Остап’юк Катерина
студентка 2 курсу,
спеціальності 013 Початкова освіта,
факультету початкової освіти та філології
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ
В умовах запровадження Концепції Нової української школи та оновленого змісту початкової освіти на засадах компетентнісного підходу результатом навчання є сформованість у молодших школярів ключових та предметних компетентностей, які засвоюються ними в активній навчально-пізнавальній діяльності. У зв‘язку з цим зростає інтерес до чинників ефективності навчальної діяльності школярів, зокрема до проблеми інтеграційного спричинення результативності навчання. Адже навчально-пізнавальна діяльність – процес, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, що сприяє розвиткові особистості за умови свідомого, вмотивованого ставлення учня до змісту діяльності.
На всіх етапах становлення особистості інтеграція відіграє особливу роль, адже без неї неможливий розвиток потреби до самовдосконалення й самоосвіти. Впровадження субʼєкт-субʼєктної взаємодії в освітній процес початкової школи обумовлює те, що інтеграційний компонент уміння учнів учитися є базовим для становлення молодшого школяра як суб‘єкта учіння, оскільки саме він спонукає до активної навчально-пізнавальної діяльності.
Активна діяльність школярів у засвоєнні знань, способів їх самостійного здобуття можлива лише тоді, коли вона матиме для школярів особистісний зміст, інтеграцію. Пріоритетним завданням сучасної системи освіти є спрямування учнів на вироблення позитивної інтеграції та підвищення інтересу до навчання. У період інтенсивного розвитку цифрових технологій вчитель повинен не просто транслювати інформацію, а будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, пробуджувала й розвивала в ній здібності й нахили. Тому однією з основних цілей початкової школи є виховання позитивної інтеграції учіння.
Досліджуючи інтеграційну складову як компонент навчальної діяльності, вітчизняні науковці (Ю. Іванова, М. Казігора, З. Онишків, О. Савченко та ін.) вважають, що саме у молодшому шкільному віці закладаються основи інтеграції навчальної діяльності і саме тому молодший шкільний вік має великі резерви формування інтеграційної сфери учнів.
Проблема інтеграції досліджується досить широко і в психології, і в педагогіці. Структурні, змістовні та динамічні характеристики мотивів учіння, особливості та тенденції розвитку ставлення до учіння у молодших школярів з різною успішністю розглядали М. Алексєєва, О. Скрипченко, М. Дригус, Н. Зубалій, С. Дрозденко та ін. Результати досліджень проблеми виникнення феномену «інтеграційного вакууму» випускників початкової школи відображені в працях М.Алексєєвої, О. Дусавицького, О. Киричук, М.Матюхіної, А. Маркової, В. Мерліна та ін.
Науковці В. Асєєв, М. Данилов, Є. Ільїн, С. Максименко, О. Савченко, Ю. Шаров та ін. наголошують, що інтеграційна система особистості має набагато складнішу будову, ніж проста сукупність заданих інтеграційних констант.
Інтеграція до навчально-пізнавальної діяльності учнів є однією з фундаментальних педагогічних проблем сьогодення, тому її слід віднести до обов‘язкових умов проведення сучасного освітнього процесу.
В українському педагогічному словнику С. Гончаренко зазначає, що «інтеграція – це система мотивів або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки... Значення мотивів для поведінки, діяльності й формування особистості дитини дуже велике» [2, с. 217].
За визначенням науковця І.Підласого інтеграція – процес, методи, засоби спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності, активного засвоєння змісту освіти [5, с. 182]. Водночас, науковець зазначає, що інтеграція, як динамічний процес, має базуватись на мотивах, які спонукатимуть до певних дій та вчинків, адже саме від них залежить, яким буде подальше рішення.
На думку В. Сластьоніна, мотиви особистості – це потреба (або система потреб) особистості у функції спонуки [7, с. 75].
Історико-психологічний аналіз літератури з проблеми дослідження засвідчив, що на сучасному етапі розвитку науки категорія «мотив» визначається як складне інтегральне психологічне утворення. Під мотивом учіння розуміють все те, що спонукає школяра до учіння.
Дослідження науковців, висновки вчителів-практиків й власні спостереження свідчать про загальне зниження інтеграції до навчання серед учнів молодших класів, особливо у 3-4 класах.
Зниження інтеграції у молодших школярів обумовлене деякими факторами: зміна довільної ігрової діяльності на обовʼязкову освітню; відсутність цікавої інформації у процесі формування природознавчої компетентності та не завжди створений позитивний емоційний настрій здобувачів початкової освіти та ін.
Головний зміст інтеграції дітей 6 – 9 річного віку є «навчитися вчитися». В арсеналі 57
Метою статті є дослідження особливостей інтеграційної сфери молодших школярів до навчально-пізнавальної діяльності у процесі формування природознавчої компетентності.
Аналізуючи сутність поняття «інтеграція», не знаходимо єдиного підходу щодо його трактування. Інтеграція (moveo – рухаю) нині розглядається як реалізація мотиву у конкретній діяльності в процесі вибору можливих дій, спрямованих на досягнення певних цілей. Мотив – спонукання або прагнення досягнення мети та усвідомлення дії щодо її досягнення [3, с. 217–218].
Сучасного вчителя початкової школи наявними є різноманітні інноваційні прийоми формування позитивної інтеграції здобувачів початкової освіти. Для розвитку інтеграції до навчально-пізнавальної діяльності вчителі початкової школи можуть:
- добирати цікаву інформацію, застосовувати завдання, що активізують;
- створювати позитивний емоційний настрій школярів;
- створювати ситуації успіху для кожного учня;
- будувати взаємини «педагог-учень» на основі створення ситуацій успіху,
використання різних методів стимулювання;
- урізноманітнювати методи і прийоми роботи з учнями;
- визначати оптимальний рівень індивідуальної складності завдань, дозованої допомоги;
- використовувати пізнавальні ігри, дискусії, створювати проблемні ситуації і їх спільне
та самостійне розв‘язання;
- надавати конструктивну допомогу у випадку появи труднощів;
- залучати учнів до спільної навчальної діяльності у партнерській взаємодії (через парні,
групові форми роботи);
- заохочувати прояви допитливості.
Аналіз методичної літератури та практичний досвід дали змогу сформулювати рекомендації щодо підвищення навчальної інтеграції дітей молодшого шкільного віку відповідно до етапів організації та проведення уроку.
На етапі уроку «Інтеграція до навчальної діяльності» можна запропонувати:
– вправу «Навмисна помилка», або «Допоможи мені» з метою привернення уваги учнів або звернутися до них за допомогою, що пробуджує почуття гідності (знайшов помилку вчителя), стимулює бажання вчитися. Приміром, при вивченні теми «Явища природи. Скільки місяців у році» (2клас) можна пропонувати учням послухати розповідь і сказати, що дивного, неправдивого описано в ній: «Прийшла осінь. Придивіться довкола, природа змінилась. З‘явились першоцвіти, набухли на деревах бруньки, прилетіли ластівки»;
– проблемну ситуацію (Тема: «Звідки береться соняшникова олія?» 1 клас);
– метод «Займи позицію» спрямований на поляризацію думок стосовно певної проблеми. Застосовується на початку дискусії. На окремих аркушах три надписи: «За», «Проти», «Не знаю». Оголошується проблемне питання. Наприклад: «Чи потрібні в природі плазуни?». Учні стають біля плаката з надписом, який вони обрали. Учитель пропонує обґрунтувати свою позицію. Після викладу різних точок зору запитують у дітей, чи не змінив хто-небудь своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Цей метод доцільно використовувати при розгляді питань з екологічного виховання. Наприклад, може бути поставлене таке запитання «Миша польова – це корисна чи шкідлива тварина?», «Омела корисна чи шкідлива рослина?», «Чи корисне явище дощ?».
На етапі «Вивчення нового матеріалу» актуальною для інтеграції до навчально- пізнавальної діяльності є вправа «Акваріум». Вправа передбачає роботу однієї групи, тоді як інші учні спостерігають за процесом її діяльності, а потім аналізують її ефективність та результативність. Наприклад, під час вивчення теми «Охорона природи в Україні» вчитель може запропонувати групі визначити заходи по охороні навколишнього середовища.
Проявляють зацікавлення учні при вивченні теми «Чому природа потребує охорони» (2 клас), виконуючи вправу «Рибʼячий скелет». На цьому етапi ефективними є аналiз та моделювання життєвих ситуацiй, розв‘язання проблемних ситуацiй, дискусiї, дидактичнi iгри екологiчного змiсту: «Життєвий шлях речей», «Мiй день», «Вiдпочинок у лiсi», «Про що хоче розказати ліс?», «Допоможи планетi». На таких уроках формуються умiння оцiнювати дiяльнiсть людини, свою власну дiяльнiсть у навколишньому середовищi, засвоєння норм та правил поведiнки у природi, приймати екологiчно доцiльнi рiшення, засвоєння та удосконалення навичок екологiчно доцiльної поведiнки та дiяльностi у довкiллi.
Захоплюючою для учнів є вправа «Мозаїка». Учням пропонується самостійно опрацювати матеріал (кожному різний) і законспектувати його в один із розділів таблиці за певний час. Після цього учні по черзі знайомлять свою групу з конспектом, а члени групи повинні за ним записати в таблицю ті самі нотатки. На кінець спілкування у всіх членів групи повинна бути заповнена таблиця. Цей метод може застосуватись під час вивчення теми «Корисні копалини України». На уроці вивчають такі корисні копалини як граніт, вапняк пісок, глина. На початку уроку дітям треба чітко поставити завдання про те, що вони повинні занотувати: властивості корисної копалини; де її видобувають і як; як її використовують. Разом треба накреслити таблицю, яку діти будуть заповнювати під час опрацювання своєї частини статті у підручнику та обміну інформацією.
Для формування повноцінної інтеграції учіння у молодших школярів природознавчої компетентності важливим є вдумливе використання підручника «Я досліджую світ». Я
Кодлюк зауважує, що використання підручника може:
–забезпечити емоційність навчання (емоційна насиченість змісту навчального
матеріалу, добір інформації з погляду її значущості для молодших школярів, цікаві візуальні матеріали);
– процесуальне забезпечення інтеграційної функції (завдання на аналіз інтеграційної сфери дійових осіб твору; автора: організація засобами підручника навчальної дослідної діяльності школярів; індивідуальні, парні та групові форми пошукової роботи; ігрові ситуації, драматизації тощо; формулювання запитань; заохочення учнів до висловлювання власної думки [4, с. 28].
Зміст та навчально-методичний апарат підручника ґрунтується на частково- пошукових методах навчання, які спрямовані на розв‘язання стрижневого завдання предмета, пов‘язаного із формуванням способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв‘язки у природі.
Вивчення конкретної теми відбувається під час роботи з основним текстом, підкріпленим ілюстраціями, на яких наочно втілено сутність об‘єктів, явищ, зв‘язків між об‘єктами природи тощо, що вивчаються. Ілюстрації доповнюються запитаннями, які спрямовують дитину пояснювати, обґрунтовувати, міркувати.
Особливе місце у підручнику відводиться творчим завданням, які передбачають застосування знань у незнайомій ситуації (включають вправи з елементами пошукової й дослідницької діяльності, з елементами творчості). Наприклад, при вивченні теми «Що таке погода і як її передбачати» (2 клас) учням запропоновано завдання «Як ви розумієте народну мудрість? «В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде» [1, с. 87].
Завдання, спрямовані на формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією, засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи, представлені у розділі підручника «Запитання до природи» («Коли ліс дякує, а коли ображається», «Які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду», «Які спостереження за природою допомогли людини створити календар», «Які рослини можуть слугувати годинником»), а також у рубриці «Для допитливих». Тексти, за своїм змістом, завданнями щодо роботи з ними, повністю узгоджені з вимогами навчальної програми.
На думку О. Савченко для формування повноцінної інтеграції учіння молодших школярів необхідно будувати навчальний процес відповідно до комплексу таких дидактичних умов:
– цілеспрямоване формування в учнів позитивного ставлення до навчання, як особливої цінності їхнього життя;
– гуманне ставлення вчителя до всіх учнів незалежно від їхніх успіхів у навчанні, підтримка прагнень самостійно думати і діяти;
– формування суб‘єктно-суб‘єктної позиції учня;
– формування допитливості, пізнавального інтересу, дослідницької позиції;
– збагачення змісту навчання особистісно орієнтованим, емоціогенним матеріалом, а
методики – проблемно-дослідницькими задачами;
– створення сприятливого навчально-розвивального середовища;
– збагачення пізнавальних процесів інтелектуальними почуттями учнів;
– виховання відповідального ставлення до процесу й результату навчальної праці,
зміцнення почуття обов‘язку, волі [6, с. 89].
Добрим емоційним стимулом інтеграції учіння молодших школярів є використання
на уроках дидактичних казок і дидактичних ігор.
Дидактична казка – поліфункціональний метод, який відповідає особливостям
сприймання і світорозуміння молодших учнів. «Через казкові образи у свідомість дитини входить слово з його найтоншими відтінками; воно стає сферою духовного життя дитини, засобом відбиття думок і почуттів – живої реалії мислення» [8, с. 54]. При вивченні теми «Явища природи. Скільки місяців у році» (2 клас) методичний апарат підручника містить запитання, спрямовані на відтворення змісту казки «Дванадцять місяців» та творче завдання для роботи в парах: «Що в казці «Дванадцять місяців було справжнім, а що – вигаданим? Назвіть те, що насправді не відбувається. Як відрізнити вигадку від правди?» [1, с. 37].
Підтримує емоційність навчання, образне мислення й мовлення дітей побудова уроків з елементами драматизації, римованих завдань, включення в навчальні діалоги ігрових персонажів, використання технічних засобів. Якщо в учителя є відповідні технічні засоби, доречне залучення яскравої, динамічної інформації, яка добре підживлює позитивні емоції, увагу дітей усього класу.
Таким чином, нова система освіти спрямована на формування в школярів бажання вчитися, досягати відповідних цілей, першочерговим завданням її є розвиток в учнів інтересу та формування позитивної інтеграції до навчання. Найважливішими дидактичними умовами успішного формування в учнів позитивної інтеграції є забезпечення суб‘єктності навчання, гуманізація навчальної взаємодії, урізноманітнення організаційних форм, справедливе оцінювання, сприятливе розвивальне середовище, емоційність і проблемність змісту та методики навчання.
Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у обґрунтуванні засобів реалізації індивідуального підходу у формуванні позитивної інтеграції учіння молодших школярів у процесі формування природознавчої компетентності.
Список використаних джерел
1. Гільберг Т. Г. Я досліджую світ: підруч. для 2-го кл. закл. заг. серед. освіти (у 2-х ч.): Ч. 1 / Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Ніна Павич. – К.: Генеза, 2019. – 144 с.
2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
3. Іванова Ю. Інтеграція як чинник формування навчально-пізнавальної діяльності учнів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://umo.edu.ua/images/ content/nashi_vydanya/pislya_dyplom_osvina/1_2016/%D0%98%D0%92%D0%90%D0%9D%D0 %9E%D0%92%D0%90.pdf. (дата звернення 03.04.2021р.)
4. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій школі: підруч. для магістрантів і студентів пед. ф-тів / Я. П. Кодлюк. – К.: Наш час, 2016. – 368 с.
5. Подласый И.П. Педагогика:100 вопросов – 100 ответов: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И. П. Подласый. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2014. – 368 с.
6. Савченко О. Я. Діагностика і дидактичні умови формування у молодших школярів інтеграції уміння вчитися [Електронний ресурс] / О. Я. Савченко // Український педагогічний журнал. – 2015. – No 1. – С. 85-98. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2015_1_12.
7. Сластенин В.А. Педагогика и психология: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.А. Сластенин, В.П. Каширин. – М.: Изд. центр «Академия», 2011.– 480с.
8. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К.: Рад. шк., 1976. – Т. 1. – 653 с.