Стаття "Тренінг внутрішньої психотехніки актора"

Тренінг внутрішньої психотехніки актора

Коваль Наталія Анатоліївна, керівник театрального колективу «Пролісок» Будинку дитячої та юнацької творчості Чернігівської селищної ради Запорізької області, викладач класу драматичного театру Чернігівської дитячої музичної школи.

 Якщо людина зраджує собі, вона не сприйме школу акторської майстерності, яка опирається на живу творчу природу учня.

 Безумовно, сутність школи переживання – перевтілення, але через вірність собі. „Я” в запропонованих обставинах – вихідна умова перевтілення. На це здатна лише вільно створююча природа актора. Воля здобувається через тяжкий, виснажливий тренінг, напругу в моральному і етичному відношеннях. „Пекло” вибране свідомо, допомагає оволодіти школою, стати творчо самостійним.

 Мета навчання цієї пори – звільнити, розкріпостити природу, привчити до справжньої роботи органи почуттів у штучних умовах публічності, домагатися емоційного усвідомлення основного елементу сценічної поведінки – „дії”. Природа (сценічно) вивільняється при нормальній роботі органів почуттів в далеко не нормальних умовах сцени.

 Виховання органів – основне методичне завдання в тренінгу внутрішньої психотехніки. Нормальна робота органів почуттів в обставинах вигадки викликає до діяльності всю внутрішню „секрецію” актора, створює правильну базу для народження почуттів, що безсумнівно, шукане в мистецтві.

 Вся методика тренінгу спрямована до того, щоб навчити не передратовувати почуття, а допомагати, сприяти процесу їх народження, виховувати апаратуру почуттів.

 В кінцевому результаті, комплексні, багатопланові вправи повинні привести до утворення, тривалих зв’язків в корі великих півкуль (за Павловим), тобто утворенню цілого ряду різноманітних (професійних) умовних рефлексів.

 Чим різноманітніший і добросовісніший тренінг, тим краще буде вирішуватися основне завдання – розвиток сенсорної системи – джерела істинного процесу сценічного існування. Привчаючись до систематичного і різноманітного тренінгу, ми набуваємо професію. Крім того, тренінг – шлях до народження потреби самовиховання.

 Коли виникає потреба в роботі над собою, тоді можна говорити про пробудження професійної самосвідомості. Необхідно навчити майбутнього актора жити в події, і лише тоді можна навчити його головному – правдиво діяти за законами життя.

 Засвоєння всього в акторській школі зв’язане з цілим рядом складних моментів виховання. Конспективно це виглядає так. Необхідно розуміти і правильно виявляти подію (почуття події – також елемент психотехніки). Безперервно і активно оцінювати обставини і середовище. Різноманітно і продуктивно іти до мети. Кожного разу (навіть в сотий раз) все проходити заново, не пригадуючи вчорашні засоби. Вміти вести і вибудовувати безперервний внутрішній текст. Досвід авторського матеріалу зближати з досвідом людським самого актора. Любити партнера і жити ним. Навчитися вибудовувати внутрішню послідовність і логіку вчинків. Створювати правильне сценічне самопочуття. Збагачувати емоційну пам’ять враженнями життя. Зрозуміти слово як інструмент боротьби, як танок почуттів, як спосіб передачі і втілення бачень. Зрозуміти і відчути проблеми, зв’язані зі словесною дією. Робота над словом – найскладніший і найважливіший момент у процесі виховання.