Урок. Вступ до історії. Пошук та вивчення речових джерел. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого.

Історія України 5 клас

Тема:     Пошук та вивчення речових джерел. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого.

Мета: дати дітям початкові уявлення про історичні джерела, з'ясувати роль археології, нумізматики, сфрагістики та геральдики при вивчені минулого; розвивати вміння робити висновки на основі прочитаного чи почутого; виховувати повагу до історії рідного народу.

Обладнання: підручник О. Пометун Історія України (Вступ до історії)

Тип уроку:  комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом       « Бліцопитування по ланцюжку»

 1. Звідки історики отримують інформацію про події, які відбувались сотні, тисячі років тому?

2. Що ми вважаємо історичним джерелом?

3. Що ми називаємо словесними джерелами?

4. Назвіть приклади історичних джерел(сказане, розказане людиною.передаються «з уст в уста».пам’ятки мови  усної творчості (казки, легенди, міфи))

5. Що ми відносимо до речових джерел? (виготовлене коли-небудь людськими

руками, а також змінене людьми довкілля. Пам’ятки архітектури,

знаряддя праці різних епох, предмети і речі домашнього вжитку)

6. Що ми відносимо до писемних джерел?( документи, створені від імені держави, державної установи, приватної особи. писемні пам’ятки (літописи, документи, листи, щоденники.

7. До зображувальних? зображення, створені людьми різним способом: малюнки, карти, фото, кіно.

 

Прийом « Продовжи речення»

1.Тексти, укладені від імені влади, керівництва державної установи або приватної фірми, називають актовими матеріалами.

 

2.Історико-літературний твір, у якому оповідьвели за роками - Хроніка (літопис)

 

3.Оповідь у формі записок від імені автора про реальні події минулого, учасником

або ж очевидцем яких він був – мемуари.

4. Наукова праця, де докладно розглянуто якесь конкретне питання чи проблему – трактат.

5. Промова релігійно-повчального змісту, яка виголошується в церкві під час відправи – проповідь.

 

6. Наукова установа, де зберігають, впорядковують і досліджують писемні

пам’ятки, документи – архів.

 

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку

Історичні джерела

Щоб історію писати, треба так багато знати:

І літопис прочитати, що монах давно писав,

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І прослухати легенди, давні вірші і казки,

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття,

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

 І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне джерело.

Тема: Пошук та вивчення речових джерел План: 1.Археологія 2. Розкопки. 3. Нумізматика. 4. Музеї

 

ІІІ.  Вивчення  нового  матеріалу

1. Археологія

Розповідь

Письмо винайшли порівняно недавно, приблизно 5—6 тисяч років тому. Чи можна відтворити (реконструювати) історію людських спільнот у доісторичний, ніким із очевидців не описаний період? Це можливо, якщо зібрати та «розкодувати» речові джерела, створені в первісні часи. Виявленням та дослідженням речових джерел займається спеціальна історична наука – археологія.

Прийом «словничок»

Археологія — наука, що вивчає минуле на основі дослідження речових пам’яток.

Робота з підручником с. 94 -95

• Прочитайте за метод аерофотозйомки, як він застосовується?

Розповідь з елементами пояснення

Прогнозувати, у яких місцинах могли проживати первісні люди, допомагають також результати спостережень етнографів. Етнографи вивчають життя племен, які поки не перейшли до цивілізації. Зроблені ними описи дозволяють припустити: в давні часи люди обживали печери, селилися ближче до бухти або пологого річкового берега, щоб було зручно користуватися човнами. Знання про це допомогло відкрити немало стоянок – місць тимчасового перебування первісних людей. Найвідомішими в Україні є стоянки біля села Королеве на Закарпатті, у печерах Киїк-Коба в Криму та Кам’яна Могила біля Мелітополя (див. мапу 1). Найдавнішими в Україні є залишки людської життєдіяльності біля Королеве. Їхній вік – близько 1 млн років. Загадкою археології вважають кам’янистий пагорб Кам’яна Могила. Тут виявлено 65 гротів і печер, на стелях яких люди висікли декілька тисяч унікальних стародавніх наскальних зображень – петрогліфів.

Петрогліф — висічені на камені зображення

 

2. Розкопки

У більшості випадків руїни споруд та рештки виробів у місцях, визначених археологами, знаходяться під товстішим чи тоншим шаром землі. Товщина ґрунту над пам’яткою матеріальної культури опосередковано вказує на її вік. Часто ці пам’ятки лежать у землі окремими культурними шарами, одна під одною. Найдавніші знаходяться найглибше, найбільш пізні – ближче до поверхні. Для того, щоб виявити пам’ятки та з’ясувати умови їх захоронення, проводять розкопки.

Розкопки – основний спосіб археологічного дослідження.

 

Робота з підручником с. 97

-Прочитайте абзац на с. 97 про роботу археологів при розкопках

Бесіда за текстом прочитаного:

1. Яка ж ця робота археологів?
2. Зачитайте чи прославився археолог Борис Мозолевський
3. Прочитайте, що таке пектораль?

Робота з підручником с. 97,98

-Прочитайте абзац на с. 97

Бесіда за текстом прочитаного:

Яку археологічну культуру відкрив Вікентій Хвойко?

Яке століття припадає життя трипільців?

На яких країнах і території поширення трипільської культури?

 

Археологічна культура — група археологічних пам’яток, що мають

спільні риси, відносяться до одного часу й поширені в певній місцевості.

 

3. Нумізматика.

 

Робота з підручником с.98

Прочитайте перший абзац нумізматика і дайте відповідь на запитання після прочитаного: Чим займається нумізматика?

 

Розповідь

Роль грошей у державі в давні часи могли виконувати інші речі: у лісових північних краях – шкурки хутрового звіра (білки, куниці, песця), а в приморських районах – рідкісні черепашки та інші дари моря. Грошова одиниця Хорватії досі називається куна (від слова: «куниця») та дробиться на 100 лип. Населення Руської Землі теж розраховувалося за товари кунами та віверицями

(хутром білки). Вівериця як найменш цінне хутро була найдрібнішою грошовою одиницею. Припускають, що шість вівериць відповідало вартості однієї куни (хутра куниці), а 150 – становили гривню (гриву, тобто в’язку) кун. У свою чергу одна грива (гривня) кун – це від 25 до 50 шкірок куниці. Землями Русі ходили також іноземні монети: візантійські – нумій (дорівнював одній вівериці) та солідус (його називали «золотником» (рис. 27)), арабські – дірхеми, іранські – драхми, західноєвропейські – денарії (динарії).

Перші руські монети були викарбувані за наказом Володимира Великого. Археологи знайшли золотники Володимира (рис. 28). Вони – двох типів. На титульному боці монети першого типу монет вміщено напис «Владимир, а се єго злато». На монетах другого типу інший напис: «Владимир на столе». У центральній частині поміщено зображення князя, зі скіпетром і хрестом. Над

лівим плечем Володимира знак роду Рюриковичів – тризуб. На

зворотному боці монет обох типів повне ім’я Ісуса Христа та його зображення.

У ХІІ—ХІІІ ст. руські князі монет не карбували. Грошовою одиницею в ті часи служила так звана вагова гривня зі срібла (орієнтовно 200 г). Вартістю вона відповідала 4 гривням кун. Після завоювання Русі монголами, хани почали карбувати власну монету – «теньгу» (звідси російське слово «дєньгі»). У Королів-

стві Руському в обігу була чеська та польська грошові одиниці – грош і золотий денарій (злотий). Свої, українські гроші з’явилися в обігу тільки в час існування Української Народної Республіки. Назвали їх «карбованець» та «гривня» (рис. 29). Офіційно одна гривня дорівнювала половині забезпеченого золотом карбованця.

4. Музеї

Вчитель. І монети, і печатки, і герби належать до речових історичних джерел. Як ви вважаєте, які установи зберігають речові історичні джерела? (Очікувана відповідь — музеї.)

Робота з терміном

   Музей — установа, у якій зберігають важливі пам'ятки минулого.

МУЗЕЙ

Робота з підручником с.99

-Прочитайте с.99 про музей

Бесіда

Від чого пходить назва «музей»?

Зачитайте в якомі місті та країні світу з»явився перщий музей?

Робота з термінами

Експозиція — розміщення експонатів на виставці або в музеї за правилами, що дозволяють сформувати уявлення про певне коло предметів чи проблем, а

також самі експонати, розміщені в певному порядку.

 

Історико-архітектурний заповідник — група пам’яток архітектури, що

мають історичну цінність та перебувають під охороною держави.

 

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Гра «Хлоп, топ»

Вчитель читає твердження  ,якщо воно правильне Учні хлопають, якщо не правильне  учні топають.

1.  Перші в історії людства металеві гроші з'явились у Київській Русі?  

2. Перший князь у Київській Русі, який почав друкувати монети, — Ярослав Мудрий?    

Гра «Ланцюг»

Кожен учень по черзі має згадати одне поняття, термін, речення

V. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

А зараз уявіть, що ви працюєте репортером солідного історичного видання, під назвою, наприклад, «Нумізмат». Ваш номер готується до друку і вільною лишається одна колонка з таким заголовком: «На сьогоднішньому уроці я дізнався (дізналася)… Що мені сьогодні сподобалося, а що ні?». Що б ви туди написали?

V І. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 11