Стаття "Упровадження елементів нестандартності на уроках української мови як засобу формування мовних компетентностей школярів"
Стаття
Упровадження елементів нестандартності на уроках української мови як засобу формування мовних компетентностей школярів
(З досвіду роботи)
Скажи мені, і я забуду.
Покажи мені, і я, можливо, запам’ятаю.
Залучи мене, і я зрозумію...
Конфуцій
Красу й силу слова, мови й мовлення цінують усі народи. Плекання мови означає ще й відтворення етнічної психології, що є неодмінною умовою збереження національної культури народів світу. В основних програмних документах реформи загальноосвітньої школи наголошується на необхідності вивчення державної мови, на тому, що це вивчення сприяє вихованню сучасної інтелектуально й духовно розвинутої особистості, здатної до продуктивної діяльності.
Така особистість повинна володіти не лише певним обсягом знань про мову, а й умінням застосовувати їх в усному й писемному мовленні, толерантно спілкуватися, слухати й чути, сприймати й розуміти, тобто бути компетентною щодо мови й мовлення.
Мовна компетентність – складне й багатогранне поняття. У широкому сенсі його варто вживати на позначення явища певного рівня обізнаності конкретного суб’єкта чи суб’єктів з ідеальною знаковою системою рідної мови. Мовна компетентність є різновидом комунікативної й означає здатність людини до практичного використання знань про мову в процесі спілкування.
Вимоги сучасності до якості знань учнів, орієнтація навчального процесу на вироблення в молодої людини вміння на основі здобутих знань самостійно аналізувати процеси, явища в житті спонукають нас, учителів, шукати такі форми й методи роботи, котрі допомогли б будувати навчальний процес на основі активної пізнавальної діяльності школярів.
Моє завдання як учителя-словесника – ознайомити учнів із лінгвістичною системою як основою для формування мовних умінь і навичок – орфографічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних; виховати життєво компетентного випускника, здатного до професійного самовизначення.
Формування мовних компетентностей школярів в особистісно зорієнтованій системі не обмежується тільки спеціальним конструюванням навчального матеріалу, що забезпечувало б учню свободу вибору в роботі з цим матеріалом. Важливо, як цей матеріал учитель використовує на занятті (уроці), у позакласній роботі. У цьому випадку заняття підпорядковую не повідомленню та перевірці знань, а виявленню досвіду учнів за ставленням до змісту матеріалу, котрий викладаю. Для цього, працюючи з класом у полілоговому режимі, виділяю різні індивідуальні семантичні «коди» та, спираючись на них, відбираю ті, що найбільше відповідають науковому змісту знань, підлягають засвоєнню. Відповідно до цього продумую обладнання заняття: таблиці із теми, індивідуальні картки із завданнями різного рівня, підручник, картки рефлексії; раціонально використовую дошку, готую необхідні записи на ній. У процесі системно-узагальнюючої діяльності проводжу групову (статична пара), колективну роботу з учнями.
Вважаю, що пріоритетами роботи вчителя української мови та літератури є:
- принцип новизни: жодне заняття не повинне бути схожим на попереднє;
- зацікавлення учнів навчальним матеріалом і процесом оволодіння ним та раціоналізація навчальної діяльності учнів;
- побудова уроків так, щоб кожен із проведених видів робіт виконував свою роль у формуванні певних мовних умінь: орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;
- сприяння виробленню в школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях.
Нестандартний урок – це майстерність, фантазія вчителя.
Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах стандартних (традиційних) уроків, а саме: при сприйманні та усвідомленні виучуваного матеріалу, актуалізації знань та вмінь учнів, при закріпленні.
Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, активізують учнів, сприяють розвиткові логічного мислення, бажання пізнати явища чи проблему не однобоко, а багатогранно.
На відміну від звичайного уроку, мета якого оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного учня.
Плануючи роботу на уроці, намагаюся зробити його цікавішим, незвичайним, простішим, а навчальний матеріал – легшим, поданим в ігровій формі, у ході рівного спілкування з учнями.
«Головне в уроці – його зміст», - неодноразово вказував О.М.Бєляєв. Найважливішим у змісті уроку є його науковість, оптимальність, зв'язок із життям. Оптимальний зміст уроку забезпечується при високому науковому рівні з урахуванням сучасних завдань вивчення предмета, добором навчального матерілу, доступністю теоретичних відомостей, практичних завдань і вправ для учнів.
Урок повинен бути містким, але не перевантаженим. Порушення цієї умови неминуче призводить до механічного запам'ятовування матеріалу, послаблення інтересу учнів та затримки їхнього подальшого розвитку. Прагнучи якнайбільше втиснути в урок інформації без достатнього врахування можливостей учнів, ступеня їхньої мовної підготовки, учитель часом вдається до тлумачення явищ і фактів, котрі далеко виходять за межі шкільної програми. Ці спроби не завжди виправдані. Визначення ступеня складності матеріалу для кожного конкретного уроку з урахуванням підготовки класу, індивідуальних особливостей учнів – важливе завдання вчителя.
Вимогою кожного уроку мови - його зв'язок із життям. Найефективнішим є навчання за умови, коли:
• теоретичні положення , правила ілюструються прикладами з живого мовлення, кращих зразків художньої літератури;
• учні внаслідок тривалого тренування, практики набувають умінь і навичок
вільного застосування цих положень у різних ситуаціях, особливо в зв'язному мовленні;
• уся система завдань із розвитку усного та писемного мовлення будується
відповідно до умов життя, задовольняє потреби учнів у монологічному та
діалогічному мовленні.
Кожний урок повинен мати пізнавальний характер і, одночасно, захоплювати як своїм змістом, так і способом викладу. За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток їх пізнавальної діяльності.
Важливий вплив на навчання й виховання дітей має те середовище, у якому проживає учень. Адже географічне розташування населеного пункту, рівень його культури, економічного стану, домашній побут, соціальне становище батьків, мовне довкілля вимагають урахування регіонального, місцевого й домашнього мовного середовища. Матеріал підручника не завжди стимулює самостійну творчу діяльність, осмислення певних явищ, оскільки не асоціюється з реальними життєвими враженнями. Саме тому на уроках мови використовую краєзнавчий матеріал, котрий сприяє розвитку пізнавальної активності.
Нестандартні підходи у викладанні української мови здійснюю через:
- організацію нестандартних завдань, запитань;
- нетрадиційні форми повторення;
- закріплення чи перевірку виучуваного матеріалу;
- створення атмосфери зацікавленості.
У роботі використовую такі методи навчання:
- монологічний;
- діалогічний;
- пошуковий.
Методи виявлення знань:
- усний;
- письмовий.
Форми організації навчальної діяльності учнів:
- парна;
- індивідуальна;
- групова;
- колективна.
Наприклад, заняття на тему «Складнопідрядні речення з підрядними означальними й з’ясувальними» в 9 класі. Ставлю мету: формування мовної компетентності школярів:
- актуалізація теоретичних відомостей про складнопідрядне речення;
- поглиблення знань дев’ятикласників про складнопідрядні речення з підрядними означальними й з’ясувальними, їх будову, засоби зв’язку;
- визначення підрядної означальної й з’ясувальної частин, їх позиції відповідно до головної частини;
- удосконалення творчих умінь моделювати складнопідрядні речення з підрядними означальними й з’ясувальними відповідно до мети й обставин спілкування.
Повторення теоретичних відомостей про складнопідрядні речення починаю із комунікативного практикуму ( у статичних парах). Далі учні виконують систему практичних завдань: лінгвістичне дослідження, синтаксична хвилинка, творче моделювання. Як підсумок навчального заняття – виконання міні-тесту. Причому, учні мають змогу відразу перевірити себе, бо контроль знаходиться на зворотному боці картки.
Інше заняття в 6 класі з теми «Написання складних прикметників разом і через дефіс». Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу здійснюю через лінгвістичне дослідження «Чому так?». Далі учні працюють над виконанням системи практичних завдань: робота з текстом, у парах. Як підсумок заняття завдання «Незакінчене речення» (усно).
Нікого не залишив байдужим урок-практикум у 7 класі з теми «Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника)». Учні мали змогу пройти маршрутами «Мовного океану», щоб повторити, узагальнити набуті знання про дієприкметниковий зворот, удосконалити орфографічну та пунктуаційну грамотність. Цікавим був такий вид роботи, як «Мовне графіті». Завдання: записати речення, знайти дієприкметник, обґрунтувати його правопис за допомогою правила; пояснити пунктограму, накреслити схему речення. Інше лінгвістичне завдання - «Ідеальна пара». Учні поєднували в «ідеальні пари» речення.
Школярі 10-11 класів працюють над виконанням таких видів розбору: синтаксичний, морфологічний, морфемний; проводиться словникова робота, спрямована на збагачення лексики. Повторюю з учнями матеріал із таких розділів української мови, як: «Лексика» (синоніми, антоніми), «Орфографія», «Морфологія», «Синтаксис і пунктуація». Кожен учень за роботу на занятті отримує бали навчальних досягнень відповідно до рівнів виконання завдань, окремі учні – по кілька балів.
Під час вивчення нового матеріалу ставлю проблемне питання (Лінгвістичне дослідження «Чому так»): група Б опрацьовує матеріал за карткою; група А - матеріал за підручником.
У процесі виконання системи практичних завдань проводжу такі види робіт: міні-диктанти (диктант-тест, диктант-дослідження, термінологічний диктант, самодиктант, графічний диктант), трансформування речень, завдання «Вузлик напам'ять», комунікативний практикум у статичних парах) – питання-відповідь: учень – учитель-дублер; мовне графіті, « Я- редактор».
Мною напрацьована система ігор, котрі використовую на різних етапах уроку: «Захисти орфограму», лінгвістичний аукціон, маршрутами «Мовного океану». Учні виконують завдання творчого характеру: написання лінгвістичних казок «Іменини частини мови», «Хто став царем», «Щаслива зустріч» (казка про синтаксис і пунктуацію), складають візитівки про частини мови.
Важливу роль мають групові форми організації уроку, їхня суть полягає в тому, що клас ділиться на кілька груп для вирішення конкретних навчальних завдань. Кожна отримує певне завдання й спільно виконує його під безпосереднім керівництвом лідера групи або вчителя. Завдання учні виконують таким способом, що дозволяє врахувати та оцінювати індивідуальний внесок кожного. Групи повинні бути динамічними. Підбираючи форми та методи роботи, учитель повинен намагатися знайти оптимальні умови для розвитку кожного учня.
Так під час вивчення теми «Прислівник» учнів сьомого класу об'єдную у три групи і пропоную виконати завдання:
• Записати словосполучення з прислівниками:
І група – прислівники означають ознаку дії;
ІІ група – прислівники означають ознаку предмета;
ІІІ група – прислівники означають ознаку іншої ознаки.
При індивідуальній роботі вчитель пропонує виконати учням завдання, що відповідає навчальним можливостям кожного.
Визначивши індивідуальні можливості учня, учитель підбирає йому таку систему завдань, котра передбачає не звичайне відтворення знань за поданим зразком, а роботу, що мала б в основі творчий підхід. За таких умов буде забезпечено оптимальний розвиток будь-якого учня в класі, як сильного, так і слабкого.
Таким чином, диференційовані завдання сприяють активізації навчального процесу, оскільки вони мають можливість з'ясувати рівень знань кожного учня, забезпечити індивідуальну роботу. Завдання потрібно підбирати, враховуючи не тільки рівень підготовки учнів, а й особливості процесів мислення, творчі здібності. Тому для реалізації цих підходів використовую різнорівневі завдання.
Так, при вивченні теми «Прислівник» пропоную учням виконати такі завдання:
Група А
Виписати словосполучення з прислівниками.
Степ восени був сірий, одноманітний. То тут, то там маячили висохлі стебла будяків та осоту, миготіли кубельця перекотиполя. Раз у раз потрапляли на очі стада сайгаків, табуни тарпанів.
Перебудувати перше речення, утворюючи від виділених слів прислівники.
Група Б
Підкреслити прислівники. Визначити їх синтаксичну роль.
Щасливо там жити, де вміють дружити. Землі кланяйся низько, до хліба будеш близько. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. Біля сонечка тепло, біля матері добре. Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.
Скласти твір на тему одного з прислів'їв, використовуючи прислівники.
У процесі системно-узагальнюючої діяльності учні працюють над виконанням таких завдання: «Ґронування» (під час вивченого матеріалу з морфології), «Незакінчене речення» (усно):
- На уроці я дізналася (дізнався)…
- Найлегшим завданням було …
- Найскладнішим завданням виявилося…
- Мені необхідно попрацювати над…
- Найцікавішим завданням було…
Матеріали до уроку підбираю тематично. Обов’язково до кожного із завдань ставлю мету, оцінюю різні види робіт відповідно до вимог критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (усних і письмових).
Закінчую навчальне заняття фразою, котра обіцяє цікаве й позитивне спілкування в майбутньому: «Урок закінчено, я вам вдячна за співпрацю, до зустрічі на наступному занятті». Передує такій фразі посмішка й доброзичливий погляд
Я радію, що не бояться відповідати, робити припущення, висновки, помилятися, бо вони мислять, працюють протягом заняття.
Підсумовуючи вищесказане, слід відмітити, що формування мовних компетентностей учнів – складний процес, котрий вимагає від педагога глибоких знань лінгвістики, уміння володіти мовою. Зважаючи на це, одним із завдань моєї роботи є пошук шляхів і методів розкриття потаємно глибинних пластів людської істоти, активізації її вищого «я». У роботі з гімназистами практикую заняття-подорожі, заняття-алгоритми,заняття-калейдоскопи.
Названі форми роботи сприяють перетворенню учнів із пасивних спостерігачів в активних співтворців заняття. Доречною є також робота в парах (статичних, динамічних, варіаційних). Важливе значення має послідовність урізноманітнення граматичного ладу школярів на рівні слова, словосполучення, речення; використання таких видів робіт: орфографічні хвилинки, завдання «Я - редактор», мовні практикуми, словникові та термінологічні диктанти, трансформування речень.
Уроки української мови, позакласну діяльність будую так, щоб кожен із проведених видів робіт виконував свою роль у формуванні нових мовних умінь: орфографічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних. Досягнення на заняттях цілей засвоєння лінгвістичних тем, зрештою, сприяє виробленню в школярів компетенції комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях.
Зразки практичних завдань з елементами нестандартності
ЗАВДАННЯ
« ЗАХИСТИ ОРФОГРАМУ»
5 КЛАС
1.ПРАВОПИС ЛІТЕР, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ Е, И, О
Устав у словах пропущені букви е або и.
С…режки, к…шеня, п…ріг, , кл…котіти, хв…лювання, л…мон, ос…ледець, в…л…тень, л…пата, допом…гати, п…ганий, к…лосся.
2. СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
Устав на місці крапок, де потрібно, пропущену букву.
Проїз…ний, облас…ний, совіс…ний, зап’яс…ний, швидкіс…ний, щас…ливий, форпос…ний, зліс…ний, тиж…невий, корис…ний, шіс…надцять, чес…ний.
3. ЗНАК М’ЯКШЕННЯ
Завдання в тестовій формі
Знак м’якшення на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А. Пол…ща, л…вівський, низ…кий.
Б. Ніч…ка, бат…ко, дяд…ко.
В. Камін…чик, навчаєт…ся, лікарен…
Г. Промін…ці, чотир…ох, Вас…ці.
А. Різ…блений, черешен…ці, Хар…ків.
Б. Турец…кий, піт…ма, лял…чин.
В. Хатин…ці, Натал…ці, Ван…ці.
Г. Їдал..ня, брин…чати, дощ…
4. Вправа з ключем
Випиши послідовно спочатку слова, у яких пишемо знак м’якшення, а потім - у яких не пишемо.
Дібровон…ці, едел…вейс, хатин…ці, Олен…чин, ремін… чик, снігурон…ці, освіт…ній, нян…чити, лікар…, аргентинс…кий.
Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших букв слів кожної групи прочитаєте назви двох українських річок.
5. УЖИВАННЯ АПОСТРОФА
Третє зайве
У кожній групі слів знайди одне, котре відрізняється від інших написанням
1. Мавп(‘)ячий, черв(‘)як, від(‘)ємний.
2. Трьох(‘)ярусний, пів(‘)яблука, духм(‘)яний.
3. Р(‘)ясно, дзв(‘)якнути, з(‘)єднати.
4. Риб(‘)ячий, без(‘)язиковий, св(‘)ято.
6. Випиши спочатку слова з апострофом, а потім – без апострофа. Поміркуй, які дві орфограми «заховалися» в кожному з виділених слів
Св…ященик, зв…язатися, медв…яний, під…їзний, зап…ясний, св…ятковий, пів…яблука, солов…їний, цв…ях, Лук…яненко
7. ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ З-, С-
Устав у словах пропущені букви З- або С-.
…шиток, бе…смертя, …цементувати, …трус, бе…шумний, …хованка, …пуск, ро…сипати, бе…хребетний, …хвально, …цілення, …тискач.
У словах зі вставленою буквою С підкресли останню букв; із позначених літер мають вийти справжнє ім’я та прізвище Лесі Українки.
ЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «ЧОМУ ТАК?»
1. ПОВТОРЕННЯ ЧАСТИН МОВИ
З’ясуй, у якому реченні виділене слово є прислівником, а в якому – прикметником. Обґрунтуйте свою думку.
1. Добре ім’я – найкраще багатство.
2. Із сухого дерева, добре вогонь класти.
2. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
Поясни, чому в першому реченні при виділених однорідних членах речення ставимо тире, у другому – двокрапку, а в третьому не ставимо ні тире, ні двокрапки.
Земля, і вода,і повітря – усе поснуло.
До віночка вплітають різні квіти: ромашки, волошки, незабудки, чорнобривці.
Я спішу до землі, до зеленого дива, до свого джерела, до живої води.
3. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Чому в першому реченні ставиться кома, а в другому – ні?
1. Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля, і вони вкрилися пахучою парою.
2. Тут мене з дитинства пам’ятають і стрічають радо земляки.
4. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ
Чому одне з поданих слів пишемо з подвоєними буквами, а інше - без подвоєних букв?
Блакиттю - гордістю
5. НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС
Поясни, чому в першому словосполученні складне слово написане через дефіс, а в другому – разом.
Сніжно-білий білосніжний
6. ВЕЛИКА БУКВА ТА ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ
Поміркуй, чому подані парами слова (сполучення слів) написані по-різному. Чи однакове значення вони мають? Які з поданих іменників є власними, а які - загальними?
Великий Віз (сузір’я) - великий віз
Земля – земля
Червона Шапочка – червона шапочка
7. ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Поясни, чому в родовому відмінку однини подані парами іменники мають різні значення
морозу – Мороза;
листопада – листопаду;
Бугу – Дністра.
8. ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ. БУКВИ Е, И, І В СУФІКСАХ ІМЕННИКІВ
Поясни, чому в суфіксі першого іменника пишемо букву Е, а другого – букву И.
Вершечок, вогничок
9. ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ
Поясни, чому в поданому реченні перший займенник його вважаємо особовим, а другий – присвійний.
І мені його самого стало жаль - залишилася мені його печаль.
10. НАПИСАННЯ -Н- І -НН- У ПРИКМЕТНИКАХ ТА ДІЄПРИКМЕТНИКАХ
Поміркуй, чому перше слово в парі пишемо з -н-, а друге з -нн-.
Незлічений – незліченний
Несказаний – несказанний
11. БУКВИ И, І В СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Чому слова дизель пишемо з буквою И, а Дізель - з буквою І
ЗАВДАННЯ « Я – РЕДАКТОР»
Завдання в тестовій формі
1. Граматично правильно побудоване словосполучення.
А. Розмовляє на українській мові.
Б. Відповідно з наказом.
В. Пропустити із-за хвороби.
Г. Виконати на замовлення.
2. Правильно побудоване речення.
А. Визирнувши у вікно, на вулиці йшов сніг.
Б. Зайшовши в парк, від снігу іскряться ялинки.
В. Побачивши матір, у мене забилося серце.
Г. Готуючи вечерю, я слухаю новини по радіо.
3. Не потребує редагування словосполучення.
А. Плакучі верби.
Б. Мандруючий сюжет.
В. Бувші випускники.
Г. Захоплююча повість.
4. Лексичну помилку допущено в рядку.
А. Приймати участь.
Б. Вірно кохати.
В. Трапляються недоліки.
Г. Екзаменаційний білет.
5. Відредагуй словосполучення.
|
Неправильно |
Правильно |
|
|
5. Відредагуй речення
|
Неправильно |
Правильно
|
|
|
ЗАВДАННЯ
«МОВНЕ ГРАФІТІ»
Запиши речення, розстав розділові знаки, де потрібні. Будову речення покажи на схемі.
1. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
- Гостре словечко коле сердечко.
- Бережи здоров’я змолоду.
- Землю огорта рожева тиша.
2. ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
- Є в нас сила і правда і слава і земля своя рідна.
- Квітнуть вишні в моєму саду пахнуть солодко ніжно тремтливо.
- Перед очима ще жили картини навіяні піснею.
- Теплий дощ напоїв спраглу землю повернувши колишню молодість.
- Мене там мати повивала і повиваючи співала.
3. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
- Пройшов дощ і дерева заясніли під сонцем.
- Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
- Журяться квіти що на світанні скоро їх вкриють сніги.
- Білі мухи налетіли
все подвір’я стало біле.
- Я знаю мова мамина свята.
- Сонце й повітря лоскочуть щоки а зелень ялинкових гілок виглядає з- під снігу так свіжо що здається надворі стоїть весна.
ЗАВДАННЯ «ІДЕАЛЬНА ПАРА»
1. Поєднай у пари форми дієслова.
|
1. Виготовляючи 2. Виготовляють 3. Виготовлений 4. Виготовлено |
А. Заквітчаний Б. Заквітчавши В. Заквітчаємо Г. Заквітчано |
|
Ключ-відповідь: 1-Б 2-В 3-А 4-Г |
|
|
1. Мрячить. 2. Пишаються. 3. Розпечений. 4. Писати. |
А. Цінувати. Б. Іскриться. В. Посаджений. Г. Світає. |
|
Ключ-відповідь: 1-Г 2-Б 3-В 4-А |
|
2. Поєднай у пари дієприкметники.
|
1. Сяючий, темніючий. 2. Посвітлілий, зблідлий. 3. Вимитий, прочитаний.
|
А. Вишитий, написаний. Б. Палаючий, плачучий. В. Посивілий, пожовклий.
|
|
Ключ-відповідь: 1-Б 2-В 3-А
|
|
3. Поєднай у пари прислівники за ступенем порівняння.
|
1. Більш докладно. 2. Тепліше. 3. Найбільш докладно. 4. Найтепліше. |
А. Веселіше. Б. Найдосконаліше. В. Біль досконало. Г. Найбільш чітко. |
|
Ключ-відповідь: 1-В 2-А 3-Г 4-Б |
|
4. Поєднай у пари речення (розділові знаки пропущені).
|
1. Там кажуть з гір усю країну видно. 2. Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній стороні. 3. Ще спить земля укутана снігами. 4. Сад нахиливши срібні віти пісні пташині пригадав. |
А. Перебування в Києві уяви собі багато дало мені для п’єси. Б. Перед нами розкрився зовсім новий світ, осяяний дощем. В. Доростай мій любий сину до людини. Г. І стане рідна Україна усі здолавши бурі злі нам добрим раєм на землі. |
|
Ключ-відповідь: 1-А 2-В 3-Б 4-Г |
|
Матеріали підготувала
учитель української мови та літератури
опорного закладу «Охтирська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів Охтирської міської ради Сумської області»
Вальтер Любов Іванівна
про публікацію авторської розробки
Додати розробку