Стаття " Взаємозв'язок складових у системі позааудиторної та виховної роботи у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Хорольський агропромисловий коледж

Полтавської державної аграрної академії

Бровко Л.В., Стеценко О.О.

Викладачі економічних дисциплін

ВЗАЄМОЗВ”ЯЗОК СКЛАДОВИХ У СИСТЕМІ ПОЗААУДИТОРНОЇ ТА ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Сучасні вимоги, які висуває Болонська декларація перед вищою школою, передбачають здійснення ґрунтовної виховної роботи серед молоді. Саме виховна та позааудиторна робота у вищому навчальному закладі виступає одним з найголовніших критеріїв якісної підготовки висококваліфікованого спеціаліста.

Сучасний  ринок  праці  висуває  підвищені  вимоги  не  тільки  до  фахової підготовки,  але  й  до  рівня  особистісного  розвитку  молодих  фахівців.  Тому навчальні заклади намагаються приділяти увагу не лише професійному становленню своїх  студентів,  а  й  сприяти  їх  культурному,  естетичному  вихованню, організовувати дозвілля молоді.

У  зв‘язку  з  цим  все  більшої  популярності  набуває  термін «позааудиторна робота».  Інколи  під  нею  розуміють  всього  лише  самостійну  підготовку студентів  до  занять  або  виховну  роботу  куратора,  але  насправді  це поняття набагато ширше.

Під  позааудиторною  роботою  розуміють  будь-яку  діяльність,  яка  сприяє навчанню  поза  межами  аудиторії  і  яка  безпосередньо  не  пов‘язана  з  навчальною програмою.   Позааудиторна робота є логічним продовженням аудиторних занять і проходить паралельно з ними, допомагає студентам  успішно навчатися,  розвиває ініціативу,  сприяє розумовому,  фізичному,  естетичному вихованню, задовольняє їхні культурні запити та спрямовує їх активність на творчу корисну діяльність.

Загалом  позааудиторну  роботу  можна  поділити  на  професійно  та  соціально спрямовану.  До  першої  категорії  відносяться  участь  у  наукових  гуртках, студентському  науковому  товаристві,  дослідницьких  проектах,  олімпіадах, конференціях.  Така  діяльність  носить  фаховий  характер,  об‘єднує  студентів подібних  спеціальностей,  проходить  під  керівництвом  або наглядом  викладача-куратора  та  вимагає  від  студентів  чималих  зусиль,  послідовності, цілеспрямованості  та  вмотивованості.  Позааудиторна  робота  другої  категорії носить більш загальний, виховний характер і може поєднувати студентів різних спеціальностей.  До  неї  відносяться,  наприклад,  спортивні  секції,  театральні  та танцювальні групи,  екскурсії, відвідування виставок та музеїв тощо.

Для  багатьох  позааудиторна  робота  може  починатися  просто  як  хобі,  але згодом  стати  основою  майбутньої  кар’єри.  У  будь-якому  випадку  навички командної  роботи,  вміння  знаходити  спільну  мову  із  оточуючими,  задатки лідера  будуть  корисними  у  будь-якій  галузі.  Також  участь  у  позааудиторній роботі  значно  знижує  ризик  алко-  та  наркозалежності,  вчить  відповідальності,  дає почуття самоповаги.

Позааудиторна робота студентів - це процес, в якому домінує елемент самореалізації. Вона дає змогу студентам гармонізувати внутрішні та зовнішні фактори формування професійної культури,створює додаткові умови для реалізації внутрішнього потенціалу, задоволення тих проблем, які в процесі аудиторної роботи не задовольняються. Позаудиторна робота має бути орієнтована на особистість студента.

Традиційно визначають три головні відмінності позааудиторної діяльності як форми організації навчання від інших форм самостійної діяльності:

1. добровільність прийняття участі в ній студентів;
2. проведення такої діяльності у вільний час;
3.  масовість .

Тобто позааудиторна діяльність як специфічний вид діяльності вимагає захопливої нестандартної її організації. Більш того, повинні виконуватися вимоги щодо добровільної активності студентів в участі та самостійній організації різноманітних заходів. Функція викладачів при цьому зводиться лише до помічника, консультанта, який стежить за діяльністю студентів. Колективність та масовість – ще одна вимога щодо позааудиторної діяль- ності, що передбачає добровільну участь студентів у різних студентських клубах, мінітеатрах, студіях та ін.

До основних форм позааудиторної роботи студентів належать:

• виконання домашніх завдань
• науково-дослідна робота
•  участь у конференціях
• участь у роботі гуртків
• організація диспутів, круглих столів

Контроль за самостійною та позааудиторною роботою студентів може бути опосередкованим або органічно вписаним у навчальний процес. До основних форм та засобів контролю можна віднести передсемінарські консультації, семінарські заняття, колоквіуми, індивідуально-теоретичні співбесіди, письмові контрольні роботи, передекзаменаційні опитування студентів за допомогою комп'ютера, державні іспити, вивчення основних інтересів, вад, настроїв студентів. Ефективність навчально-виховного процесу у ВНЗ залежить від діяльності кураторів студентських груп.

Отже, основні  характеристики та особливості „позааудиторної діяльності”: 

– позааудиторна діяльність відбувається поза навчальним процесом, у вільний час студентів;

 – позанавчальна діяльність є особливим полікультурним середовищем, в якому студенти розвиваються, реалізують себе творчо як особистості;

– позааудиторна діяльність відрізняється від навчального процесу за змістом та принципами організації. Якщо навчальна діяльність характеризується нормативністю, що постійно контролюється викладачами, то позааудиторна діяльність відрізняється навіть від самостійної роботи позаконтрольованістю з боку викладачів, а також позанормативністю. Саме тому вибір змісту, методів та форм позааудиторної роботи не пропонується викладачами чи програмами, а відповідають потребам та інтересам студентів;

– позааудиторна діяльність входить до складу навчально-виховного процесу. Вона спрямована на розв’язання виховних завдань та тісно пов’язана з процесом навчання, головна її відмінність від процесу навчання – це позааудиторність;

 – позааудиторна діяльність є найбільш ефективним засобом впливу на студентів у процесі їх соціокультурної адаптації в іншомовному середовищі. Така діяльність надає можливість студентам отримати соціокультурний досвід, спілкуючись з представниками інших мов та культур, бути толерантними; 

– особливість позааудиторної діяльності від інших самостійних робіт полягає у мірі участі та якості викладачів у ній. Позааудиторна робота пропонує викладачам участь на основі партнерських та  рівноправних стосунків із студентами. Робота повинна ґрунтуватися на довірі та взаємній повазі студентів та викладачів, в яких виявилися спільні пріоритети та інтереси поза навчальним процесом ;

 – позааудиторна діяльність студентів передбачає колективну діяльність студентів, при цьому кожен студент має своє завдання в колективі. Така діяльність сприяє розвитку особистості в умовах колективного середовища, при цьому студент отримує не тільки досвід з соціокультурних чи комунікативних умінь, а й досвід спілкування з ровесниками поза межами навчального закладу.

Позааудиторну виховну роботу ми розуміємо як систему виховних заходів,  спрямованих на виховання високорозвиненої особистості майбутнього фахівця зі сформованою особистісною моральною культурою, творчим мисленням, відповідальністю, різнобічними інтересами і постійними прагненнями їх задоволення (особистісний аспект) та дієвою конкурентоспроможністю (професійний аспект).

Позааудиторна виховна робота передбачає:

−  формування в студентів національного світогляду,  засвоєння ними системи цінностей  (загальнолюдських, національних, громадянських, родинних, особистого життя);

−  розв’ язання завдань професійного виховання;

−  професійно-орієнтаційну, інформаційно-просвітницьку, культурно-виховну допомогу студентам;

−  розвиток їхніх творчих та інтелектуальних здібностей;

−  залучення до різноманітної позааудиторної діяльності за інтересами,  участь у культурно-освітній, спортивно-оздоровчій та інших видах діяльності;

−  участь у громадських, культурно-освітніх, культурно-виховних заходах на рівні студентських академічних груп, спеціальностей;

−  роботу з активом курсу,  спеціальності:  виховання навичок організаторської роботи з колективами академічних груп; сприяння роботи рад студентського самоврядування в гуртожитках, на факультетах.

Позааудиторна виховна робота є системою,  що поєднує в собі такі компоненти:  мету,  зміст, методи, засоби, форми, принципи, які взаємозв’язані і взаємозумовлені між собою.

Мета виховної роботи у вищому навчальному закладі  –  підготовка студентів до використання рольового репертуару  (громадянина,  патріота професіонала,  сім’янина,  носія культури),  який необхідний для життя в суспільстві.

Розв’  язання  завдань виховання студентів передбачає чітку організацію їх провідної діяльності,яка слугує виховній меті.  У студентському віці,  який характеризується найбільш сприятливими умовами для психологічного,  біологічного й соціального розвитку,  –  це навчально-професійна та виховна робота.

Зміст виховної роботи у вищому навчальному закладі визначається такими напрямами виховання:  формування світогляду та ціннісної свідомості особистості,  естетичне,  етичне,  громадянське, патріотичне,  естетичне,  трудове,  фізичне, економічне, екологічне та сімейне виховання.  Тому виховна робота з молоддю має бути спрямована на те,  щоб кожен студент відчував себе причетним до подій у країні та в стінах рідного навчального закладу;  відчував себе відповідальним за результати колективно-творчої праці, розвивався на традиціях доброго ставлення до інших, був відповідальним за свої дії та вчинки.

Економічне виховання у вищому навчальному закладі спрямоване на формування висококваліфікованого фахівця, людини, яка вміє бути господарем своєї долі, здатна об’єктивно оцінювати своє становище в суспільстві, свої вчинки й дії з погляду економічної доцільності та результативності, вміє планувати свою життєдіяльність, розраховувати і прогнозувати її.

 Економічне виховання здійснюється передусім в процесі вивчення основ наук. Для сприяння професійної спрямованості особистості майбутнього фахівця, прагнення оволодіти необхідними економічними знаннями, уміннями, культурою в коледжі проводяться зустрічі з провідними фахівцями в галузі економіки району, науково-практичні конференції, «круглі столи», ділові та рольові ігри економічного напрямку, лекції, бесіди, вечори запитань і відповідей, диспути на економічні теми, зустрічі студентів з приватними підприємцями району, екскурсії на передові господарства району тощо. Основною метою цих заходів, які проводяться щорічно, є зацікавити студентів до вивчення економічних дисциплін, а також пробудити інтерес студентів до економічних проблем, що постали в державі, та змусити студентів замислитись над шляхами їх вирішення. Ґрунтовні, спеціальні професійні знання студентам дають викладачі методично-циклової комісії економічних дисциплін.

 Економічне виховання студентів у коледжі передусім здійснюється у процесі вивчення економічних дисциплін. Важливим завданням викладачів економічних дисциплін є донесення до студентів того, яким чином здобуті економічні знання він може застосувати у майбутній трудовій діяльності, навчити їх кваліфіковано оцінювати конкретні економічні ситуації. На практичних заняттях студенти розв’язують задачі економічного змісту, а лекції демонструють економічне використання на виробництві досягнень науки і техніки.

Традиційними формами роботи методично-циклової комісії економічних дисциплін є  конкурси газет, презентацій, проведення усних журналів, економічних вікторин та олімпіад, брейн-рингів, економічних аукціонів, інтелектуальних конкурсів та навчально-пізнавальних занять. При підготовці позааудиторних заходів  студенти навчаються творчо мислити, знаходити правильні та оригінальні рішення поставлених завдань. Такі заходи пожвавлюють навчальний матеріал. Зазвичай проходять вони при максимальній активності розумової діяльності студентів. Позитивність таких заходів в тому, що студенти довго обговорюють підсумки заходу, уточнюють зміст завдань, які принесли їм радість перемоги або гіркоту поразки. Такі заходи – нестандартні. Примушують думати, аналізувати, бачити. Розумова активність студентів на таких заходах дає їм можливість пізнання,  змушує хвилюватися, якщо виявляються прогалини в знаннях і спонукає зробити все, щоб покращити свої результати.

Гурткова робота є найбільш масовою формою науково-дослідницької творчості студентів та найпоширенішою формою позааудиторної та виховної роботи. 

Гурткова робота – це традиційна форма навчально-виховного процесу, яка при правильній організації дозволяє розкрити інтелектуальний та духовний потенціал молоді. Це форма роботи, яка задовольняє психологічну потребу в спілкуванні з товаришами, яка повинна бути зорієнтована на створення такого середовища, в якому студенти не лише опановують майбутню професію, але і середовища для розвитку творчої особистості, яка в майбутньому стане гарним, досвідченим спеціалістом, оволодіє знаннями про самоосвіту і саморозвиток. А також в повній мірі зможе використати набуті професійні знання на виробничій ниві.

Гурткова робота розвиває пам’ять, мислення, допитливість; формує навички практичного застосування знань, навички зв’язано викладати думку; створює основи безперервної освіти, закладає фундамент для майбутньої спеціалізації, враховуючи перспективи розвитку сучасної науки, техніки, економіки.

Протягом десяти років в нашому навчальному закладі діє предметний гурток «Економіст». Гурток користується великою популярністю серед студентів коледжу.

Основна мета гуртка – надавати більш поглиблені знання в галузі економіки та підприємницької діяльності майбутніх спеціалістів, які своєю працею в майбутньому будуть зберігати і примножувати здобуття своїх батьків і Української держави.

Значимим у роботі гуртка «Економіст» є проведення позааудиторних занять методом гри: «Пані Економіка», «Подорож у цікавий світ економіки», «Частування від інтелект-кафе «Економіст», «Моя майбутня професія», «Економічний турнір», «Гроші в нашому житті», «Посвята в професію економіста», «Моя професія економіст», а також диспутів, конкурсів, написання рефератів, доповідей, складання кросвордів, упорядкування альбому гуртка, вечорів-відпочинку та ін.

Учасники гуртка  полюбляють проведення виїзних та пішохідних екскурсій до податкової адміністрації, банків, переробних підприємств, центру зайнятості, пенсійного фонду, успішних підприємців району, передових сільськогосподарських підприємств. Часто запрошуються гості для проведення лекцій. Екскурсії дають унікальну можливість навчити гуртківців порівнювати, спостерігати, відшукувати незвичайне.

Особливе місце в гуртковій роботі займає індивідуальна робота студентів в написанні науково-дослідницьких, творчо-пошукових робіт. Науково-дослідницькі роботи спрямовані на розвиток наукового мислення, професійної майстерності студентів, виховання національної свідомості, економічного виховання. Науково-дослідницькі, творчо-пошукові роботи дозволяють не лише виявити здібності студентської молоді  до наукової роботи, а й набути досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності, об’єднують їх інтелектуальні здібності, розвивають дослідницькі вміння , творчий потенціал і на цій основі формують активну, компетентну, творчу особистість.

У науково-дослідницьких, творчо-пошукових роботах студенти проявляють свої знання з економіки, вміння самостійно опрацьовувати літературу, документи, вміння обґрунтовувати, аналізувати, логічно викладати матеріал. Найбільш вдалими роботи є такі: «Стан та перспективи розвитку свинарства в Україні», «Ринок праці та зайнятість населення на Полтавщині», «Основні шляхи виходу українських підприємств з економічної кризи», «Біогаз як перспектива виходу підприємств з енергетичної кризи», «Стан та перспективи розвитку картоплярства в Україні та на Полтавщині».

 Позааудиторна робота розвиває в студентів правильний світогляд, творче мислення, спостережливість, професійний інтерес до праці, сприяє формуванню відповідних навичок із спеціальності, активізує пізнавальну діяльність, уміння застосовувати свої знання на практиці, прищеплює любов до професії, дає змогу студентам збагачувати програмний матеріал, розширювати пізнання із дисципліни, виявляти інтерес.

 В економічному виховання особливе місце належить формуванню вміння раціонально використовувати час. Уміння практично застосовувати економічні питання у будь-якому виді діяльності допомагає самостійно приймати рішення, відкрити власну справу тощо.

Ефективність економічного виховання студентської молоді потребує: високого рівня економічної компетентності викладацького складу; залучення студентів до суспільно корисної, продуктивної праці, яка супроводжується засвоєнням знань з економіки й організації виробництва, прищеплення студентам умінь раціонально вести домашнє господарство, економити матеріальні цінності й час, дотримуватись  економії у сфері матеріального виробництва.

Отже, економічне виховання у коледжі спрямоване на формування високваліфікованого фахівця, людини, яка вміє бути господарем своєї долі, здатна об’єктивно оцінювати своє становище в суспільстві, свої вчинки й дії з  погляду економічної доцільності та результативності, вміє планувати свою життєдіяльність, розраховувати і прогнозувати її.

Демократичні перетворення в сучасному суспільстві зумовлюють переосмислення призначення,  а отже,  змісту й у цілому концептуальних позицій позааудиторної виховної роботи у вищих навчальних закладах.  Позааудиторна виховна робота у вищому навчальному закладі передбачає реалізацію системи  заходів,  спрямованих на виховання високорозвиненої особистості майбутнього фахівця зі сформованою особистісною моральною культурою, творчим мисленням, відповідальністю, різнобічними інтересами і настійними прагненнями їх задоволення  (особистісний аспект)  та дієвою конкурентоспроможністю  (професійний аспект).  Позааудиторна виховна робота буде ефективною,  якщо чітко окреслено мету та її завдання,  визначено зміст,  оптимально підібрано методи,  засоби,  форми реалізації цього змісту та здійснюється з дотриманням принципів виховання.  З огляду на це,  об’єктивною потребою вищої освіти є необхідність створення сприятливих умов для самореалізації і розвитку кожного студента,урахування індивідуальних запитів та інтересів,  стимулювання внутрішньої потреби до формування успішної особистості,  здатної самореалізуватися в соціумі як професіонал,  громадянин,  сім’янин,  носій культури.