Стрес. Збереження психічного здоров’я педагогів засобами арт-терапії

Психологічний тренінг

Тема: Стрес. Збереження психічного здоров’я педагогів засобами арт-терапії

Дата проведення: 24.01.2020

Тривалість: 1-1,5 год

Місце проведення: Красноградський ДНЗ (ясла-садок) №17

Кількість учасників:____ педагогів

Практичний психолог: Гелета Ж.Є.

Ресурсне забезпечення: проектор, ноутбук, запис mp3: Strauss – «The Blue Danube» презентація, набір карток «Креатив – 2» Ю. Луценко, скотч, стікери, фарби, олівці, папір А2, А4, А5, притча « Не забудьте опустить стакан» (mp4).

Психолог: Збереження психічного здоров'я – в наш час найактуальніша проблема. Професія педагога в усі часи вважалася такою, яка має досить багато стресогенних факторів і ризиків втратити психічне здоров'я, розчаруватися в роботі, в собі, отримати психосоматичні захворювання. Для ефективної роботи, збереження психічного здоров'я педагогу важливо відновити свій психоенергетичний потенціал, позбутися страхів, розчарування, пом’якшити вплив стресових ситуацій. Даний тренінг розроблений спеціально для педагогічних працівників. Він допоможе зберегти психічне здоров'я педагогів та попередить несприятливі емоційні стани: стрес, депресію, тривожність. Тренінг направлений на попередження професійних деформацій усвідомлення наявності проблемних зон в особистісній і професійній сферах. Мотивує педагогів до самовдосконалення, рефлексії, оволодіння  методикою арт-терапії, як засобу зняття емоційної напруги, зміцнення психоемоційного здоров’я педагогів.

Шановні колеги, втома після напруженої праці протягом першої половини навчального року дає о собі знати. Втома педагога, перш за все, емоційна, яка здатна викликати стресові стани та привести до професійної деформації. О проблемах професійного вигоряння ми говорили з вами весною 2019 року, сьогодні ми продовжимо роботу над цією темою в іншому ракурсі, тож сьогодні темою нашого семінару-практикуму є: «Профілактика  професійної деформації педагогів засобами арт-терапії».

 

Мета: підвищення рівня компетентності педагогів з питань збереження та зміцнення  їх психоемоційного здоров’я, попередження професійних деформацій;  ознайомлення з видами і стадіями стресу. підтримка у формуванні психологічного захисту від стресу; удосконалення навичок спілкування та взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу.

1.  Вправа  «Обери карту настрою»

Мета: визначення свого емоційного стану з допомогою асоціативних карток; створення позитивного настрою, неформальне спілкування педагогів.

Завдання: Оберіть карту, яка асоціюється з  Вашим емоційним станом в данний момент, озвучте, яку Ви обрали карту і чому.

 

2. Очікування      Вправа « Батарейка»

Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити особисті очікування від заняття, виконавши самоаналіз рівня обізнаності з даного питання.

Завдання:Учасники приклеюють стікери у формі батарейок, на яких учасники тренінгу висловлюються про свої почуття, мотивацію, очікування від тренінгу.

 

3.  Психолог нагадує про правила роботи в групі:

Орієнтовані правила роботи в групі  :

• Спілкуватися за принципом «тут і тепер»;
• конфіденційність;
• мобільні на «вібро»;
• говорити від власного імені;
• активність;
• оцінювати факти, а не людину;
• щирість та чесність, відповідальність за свої слова та вчинки.

4. Інформаційне повідомлення: Стресс види та стадії

Ситуация постоянного стресса опасна тем, что человек стремительно теряет энергию, а зачастую и здоровье. Безусловно, неизбежно страдает и эффективность деятельности.

Мало того, определенный уровень стресса необходим для стимулирования активности и поддержания тонуса. Однако важно научиться управлять стрессом, более эффективно справляться со стрессовыми ситуациями и снимать накопившееся напряжение.

Все биологические организмы имеют жизненно важный врожденный механизм поддержания внутреннего равновесия и баланса. Сильные раздражители (стрессоры) могут нарушить это равновесие и вызвать стресс.

Стресс - состояние психофизиологического напряжения, возникающее под влиянием сильных воздействий. 

ИНТЕРЕСНО

Концепция стресса была разработана канадским физиологом Гансом Селье в 1936 г.

Стрессор - фактор, вызывающий нарушение (или угрозу нарушения) баланса физиологических систем организма – относительного постоянства его внутренней среды или гомеостаза.

Механизм стресса: сильный стимул (стрессор) вызывает неспецифический (не зависящий от характера стимула) ответ организма, именуемый адаптационным синдромом.

Человек действует в ответ на стресс, и именно активный либо пассивный характер реагирования во многом определяет общую устойчивость организма.

Характер реагирования на стрессовые стимулы лишь отчасти обусловлен наследственностью (в частности, типом нервной системы), в значительной степени формируется соответствующим воспитанием.

Синдром Обломова
Экспериментальные и клинические наблюдения показывают, что лучше испытывать неприятные переживания, стимулирующие к поиску выхода из затруднительного положения, чем находиться в расслабленном состоянии пассивного удовлетворения собой и миром. 

Стрессоустойчивость - совокупность личностных качеств, позволяющих человеку переносить значительные физические и психологические нагрузки без особых вредных последствий для деятельности, окружающих и своего здоровья.

 

6 типов личностей, которые по-разному реагируют на стресс.

1. Честолюбивый тип - к этому типу относятся люди с сильной потребностью достижения и успеха. В основном это менеджеры, которые энергичны, подвижны, доминантны, агрессивны и ориентированы на дело. Причинами стресса для них являются перегрузки, большая интенсивность деятельности и межличностных отношений, недостаточное понимание себя. Основными симптомами стресса являются бессонница, высокое кровяное давление, проблемы с сердцем, чрезмерное курение и потребление алкоголя.

2. Спокойный тип - к нему относятся безмятежные и спокойные люди; они ориентированы на прошлое, мечтательны и малоактивны, соблюдают баланс между работой и домом, отличаются низкой уязвимостью к стрессу. Причинами стресса могут стать или другие люди, или требования профессиональной деятельности, которые нарушают размеренное течение жизни.

3. Совестливый тип - к этому типу относятся люди мелочные, дотошные, педантичные, тщательные, догматичные и стабильные, консервативные и обязательные. Они верят авторитетам и подчиняются традициям. Для них причинами стресса являются в первую очередь другие люди, которые нарушают их планы и стереотипы поведения. Для них обычно характерна средняя степень уязвимости по отношению к стрессу, но они очень чувствительны к изменениям их привычной жизнедеятельности.

4. Неотстаивающий тип - к данному типу относятся люди, которые не могут постоять за себя и отстоять свои права. Такие люди стремятся угождать другим и избегают межличностных конфликтов, боятся конфронтации и проблемных отношений с другими. Вообще испытывают внутреннее напряжение на почве межличностных отношений, что и является частой причиной стресса.

5. Жизнелюбивый тип - люди, относящиеся к этому типу, жизнелюбы, сильные, энергичные, живут полноценной жизнью, жаждут новых событий и впечатлений, импульсивные и рискованные, для них характерна частая смена интересов. Причинами стресса для людей этого типа являются рутинная и скучная работа и чрезмерное внутреннее напряжение, которое существенно повышает уязвимость к стрессу.

6. Тревожный тип - люди, принадлежащие к этому типу, отличаются высокой уязвимостью к стрессу, испытывают беспокойство по поводу возможных неудач, ориентированы на будущее и чрезмерно рефлексируют, характеризуются высоким внутренним напряжением при низкой самооценке. Причинами стресса для тревожного типа личности являются ответственная работа и резкие изменения в жизни.

 

Дослід: 3 чаші з водою: гаряча, тепла і холодна.  

Спочатку один з учасників опускає одну руку у холодну воду, а другу у гаряченьку. Через 30 секунд він одночасно опускає обидві руки у теплу воду.

Запитання: - Що ти відчував? Які саме у тебе були відчуття?

Таким чином, сприйняття нами ситуації напряму залежить від обставин нашого попереднього досвіду. Тож в все у цьому світі відносно. Одна подія сприймається по різному.

 

Стадии стресса

Первая стадия начинается уже через несколько минут после начала действия стрессора. В кровь выбрасывается адреналин, происходит расширение зрачка, учащаются дыхание и пульс, перераспределяется кровоток, усиливается мышечная активность, ослабляется моторика желудка и кишечника и др.

Вторая стадия начинается несколько позже и может действовать на протяжении многих часов и даже суток. Происходит усиление обменных процессов, подавление иммунных и воспалительных реакций, повышение секреции и кислотности желудочного сока и другие перестройки. На этой стадии организм мобилизуется на борьбу со стрессовой ситуацией.

Третья стадия - дистресс.  На этой стадии стресс начинает носить явно негативный характер. Человек теряет способность адаптироваться к стрессу, появляется общая слабость, реакции замедляются. Симптомы стресса нарастают, становясь «хроническими». Відбувається руйнування організму та всіх його захисних функцій.

ВАЖНО

Именно третья стадия стресса, дистресс, оказывает негативное влияние на психику и организм!

Строго говоря, упоминая в повседневном общении слово «стресс», чаще всего имеют в виду как раз его негативную стадию, то есть, выражаясь научным языком, дистресс.

 

 

Виды стресса

Критерий классификации	Виды стресса
Факторы воздействия (причины возникновения стресса)	Профессиональный стресс
	Семейный стресс
	Межличностный стресс (проблемы в общении, вероятные конфликты либо угрозы их возникновения, фобии)
	Личностный стресс (несоответствие социальной роли)
	Внутриличностный стресс (нереализованные потребности, ощущения бесцельности существования)
Механизмы ответа организма на стресс	Психологический (реакции на уровне психологии – эмоции, поведение и т.д.)
	Физиологический (реакции на уровне организма – боли, слабость, головокружения и т.д.)
	Психофизиологический
Длительность существования	Кратковременный
	Хронический

 

Виды раздражителей, вызывающих стресс, могут быть следующими:

•                               физический (холод, жара, атмосферное давление, ионизирующее излучение); 
•                               химический (токсичные и раздражающие вещества); 
•                               биологический (усиленная мышечная работа, болезнь, травма, ожог); 
•                               психический (сильные эмоции); 
•                               комплексный стресс-фактор.

Одним из важнейших факторов стресса является психоэмоциональная напряженность, которая физиологически выражается в изменениях работы эндокринной системы человека.

 

Источники эмоционального стресса

 

1. Значимость ситуации.
Уровень значимости ситуации можно определить для себя, задав вопрос: «Что для себя ценного я потеряю, если откажусь от выполнения данной деятельности или от нахождения в данной ситуации?»

2. Новизна и неопределенность.
Отсутствие или серьезный недостаток знаний, умений, навыков и информации, необходимых для успешного осуществления данной деятельности или для безопасного нахождения в данной ситуации.

3. Нагрузка.
Количество затрат и уровень дискомфорта, испытываемого при осуществлении данной деятельности или при нахождении в данной ситуации.

4. Риск.
Критерий – цена ошибки, неправильного действия.

5. Цейтнот.
Отсутствие запаса времени, достаточного для спокойного обдумывания вариантов поведения или перехода в более ресурсное состояние, а также для повторения работы в случае ошибки.

 

Перш за все варто розуміти, що стрес  є невід’ємною частиною нашого життя,  та він є досить корисною річчю для нашого організму. Він допомагає мобілізувати сили, ресурси, які в своєму щоденному житті ми не задіюємо. Тому час від часу знаходитись у стресовому стані корисно. Якщо ж стресів забагато і подолати їх стає складно, пропонуємо три найпростіших методи, як заспокоїтись.

 

1. Дихання по квадрату – це одна з найпростіших методик швидкого заспокоєння. За цією методикою потрібно пальцем однієї руки водити по долоні іншої, утворюючи квадрат. На вертикальних гранях уявного квадрату треба робити вдих/видих, а на горизонтальних паузи. Вдих – пауза – видих – пауза. Так треба повторювати хвилин з п’ять або поки не заспокоїшся. Таким чином людина починає контролювати своє дихання. Також це і тактильні відчуття – людина починає відчувати своє тіло.

 

2. Адреналіновий барометр. Коли ми знаходимось в стані стресу, то емоції нас захлинають. У цей час важливо відволіктись, перефокусуватись із негативних емоцій на позитивні. Можна згадати якийсь веселий чи приємний випадок, подумати про щось добре. До прикладу, можна уявити, що тримаєш на руках кошеня. Тоді градус нервового напруження спаде.

 

3. Ще один з найпростіших і швидких методів – позитивне мислення. У всього є свої плюси і мінуси. Важливо пошукати плюси у стресі. До прикладу, когось відчитав бос, треба собі подумати «це добре, що керівник вимагає від мене більшого, отже в мені бачать більший потенціал». Або ж звільнили з роботи, треба подумати «Ну і чудово! Я тепер маю багато вільного часу. Я можу знайти собі кращу роботу. Я можу перетворити своє хобі на роботу» та ін. Важливо у будь-якій ситуації шукати позитив.

Ці методи можна використовувати як окремо один від одного, так і послідовно – дихання, відволікання та налаштовування на позитивні думки. Пам’ятайте: ми притягуємо те, про що думаємо.

 

Арт – терапія є найбільш давньою та природною формою корекції емоційного стану, якою можна користуватися для зняття накопиченої психічної напруги, для того, щоб заспокоїтися чи просто зосередитись. Творчість як дитини, так і дорослого, реалізована у процесі  арт-терапії дає можливість висловити та відтворити внутрішні почуття, переживання, сумніви, конфлікти та сподівання, у символічній формі переживши ще раз важливі події, адже спонтанна образотворча діяльність здатна виражати неусвідомлюваний зміст психічного життя. Вона звільняє себе від страхів і бар'єрів, від негативних емоцій, замкнутості і нестриманості.

Головна мета арт-терапії  – допомогти особі саморозкритися.

 

5. Арт –метод « Стадії переживання стресу»

Завдання: Згадайте ситуацію стресу, яку Ви пережили у минулому (півроку, рік чи більше тому); (на тренінгу краще не обирати дуже серйозну ситуацію стресу, їх краще розбирати в індивідуальній формі). Розділіть аркуш на 8 частин (на аркуші пронумерувати від одного до восьми по колу), 1. - намалюйте свій стан за один день до цієї події, 2. - в день події, коли вона вже відбулась, 3 – на наступний день після цієї події, 4.- через тиждень,  5 – через місяць, 6. – через 3 місяці, 7. – через півроку, 8. – через рік.

Зворотній зв’язок: хто із присутніх бажає висловитись. Чи схожі між собою 1 та 8 картинки?

 

 

 

6. Вправа "Кошик сміття"

Мета: звільнення від негативних почуттів та емоцій.

Завдання: Психолог ставить символічний кошик  для сміття. Учасники мають можливість поміркувати, навіщо людині відро для сміття і чому його потрібно постійно звільняти.

Ведучий: "Уявіть собі життя без такого відра: коли сміття поступово заповнює кімнату, стає неможливо дихати, рухатися, люди починають хворіти. Те ж відбувається і з почуттями - у кожного з нас накопичуються не завжди потрібні, деструктивні почуття, наприклад, образа, гнів, страх.

Я пропоную всім викинути в сміттєве відро старі непотрібні образи, гнів, страх. Для цього на аркушах паперу напишіть ваші негативні почуття: "я ображаюся на ...", "я серджуся на ...", тощо ".

Після цього педагоги рвуть свої папірці на дрібні шматочки і викидають їх у кошик, де вони всі перемішуються і забираються.

Очікуваний результат: психоемоційне зростання педагогів, учасники звільняються від негативних емоцій

7.  Практична робота. Групова арт-терапія

Мета: дослідження особистісних особливостей, цінностей та уподобань учасників арт-терапевтичного процесу; організація творчої міжособистісної взаємодії, спрямованої на подальше згуртування колективу

Завдання: учасники діляться на 2 групи і створюють колективний малюнок фарбами на тему «Скажемо НІ дистресу!» або «Здоровий спосіб життя педагога».

 

Музикотерапія 

З метою створення розкріпаченої і приємної атмосфери в процес роботи додається музичний супровід (Strauss - The Blue Danube).

Вербальна рефлексія (шерінг)

Заключний етап - обговорення. У процесі колективної рефлексії кожен учасник вербалізує власні враження, наприклад, відповідаючи на питання:
  1. Що ти відчував, коли працював один, з групою, що відчуваєш зараз?
  2. Як працювала група? Кому належить ідея сюжету, назви?
  3. Як можна допомогти собі та іншим, в стані емоційного напруження?
  4.  Якого кольору твої почуття зараз?

Поради від стресу:

1. Дотримування режиму дня (баланс сну, роботи, відпочинку, графіку харчування)

2. Виділяти кожного дня час на себе ( а не лише на лікарняному);

3. Сказати НІ багатозадачності

4. Навчитись відмовляти

5. Сказати НІ власному знеціненню (я перероблю всі справи, нагодую всіх, поприбираю, помию, надрукую, а потім, можливо… якщо залишиться час я поп’ю трохи водички);

6. Робити постійні міні перерви

Перегляд відео-притчі «Не забудьте опустить стакан»

 

8. Вправа  «Рецепт гарного дня»

Мета: налаштування на продуктивну працю, оригінальність мислення, створення атмосфери відвертості та співпраці, зняття напруження,  спонукання до спілкування учасників

Завдання: Групи створюють рецепт гарного дня. Рецепт повинен відповідати канонам рецепту блюд ( інгредієнти, вага, особливості обробки блюда тощо)..

Очікуваний результат: учасники  готові до роботи та спілкування

9. Рефлексія

Мета: забезпечити зворотній зв'язок щодо висловлених очікувань учасників

Завдання: Якщо ваші очікування виправдались, то прошу підзарядитись і забрати свою «батарейку», якщо не справдились, залиште їх на ватмані.

Очікуваний результат: учасники усвідомлюють особисті очікування

 

10. Вправа «Побажання»

Мета: розвиток позитивного мислення, позитивних взаємовідносин, розвиток позитивної Я-концепції, зняття емоційного напруження.

Завдання: Прошу вас витягнути з чарівного мішечка послання та отримати побажання. Нехай ці побажання здійснюються, додадуть Вам сил у роботі і принесуть лише позитивні емоції.

Очікуваний результат: зняття емоційного напруження, позитивний настрій

Психолог: Дякую вам за увагу та співпрацю, сподіваюся  що наш семінар був для вас не тільки цікавим, але й корисним.

 

 «Якщо не можеш змінити ситуацію, зміни своє ставлення до неї»

Вільям Блейк, англійський поет, художник

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

 

1. Бетенски М. "Что ты видишь? Новые методы арт-терапии". М., 2002.
2. Кузьмина Е. Р. "Нарисуй мне о себе: практическая психология для взрослых и детей". М.: Когелет. 2001.
3. Гиппиус С.В. "Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств". СПб., 2001.
4. Сусанина И. "Введение в арт-терапию". Когито, 2007.
5. Сучкова Н.О. "Арт-терапия в работе с детьми из неблагополучних семей". Сфера, 2008.
6. Уильямс Х. "Говорящий" рисунок, или как познать свое глубинное "Я". АСТ, 2007.
7. http://tvoemisto.tv/news/try_shvydki_sposoby_znyaty_stres_porady_psyhologa_67004.html
8. Тренінгові програми з відновних практик, БО "Український Центр Порозуміння", uccg@uccg.org.ua
9. Єрьоменко Г. Медіація як спосіб вирішення суперечок.// http://innovations.com.ua/uk/interview/6/39/374
10. Ткачук А. Агресія як форма прояву девіантної поведінки// Психолог.-2010.-№45.
11. Стрес: види і стадії https://e-mba.ru/campus/maksimizaciya_lichnoi_effektivnosti/stress_i_ego_znachenie1