологічної безпеки протягом усього життя людини.

Принцип системності та цілісності – відображає цілісність навколишнього середовища і забезпечує формування у школярів розуміння єдності довкілля, взаємообумовленості його процесів, нерозривного зв'язку людини і природи.

Принцип міждисциплінарності – обумовлюється характером сучасної екології як синтетичної науки та сфери практичної діяльності людини. Даний принцип реалізується в практиці освітнього процесу за допомогою міжпредметного підходу, який полягає в узгодженому використанні потенціалу всіх навчальних предметів, позаурочної роботи, самоосвіти та інших форм освіти з метою формування екологічної культури особистості.

Принцип особистісної орієнтованості – полягає у забезпеченні психолого- педагогічних умов, які сприяють виявленню, реалізації і розвитку пізнавальної самостійності, творчої активності й обдарованості особистості у всіх ланках екологічної освіти й виховання.

Принцип варіативності – забезпечує кожному можливість вибору рівня, змісту, темпу, форми екологічної освіти відповідно до вимог суспільства, особистісних здібностей та нахилів.

Принцип єдності місцевого, регіонального й глобального підходів – забезпечує ознайомлення з проблемами навколишнього середовища різного рівня і практичну участь у вирішенні екологічних проблем найближчого оточення.

Принцип практичної спрямованості – на вирішення конкретних проблем довкілля передбачає набуття певних побутових та професійних екологічних умінь і навичок, їх розвиток та практичну реалізацію у відповідних умовах.

Тому в процесі роботи школи ставиться одним із завдань – розвиток екологічної компетентності учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.        Проблема взаємозалежність навколишнього середовища і людини в оновлених програмах

 

На сучасному етапі існує проблема взаємозв'язку людини і природи. Саме тому, учні мають вміти поводитися на природі, використовуючи її, але не змінюючи. Школярі повинні зі всією відповідальністю розуміти, що їхнє здоров’я, здоров’я їхніх дітей – це пряма залежність від стану екології. Школа формує грамотних господарів, природолюбів, відповідальних громадян України. Навчати пізнанню – значить навчати діяльності, створювати умови учню для проявлення його самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов.

В оновленій програмі визначено завдання предмета у досягненні мети базової загальної освіти, спрогнозовано портрет випускника основної школи. Тим самим змінено акценти у навчанні – від суто предметного до цілісного й системного здобуття базової освіти учнем як основним суб’єктом навчально-пізнавальної діяльності [20].

Удосконалено застосування компетентнісного підходу до навчання. Зважаючи на те, що кожен навчальний предмет окрім формування предметних компетентностей вносить свій внесок у формуванні ключових.

Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності, можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів.

Поняття «наскрізні змістові лінії» запроваджене для увиразнення ключових компетентностей Нової української школи.

Наскрізні лінії – це:

• соціально значимі надпредметні теми, що сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому та розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях;
• засіб інтеграції навчальних предметів та ключових і загальнопредментих компетентностей.

Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення.

В межах інтеграції вчені і вчителі-практики намагаються реалізувати зв'язки у формуванні наукової і природничої картини світу з опорою на діалектику реальних зв'язків у природі і науці. Активізуючи різні форми мислення – інтегративне та варіативне, нові моделі екологічної освіти і виховання вводять учнів у реальний світ природи. Існує певний досвід створення і впровадження науково обґрунтованих шкільних інтегрованих курсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

 ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ

 

 

 

2.1. Впровадження змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках математики

 

Наскрізна лінія  «Екологічна безпека й сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується в курсі математики, насамперед, через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, функції, елементи статистики.

                                                       ( Навчальна програма з математики)

            Екологічна криза, що виникла через непродумане господарювання людини, змушує змінити своє ставлення до довкілля.

 Наскрізна лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» може бути реалізована через систему завдань:

• формування у учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою;
• оволодіння знаннями про природу(зокрема свого краю);
• виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на Землі;
• формування готовності до активної екологічної діяльності;
• формування основ глобального екологічного мислення.

 

   Метою моєї роботи є:

• виховувати любов і повагу до природи;
• спонукати до збереження неповторної краси рідного краю;
• формувати почуття відповідальності за стан природного середовища та дбайливого ставлення до нього;
• сприяти розвитку творчих здібностей учнів;
• учити самостійно мислити, знаходити раціональні рішення проблеми;
• навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного;
• формувати активну життєву позицію.

 

   Тому я включаю в свою роботу з учнями:

• хвилини  спілкування з природою, еконовини;
• заочні подорожі:

    «Подорож у зачарований ліс»,    «Екологічними стежинами»,

    «Зазирніть у майбутнє»;

• святкування Всесвітнього Дня Землі (22 квітня), Дня Довкілля, Дня води;
• ігри «Знайомі незнайомці»
• виставки творчих робіт, малюнків;
• проблемні запитання:

«Чи любите природу?  Чи існують екологічні проблеми в світі,

 Україні,      Дахнівці?  Що буде, якщо…(вирубувати ліс,

не чистити водойми…)?»

  В  результаті  співпраці  учні:

• долучаються до життя суспільства;
• відчувають причетність до справи глобального масштабу;
• набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, допомагаючи природі;
• відчувають власну значущість потрібність, упевненість у своїх можливостях, емоційне піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду;
• вчаться бережливого ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації власного життя;
• виховують дисциплінованість, відповідальність, ініціативність;
• ростуть небайдужими, у них є бажання допомогти природі, оздоровити довкілля.

   Розв’язування математичних задач екологічного змісту змусить учнів перейнятися проблемами екології та не допускати в майбутньому помилок, пов’язаних з непродуманим використанням природних ресурсів. Як і всі інші науки, математика виникла з практичної потреби людей. Цілі відділи математики створюються для аналізу явищ природи і для вирішення технічних завдань. Як і в екології, в математиці існують два основних джерела наукових  відкриттів: практика та потреба систематизації знайдених фактів, їх аналіз, систематизація, з’ясування їх взаємозв’язку. Математика створює умови для розвитку вміння давати кількісну  оцінку стану природних об’єктів і явищ, позитивних і негативних наслідків діяльності людини в природному і соціальному оточенні.

   З метою формування екологічних знань на уроках математики слід добирати систему задач, яка розкриває  питання: споживання води в Україні, значення рослин у житті людини, скорочення лісових ресурсів та його наслідки, значення тварин у природі та в житті людини тощо.

   Під час добору задач доцільно дотримуватися певних вимог. Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що викладається на певному уроці, містити відповідні або інтуїтивно зрозумілі учням поняття і терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Формування екологічної  компетентності учнів

 

   Пропоную ряд прикладів цікавих числових відомостей екологічного спрямування, а також задач, що їх можна використовувати на уроках математики у 6 класі під час вивчення теми «Відношення і пропорції»

ВІДНОШЕННЯ

1. Довжина ведмедя 2м, а вовка – 1м 15см. Висота ведмедя 1м 25см, а вовка –

85 см. Знайдіть у скільки разів розміри ведмедя більші за розміри вовка.

2. Оленів  благородних у 2003р. на території Черкаської області було 65 голів,  а у 2007р їх стало 11 голів. Яку частину кількість голів у 2007р. становить від кількості голів у 2003р.? Можливо на сьогоднішній день оленів вже не залишилось?!

3. У 1958 році вчені вимірили глибину найглибшої морської западини – Маріанської.  Її глибина 11 022 км.  Найглибше озеро в світі  Байкал  має глибину 1620 м. У скільки разів  Маріанська западина    глибша, ніж Байкал?

ПРЯМА ПРОПОРЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

1. З двох тонн макулатури виходить 1500кг  чистого паперу. Скільки вийде паперу з 30т макулатури?

2. З 6т магнітного залізняку добули 4,2 т заліза. Скільки заліза можна добути із 22 т магнітного залізняку?

3. Із 264г листя сухої кропиви можна виготовити 8 порцій ліків для зупинки кровотечі. Скільком хворим може допомогти хлопчик, що заготовив 1485г листя?

4. Цівка води товщиною в сірник за добу може призвести до втрат 480 л води. Скільки літрів води буде втрачено, якщо 1000 чоловік залишать не до кінця закритими  крани? Скільком мешканцям вистачило б цієї води, якщо мінімальна її потреба для однієї людини на добу становить 3 л? 

5. При переробці 100 кг макулатури виходить 80 кг чистого паперу. Скільки кілограмів чистого паперу можна отримати після переробки зошитів учнів нашої школи (200 чол.), якщо в середньому кожен учень списує 50 зошитів вагою 30 г?

ОБЕРНЕНА  ПРОПОРЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

1. Молоко налили у 8 бідонів місткістю по 40 л. Скільки потрібно взяти  літрових бідонів, щоб розлити це молоко?

2. За 6 днів 24 волонтери прибрали лісову ділянку. За скільки днів виконають ту саму роботу 36 волонтерів, якщо продуктивність праці залишилась така сама?

 

ПОДІЛ ЧИСЛА У ДАНОМУ ВІДНОШЕННІ

1. Сплав складається з міді, цинку і нікелю, маси яких відносяться як 13 : 3 : 4. Скільки треба взяти міді, цинку і нікелю, щоб отримати 100 кг сплаву?

2. Учні двох класів зібрали 3т металолому. Скільки металолому зібрали учні кожного класу, якщо кількість зібраного металолому відносилась як 2 : 3?

3. 35 кг яблук засипали в два ящики у відношенні 3 : 4. Скільки яблук у кожному ящику?

4. З трьох ділянок зібрали 98,8 т картоплі. Скільки картоплі зібрали з кожної ділянки, якщо кількості картоплі відносяться як 5 : 6 : 8?

5. Для виготовлення захисної суміші від жуків-шкідників беруть смолу, нафталін і гас у пропорції 1:1:3. Яку кількість кожної речовини потрібно взяти, щоб одержати 1 кг суміші?

МАСШТАБ

1. Відстань між Києвом і Тернополем 360 км. Яка відстань між цими містами на карті з масштабом 1 : 5 000 000 ?

2. Довжина будинку 12 метрів, а на плані ця довжина дорівнює 24 см. Знайдіть масштаб плану.

3. Довжина Кременчуцького водосховища 1260 км. Яку довжину матиме лінія, що зображує це водосховище на карті виготовленій у масштабі 1: 1 000 000?А на карті, виготовленій у масштабі  1:500 000?

4. Довжина ріки Тигр 1850 км. Якою буде довжина цієї ріки на карті, масштаб якої 1 : 2 500 000?

5. Річка  Дністер  має  довжину 1352 км, а її зображення на карті має довжину

16,9 см. Знайдіть масштаб карти.

ВІДСОТКОВІ РОЗРАХУНКИ

 1. Відомо, що в Україні 44800 видів тварин. У Червону книгу включену такі види тварин: 36 видів ссавців, 57 видів птахів, 8 видів плазунів, 5 видів земноводних, 32 види риб, 69 видів безхребетних. Скільки відсотків загальної кількості становлять тварини,  занесені в Червону книгу?

2. Маса Землі 5975 квінтильйонів тонн. Маса заліза складає 37.04% від всієї маси Землі. Маса води на планеті складає 9%. Яка маса заліза на нашій планеті? Яка маса води на Землі?

3. Довжина ріки Дністер 272 км, а ріки Прут 85 км. Скільки відсотків становить довжина ріки Прут від довжини ріки Дністер?

4. Ліси Карпат складаються з таких порід дерев: ялина - 41,2 %, бук - 34 %, дуб - 10,7 %, сосна - 56,6 % та інші породи, серед яких явір, клен, ясен. Скільки відсотків займають інші листяні породи? 

5. За приблизними підрахунками відомо, що в Україні є 44 800 видів тварин. У Червону книгу України включено такі види тварин: 36 видів ссавців, 57 видів птахів, 8 видів плазунів, 5 видів земноводних, 32 види риб, 69 видів безхребетних. Скільки відсотків від загальної кількості становлять тварини, занесені в Червону книгу? 

6. На Маскаренських островах з 28 місцевих видів птахів вимерло 24. Визначте цей, найвищий у світі, відсоток зниклих видів птахів?

ДІАГРАМИ

1. Побудуйте діаграму довжин річок. Довжина Дніпра – 2285 км, Десни – 1126 км, Дністра – 1362 км, Південного Бугу – 857 км, Сіверського Дінця – 1053 км.

2. Побудуйте діаграму розміщення лісів на Україні, якщо 40 % лісів припадає на Полісся, 25 % - на лісостеп, 22 % - на Карпати, 10 % - на степи, 3 % - на Крим.

3. Пропоную побудувати діаграму за такою інформацією. Тривалість життя кедра становить 2500 років, дуба 1500 років, липи - 800 років, сосни 450 років, ялини - 350 років, берези 150 років, верби - 100 років.

4. ТериторіяУкраїни поділяється на такі ботаніко-географічні зони  Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Крим, у яких площа лісів становить відповідно: 40%, 25%, 10%, 22%, 3%. Побудувати діаграму розміщення лісів у порядку зростання.

Цікавим для учнів також є завдання, де за  пропонованованою інформацією із «Скарбнички даних», учень має скласти задачу.

Скарбничка даних

1. Щороку:

зникає  один вид тварин;

випадає 2000 тонн кислотних дощів;

1200 тонн вуглекислого газу викидається в атмосферу;

скидають у водойми України 50 млн.т агресивних речовин;

55 чоловік  гинуть від пестицидів;

1000 чоловік вмирають від отруєння водою;

перетворюються  на пустелю 6 млн. га родючих земель; 

11 млн гектарів лісу вирубується, гине від пожеж або забруднення довкілля.

2. Серед 382 видів тварин на Україні, занесених до Червоної книги, 69 видів мешкає на території Черкаської області.

3. В результаті спалювання паливних ресурсів в атмосферу планети щорічно викидається понад 22 млрд. тонн двоокису вуглецю та понад 150 млн. тонн сірчаного газу.

4. Кожна тонна нафти вкриває тонкою плівкою приблизно 12 км. кв.  водної поверхні і забруднює близько мільйона тонн морської води

5. За останню тисячу років з лиця Землі зникло 123 види звірів, 147 видів птахів, 25 видів риби.

6. Щохвилини вирубують 20га лісу, а це перевищує приріст деревини у 18 разів.

7. Відомо, що п’ять автомобілів за рік викидають в атмосферу 4 т оксидів вуглецю.

8. Встановлено, що 1 га лісу очищає за рік 18 млн. м3 повітря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Однією з важливих проблем сучасності є проблема взаємодії людського суспільства і природного середовища. Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу життю людей. Проблема охорони навколишнього середовища – одна з найактуальніших проблем світу, нашої держави. Широке коло питань, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, висвітлюється в процесі вивчення відповідних тем з окремих навчальних предметів.

Піднята проблема зобов’язує і вчителя фізики формувати в учнів відповідальне ставлення до екології. У процесі розв’язування задач екологічного змісту на місцевому матеріалі, побудови діаграм, коротких повідомлень на уроці, навчальних проектів.

Тому завданням формування екологічної компетентності – сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства, формувати вміння і навички діяльності людини в природі.

Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної діяльності, яка пов’язана з туристично-краєзнавчою роботою.

Результат екологічного виховання – сформована екологічна компетентність дитини, що характеризується різнобічними, глибокими знаннями про навколишнє середовище і розумне ставлення до природи.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

1. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки : Навч. та наук.-практичний посібник / В. І. Андрейцев. — К. : Знання-Прес, 2002. — 356 с.

2. Білявський Г. О. Основи екології: Підручник/ Білявський Г. О. - К.: Либідь, 2005. - 408 с.

3. О.А.Захаренко. Поради колезі, народжені в школі над Россю: Роздуми педагога. –Черкаси: Ваш дім,  2005.

4. Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки: Посібник для вчителів/ Гін А. О. — Луганськ: Навчальна книга, Янтар, 2004.-135 с.

5. Єрмаков І. Феномен компетентнісно спрямованої освіти / І. Єрмаков, І. Погоріла // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2005. – № 9–10.

6. Життєва компетентність особистості / за ред. Л.В. Сохань, І.Г. Сохань, Г.М. Несен. – К. : Богдана, 2003. – 520 с.

7. Казьмірова О.І. Екологічна стежина. Збірник задач екологічного змісту. – Харків, 2010. – 34 с.

8. Оновлені начальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів України. Математика 5-9 класи. Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2017.

9.Концепція екологічної освіти в Україні (Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 20.12.2001 № 13/6-19) //

10. О.А.Захаренко. Слово до нащадків. – Черкаси, Ваш дім, 2004.

11. В.М.Козира. Технологія  уроку математики  5-11 класи. Посібник для вчителів. – Тернопіль: Астон, 2002.

12. В. Кравчук, Г. Янченко. Математика. Пробний підручник для 6 класу. – Тернопіль: підручники і посібники,  2000.

13. Л.В. Савченко. Розв’язування текстових задач // Математика. – Київ: Шкільний світ, 2004,  №25-26(277-278).

14. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні. – К. : К.І.С., 2015. – С. 13–41.

15.Пахомова  Н. Ю. Метод учебного проекта в образовательном учреждении / Н. Ю. Пахомова. - М.: АРКТИ, 2003.

16. Екологічне виховання на уроках математики // Математика. – Київ: Шкільний світ, 2001,  №25-26(133-134). 

17.Писарчук Є. А., Кухта А. М. Екологічне виховання учнів. -К.: Радянська школа, 2000 -86 с.

18.Пометун, Л.М. Пилипчатіна, І.М.Сущенко  Уроки для сталого розвитку. Методичний посібник для вчителів з навчального курсу за вибором для учнів 9 (10) класів загальноосвітніх закладів/ Пометун, Л.М. Пилипчатіна, І.М.Сущенко  - К.: Видавничий дім «Освіта», 2001, С. 8- 15.

19. О.Михайлов. Черные страницы Красной книги //Акцент, 2007, №31(656).

20. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих

педагогічних закладів освіти. -К.: Академвидав, 2003. - 528 с.