28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Стаття "Впровадження сугестивних методів у роботу вчителя початкових класів вчителем-експериментатором Підлісною С.В."

Про матеріал

Стаття містить матерали з досвіду роботи вчителя-експериментатора Підлісної С.В. вчителя початкових класів Києво-Печерського ліцею №171 "Лідер". Вже не перший рік вчитель працює над впровадженням психологічних ігор-вправ у навчальний процес. В даній статті описуються різні види навіювань, які легко можна застосовувати під час уроків.

Перегляд файлу

 

Впровадження сугестивних методів у роботу вчителя початкових класів

вчителем-експериментатором Підлісною С.В.

Нове століття в освітній політиці позначилося впровадженням в життя ідей і стратегій модернізації освітнього процесу, що було зумовлене прагненням вивести вітчизняну систему освіти на європейський, а то й світовий рівень. В зв'язку з цим є необхідним переосмислення вимог до самого процесу навчання. Основна увага повинна бути спрямована на вдосконалювання психолого-педагогічних технологій в роботі сучасного вчителя.

Важливим аспектом педагогічної праці є психолого-педагогічні технології сугестивного впливу педагога на учнів. Формулювання педагогом навіювань, у яких є шанси “пробитися” у підсвідому сферу учня, є одним із провідних джерел сили сугестивно-педагогічного впливу.

Навіювання - вплив однієї людини на іншу, частково або повністю неусвідомлений. При навіюванні подача інформації, сприймається без критичної оцінки. Шляхом навіювання можуть викликатися відчуття, уявлення, емоційні стани і вольові спонукання, а також виявляється вплив на вегетативні функції без активної участі, без логічної переробки сприйманого.

Навіювання є компонентом звичайного людського спілкування, але може виступати як спеціально організований вид комунікації, який передбачає не критичне сприйняття інформації, що повідомляється.

Схильність людини піддаватися навіюванню з боку інших людей називається навіюваністю.

Сугестивність - це ступінь сприйнятливості до навіювання, яке визначається суб'єктивною готовністю піддатися і підкоритися впливу або готовність змінити поведінку не на підставі розумних, логічних доводів, а по одній лише вимозі або пропозиції, які виходять від іншої особи або групи осіб. При цьому сама людина не віддає собі ясного звіту в такій ситуації. Підкоряючись , вона продовжує вважати свій образ дій результатом власної ініціативи та самостійного вибору.

До властивостей особистості, що сприяють підвищеній сугестивності, відносяться: непевність у собі, низька самооцінка, почуття власної неповноцінності, покірність, боязкість, сором'язливість, довірливість, тривожність, вразливість, слабкість логічного мислення, повільний темп психічної діяльності .

Виділяють такі ситуативні чинники, що впливають на підвищення індивідуальної сугестивності:

- психофізіологічний стан суб'єкта (спокій, релаксація, а також сильне емоційне збудження, стрес і т. д.);

- низький рівень обізнаності в обговорюваному питанні або виконуваному виді діяльності;

- дефіцит часу для прийняття рішення.

Таким чином, навіювання є найбільш спрощеним найтиповішим умовним рефлексом людини. Під час навіювання вчинки і внутрішній стан не знаходяться під контролем свідомості. Однак це не означає повного відриву неусвідомлюваного від свідомого в процесі впливу та реалізації навіяних установок.

Установка - механізм, що регулює поведінку людини в тих випадках, коли вплив сприйнято шляхом навіювання. Саме це налаштування всіх фізичних і психічних процесів становить установку індивіда. Будь-який поведінковий акт людини являє собою реалізацію установки.

Шляхом вербального впливу ми створюємо у дітей установку на здійснення певної дії. Але вироблення і фіксація установки в звичайних умовах проходить не так просто і прямолінійно. Необхідно добре продумати який вид навіювання краще застосовувати на тому, чи іншому етапі уроку .

Виділимо основні характеристики застосування сугестивних впливів:

- навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, але контролюється і направляється вчителем-експериментатором;

- це співпраця (колективне, групове, навчання у співпраці), коли учень і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання у невимушеній доброзичливій обстановці;

- організація застосування сугестії передбачає моделювання ситуацій, використання певних установок, направлених на підвищення віри в себе;

- використання навіювань ефективно сприяє формуванню об’єктивної самооцінки, створенню позитивної атмосфери в класі, взаємодії між вчителем і учнями.

Сугестопедія – це система навчання, яка сприяє створенню в учня внутрішнього відчуття свободи і розвитку самодисципліни.

Сугестопедія базується на психотерапевтичних методах, зокрема на методах комунікативної психотерапії засобами мистецтва, й відповідає психологічним і фізіологічним законам, які стимулюють вивільнення потенційних можливостей індивіда.

Сугестопедичне навчання (Г.К. Лозанов) посилює емоційні реакції й мотивацію кожного учня; його інтереси й установки внаслідок релаксації як обов’язкового елемента навчання знаходять активніший вираз. Широко використовуються можливості людини не лише до активної, а й до пасивної уваги й особливо її здатність до позасвідомої периферійної перцепції.

Система сугестопедичного навчання базується на трьох принципах:

1. Задоволенні, релаксації та зосередженої психорелаксації. Він забороняє будь-яке напруження і передбачає лише задоволення і насолоду від  одержання нової пізнавальної інформації. Психічна релаксація та інтелектуальне зосередження за умов правильного розвитку у ході навчання знімають стрес і приносять задоволення учням, збільшуючи потенціал їх розумової працездатності.

2. Єдності свідомого і позасвідомого. Цей принцип потребує всеохоплюючого й одночасного використання свідомого і позасвідомого сприймання. Позасвідоме сприймання здійснюється не лише поза сферою свідомої уваги, а й у ній самій: у закарбуванні мікроструктури сприйнятих елементів, напрацьованих, але неусвідомлених автоматизмах сприймання.

3. Забезпечення обов’язкового зворотного зв’язку між педагогом і учнями з метою контролю повноти їхнього засвоєння навчальної інформації. Принцип диктує педагогові вимоги диференціювати педагогічну взаємодію з учнями й удосконалювати процес сугестопедичного навчання у відповідності з рівнем здібностей кожного з них.

На мою думку, практично всі види сугестії, можуть бути використані педагогом на етапі утилізації стану підвищеної сугестивності учня в структурі процесу сугестивно-педагогічного впливу, як прямі, так і різні види непрямих навіювань.

З чого потрібно починати роботу? Працюючи над конспектом уроку, необхідно переглянути , або пригадати всі можливі варіанти навіювань, які підходять до теми, чи структури уроку.

Так, прямі педагогічні навіювання можна використовувати на будь-яких уроках, з метою підвищення самооцінки учнів.

Наприклад: Ви молодці! Я вірю в вас! Я впевнена, що це вам по силам!

Я знаю, ви легко впораєтесь з завданнями!

Ці навіювання будуються таким чином, щоб учні могли легко усвідомити , що вони можуть легко досягнути поставлених завдань та бажаних результатів.

Ви можете згадати ту мить, коли ви пишались собою! Ви в змозі знайти в собі сили, про які навіть не підозрювали!

Прямі негативні навіювання застосовуються вчителем у випадках, коли він рекомендує учням не реагувати на певні ситуації тим способом, який від нього насправді очікується.

Наприклад: Не думайте зараз про вивчене правило! Не згадуйте таблицю множення! Не пригадуйте все вивчене за темою! Спробуйте не думати про результати вашої роботи!

Прямі конкретні навіювання базуються на детальних описах спогадів , почуттів або думок, які повинні бути актуалізовані в учнів в процесі навіювання.

Подумайте хвилинку про свою маму, пригадайте її ніжні руки, ласкаву посмішку!

Однак, при використанні цих видів навіювання потрібно пам’ятати, що таке навіювання може стати джерелом конкретної невдачі, так як у деяких дітей можуть бути деякі переживання, пов’язані з певним негативним особистим досвідом.

Прямі загальні навіювання можуть здаватись занадто узагальненими, та насправді це не так, адже вони опираються на власний суб’єктивний досвід дітей.

Чи пам’ятаєте ви той особливий момент, коли ви пишались собою? Ви в змозі згадати ту мить , коли ви були задоволені своїми вчинками.

Коли учень вибирає певні спогади, чи переживання зі свого минулого, це стає результатом актуальної взаємодії між свідомістю і підсвідомістю учня.

Непрямі педагогічні навіювання  використовуються у випадках , коли необхідно включити у  повідомлювані форми  інформацію в схованому, замаскованому вигляді. Такі навіювання характеризується неусвідомленістю, непомітністю, мимовільністю їх засвоєння. Непрямі навіювання дуже часто можуть бути тісно пов’язані з проблемою дитини й викликати у нього бажані реакції замаскованим й мимовільним способом.

“Складне складене навіювання” являє собою складносурядне або

складнопідрядне речення. Найчастіше перша частина речення описує психічний стан або ситуацію дитини в цей момент часу, а друга частина –  ефект, який вчитель хоче викликати в учнів.

Наприклад:  Чим уважніше ви слухаєте мій голос, тим краще ви

зможете відтворити почуту інформацію. В міру того, як ваш подих

стає рівним, ви можете розслабитися ще більше.

“Послідовність прийняття” Даний вид навіювання схожий з попереднім, але дозволяє досягти кращих результатів. Мова йде про послідовне прийняття якихось ідей. Дитина, слідкуючи за логікою мовлення вчителя, подумки погоджується з кожним наступним постулатом, оскільки перед цим уже погодилася з попереднім. Найвідомішим прикладом є “правило чотирьох

так”: коли учень чотири рази відповів “так” на питання, прохання, заяви

вчителя, то в п’ятий раз він, найімовірніше, скаже “так” автоматично.

Наприклад :Ми з вами в цій класній кімнаті. І ви чуєте мій голос,відчуваєте стілець, на якому сидите, бачите напис на дошці (твердження приєднання), і ваші очі можуть захотіти заплющитися і трошки відпочити (твердження ведення)”.

“Пресуппозиція”  застосовується тоді, коли під припущенням розуміється

явище, що обов’язково трапиться. Речення зазвичай будується як складне й

конструюється так, щоб наголос падав на одну частину, а ненаголошена

частина, яка і є пресуппозицією, сприймалася так, що обов’язково

трапиться.

Наприклад:  Коли будеш виконувати домашню роботу з української мови, візьми словник синонімів і антонімів.(Передбачається, що учень обов’язково буде виконувати домашнє завдання).

“Трюїзм”  використовують при констатації певних фактів, подій, явищ, які не можна заперечувати.

Наприклад: Кожна людина виняткова, ми всі це знаємо (трюїзм), і тому кожен з вас працюватиме у необхідному для вас темпі.(ведення). Все тече, все змінюється (трюїзм), і ви теж здатні певних змін на краще (ведення)”.

“ Негативні парадоксальні навіювання ” мають негативні частки й можуть діяти потрійно. По-перше, вчитель може прагнути привернути увагу учня до предмета або явища. По-друге, оскільки деякі діти звикли не погоджуватися з думкою оточуючих, викладач може використовувати їх “стратегію  негативізму” за аналогією з математичним принципом: “мінус на мінус дає плюс”. По-третє, частка “не” несвідомим не засвоюється, і тому фраза: “Ви можете закривати очі й не закривати очі” – звучить на рівні несвідомого сугеренда фактично як здвоєне навіювання закрити очі.

Наприклад: Ви можете думати про правило, або не пригадувати його. Не треба закривати очі й згадувати вивчену тему.

“Подвійна зв’язка, або вибір без вибору” дає ілюзорну можливість вибору там, де його немає. Таке навіювання приймається легко, оскільки існує видимість вільного ухвалення рішення.

Приклади:  Ви бажаєте відповідати на мої питання з місця або біля дошки? Ви можете виконувати самостійну роботу на листочках, або у зошиті.

“ Навіювання,  які пов’язані з часом ”  учням пропонується вибрати доречний часовий інтервал, коли вони зможуть виконати запропоновану дію. В такому діти  легше погоджуються з запропонованим їм змістом. Навіювання, які пов’язані з часом, можна розглядати як варіант подвійної зв’язки.

Наприклад: У кожної людини зміни відбуваються з різною швидкістю: комусь досить дня, щоб змінитися, комусь двох, а комусь потрібен тиждень . По мірі виконання вправ, правильні розв’язки(думки) можуть прийти до вас відразу або через деякий час.

“ Мобілізуючі навіювання ” характеризуються  особливим порядком побудови фраз, які вимовляються за один видих. При цьому цілісне речення в ході реалізації сугестії може бути розбите на кілька фраз, кожна з яких вимовляється окремо, на черговому видиху. Наприкінці фрази ставиться дієслово або віддієслівна частина мови, наприклад дієприкметник, який носить мобілізуючий характер, що підсилюється мовним наголосом. Подібна побудова фрази стимулює несвідоме учня, підштовхуючи його до дії.

Наприклад: “І ви можете починати РУХАТИСЯ (мовний наголос)... до мети, яку УСВІДОМЛЮЄТЕ (мовний наголос)..., і коли ви будете готові ЗМІНЮВАТИСЯ (мовний наголос)..., ви зможете це ЗРОБИТИ (мовний наголос)”.

“Парадоксальні навіювання”  включають елементи, які здаються, на перший погляд, суперечливими.

Наприклад:  Протягом наступних десяти  хвилини у вас буде стільки часу, скільки ви захочете для завершення вашого завдання . У вашому минулому досвіді знаходяться всі необхідні ресурси для вирішення будь-яких проблем у майбутньому.

“Відкриті навіювання”  іноді їх виділяють в окрему групу, але вони близькі до непрямих навіювань. Вони створюються в такий спосіб: вчитель дає учням кілька ідей на вибір, перераховуючи можливі варіанти вирішення його проблеми.

Наприклад: І для того, щоб навчитися вирішувати складні задачі на три дії,ви можете складати умову(короткий запис задачі), малювати малюнок, виконувати подібні задачі, а можете використовувати додаткову літературу.

І для вирішення своєї проблеми ви можете згадати що-небудь важливе: те, що трапилося дуже давно, або зовсім нещодавно.

“Метафора”  вважається одним із самих потужних і в той же час м’яких засобів, які застосовуються для надання учням важливої інформації. У метафори є кілька властивостей, які роблять її найважливішим інструментом сугестії:

1) подібність змісту метафори проблемі дітей;

2) образність метафори, що дозволяє їй знайти шлях у сферу несвідомого, де перебувають як проблеми учнів, так і ресурси для їхнього вирішення;

3) багатозначність метафори, що дозволяє дітям знайти в ній саме той зміст, що потрібний йому для вирішення власної проблеми.

“Контекстуальне навіювання (аналогове позначення)”

коли на тлі розміряного мовлення слово або фраза виділяється тоном голосу, паузами, гучністю або якими-небудь іншими мовними характеристиками. Свідомість розуміє, що логіка речення не порушена, і тому не втручається, а несвідоме активізується, сприймаючи спеціально виділену в мовленні інформацію.

Наприклад: А зараз я попрошу вас уважно мене СЛУХАТИ.

“Афектаційна сугестія” заснована на підвищеній сугестивності осіб, що перебувають у стані афекту. При цьому “порада” вчителя, надана учню в стані афекту, здобуває значну силу, тому що під впливом афекту пильність дитини приспана.

Наприклад, вчитель спочатку заспокоює учня, завойовуючи його увагу, а потім після невеликої паузи дає імперативну або кооперативну “пораду”, пов’язану зі змістом його проблеми.

 

“Комплементарна сугестія” заснована на здатності вчителя навіювати учню заздалегідь заплановані вчинки.

Наприклад, викладач вислуховує чергове висловлювання дитини, а потім починає розхвалювати останнього, робити йому компліменти, одночасно аплодуючи його словам, ляскаючи його по плечу, потискуючи руку. Така техніка обробки свідомості людини називається “бомбардування  любов’ю”. Після цього робляться утилізаційні навіювання, які, природно, можуть некритично сприймаються учнем від людини, що ним щиро захоплюється.

Необхідною умовою для втілення сугестивних моментів є  віра в успіх кожного, доброзичливість як основа взаємин між викладачем та учнями; авторитет викладача та його творча роль: високо вмотивована навчальна діяльність, яка спрямована на опанування змісту навчання. Все це стимулює і забезпечує розкриття резервів особистості учнів.

Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що використання психолого-педагогічних технологій є запорукою оптимізації процесу навчання, допомагає встановити партнерські стосунки вчителя і учня, сприяє кращому засвоєнню матеріалу, підвищує самооцінку учнів. Навіювання поєднує у собі інтегральну реалізацію проблемного методу та активного творчого спілкування. Тобто інноваційне застосування сугестії суттєво підвищує ефективність навчання, розвиває творчі здібності особистості, дозволяє дітям повірити в себе.

Приклади уроків

Урок математики  (Урок з використанням сугестивних методів)

Тема. Складання таблиці множення числа 4. Застосування таблиці для розв’язання прикладів і задач

Мета: скласти таблицю множення числа 4; навчати учнів розв’язувати приклади та задачі з опорою на таблицю множення числа 4.

Обладнання: таблиця усних обчислень, предметні малюнки, таблиця множення числа 4.

Хід уроку

І. Організаційний момент з використанням сугестії.

Доброго ранку! Хотіла б відзначити, що ви всі молодці, дуже гарно справились з контрольною роботою. Вітаю вас!

IІ. Актуалізація знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

1) Зачитати відповіді прикладів на дві дії із № 795.

2) Пояснити розв’язання задачі № 796.

2. Усні обчислення.

1) Гра «Допоможи кораблику втриматися на хвилях».

3 · 6 – 16              15 : 3 + 14

10 : 2 + 5               2 · 7 + 6

2 · 9 + 2                  (18 – 15) : 3

16 : 2 – 7                 18 : 3 + 14

2) Обчислити кругові приклади.

2 · 3                    14 : 2                         10 : 2                        

7 – 4                    21 – 11                      3 · 9

6 + 15                  5 + 9                          27 – 25

IІI. Робота над новим матеріалом

1. Підготовча робота

1) Виконання завдання № 797.

2) Виконання завдання № 798.

3) Виконання завдання № 799.

2. Пояснення нового матеріалу з елементами сугестії

Навіювання:А тепер пригадайте, як ми складали таблицю множення числа 3.

Чим уважніше ви будете слухати мене, тим краще ви засвоїте новий матеріал.

1) Діти складають таблицю множення числа 4, спираючись на матеріал підручника № 800.

2) Заучування таблиці.

3) Гра «Хто краще запам’ятав таблицю?».

Робота в парах

Діти, працюючи в парах, задають одне одному приклади за таблицею множення числа 2.

3. Первинне закріплення

1) Учитель називає приклад таблиці множення числа 4, а діти говорять відповідь.

2) Прочитати таблицю множення числа 4, користуючись записом.

4 · 2 3 4 5 6 7 8 9

4. Фізкультхвилинка з використанням гештальт-вправи «Напруга – розслаблення»

IV. Розвиток математичних умінь

1. Розв’язання задачі № 801.

На дошці — скорочений запис задачі.

Було — ? м

Відрізали — 2 п. по 4 м

Залишилося — 16 м

— Про що дізнаємося спочатку?

— Яку дію треба виконати?

— Про що дізнаємося потім?

— Яку дію треба виконати?

Після аналізу діти записують задачу самостійно.

2. Самостійна робота з елементами сугестії:

А зараз не думайте про таблицю множення, та про оцінку, яку ви отримаєте за самостійну роботу і зосередьтесь на завданні

Виконання завдання № 802.

3. Перевірка роботи

V. Підсумок уроку

- Що сподобалось на уроці?

- Чи отримали ви задоволення від роботи на уроці?

VI. Домашнє завдання

С. 133 № 803

 

Література

Потапюк Л.М. http://elib.lutsk-ntu.com.ua/book/fof/ippy/2013/13-62/page11.html

 

Урок 69. Дії з іменованими числами

Мета: ознайомити учнів з прийомом віднімання трицифрових чисел, коли зменшуване містить один нуль; формувати навички розв'язування задач на дві і три дії; вдосконалювати обчислювальні навички; розвивати мислення; виховувати інтерес до предмета.
Застосовувати психологічні вправи.
Хід уроку
I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

(Гешальт-вправа «Тут і зараз»)

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1.     Перевірка домашнього завдання
 Зачитайте відповідь до задачі 647 (с. 100). Відповідь: 6 цвяхів.
 Назву, якої риби ви отримали, коли розв'язали приклади?
 Що ви знаєте про неї?
2.     Математичний диктант

Сугестивне навіювання: Чим уважніше ви будете слухати мій голос, тим краще ви справитесь з поставленим завданням!
 Запишіть вирази та знайдіть їх значення.
  До числа 400 додайте різницю чисел 500 і 200.
  До суми чисел 140 і 200 додайте 360.
  Від числа 670 відніміть суму 150 і 50.
  До різниці чисел 600 і 120 додайте 230.
  Число 820 зменшіть на суму 500 і 120.
  Число 150 зменшіть на суму 90 і 60. Відповіді:
400 + (500 - 200) = 700            (600 - 120) + 230 = 710
(140 + 200) + 360 = 700            820 - (500 + 120) = 200
670 - (150 + 50) = 470              150 - (90 + 60) = 0

Сугестивне навіювання : Ви – молодці! Відмінно справились з диктантом!
3.     Усна лічба
 Продовжте ряд чисел:
  100; 150; 200;. ..(до 500);
  700; 730; 760;... (до 1000);
  800; 760; 720;... (до 400).
III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ
 Сьогодні на уроці ми ознайомимося з відніманням трицифрових чисел у випадку, коли зменшуване містить один нуль; продовжимо роботу над задачами на дві і три дії.
IV.    ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.     Пояснення нового матеріалу (с. 101, завдання 650)
 Розгляньте записи у підручнику.
Під час пояснення віднімання міркуйте так:
 Від нуля одиниць 7 одиниць відняти не можемо. Беремо один десяток. Один десяток — це 10 одиниць. Від 10 од. відняти 7 од., буде; 3 од. Пам'ятаємо, що один десяток забрали. Від 7 дес. відняти 2 дес, буде 5 десятків. Від 5 сотень відняти 3 сотні буде 2 сотні. Одержали різницю 253.
Під час розв'язання другого прикладу можна пояснювати коротко:
 7 мінус 3 — 4, пишемо 4; 10 мінус 2 — 8, пишемо 8; 7 мінус 4 — З, пишемо 3.
2.    Первинне закріплення (с. 101, завдання 651)
 Обчисліть приклади з коментуванням, записуючи числа стовпчиком.
Фізкультхвилинка гештальт-гра «Узгоджені дії»

V.    РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ
1.     Робота над задачею на дві і три дії (с. 101, завдання 653)

Сугестивне навіювання: А зараз ви можете не думати про вивчені правила, не згадувати таблицю множення, але я впевнена , що у вас все вийде!

 Поставте питання так, щоб задача розв'язувалася двома діями. (Чому дорівнює трете число?)
 Поставте питання так, щоб задача розв'язувалася трьома діями. (Чому дорівнює сума трьох чисел?)
2.     Самостійна робота

Поведінкова гра «Сонце успіху»

1  варіант
452 + 313                   430 - 124                  706 - 345                   700 - 6•10
2 варіант
764 + 123                  790 - 347                   508 - 164                   180 + 6-2
3.     Усні обчислення (с. 101, завдання№ 682) 8 м — 4 дм = 76 дм = 7 м 6 дм
8 м — 4 см = 796 см = 7 м 96 см 8 м : 4 дм = 20 Зт-2ц = 28ц 6ц-30кг = 570 кг 2ц:5 = 40кг
4.     Робота над задачею (с. 101, завдання 654)
 Про що треба дізнатися, щоб відповісти на питання задачі? (Відстань через райцентр)
Розв'язання
1) 132 + 58 = 190 (км)— через райцентр
2) 190-174 = 16 (км)
Відповідь: на 16 км дорога навпростець коротша.
5.    Завдання з логічним навантаженням (с. 102,завдання 655) 1)43-25 = 18(грн) 2)18:2 = 9 (гри) — в одного хлопчика 3) 9 + 25 = 34 (гри) — в другого хлопчика
VI.   ПІДСУМОК УРОКУ
— Поясніть спосіб письмового обчислення прикладів 540- 123; 706- 524.
VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
№ 656; 657.

Сугестивне навіювання : Хочу подякувати всім за роботу на уроці! Ви були неперевершені!

 

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
22 жовтня 2018
Переглядів
186
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку