Стратегія формування та розвитку критичного мислення школярів на уроках історії.

Яснозірська гімназія

Віньковецької селищної ради

Хмельницької області

 

Стратегія формування та розвитку

критичного мислення

школярів на уроках історії.

 

Упорядник методичного проекту:    Гелетко Т.П., вчитель історії  Яснозірської гімназії     

 

                

                                                                   

 

 

 

Яснозір’я 2021

 

Упорядник методичного проекту: Гелетко Т.П., вчитель Яснозірської гімназії.

 

 

 

                                                               

 

 

 

У роботі досліджується проблема стратегії та розвитоку критичного мислення школярів на уроках історії. Для чого проведений психолого-педагогічний та методичний аналіз методів та прийомів розвитку критичного мислення на уроках історії, які дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів.

 

 

 

Посібник розрахований на вчителів, методистів, студентів педагогічних вищих навчальних закладів.

 

 

 

Рецензент: Дуплій Ю.Л. – консультант КУ ЦПРПП Віньковецької

                                               селищної  ради

                    Заморська Л.Г. – директор Яснозірської гімназії

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………….

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ – МОДА ЧИ ДОПОМОГА УЧНЯМ ПОБАЧИТИ НЕСКІНЧЕННЕ РОЗМАЇТТЯ ПРОБЛЕМ………………

МИСЛЕННЯ………………………………………………………………………….

ІСТОРИЧНЕ МИСЛЕННЯ……………………………………………………….

ТО ЯКИЙ ВІН – УРОК З РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО

 МИСЛЕННЯ?............................................................................

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ЗАДАЧ -  СКЛАДОВА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ….

БАНК КРАЩИХ УРОКІВ З МЕТОДАМИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ………………………………………………………………………….

ЩО ДАЄ ВОЛОДІННЯ ЦИМ НАВИКОМ?.................................

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Загальновизнаним  є положення про те, що освіта цілковито пов’язана з процесом соціально-економічного та культурного розвитку країни. Сьогодні рівень освіти та культури, людські ресурси та інтелект дедалі частіше відносяться до розряду національних багатств та пов’язують з ними майбутнє країни. Показником розвитку людських ресурсів та потенціалу країни вважають моральність та духовне здоров’я, різнобічність професійної підготовки,прагнення до інновацій, здатність до неординарних рішень – все це є важливими чинниками прогресу. Враховуючи ймовірнісний характер соціальних перспектив , стверджує Х.Тхагансоєв,людина , її інтелектуальний і моральний потенціал перетворюється на  «основний фактор саморозвитку суспільства» У зв’язку з цим, невимірно зростає роль обґрунтованого вибору. А обґрунтований вибір без критичного мислення неможливий.

       «Школа нездатна встигати за зміною рівня наукового знання , тому вона повинна формувати здібності, які дозволяють ці знання здобувати. Постає нагальне питання:які ж здібності дозволяють самоорганізуватися та не перетворитися на «звалище людських відходів»? Безперечно, ключовою є здібність критично, а значить самостійно та творчо мислити. Беруся стверджувати , що навчання критичного мислення на уроках історії – це той випереджальний і надлишковий внесок у загальні здібності та формування готовності до діяльності. Суть цього мислення полягає в метафорі : «Якщо не знаєш куди йти, треба йти вгору ».

         Сьогодні тема критичного мислення є доволі популярною. У цьому видані я попробую розглянути та донести до кожного читача феномен критичного мислення , а також методику навчання історії з метою розвитку критичного мислення учнів. 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ – МОДА ЧИ ДОПОМОГА УЧНЯМ ПОБАЧИТИ НЕСКІНЧЕННЕ РОЗМАЇТТЯ ПРОБЛЕМ.

 

«Не достатньо мати гарний розум,

головне – правильно його використовувати»

(Р. Декарт)

 

         Сьогодні критичне мислення  - один з модних трендів і не лише в освіті. Під критичним мисленням розуміють особливий тип,спосіб мислення , який поєднує:

- процеси аналізування, синтезування й обґрунтування оцінювання достовірності інформації;

- здатність людини визначати проблеми, знаходити їхні причини і передбачати наслідки, формулювати альтернативні гіпотези їх розв’язання ;

- генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів чи аргументів;

- приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

         Саме школа стає ідеальним середовищем для формування та розвитку критичного мислення учнів, навчання їх застосовувати інтелектуальні інструменти для організації власної розумової діяльності, в реальному житті.

          Крити́чне ми́слення — (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження») — це науковемислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Термін «критичне мислення» використовується в методичній літературі близько 50 років. З 1956 р., коли Б. Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей, критичне мислення означає «мислення вищого рівня». Та зміст цього поняття настільки широкий, що зовсім по-різному сприймається вченими. Для філософів критичне мислення – це вміння логічно аналізувати й аргументувати, зокрема, О. Тягло назвав його просунутою сучасною логікою. З погляду теоретиків літератури (Ч. Темпл), критичне мислення – це підхід, за яким тексти розкладаються на частини, і який розглядає, як вони досягнуть впливу на читачів, у чому полягають мотиви тих, хто їх написав. У психології (Л. Терлецька) критичне мислення визначають, як мислення, що має такі характеристики: глибина, послідовністьпослідовність.

          Національна стратегія розвитку освіти на 2012 – 2021 роки ставить за мету підвищення доступності якісної, конкурентноспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина;  забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя.

Необхідність змін стає  очевидною, якщо проаналізувати характерні ознаки сучасного життя. Назвемо тільки три з них, що вказують на те, що ми живемо вже в якісно іншому світі. Світі, що потребує  інших компетентностей, ніж ті, яких нам вистачало раніше.

Сучасну епоху називають епохою інформаційного вибуху, кількість нової інформації зростає кожного дня. Як не заплутати в інформаційних потоках?  Треба вміти шукати, а головне свідомо відбирати та перевіряти інформацію. Необхідно знати властивості інформації та прагнути використовувати тільки об’єктивну, достовірну інформацію.

Друга риса сучасності – багатоманітність. Кожного дня ми стикаємось з великою кількістю різних ідей, поглядів, думок. Багато товарів в магазинах, багато політичних партії. багато вузів!.. Класно! Але знову проблема: як обрати те, що саме мені потрібне? Необхідно вміти оцінювати, бачити різні аспекти, протистояти маніпулюванню. Треба бути готовим передбачати наслідки власного вибору.

Ще одна важлива риса сучасного періоду – поширення демократичних цінностей та шляхів розвитку. Демократія вимагає вміння виробляти та аргументувати власну позицію, володіти навичками публічного обговорення, вмінням бачити протиріччя та формувати спільне рішення. Новий час потребує готовності до роботи не поруч, а разом з іншими, толерантності до інших думок. Цьому можна навчитися, але...

Чи багато можливостей у наших учнів оволодіти прийомами оцінки інформації, якщо треба перш за все завчити те, що дається?  Чи часто вони мають змогу відстоювати власну точку зору? Чи закладений час на формування подібних вмінь в наших навчальних програмах?

Критичне мислення – це відправна точка для розвитку творчого мислення , більше того, і критичне ,і творче мислення розвиваються одночасно вони взаємообумовлені.

Для того щоб учні могли скористатися своїми можливостями критичних мислителів ,важливо, щоб вчитель розвивав у них низку важливих якостей.

 

 

 

 

 

 

 

МИСЛЕННЯ

          Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим мисленням людини. Предмет думок (міркувань), котрий вводиться у сферу абстрактно-логічного, раціонального мислення визначається як абстрактний об'єкт.

         Структура мисленнєвої діяльності людини, що визначається абстраговано від її змісту, отримала назву формальної структури. її вивчає наука логіка.

        Логіко-філософський аспект вивчення мисленнєвої діяльності людини виявив феноменологію та логіку мислення.

       Феноменологія мислення - це внутрішня діяльність мислення, спрямована на пошук та розв'язання проблем і задач(у проблемних ситуаціях); висунення питань і пошуку відповіді на них, засвоєння знання, розуміння смислу міркувань (промов, текстів) та ін. Феноменологія мислення виокремлює процес мислення в поєднанні з мовою, що має форму міркування, розсуду, роздуму, задуму.

      Феноменологи розрізняють три елементи мислення як процесу: акт мислення (мисленнєвий акт), його зміст і предмет, тобто те, на що спрямовано мисленнєвий акт, відповідно, предмет мислення може бути і реально існуючим (мислення як відображення світу), і уявним, абстрактним (конструктивна діяльність самого мислення).

       Результатом мисленнєвої діяльності є думка.

Думка (грец. noma logos) - результат мисленнєвої діяльності людини, що реалізується за допомогою мови. Арістотель визначав думку як "уміння казати суттєве та доцільне в мовленні".

         Думка структурується на такі різновиди: поняття; ідея; висновок; розв'язання конкретного завдання чи проблеми; формулювання питання та відповідь на нього тощо.

 

ІСТОРИЧНЕ МИСЛЕННЯ

 

              До основних методів історичного пізнання відносяться: порівняльноісторичний метод; системно-структурний метод; метод аналогій; статистичний метод (вибірковий, груповий та ін.); установлення причин за наслідками; визначення цілей людей і груп за їхніми діями і наслідками цих дій; визначення зародку за зрілими формами (історико-генетичний метод); метод зворотних висновків (визначення минулого за існуючими пережитками); узагальнення формул, тобто свідоцтв, пам'яток звичаєвого і писаного права, анкет, що характеризують масовість того чи іншого явища; реконструкція цілого за його частиною; визначення рівня духовного життя за пам'ятками матеріальної культури; лінгвістичний метод.

 Таким чином, особливість історичного мислення, як і будь-якого

іншого предметного мислення, визначається, по-перше, специфікою предметної галузі, яка відбивається у відповідних поняттях; по-друге, специфікою певних установок та методологічних підходів до вивчення цієї предметної галузі; потретє, спеціальними методами дослідження, що визначаються та спираються на особливості як предметної галузі, так і певних установок та методологічних підходів.

Критичне мислення

           Основне призначення критичного мислення — це розв'язання проблем (завдань), а головним результатом критичного мислення є судження^[2]. Висунення гіпотез — це одне з ключових умінь в критичному розмірковуванні, оскільки наявність проблеми передбачає формулювання припущень щодо її розв'язку. Психологічно критичне мислення покоїться на прагненні до творчого пошуку, жадобі до знань. С. О. Терно розробив теорію розвитку критичного мислення у процесі навчання.

 

 

Властивості критичного мислення

 

• усвідомленість
• самостійність
• рефлексивність (самоаналіз)
• цілеспрямованість
• обґрунтованість
• контрольованість
• самоорганізованість

 

Структура мислення

Кожний наступний рівень включає в себе попередній: 1)загальне мислення — це загальний процес обробки інформації; 2) предметне мислення — це процес обробки інформації з певного предмета за допомогою методів наукового дослідження, збагачений предметними та методологічними знаннями; 3) критичне мислення — це процес контролю за перебігом загального та предметного мислення, їх вдосконалення. Кожний тип мислення має свій змістовний та операційний блоки.

 

 

 

 

 

 

ТО ЯКИЙ ВІН – УРОК З РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ?

 

     Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової. Пропонуємо детальніше ознайомитися зі структурою уроку з розвитку критичного мислення.

       Виклик, або Вступна частина уроку

Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.             

         Наше мислення є асоціативним: з психологічної точки зору міцнішими та осмисленішими є ті знання, які ми отримуємо в контексті вже відомого, засвоєного. І навпаки – інформація швидко втрачається, якщо її запропонувати без контексту або без зв’язку з уже наявними знаннями.

        Звернення до вже засвоєного матеріалу підвищує увагу учнів до теми, проблеми, пробуджує їхню зацікавленість, а отже, виконує мотиваційну функцію. Її важливість не піддається сумніву. Напевно, кожен учитель чув від учнів: “Навіщо мені потрібно вчити вашу… (назва навчального предмету)?”. Тож на власному досвіді знає, що їм украй важливо усвідомлювати потрібність, персональну значущість того, чого можна навчитись на уроці.

        Отже, під час вступної частини уроку вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:

1) освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;
2) провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;
3) зосередити увагу на новій темі;
4) створити контекст для сприйняття нових ідей;
5) сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

ПОРАДА: Під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування.

           Під час вступної частини уроку учні мають опанувати декілька важливих способів пізнавальної діяльності або вдосконалити наявні вміння. Процес активного згадування того, що вони знають з опрацьовуваної теми, змушує їх аналізувати власні знання та уявлення. Це дає змогу визначити рівень цих знань і долучити до них нові. Для того аби розв’язати це завдання, учитель має ставити навідні запитання, а також використовувати такі методи як кластер, асоціативний кущ, мозковий штурм тощо.

 

Приклад завдань для уроку з розвитку критичного мислення.

 

Завдання . В 11-му класі на “Історії України” учні вивчають тему “Перебудова у Радянському Союзі та Україні”. Учитель запрошує учнів висловитися, які асоціації в них викликає слово “перебудова”. Названі слова-асоціації він записує на дошці й просить учнів поміркувати над ними. Далі ставить учням запитання:

•                               З якими складнощами може зіткнутися людина, яка вирішила щось перебудувати?
•                               Чому інколи кажуть, що легше побудувати новий дім, аніж перебудувати старий?
•                               Що слід було перебудовувати в СРСР та Україні в середині 80-х років?

Вступна частини уроку з розвитку критичного мислення завершується тим, що учитель озвучує нову тему і результати, яких слід досягнути, та стимулює учнів до усвідомлення їхніх власних цілей навчання.

Осмислення, або основна частина уроку

     Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За цей час учитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо.

Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього вони за допомогою вчителя:

— порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;
— ставлять запитання щодо нового навчального матеріалу;
— експериментують, пробують застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;
— аналізують отриманий досвід;
— переглядають свої очікування й висловлюють нові;
— виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;
— відстежують хід власних думок;
— роблять висновки щодо змісту матеріалу;
— пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;
— відпрацьовують уміння і стратегії мислення.

У чому сила такого стилю викладання? 

Коли учень долучається до сприйняття нової інформації під час читання тексту, перегляду фільму, прослуховування лекції вчителя, він навчається відстежувати своє розуміння нового й не ігнорувати прогалини в ньому. При цьому доцільно, аби він записував те, що не зрозумів, аби з’ясувати в майбутньому. Подальше відпрацювання й закріплення учнем нових знань відбувається за допомогою різноманітних методів і прийомів організації активної самостійної роботи.

Обов’язкові елементи розвитку критичного мислення в учнів – індивідуальний пошук та обмін ідеями в групах чи загальному колі. Дуже важливою є послідовність цих елементів – пошук має неодмінно передувати обміну думками.

Ефективними методами під час основної частини уроку є:

•                   читання (запитання, узагальнення) в парах;
•                   читання з визначенням опорних слів;
•                   читання з маркуванням;
•                   “тонкі” і “товсті” запитання тощо.

ПРИКЛАД

Завдання 1. Під час вивчення історичного джерела можна використати такі методи:

а) читання в парах (запитання в парах) – для роботи з біографічними відомостями про історичного діяча;

б) передбачення з опорними словами – під час читання інформації.

Завдання 2. Під час уроку з історії України в 11-му класі “Перебудова у Радянському Союзі та Україні”  пропоную  учням визначити, за якими лініями можна порівняти політику перебудови Михайла Горбачова і реформаторські дії Микити Хрущова під час “відлиги”. Орієнтовні відповіді учнів: мета і завдання політики, основні напрями реформ в економічній, політичній і соціальній сферах, результати реформ тощо. Фіксувати ці відповіді учні можуть у порівняльній таблиці. Така робота є основою для подальшого дослідження проблеми.

Рефлексія, або підбиття підсумків

Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.

Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин.

 За цей час учні разом з учителем:

•                   узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;
•                   обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;
•                   оцінюють набуті знання й уміння;
•                   ставлять перед собою запитання;
•                   планують застосування вивченого.

     Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.Дієвими методами розвитку критичного мислення на цьому етапі уроку є сенкан, “бортовий журнал”, “шкала думок” дискусія, обговорення в загальному колі тощо. Так, наприкінці уроку можна запропонувати учням відповісти на запитання:

1) Чи отримали ви сьогодні новий досвід? Який саме?
2) Що нового ви дізналися на уроці?
3) Про що ви хотіли б дізнатися більше?
4) Які думки, почуття викликала у вас ця робота?

ПРИКЛАД

Завдання 1. Під час вивчення теми “Середньовічне суспільство” на уроці всесвітньої історії у 7-му класі учитель пропонує учням за допомогою методу Т-таблиця обґрунтувати свою думку щодо такого висловлювання: “В епоху Середньовіччя усі члени суспільства – від короля до селянина – були пов’язані між собою відносинами залежності”.

Т-таблиця: якщо розділити аркуш навпіл (або зобразити на ньому велику літеру “Т”), то отримаємо умовну таблицю для твердження “за” і “проти”. Зверніть увагу: протилежні доводи щодо одного й того ж твердження бажано писати одне навпроти одного – це дасть змогу побачити, як “змагаються” між собою ці докази.

Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші

        Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у Схемі.

Тоді що слід змінити в школі для розвитку критичного мислення учнів?

Аби учні мали змогу розвивати критичне мислення, у школі слід системно змінити всі компоненти навчально-виховного процесу. Зупинімося на кількох з них.

           Завдання уроку. Формування мисленнєвих операцій високого

рівня і відповідних ціннісних орієнтацій в учнів – довіри до результатів власних розумових зусиль, інтелектуальної мужності, відкритості до різноманіття думок тощо – має стати частиною цілепокладання уроку незалежно від навчального предмету, який учні вивчають.

           Організація навчання. Аби формувати критичне мислення як соціальне, слід залучати учнів до обговорення і відстоювання своїх думок в інтерактивному спілкуванні з однокласниками. А отже, структура і методика уроку набувають специфічних технологічних характеристик. Змінюється “палітра” методів і засобів навчання – вчитель має віддавати перевагу тим, що дають змогу розвивавати критичне мислення учнів.

            Контроль і корегування результатів. Способи й методи контролю мають виявляти не лише рівень навчальних досягнень з того чи того навчального предмету, а й опанування учнем умінь і навичок критичного мислення. Такий контроль потрібен для подальшого їх корегування.

          Практика вивчення конкретного предмету може змінюватись поетапно. І одним з найважливіших етапів є внесення системних змін в організацію навчання.

Мета вчителя – побудувати урок, який розвиває критичне мислення учнів. Для цього слід пам’ятати, що критичне мислення – це неупереджене дослідження предмету або проблеми.

З чого слід почати урок? На початку уроку учні мають визначити:

•                   що вони вже про це знають;
•                   що їм слід вивчити;
•                   які запитання постають перед нами у зв’язку з темою уроку.

Далі навчальний процес учитель має організовувати так, аби учні вільно виявляли факти, розглядали варіанти розв’язання проблеми, а наприкінці дійшли до підкріпленого фактами осмислення власної позиції щодо поставлених запитань.

         На що звертати увагу? Під час дослідження навчального матеріалу вчитель має особливу увагу приділяти аналізу інформації з точки зору достовірності джерел, з яких вона надходить.  Крім того, інформацію можна аналізувати з огляду на упередження, забобони – як самого учня, так і інших учнів. Усе це створює підґрунтя для вироблення в учнів власних суджень і, як результат – розвитку критичного мислення.

        Учитель може вдало поєднувати роботу над предметним матеріалом з розвитком критичного мислення учнів. Проте побудова такого уроку вимагає багатьох знань і вмінь від самого вчителя. Так, він має створювати атмосферу позитивної взаємодії учнів, розумітися в тому, які форми й методи навчання ефективніші на певному етапі уроку, а ще – і це принципово важливо – самому мислити критично.

 

 

 

 

 

 

 РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ЗАДАЧ -  СКЛАДОВА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ.

Проблемна задача- це мета, якої треба досягти шляхом перетворення заданих умов. Задача містить у собі реальне або удаване протиріччя, яке викликає пізнавальне ускладнення. Проблемну задачу неможливо розв’язати лише шляхом пригадування здобутих раніше знань,необхідно розмірковувати,шукати зв’язки та відносини,добирати докази.

Працюючи з історичними проблемами , слід керуватися усталеними принципами дослідження історичної науки:

Принцип об'єктивності передбачає опору на факти в їх справжньому змісті, не спотворені і не підігнані під схему. Цей принцип вимагає розглядати кожне явище в його різноманітності і суперечливості, в сукупності як позитивних, так і негативних проявів. Головним в забезпеченні принципу об'єктивності є особа історика, його теоретичні погляди, культура методології, професійна майстерність і порядність.

Принцип історизму вимагає розгляду всіх історичних фактів, явищ і подій у відповідності з конкретно-історичними обставинами, в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості. Будь-яке історичне явище треба вивчати в розвитку: як воно виникло, які етапи в своєму розвитку пройшло, чим в кінцевому рахунку стало. Не можна розглядати подію чи особу водночас чи абстрактно, поза часовими вимірами. Тобто історик повинен розглядати події з точки зору тодішньої обстановки, а не пізнішої.

Принцип соціального підходу передбачає розгляд історико-економічних процесів з врахуванням соціальних інтересів різних прошарків населення, різних форм їх проявів в суспільстві. Цей принцип зобов'язує співвідносити інтереси класові і вузько групові з загальнолюдськими, враховуючи суб'єктивний момент в практичній діяльності урядів, партій, осіб.

Принцип множинності підходів  до розгляду історичного процесу передбачає його розгляд  під різними кутами зору, з різних позицій.

 Принципи історичного дослідження правлять за дороговкази для істориків , щоб їхні висновки не хибили на недостовірність .

 

Тема 4. Галицько‐Волинська держава

 Завдання№1.

Які історичні факти свідчать про те, що Галицько-Волинська

держава була спадкоємницею КиївськоїРусі? Чи правильно ствер-

джувати, що Галицько-Волинська держава не була спадкоємницею

Київської Русі?

 

Завдання№2.

Поміркуйте над проблемою: неодноразово землі Русі зазнавали

вторгнень кочових племен хазарів, печенігів, половців та ін., але

лише монголам удалося встановити свою владу над руськими зем-

лями. Чому це стало можливим? Чи можна було уникнути завою-

вання Русі монголами?

 

Завдання 3

Володимир Мономах "Повчання" дітям повідомляє, що його отець Всеволод I Ярославович знав п'ять мов "сидячи вдома". Але які мови - не назвав.

Припустіть, які мови міг знати Всеволод І. (З ясуйте його родинні зв'язки, контакти з сусідами).

Відповідь: Можна припустити, що Всеволод I Ярославович знав грецький (мова дружини, візантійської царівни з роду Мономахів), норвезький - мова матері Всеволода Ірини (Индигерды Норвезької), латинь - мова спілкування Заходу, половецький - спільну мову Степу, і, можливо, польський або німецький.

Завдання 4
У 9-10 ст. київські князі ходили на Візантію, а ті не здійснювали відповідних набігів на Русь .Тим не менш Візантія все ж завдавала ударів у відповідь. Яким чином?

Відповідь: Візантійці не здійснювали відповідних набігів на Русь - дорого. Марнотратно посилати армію проти заморських варварів. Дешевше було нацькувати на Київ сусідів-кочівників. Так від рук печенігів, нацькованих візантійським імператором, загинув князь Святослав.

 

 

 

 

 

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ

З метою формування компетентності  розвитку критичного мислення завдання які запропоновані до цієї теми, спрямовані навчити дітей самостійно складати доповіді, схеми, порівняльні таблиці,кросворди, логічні ланцюжки,робити висновки , обґрунтовані історичними документами . аналізувати їх, працювати з історичною картою, підручниками і документами; формувати усвідомлення того що розвиток критичного мислення значною мірою ґрунтується на опрацюванні інформації,що,у свою чергу ,і є основою для розвитку творчої дитини.

Утворення Галицько - Волинської Держави. 7 клас

№ з/п	Зміст завдання	Форма	Рівень інтересу	Пам’ятка
1	Галицька і Волинські землі:утворення і зростання князівств	1.Родовідне дерево. 2.Кросворд. 3.Контурна карта. 4.логічна схема «Політичне життя»		Генеалогія
2.	Піднесення галицького князівства за Ярослава Осмомисла	1.Історичний портрет. 2.Малюнок. 3.«Слово о полку Ігоревім»- робота з історичними джерелами		1.Як скласти історичний портрет. 2.Памятка до роботи з історичним джерелом.
3.	Об’єднання Волинського і Галицького князівств 1199р. Держава Романа Мстиславовича.	1.Твір. 2.Малюнок. 3.Хронологічна таблиця. «Утворення Галицько - волинської держави» 4.Історичний портрет. 5.Таблиця «Внутрішня і зовнішня політика»		1.План  твору. 2. Зразок таблиці.

 

Положення методики розвитку критичного мислення

 

• Основною структурною одиницею навчання є тема програми, а не тема окремих уроків.
• Вивчення кожної нової теми починається зі стадії «виклику»(мотивації),яка передбачає формулювання проблемної задачі контроверсійного характеру. Вчитель має можливість, враховуючи умови навчання у своєму класі, обрати одне або два-три  проблемні завдання як магістральну мету вивчення теми.
• Вивчення теми протягом  кількох уроків підпорядковане магістральній меті теми, тобто проблемним завданням.
• Під час вивчення теми вчитель на свій розсуд використовує різні методичні прийоми навчання : дискусії , ділові ігри , імітаційні ігри та ін.. Опанування теми постійно спрямоване на вихідні проблемні питання , що були сформульовані на стадії «виклику». Результати роботи оформлюють за допомогою різних допоміжних засобів.
• Тематичне оцінювання здійснюється шляхом обов’язкового написання есе-відповіді на проблемні задачі, тобто під час класної або домашньої роботи учні мають дати відповідь на проблемні запитання ,що були сформульовані на стадії «виклику».

Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя , на розвитку в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу. Вона розрахована не на запам’ятовування матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв’язку. Навчання здійснюється у три стадії:

1. Виклик;
2. Осмислення;
3. Рефлексія.

 

 

 

БАНК КРАЩИХ УРОКІВ З МЕТОДАМИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

 

У цьому банку зібрано приклади уроків з різних предметів з використанням методів критичного мислення. Вчителі, люб’язно надали свої розробки. Викладено їх для вільного перегляду й завантаження на користь усім шкільним педагогам. Тут можуть з’явитися і ваші уроки, якщо готові поділитись ними з усіма.

Якщо ви бажаєте поповнити Банк найкращих уроків своїми розробками уроків з використанням методів критичного мислення, напишіть  на info@criticalthinking.expert.

Історія України, 10 клас

 Тема: «Повсякдення українців 1917–1921»
Олена Іванівна Пометун, український історик і методист історичної освіти, авторка посібників, засновниця й керівниця Освітньої платформи “Критичне мислення”, член-кореспондент НАПН України, доктор педнаук.

Всесвітня історія, 8 клас
 Тема: Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва.
Ірина Петрівна Бондарук, завідувачка відділу методики викладання суспільствознавчих предметів Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради “Академія неперервної освіти”.

Всесвітня історія, 8 клас
 Тема: Причини та початок Французької революції.
Ірина Петрівна Бондарук, завідувачка відділу методики викладання суспільствознавчих предметів Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради “Академія неперервної освіти”.

Всесвітня історія, 9 клас
 Урок-узагальнення з теми: Європа й Америка в першій половині ХІХ століття.
Ірина Петрівна Бондарук, завідувачка відділу методики викладання суспільствознавчих предметів Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради “Академія неперервної освіти”.

Всесвітня історія, 7 клас
 Тема: Середньовічне суспільство.
Ірина Миколаївна Рибак, завідувачка відділу суспільних дисциплін кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОППІО (м. Слов’янськ).

Історія України, 10 клас (за новою програмою).
 Тема: Повсякдення українців 1917–1921 рр.
Олена Іванівна Пометун, авторка й тренерка Платформи “Критичне мислення”, член-кореспондент НАПН України, доктор педнаук, професор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            ЩО ДАЄ ВОЛОДІННЯ ЦИМ НАВИКОМ?

            Критичне мислення — це необхідна навичка і життєво важливий ресурс сучасної людини. Критичне мислення базується на законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості. Критичним мислителям властиве скептичне ставлення до всього, але ніяк не цинічне.

            Навички критичного мислення дають змогу не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення та відстоювати їх. Критичне мислення допомагає в пошуку нових шляхів вирішення проблем.

            На мою думку, діти краще володіють навичками критичного мислення, ніж дорослі, адже вони не бояться сумніватися в почутому чи побаченому, задавати безліч запитань, досліджувати невідоме. І це треба заохочувати та розвивати. Мислення дорослих засмічене стеоретипами, шаблонами, впливом авторитетів тощо. А це необхідно розуміти і розпізнавати. Тому підходи до навчання КМ дещо відрізняються.

На жаль, стандартна школа дуже часто пригнічує в дітей здатність і бажання мислити критично. Дітям зазвичай не дозволяють сумніватися в словах учителя і в інформації, що є в підручниках, забороняють проявляти індивідуальність, ставити незручні запитання тощо. Але хочеться вірити, що ситуація таки покращується. Про це свідчить неабиякий інтерес учителів до різноманітних навчань, тренінгів, майстер класів з критичного мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, методи й прийоми розвитку критичного мислення дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів. У результаті навчання за технологією розвитку критичного мислення учні:

- поліпшують навчальні результати;

- набувають соціальних навичок;

- усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем;

- набувають умінь висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, позбуваються страху перед аудиторією;

- набувають вищої самооцінки, упевненості у власних силах;

- не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу;

- часто виступають організаторами шкільних заходів;

- краще ставляться до навчання та школи в цілому.

Постійний творчий пошук, робота над удосконаленням власної методики викладання, заданий темп роботи з учнівським загалом – все це в комплексі, створює мій імідж як учителя історії.

До проблем і труднощів, які виникають в ході роботи з розвитку критичного мислення, можна віднести: стереотипність мислення учнів, орієнтацію на репродуктивне навчання; страх самостійного мислення; обмеженість у джерелах інформації на уроці; труднощі при оцінюванні навчальних досягнень учнів (не засвоєних учнями знань, а набутих ними компетентностей).

 На підставі власних спостережень хочу зауважити, що на уроці має домінувати активна модель навчання. Це хоч і вимагає від учителя дуже високого рівня інтенсифікації праці та професіоналізму, проте дає можливість реально співпрацювати з кожною дитиною, використовуючи індивідуальний і диференційований підхід

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

 

1. https://www.litmir.me/br/?b=138731Дайана Халперн

Психология критического мышления

 

2. https://www.criticalthinking.expert/-освітня платформа «Критичне мислення».
3. https://pidru4niki.com/1281041940306/logika/zmist_forma_mislennya Зміст та форма мислення.
4. https://uk.wikipedia.org/ Критичне мислення.
5. Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку)nus.org.ua
6. Структура інтерактивного уроку з розвитку критичного ...

www.criticalthinking.expert › .

7. Презентація " Структура уроку в технології розвитку ...

naurok.com.ua › prezentaciya-

8. Максимова В.Н. Проблемний підхід до навчання в школі: методичний посібник по спецкурсу / Н.В. Максимова. – Л.,1973.
9.  3. Матюшкін О.М. Проблемні ситуації в мисленні та навчанні / О.М. Матюшкін. – М.: Педагогіка, 1972.
10.  4. Махмутов М.І. Організація проблемного навчання в школі / М.І. Махмутов. – М. : Педагогіка, 1977.
11.  Репкина Н.В. Что такое развивающее обучение? Научно-популярный очерк / Н.В. Репкина. – Томск: Пеленг, 1993.
12. С.О.Терно. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії.2012.