1
Ситуативні вправи як ефективний засіб формування предметних компетентностей
Наталія Коваленко,
викладач української мови та літератури,
спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,
викладач-методист Олександрійського
педагогічного фахового коледжу
імені В.О.Сухомлинського
У статті описаний сучасний підхід до вивчення української мови з метою формування предметних компетентностей. Основний акцент зроблено на використанні комплексних ситуативних вправ, які сприяють свідомому розумінню необхідності правильно користуватися мовою, сприяють активізації творчого потенціалу студентів, урізноманітнюють роботу на заняттях, посилюють інтерес вихованців до української мови й навчання загалом, формують культуру спілкування в колективі.
Ключові слова: мовленнєва ситуація, ключові компетентності, предметні компетентності, ситуативні вправи, комплексний підхід.
Завдання педагога в тому, щоб підвести дітей до дверей життя, дати ключ і навчити учня користуватися цим інструментом. В. Сухомлинський
|
Сучасний етап розвитку національної школи характеризується посиленням уваги до мовної освіти, оскільки успішна участь особистості в суспільних процесах, задоволення власних практичних потреб значною мірою залежать від її здатності до ефективної комунікації. «Важливу роль у підготовці високоморальних, освічених людей, які на належному рівні вміють здійснювати усне та писемне спілкування в різноманітних життєвих ситуаціях, співпрацювати у розв’язанні різних завдань, відіграють уроки української мови»[4].
Пропонована стаття має на меті увиразнити ідею використання комплексних ситуативних вправ, які сприяють свідомому розумінню необхідності правильно користуватися мовою, сприяють активізації творчого потенціалу студентів, урізноманітнюють роботу на заняттях, посилюють інтерес вихованців до української мови й навчання загалом, формують культуру спілкування в колективі
Реформування національної системи освіти відіграє велику роль у перебудовних процесах, що відбуваються зараз в Україні, визначається масштабністю і радикальністю змін. Проведення докорінної реформи загальної середньої освіти, а саме Концепції «Нова українська школа» на період до 2029 року, сприятиме подоланню негативних тенденцій, забезпеченню соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності держави. Модернізація мовної освіти спричинена необхідністю підвищення якості освітніх послуг, актуалізує компетентнісний підхід до навчання державної мови.
Концепція нової української школи подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність»[3].
Компетентнісний підхід в освіті спрямовує освітній процес на формування десяти ключових і предметних компетентностей української мови, до яких належать:
Отже, компетентнісний підхід до навчання української мови орієнтує викладача на використання перспективних технологій, на добір ефективних методів формування національно свідомої компетентної мовної особистості.
«Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності»[ 3]. «Формування ключових компетентностей дозволяє усунути суперечливості між засвоєними теоретичними відомостями та їх використанням для розв’язання конкретних задач»[ 3]. Це означає, що викладач має орієнтуватися на використання педагогічних технологій, за допомогою яких не просто б поповнювалися знання, а й розвивалися такі якості студента як пізнавальна активність засвоєння знань, уміння творчо мислити, контролювати власне мовлення. Формуючи компетентну особистість, викладач повинен не тільки збагатити студентів теоретичними знаннями, а й навчити застосовувати їх на практиці. В.О.Сухомлинський писав: «Щоб не перетворити дитину на сховник знань, комору істин, правил і формул, треба вчити її думати»[ 5 ]. Перед викладачем постає проблема, як побудувати заняття, на якому можна було б максимально залучити студентів до співпраці, спонукати їх думати, активізувати їх навчально-пізнавальну діяльність як запоруку міцних знань. У процесі навчальної діяльності студенти не тільки засвоюють матеріал із навчальної дисципліни, а й навчаються формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, формувати коло однодумців, бути комунікабельними й толерантними. Отже, викладач - головна рушійна сила в забезпеченні процесу формування ключових та предметних компетентностей. Виходячи з власного досвіду, я переконалася, що вивчення української мови через занурення в мовленнєву ситуацію сприяє наближенню студентів до реального життя, розумінню значущості вміти, коли потрібно, їх застосувати в конкретній мовленнєвій ситуації. Саме використання ситуативних вправ розвиває інтерес у тих, хто не дуже виявляє бажання вивчати мову та послуговуватися нею відповідно до літературних норм. Окремим аспектам використання ситуативних вправ на заняттях мови присвячені праці багатьох вітчизняних лінгводидактів, зокрема Н. Голуб, Л. Глазової, О. Горошкіної, Т. Донченко, С. Омельчука, Л. Шевцової, Г. Шелехової. |
«Основним напрямом роботи у формуванні діалогічних вмінь є створення ситуацій спілкування (максимально наближених до життєвих), у яких студенти і набувають навичок орієнтуватися в ситуації, вести діалог, використовуючи формули мовленнєвого етикету та збагачуючи лексичний запас. При цьому варто враховувати, що робота із ситуативними завданнями буде ефективною за умови систематичного їх використання. Залучення здобувачів освіти до участі в мовленнєвій ситуації, наближеній до природної, допомагає уникнути формальності під час виконання мовленнєвих завдань, сприяє створенню невимушеної, творчої атмосфери на уроці » [2, c. 22–24]. У сучасній методиці використання ситуативних вправ на заняттях української мови необхідно розуміти не як виконання мовленнєвих завдань, де можна здобути певну інформацію, а як своєрідний діалог між учасниками спілкування в мовленнєвій ситуації та моделювання цієї ситуації.
Для спілкування на занятті важливим є створення певних умов за допомогою дидактичного ілюстративного матеріалу, проблемних завдань, змодельованої ситуації, яка спонукає студентів до активного спілкування. Поняття «мовленнєва ситуація» є достатньо усталеним у психолінгвістиці та методиці, воно визначається як «сукупність умов, мовленнєвих і не мовленнєвих, необхідних і достатніх для того, щоб здійснити мовленнєву дію» [1, с. 22–23]. Сучасне навчання повинне мати ситуаційний характер, адже таким чином ми маємо можливість занурити студента в штучно створене соціальне середовище і забезпечити їм можливість відчути користь знань та вмінь за межами навчального закладу. Ситуативні вправи, спрямовані на формування основних комунікативних умінь, формують у студентів уміння розв’язувати проблеми, що виникли в різноманітних мовленнєвих ситуаціях, наближених до реальних умов спілкування, розвивають здатність до комунікації в повсякденні.
Систему занять я назвала «Мовна дегустація», що стосується різних змістових тем: «Піцерія», «Макаронні вироби», «Розмаїття сирів»,
« Смаколики» і т.п.
Для прикладу взяла лише дві теми « Український борщ», «У кав’ярні».
Потрібно наголосити на комплексному підході до мовної підготовки студентів. Комплексність викладання мовних знань передбачає кілька одночасних зрізів: фонетичний, акцентуаційний, орфографічний, етимологічний, лексичний, синтаксичний, морфологічний. Саме тому я намагаюся створювати різні мовленнєві ситуації, які б сприяли реалізації комплексного підходу. Функції ситуативних вправ передбачають розвиток логічного мислення студентів, уміння застосовувати правила розумових дій у різних навчальних ситуаціях (аналіз, зіставлення, узагальнення, моделювання мовного матеріалу тощо), самостійності студентів в опануванні мови, збагачення словникового запасу, уміння володіти усним і писемним мовленням у різних мовленнєвих ситуаціях тощо.
Для зручності в роботі пропоную скористатися робочим аркушем.
2.З’ясуйте, яка різниця між напоями?Де кава, а де какао? Які особливості різновидів кави?Для чого це потрібно знати?
Є такі різновиди кави: глясе – кава з молоком, лате – з морозивом, раф - з вершками і цукром, ______________________________________________
______________________________________________________________ .
______________ _____________ _____________ _____________
Р…стрето, експрес..о, ам…р…кано, лат…е, доп…о, капуч…но, раф…,
макі ат…о (мак…ято, мач…нато), .
1, 2, 3, 4 (лате, лунго, капучино, глясе, допіо, ристрето,);
1, 2,3, 4 ( раф).
7. Дослідіть і запишіть походження та значення слова «десерт».
________________________________________________________________
8. А що до кави? Хто є хто?Підпишіть подані зображення, визначте рід, доберіть відповідні прикметники. Яку помітили помилку в написанні назви?
________________ _________________ ___________________
_________________ _________________ ___________________
9. Ви хочете замовити шматок пиріга, тоʹрта чи пляцка? З’ясуйте значення слів на основі поданих зображень.
10. Запам’ятайте! Правильно вживайте!
11. Проведи дослідження, результати запиши у зошит або на телефон
( аудіо чи відеоформат). Запитай у родичів таке:
1. Як часто Ви відвідуєте кав’ярню?
2. Яку каву любите і чому?
3. Що означає слово «кав’ярня»?
4. Які смаколики берете до кави?
12. Розкажіть, як ви готуєте каву.
________________________________________________________________.
Говядина - _______ , свекла - _______, подсолнечне масло -___________ , щепотка - _______ , зажарка - ________, кубік - _______ ,
мнясо -________, картошка - _________ , туда - ________ .
3. Прослухайте походження слова «борщ» і запишіть.
_______________________________________________________
4. Доберіть залежні слова до іменників у формі дієприкметників.
Вода - очищена, м’ясо - _______ , овочі - _______, зелень - _______ , олія - _______ , засмажка - ________ , спеції - _________ .
Лимон…а кислота, м…ясо, бул…йон, смаж…мо, см…тана, із зел…н..ю,
н…в…ликі,нат…раємо, св…нина, ц…буля, ялов…ч…на, білокачан…а, пер…ць.
___________ __________ __________ _________ _____________
___________ ___________ _________ __________ ____________
2-4 (зубок____ часник___), 5 (зубок_____ часник___ ), півтора(літр___), 2-4 (літр____ ), 5 (літр__ ), 400 (грами____ ), 2 (буряк __ ), 4(помідор __ ), 1(морква___ ), 2-3 (цибуля ___ ), 3-4(перчина __ ), насипати (борщ __ ), додаємо(бульйон __ ), 3-4(столова __ ложка __ ), 5-6(столова __ ложка __ ), борщ із (квасоля __ ).
1. Борщ офіційно зареєстрована українська національна страва.
2. Зібрані Є.Клопотенком рецепти стали основою тревел-фільму Борщ секретний інгредієнт.
3. Із любов’ю зварений борщ візитівка української кухні.
4. Національна страва присмачена ароматними спеціями об’єднує людей.
5. Борщ вивірений роками тільки тоді буде найсмачнішим.
9. Перегляньте відеоматеріал , розкажіть цікаві факти про борщ.
10. Проведіть дослідження, результати запишіть у зошит або на телефон (аудіо чи відеоформат). Запитай у родичів таке:
1. Які ви знаєте різновиди борщу?
2.Скільки коштує борщовий набір на три літри?
3. Де і коли відбувся фестиваль борщу?
4. Які знаєте прислів’я та приказки про борщ?
5. Хто такий Є.Клопотенко?
11. Підкресліть граматичні основи, розставте розділові знаки, визначте типи підрядних речень.
1. Є в Україні страва яку шанують всюди це борщ.
2. Хоча в кожному регіоні його готують за відмінними рецептами він завжди смачний.
3. Перша згадка про цю страву зафіксована ще у 1556 році у Словнику історії української мови що зайвий раз доводить вік культурної традиції приготування борщу.
12. Визначте приналежність слів до частини мови. Запишіть, які частини мови не використано в тексті, доберіть до них приклади. В Україні існують три головні різновиди борщу: червоний борщ, зелений борщ та холодний борщ. Найпоширенішим різновидом борщу є червоний борщ, який готують із буряком та з можливим додаванням помідорів.
__________________________________________________________________ .
13. Прочитайте, випишіть якісні прикметники, утворіть, де це можливо, ступені порівняння.
Найпоширенішими різновидами цієї традиційної страви в Україні є український, пісний із грибами та квасолею, весняний холодний борщ. Готують борщі з м'ясом, грибами, ковбасою, додаючи сметану. Пісний борщ із грибами заправляють олією з часником, а до гарячого борщу подають пахучі пампушки, политі олією із часником, або пиріжки з м'ясом і капустою.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________ .
14. Замініть дієслівні форми, визначити вид, перехідність. Розставте розділові знаки.
1. До м’яса проварити в каструлі додати квасолю і картоплю.
2.Після того деякі овочі обсмажити на запашній олії змішати з рештою.
3. Для кращого смаку в каструлю додана томатну пасту сік.
4.Покласти в борщ пошаткувати капусту кинути запашої зелені.
5. Смакувати страву ще краще зі сметаною.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
15. Розкажіть, як ви готуєте борщ.
Подані матеріали не розкривають проблему повною мірою. Деякі аспекти її потребують ретельної уваги з боку дослідників, а, можливо, і спеціальних досліджень.
Список використаних джерел
1. Галаєвська Л. В. Ситуативні завдання у формуванні культури спілкування на уроках української мови в старшій школі / Л. В. Галаєвська // Українська мова і література в школі. – 2011. – № 6. – С. 22–27.
2. Голуб Н. Б. Ситуаційний метод на уроках української мови / Н. Б. Голуб // Українська мова і література в школі. – 2013. – № 7. – С. 18–24
3. Концепція Нова українська школа https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola
4. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. // Шкільний світ. – 2001. – № 1. – С. 5–6.
5. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям.[Електронний ресурс ] – Режим доступу: http://www.acta.com.ua/download/SerdceUkr_vstup_zmist.pdf
6. Формування та розвиток мовленнєвих компетенцій [Електронний ресурс ] – Режим доступу: https://naurok.com.ua/dopovid-na-temu-formuvannya-ta-rozvitok-movlennevih-kompetenciy-uchniv-na-urokah-ukra-nsko-movi-ta-literaturi-cherez-vikoristannya-innovaciynih-tehnologiy-ta-kreativnih-zavdan-285150.html