STEM-УРОК «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»
КОНСПЕКТ ІНТЕГРОВАНОГО STEM-УРОКУ
з української літератури та алгебри
в 10 класі
учителя української мови та літератури
Золотоноші Олени Вікторівни
учителя математики
Гарнаги Алли Миколаївни
Тема: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає»
(образ Мавки у драмі «Лісова пісня» Лесі Українки).
Мета уроку:
розглянути образ Мавки;
через характеристику образу розкрити ідею гармонії людини й природи;
розкрити проблему боротьби за вільне, духовно багате, красиве життя людини;
навчити задумуватися над такими поняттями, як щастя, кохання, душа;
надати учням можливості практичного застосування отриманих знань, розвивати творчий потенціал та світогляд дитини;
систематизувати і узагальнити знання про властивості функцій, закріпити навички в читанні графіків функцій, здатність аналізувати, досліджувати, культуру математичної мови;
побудувати графік, відобразити в ньому емоційний стан головної героїні;
створити умови для різнобічного розвитку підростаючого покоління, забезпечити активізацію і розвиток інтелекту, рефлексії, аналітико-синтетичних умінь та навичок з урахуванням можливостей кожного школяра.
Предметні компетентності:
Володіння державною мовою.
Математична компетентність.
Інноваційність.
Навчання впродовж життя.
Соціальна й громадянська компетентність.
Тип уроку: інтегрований урок.
Форма проведення: урок-практикум
Формат навчання: офлайн-урок
Очікувані результати:
Учні:
розуміють зміст літературного твору, теоретичні поняття з української літератури та математики;
вміють через характеристику образу розкрити тему, ідею та проблему твору;
застосовують отримані знання на практиці, розвивають творчий потенціал;
набувають уміння та навички для роботи з графіком;
аналізують літературний твір та його образи ;
удосконалюють навички роботи з текстом твору;
формують вміння висловлювати й аргументувати власні думки;
Обладнання та матеріали:
портрет Лесі Українки, ілюстрації до твору, підручники, електронні матеріали, спроектовані на екран; фільм «Лісова пісня».
Епіграф уроку:
Краса – це змагання до досконалості
Леся Українка
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель математики: Добрий день! Учитель літератури: Добрий день! Учитель математики: Нехай вас не дивує, що сьогодні на уроці присутні два вчителя. Ми з вами спробуємо об’єднати українську літературу з математикою. Учитель літератури: Ми з вами систематизуємо та узагальнимо знання про твір Лесі Українки «Лісова пісня». Учитель математики: А продуктом нашої діяльності стане графічне зображення емоційного стану головної героїні від перших до останніх етапів свого життя .
ІІ. Повторення, узагальнення окремих положень і фактів.
1. Продовжіть речення.
Драматична поема — це…
Драматичній поемі властиві такі ознаки:
В основу «Лісової пісні» лягли спогади…
Жанр твору «Лісова пісня» Л. Українки – це …
Драма-феєрія – це …
Темою твору «Лісова пісня» Л. Українки є …
Ідея твору «Лісова пісня» - це …
Назвіть основні проблеми драми «Лісова пісня»
(Метод: «Мозковий штурм»)
2. Літературний диктант за твором «Лісова пісня».
З яким епізодом пов’язані подані слова?
- «Та я хотів собі сопілку втяти – Хороший тута вельми очерет. « ( Лукаш – дія І)
- «Ох, як я довго спала!» (Мавка – дія І)
- «Ну, як-таки, щоб воля не пропала?» ( Мавка говорить Лісовику)
- «До кого ти прийшла? Його нема. Я знаю, ти до нього! Признавайся – Він твій коханок?» ( Килина запитує в Мавки)
- «Сестрице, пошануй! Краси моєї не руйнуй!» ( Русалка говорить Мавці, щоб та не різала жито)
- «Дитино бідна, чого ти йшла від нас у край понурий?» (Лісовик говорить Мавці в дії ІІІ)
- «Заграй, заграй, дай голос мому серцю! Воно ж одно лишилося від мене.» ( Мавка говорить Лукашу)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»
Дійсно, ці слова тлумачать часто і багатозначно, розглядаючи вислів як афоризм. Своє безсмертя Леся пророкувала саме словами Мавки, і вони належать перш за все їй. У кінці уроку ми повинні з вами дати відповідь на проблемне питання :
– Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина – творець краси?
ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
Слово вчителя
Ми завершуємо роботу над змістом драми–феєрії «Лісова пісня», яка хоч і має елементи казки, насправді – глибокозмістовна, філософська п’єса. Її можна читати й осмислювати протягом усього життя, і кожне прочитання відкриватиме нові нюанси думок. Для Вас, юних читачів, «Лісова пісня» –прекрасна казка про любов і зраду, про силу «лісову» та «водяну». Людей з життєвим досвідом драма приваблює глибоким філософським змістом, кличе до гармонії буття, до згоди з власною душею. А для науковців-фольклористів, народознавців цей твір є лабораторією пізнання народної поезії й міфології. «Лісову пісню» не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо тоді залишаються непоміченими справжні духовні скарби. Хотілося б, щоб цей твір не лише збагатив кожного із вас духовно, а й спонукав замислитися над людськими цінностями та сенсом власного життя, над своєю мрією, бо в кожної людини вона є. На жаль, біда наших часів саме в тому, що ми, втративши віру, надію, любов до всього, загубили і мрію. Наші сьогоднішні поривання настільки приземкуваті і буденні, що більше схожі на плани чи графіки. Ми перестали мріяти. Наслідки ось цього реалізму породжують безвідповідальність, байдужість, боягузтво і навіть підлість.
Леся Українка уміла мріяти. Її мрія була висока і чиста, піднесена, філософська та мудра. А ще – вона була така велика, що її вистачить на всіх нас. Треба тільки прислухатися й почути, як виспівує птах Лесиної душі:
Не зневажай душі своєї цвіту,
бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший –
він скарби творить, а не відкриває.
У мене мов зродилось друге серце
Як я його пізнала.
В ту хвилину Огнисте диво сталось.
Бесіда з учнями.
Хто сказав ці слова? (Мавка).
А чому я сказала, що прислухайтесь, як виспівує Лесина душа? (Тому, що в кожному герої Лесі Українки є частка душі поетеси. А найбільше це стосується Мавки).
А чому саме Мавки? (Бо цей образ вона виношувала у своєму серці все своє життя).
Слово вчителя.
20 грудня 1911 р. Л. Українка пише своїй матері: «...А то ще й здавна тую мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жаборищі мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділася мавка. Зачарував мене сей образ на весь вік».
– Отже, я думаю, що ви здогадалися, яка тема сьогоднішнього уроку (учитель озвучує написану на дошці тему)
V. Опрацювання навчального матеріалу.
Слово учителя.
Усю силу чуття, весь свій поетичний дар перелила Леся Українка в лісову міфологічну істоту – Мавку, її образ є особливим. Героїня "Лісової пісні" має в серці "те, що не вмирає". Мавка – казкова постать, витвір народної фантазії. Лісова дівчина красива як ззовні, так і всередині, тобто її зовнішня краса перебуває у гармонії з внутрішнім світом і змінюється відповідно до переживань дівчини.
Пролог, яким відкривається "Лісова пісня", має значення заспіву, який вводить нас у світ казки. У першій дії, в ніч, коли розцвітало кохання, Мавка "наче лісова царівна у зорянім вінку на темних косах". З розгортанням сюжету, з розвитком дії змінюється і її зовнішній вигляд, починається конфлікт людини з природою. У ліс приходять люди. Лісові сили їм сприяють, а водяні намагаються шкодити. Ця "весняна" дія є дією зародження і цвітіння кохання "лісової царівни" Мавки і сільського хлопця Лукаша.
У другій дії, яку можна назвати дією "пізнього літа", розвивається конфлікт: в душі Лукаша в'януть поезія і кохання до Мавки, і він зраджує ту, що є втіленням мрії й краси, а вибирає Килину – втілення буденщини, банальності. Коли Лукаш посватав Килину, Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить». Вона за намовою матері Лукаша вбирається у буденний одяг сільської дівчини і виглядає в ньому убого, принижено. З вільної лісовички вона перетворюється на покірну служницю, що жне на чужій ниві. Та все це терпить заради великого кохання до Лукаша, з яким вирішила назавжди поєднати свою долю. Але її мрії не здійснилися: Лукаш зрадив коханню. Тоді зовнішня краса Мавки в'яне, їй не допомагає навіть пишний одяг. І хоча в кінці дії Мавка одягнена в багряні осінні шати і з срібним серпанком на голові, ніщо вже не може приховати смертельної блідості її лиця.
У третій дії, дії "пізньої осені", відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе зайве, очищаючи людину, звільняючи її від пут буденщини. Незвичайне змалювання образу Мавки починається зі своєрідного освітлення. В ніч першого кохання Лукаш одягає на голову дівчині зоряний вінок, і поцілунок коханого вона сприймає як зірку, що впала в серце. В ту ніч вона хотіла б умерти від щастя, як падаюча зірка. Коли коханий зрадив, то "всі зорі погасли і в вінку, і в серці" Мавки. В останньому монолозі героїні безсмертя асоціюється з ясним вогнем, вільними іскрами:
Ой, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
І, нарешті, фінал: Мавка ще раз з'являється у дивній своїй красі, "спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці". І ніякі дрібні думки і тлінні життєві негаразди не здатні знищити його. Незважаючи ні на що, вона до кінця залишається ідеально чистою, незрадливою, щирою, бо саме так розуміє кохання.
Коментарі та доповнення учнів щодо пояснення вчителя.
Учитель. Тож давайте визначимо композицію "Лісової пісні".
- Робота з таблицею (діти працюють самостійно)
|
Зав’язка: |
Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить». Відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут Лукаш стає звіром і знову людиною, Килина закляла Мавку в вербу. Розлючена Килина хоче зрубати Вербу-Мавку, але Перелесник (дух вогню) запалює Вербу, а з нею згоряє все господарство. |
|
Розвиток дії: |
Лукаш замерзає, Килина з дітьми йде в село, Мавка перетворюється на вербу. Завершується твір прекрасним монологом Мавки. Звучить останній монолог Мавки. |
|
Кульмінація: |
Мавка прокидається від зимового сну, коли чує як грає на сопілці сільський парубок Лукаш |
|
Розв’язка: |
молодиця Килина в усьому протистоїть Мавці –уособленню любові й краси. Коли Лукаш зраджує кохану і сватається до Килини, Мавка втрачає бажання жити й добровільно погоджується покинути цей світ. |
- Теорія літератури
Композиція – побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.
Художній образ – це складна мистецька форма відображення дійсності. У ньому поєднуються: дійсність з неповторною індивідуальністю художника; загальне з індивідуальним; емоційне з раціональним; правда з вимислом Художньому образу властива умовність.
Неодмінними ознаками художнього образу є: а) те, що він дає художнє пізнання життя; б) те, що він справляє емоційний вплив на людей; в) те, що він, творчо відображаючи дійсність, містить у собі художнє узагальнення.
3. Бесіда з учнями (характеристика образу Мавки).
– Яка найголовніша риса характеру спостерігається у Мавки з цього уривка.
Ну як-таки, щоб воля – та пропала Се ж так колись і вітер пропаде.
– Що означає для Мавки воля?
– Яке було життя Мавки до зустрічі з Лукашем? (Можна зацитувати уривок з твору.)
– Що сталося з Мавкою, коли вона зустріла Лукаша ?
– А що таке гармонія?
– А що таке кохання?
4. Робота в групах. Групи працюють над складанням асоціативного куща : кохання, гармонія, щастя.
– Чи можна вважати , що Мавка була коханою та жила в гармоніі ? (Діти коментують)
– Як ви гадаєте, у чому ж суть людського щастя? (Відповідь учнів).
– А в чому суть Мавчиного щастя? (Роздуми та пояснення учнів)
Тлумачний словничок
Гармонія – 1) закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні; співзвуччя. 2) злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність. 3) Поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей (предметів, явищ, частин цілого).
Ща́стя – 1) психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. 2) Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині. 3) Стан чи якість бути щасливим; насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволення бажань; втіха, приємність;
Кохання – 1) бажання зробити кохану людину щасливою. 2) здатність жертвувати заради коханого всім, у тому числі собою. 3) вміння ставитися до коханої людини без керування нею й без використання її для своїх бажань. 4) коли тобі нічого не потрібно від коханого.
5.Слово вчителя
При всій багатогранності уявного світу, загальним в ньому є те, що одні явища відбуваються під дією інших. Повертається навколо своєї осі Земна куля, і день змінює ніч, Земля здійснює свій вічний рух навколо Сонця, Сонце разом зі всіма своїми планетами вічно прямує у космічні далі. Всі знають крилатий вислів «Все тече, все змінюється». Здається, до чого тут математика? Але як помітив Галілей, Книга природи написана на математичній мові і її букви – математичні знаки і геометричні фігури, без них неможливо зрозуміти її слова, без неї пусте блукання у нескінченному лабіринті. А саме функція є тим засобом математичної мови, який дозволяє описувати процеси руху, зміни і неповторної краси, що належать природі.
Мавка – найяскравіший персонаж драми «Лісова пісня». Вона постає перед читачем юною лісовою красунею з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові й надії. Найголовніша риса її характеру – волелюбність.
Сьогодні ми шукатимемо істину, як змінювався емоційний стан героїні впродовж твору за допомогою дослідження функції та властивостей.
VІ. Повторення основних понять теми
Пригадаємо найголовніші поняття з теми «Дослідження функції».
Дослідити функцію – це означає виявити її найважливіші властивості:
1) вказати область визначення;
2) вказати область значень;
3) з’ясувати, чи не є дана функція парною або непарною;
4) знайти точку перетину графіка функції з віссю y;
5) знайти нулі функції та проміжки знакосталості;
6) визначити проміжки монотонності (зростання або спадання);
7) визначити найменше та найбільше значення функції.
8) Пригадаємо елементарні функції та їх графіки.
Деякі з властивостей функцій можна з’ясувати, дивлячись на її графік.
VІІ. Опрацювання навчального матеріалу
Часто буває в житті так, що результат нашої праці залежить не тільки від нас самих, але і від тих людей, які нас оточують, які поряд з нами. Перейдемо до практичної частини і дослідимо за схемою функцію та побудуємо її графік. Працювати будемо в групах. 1) У вигляді математичної естафети, кожен учень, або самостійно, або при допомозі членів команди виконує один крок алгоритму і передає іншому.
Завдання для першої групи. Дослідити функцію і побудувати її графік
Завдання для другої групи. Дослідити функцію і побудувати її графік
2) Кожній групі необхідно «зашифрувати» свій графік за допомогою властивостей даної функції. Групи обмінюються «шифровками» і кожна з груп за описаними властивостями функції будує її графік. Після цього побудований графік звіряється зі зразком.
По закінченню учні відповідають на питання: – Який же з графіків відповідає емоційному стану Мавки? Чому?
VІІІ. Підсумок уроку
Учитель.
На початку уроку Вам було поставлене проблемне питання : «Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина – творець краси та власного щастя?» Сьогодні на уроці ви працювали над теоретичним матеріалом, аналізували твір, креслили графіки, спостерігали за змінами, які відбувались з Мавкою протягом драми, тому можете висловити свої думки. (Відповіді учнів).
Учитель.
Я вдячна вам за активність на уроці, цікаві філософські роздуми. Впевнена, що ви зрозуміли, що «Лісова пісня" – це не просто твір про кохання і красу, це глибоко філософська драма, в якій авторка визначає мрії людської душі, дає відповідь на питання сенсу життя. Мавка виражає Лесин ідеал людини з її прагненням до високих і світлих почуттів. Через образ Мавки Леся Українка стверджує, що людина повинна бути вільною і щасливою, бути частинкою природи, відчувати красу, надихатися нею, мати в серці невмирущі сили життя.
Устами Мавки Леся Українка утвердила невмирущу силу мистецтва і незламну віру у своє безсмертя:
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!
– Створення сенкану до образу Мавки
Мавка
Красива добра ніжна
Любить природу цінує щастя
Дитя природи
ІХ. Рефлексія:
Під час вивчення «Лісової пісні» STEM- технології допомогли надолужити освітні втрати та забезпечити якісний аналіз твору. Нині це невід'ємна складова процесу навчання, яка дозволяє учням зберегти та поглибити власні знання навіть у незвичайних обставинах. Використання STEM- навчання дозволяє залучити учнів до активної роботи на уроці одночасно з декількох предметів , сприяє розвитку критичного мислення, комунікаційних та творчих навичок. Однією з головних переваг STEM- освіти є підвищення мотивації учнів до навчання, адже вони бачать практичний результат праці. Об'єднаний(комбінований) урок української літератури та математики був дуже цікавим для школярів, адже учням сподобалось не просто будувати математичний графік функції у координатній прямій на уроці літератури , але й відстежити в ньому емоційний стан головної героні Мавки протягом твору. На завершальному етапі уроку учні творчо(по-філософськи) підійшли до розкриття проблемного питання, поставленого на початку заняття. STEM- урок дав свої позитивні результати, був більш захопливим і практичним для сучасних учнів, допоміг виконати завдання навчальної програми, а учні пересвідчилися що це взаємопов'язано -математика та українська література.
Під час уроку я:
Дізнався…
Повторив…
Зрозумів…
Мене захопило…
VІІІ. Домашнє завдання: написати твір-роздум на тему: «Невмирущість духовної краси за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»
Використані матеріали:
Список використаних джерел
1. Авраменко О., Пахаренко В. Українська література (рівень стандарту 10 клас / О.Авраменко , В. Пахаренко . – К: Грамота, 2018. – 255
2. Математика: (алгебра і початки аналізу та геометрія, рівень стандарту): підр.10-го кл. закл.заг.серед. освіти/ О.С. Істер. – Київ: Генеза, 2018.
3. Педагогічні технології: теорія і практика. Курс лекцій [Текст]: навч. посібник / під ред. М.В.Гриньова. – Полтава: АСМІ, 2004. – 180с.
4. Родигіна І.В. Формування осн. груп компетентностей учнів: можливості продуктивного навчання/І. В. Родигіна // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. - №2-3 – с. 180-184.
5. Савченко О. А. Уміння вчитися – ключова компетентність шкільної освіти.
6. Савченко О. Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти / О. Я. Савченко // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О. Овчарук. – К.: К. І. С., 2004.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку