Стаття "Розвиток комунікативної компетенції учнів старших класів через призму використання технології критичного читання та письма"

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА

Комунікативна компетенція формується на основі взаємопов'язаного мовленнєвого, соціокультурного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння мовою. Основою комунікативної компетенції постають комунікативні уміння, розвиток яких неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації усного або писемного висловлювання. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь.

Сучасні школярі мають можливість вивчати мову і водночас розвивати свою комунікативну компетенцію. Для розмовної мови характерні невимушеність відносин між партнерами комунікації, непідготовленість мовного акту і відсутність установки на повідомлення, що має офіційний характер.

Комунікативна компетентність передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування між людьми. Цей досвід набувається не тільки у процесі безпосередньої взаємодії, а також опосередкованої, в тому числі з літератури, театру, кіно, з яких людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх вирішень. У процесі опанування комунікативної сфери людина запозичає з культурного середовища засоби аналізу комунікативних ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм.

Комунікативна компетентність постає як структурний феномен, що містить як складові цінності, мотиви, установки, соціально-психологічні стереотипи, знання, уміння, навички; як інтегральна якість особистості, що виконує функцію адаптації й адекватного функціонування особистості в соціумі, містить у собі установки, стереотипи, позиції спілкування, ролі, цінності особистості, «інструмент, що рефлексує», творчий потенціал особистості.

Заняття із використанням технології критичного читання та письма будується згідно з технологічним ланцюжком: виклик – осмислення – рефлексія. Але однією із специфічних рис використання даної технології на заняттях є обов’язкове зняття всіх видів труднощів – завдання для викладача, яке передує вищезазначеним етапам.

Кінцевим результатом використання технології критичного читання та письма має бути вміння критично мислити, формувати власну думку, відповідально ставитися до навчання, відповідально ставитися до власних думок, думок однокласників.

На етапі виклику відбувається актуалізація знань за темою, тобто ще до знайомства із текстом учень починає замислюватися з приводу конкретного матеріалу. На першому етапі включаються механізми мотивації, визначається мета.

Учитель може запропонувати переглянути текст, тобто продивитися деякі розділи книги або статті із метою отримання про неї загального враження. Перегляд не повинен займати більш ніж 15 – 20 хвилин для книги та 5 – 10 хвилин для статті. Перегляд повинен відповісти на наступні питання: Про яке спірне питання пише автор? Яка авторська позиція по цьому питанню? Які є основні розділи (підтеми) цієї книги або статті? Чи багато фактів пропонує автор на підтримку своєї точки зору? Якого типу ці факти?

Якщо це книга, пропонується переглянути передмову та вступ для того, щоб знайти сформульовану автором мету та основне повідомлення; зміст – для того, щоб побачити розбивку на розділи та їх послідовність; початок і кінець одного – двох розділів – для того, щоб дізнатись, чи пропонує автор попередній огляд або узагальнення (якщо вони є, пропонується переглянути їх для кожного розділу); а також примітки і / або бібліографію – для того, щоб побачити, наскільки добре документована ця книга, та які види джерел використовував автор. Якщо дозволяє час, рекомендується переглянути весь останній  розділ  для того, щоб з’ясувати, які автор пропонує судження і / або рекомендації. Іноді останній розділ  стисло узагальнює основну аргументацію, яку подано у книзі. 

 Для статей пропонується переглянути вступ, заголовки розділів, перший абзац у кожному розділі та висновки [2]. 

На етапі осмислення відбувається пошук відповідей. Учні слухають або читають текст з поданої теми та доповнюють новими поняттями. Проходить робота учня з текстом, до того ж робота, спрямована, осмислена.

           Робота із текстом – безпосереднє читання, яке супроводжується діями учня (складання таблиць, пошук відповідей на питання, які було поставлено у першому етапі та ін.). У такий спосіб учні самостійно стежать за власним розумінням, отримують нову інформацію, співвідносять нові та відомі факти, систематизують отримані дані [1].

Більшість учителів помічають, що учні з часом набагато вдумливо починають читати, слухати, ставлять питання й намагаються не обмежуватися поясненням учителя, текстом підручника.

Третій етап – «рефлексія» – міркування, під час якого відбувається співвіднесення нової інформації і попередніх знань, власна позиція, оцінка процесу.

Функції  рефлексії: комунікативна (обмін точками зору стосовно нової інформації); інформаційна (нові знання); мотиваційна (подальше розширення інформаційного поля); оціночна (співвіднесення нової інформації зі знаннями,  які маються, оцінка процесу).

На цьому етапі учень формує свою думку стосовно тексту і фіксує його за допомогою власного тексту, своєї позиції в дискусії.

На стадії рефлексії відбувається цілісне осмислення, узагальнення інформації, присвоєння нової інформації, нового знання, формування в учня власного відношення до матеріалу, що вивчається.

Учитель може запропонувати відповісти на такі запитання: Чи відносяться факти, які використовує автор, до питання, що розглядається? Чи використовує автор емоційно- забарвлену лексику? Чи є авторські прийоми типовими або універсальними? Чи не робить автор помилок у логічному викладі? Наприклад, чи не занадто він узагальнює, спрощує, чи не пропонує непідтверджені факти? Чи є авторський висновок про факти найбільш обґрунтованим? [1]

Найбільш ефективним у старших класах на стадії рефлексії є написання есе за 5 хвилин по «гарячим слідам».

Урок із використанням технології критичного читання та письма складається з трьох основних етапів: виклик, осмислення, рефлексія. Саме дана технологія сприяє розвитку комунікативної компетенції школярів, яка розвивається за допомогою вправ та завдань пошукового  характеру.

Список використаної літератури

1. Гладка О.В. Використання технології критичного читання на заняттях з іноземної мови. Наукові записки. Серія «Філологічна». Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія». Вип. 30. 2012. С. 239–242.
2. Ярова О.Б. Технологія критичного мислення як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання іноземних мов. Пед. науки: Збірник наук. праць Бердянського державного педагогічного університету. Бердянськ, 2008. № 4. С. 108–113.