Урок "Створення ескізів предметів інтер`єру різних стилів. Принципи дизайну (відповідність змісту, цілісність, єдність змісту). Декоративність. Принципи традиції"

Тема уроку: Створення ескізів предметів інтер`єру різних стилів. Принципи дизайну (відповідність змісту, цілісність, єдність змісту). Декоративність. Принципи традиції.

Мета уроку:

навчальна: формувати в учнів знання про принципи дизайну;

розвивальна: розвивати образне мислення та творчу уяву;

виховна: виховувати основи естетичної культури, інтерес до професії дизайнера.

Обладнання: ПК, робочі зошити, креслярські приналежності, заготовки з розміченим виробом, столярний верстак, лобзик, столярна пилка.

О’єкт проектної діяльності: поличка.

Тип уроку: Комбінований.

 

Структура уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Мотивація навчальної діяльності.
5. Вивчення нового матеріалу.
6. Закріплення нового матеріалу.
7. Інструктаж до практичної роботи.
8. Практична робота.
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

 

1. Організаційна частина

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці. Призначення чергових. Перевірка наявності спецодягу.

 

2. Актуалізація опорних знань

«Мікрофон»

 

1. Як ви розумієте, що таке дизайн?
2. Що потрібно знати та вміти, щоб працювати дизайнером?
3. Чому не завжди виходить розробляти цікавий дизайн предметів?

 

 

3. Повідомлення теми і мети уроку

Темою нашого заняття є: «Створення ескізів предметів інтер`єру різних стилів. Принципи дизайну (відповідність змісту, цілісність, єдність змісту). Декоративність. Принципи традиції.». Мета нашого уроку - ознайомитися з основними принципами дизайну.

 

 Учні записують у робочий зошит тему уроку.

4. Мотивація навчальної діяльності

 

Думайте про зміст, який ви хочете вкласти в створюваний предмет, і лише потім прийде форма. У предмета буде свій дух. А дух, на відміну від форми, скопіювати складно.

Енріко Тонуччі, дизайнер меблів.

 

Для того, щоб створені вироби були естетично досконалі, приваблювали своєю формою і вишуканістю, відповідали стилеві інтер’єру, ми ознайомимося з найважливішими принципами дизайну. Якщо порушується один із принципів - порушується гармонія (узгодженість частин зображення, форм, ліній і колірних плям).

 

5. Вивчення нового матеріалу

Незважаючи на те що дизайн є творчим процесом і значною мірою залежить від індивідуальності авторів та їхнього таланту, він ґрунтується на певних принципах, застосування яких дає змогу створювати якісні продукти.

Принципи дизайну — це основні правила та закономірності, на основі яких відбувається створення гармонійної, довершеної форми предмета. Їх існує кілька, однак визначальними є:

• відповідність змісту,
• цілісність,
• єдність змісту та форми

 

 Відповідність змісту

 Під змістом предмета розуміють сукупність ознак, які визначають, виділяють його       з-поміж інших.

У змісті виробу важливу роль відіграє призначення виробу.

За призначенням вироби поділяють на: декоративні, ужиткові (утилітарні, прикладні), декоративно-ужиткові.

Декоративність — це сукупність зовнішніх ознак, які підсилюють емоційність та художність виробів.

До декоративних виробів належать ті, які виконують роль прикрас та оздоблення: настінні панно, декоративні тарілки тощо.

До ужиткових належать вироби, призначені для виконання певної роботи. Їхніми головними ознаками є зручність у використанні та продуктивному виконанні роботи, наприклад: ножиці, голка, різак та ін.

Якщо утилітарні вироби мають оздоблення, то вважають, що вони за призначенням декоративно-ужиткові. Предметами декоративно-ужиткового мистецтва можуть бути меблі, одяг, посуд, іграшки, прикраси тощо; за технікою виконання - різьблення, ткацтво, вишивка, розпис; за матеріалом - дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, метали, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін. Настрій інтер'єру створюють деталі: килими, фіранки, картини і фото в цікавих рамках, статуетки, світильники, декоративні подушки, годинник, ляльки - кожна річ має бути ексклюзивною (неповторною), мати своє обличчя.

Названі характеристики будь-якого предмета інтер’єру насамперед повинні відповідати його змісту.

 

 

 

 

 

 

Мал. Класифікація виробів за призначенням: а – декоративні, б – ужиткові, в – декоративно-ужиткові

На зовнішній вигляд утилітарного виробу, його форму, колір, вибір матеріалу, безумовно, впливає його функціональне призначення. Тобто, перераховані характеристики будь-якого предмету інтер’єру, у першу чергу, повинні відповідати його змісту. Винятком є художні вироби, що мають тільки декоративну цінність і використовуються в предметному середовищі тільки для гармонізації його естетичного вигляду. Призначення всіх інших виробів повинно легко вгадуватись за їхнім зовнішнім виглядом. Отже, одним із основних принципів при створенні предметів інтер’єру є їх відповідність змісту.

Під змістом предмета розуміють сукупність ознак, які визначають, виділяють його серед інших.

Більшу частину свого життя людина проводить у приміщеннях: житлових чи виробничих. Мабуть, саме цим пояснюється наша цікавість до дизайну й якості предметів інтер`єрного призначення. Надійність і форма таких виробів та їх технічна й економічна ефективність значною мірою залежать від матеріалів, з яких їх виготовлено. Сучасне виробництво має в своєму розпорядженні широкий вибір матеріалів. Метал, скло, бетон, натуральне дерево, пластик, папір є серед них традиційними. Ці матеріали ми можемо побачити в кожній звичайній оселі, а їх використання визначається характером конструкції предметів, призначенням та умовами експлуатації. Вплив нових матеріалів на форму здійснюється не автоматично, іноді деякий час зберігається традиційний зовнішній вигляд виробів. А перетворення можливі тільки завдяки творчому підходу дизайнерів до процесу проектування Для того, щоб застосування матеріалів для виготовлення предметів інтер’єру було доцільним, необхідно враховувати їх властивості з усіма перевагами і недоліками. Найбільш важливими для матеріалів, що застосовуються для виготовлення виробів інтер’єру, є не тільки архітектурно-художні (естетичні) властивості, до яких належать блиск, текстура, фактура, колір, а й фізичні та механічні, що характеризують стан матеріалів, вплив на них води, температури, механічні впливи та, деякою мірою, хімічні.

 

Міні-практикум.

Уточнення змісту предмета.

(Робота по картках.)

Учні характеризують полички за призначенням, конструкційним матеріалом, декоративністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

Цілісність

 

Цілісність — це відповідна єдність усіх засобів виразності виробу, що відповідають його змісту та функції. Це взаємозв’язок, взаємозалежність та підпорядкованість елементів головному в композиції.

Цілісність форми можна досягти шляхом відбору таких фізичних і геометричних характеристик частин композиції, за яких вона сприйматиметься як єдиний «організм». Невідповідність елементів за одними й тими самими ознаками (пропорціями, фактурою, кольором) призводить до порушення цілісності. Цілісність передбачає також єдність структури й тектоніки.

Гармонії цілісності дизайнери досягають за допомогою «чуттєвої логіки» — інтуїції. Мистецтво сприймають почуттями, а усвідомлюють та пояснюють за допомогою аналізу, мислення. Цілісність тут можна вбачати в тому, що думка має бути керована почуттями, а почуття — контрольовані думкою. Почуття спрямовують думку на позитивне чи негативне сприйняття, активність або спокій. Думка регулює чуттєві вияви в межах необхідного, доцільного, припустимого. Отже, цілісність — це задум, утілений у відповідній чуттєвій формі за допомогою засобів художньої виразності.

Цілісність пов’язана з іншою найважливішою властивістю композиції — підпорядкованістю — як наслідок із причиною: цілісність є результатом умілої, заснованої на дотриманні закономірностей супідрядності елементів. Будь-яку композицію можна розглядати як певну систему, що базується на підпорядкованості другорядних елементів головним. Цілісність композиції — це внутрішня єдність, що виникає завдяки підпорядкуванню її частин.

 

Головними ознаками цілісності є:

• неподільність,
• взаємозв’язок,
• узгодженість усіх елементів композиції.

 

Неподільність композиції полягає в тому, що, прибравши елемент або його частину, ми руйнуємо гармонію, єдність, через що виникає відчуття незавершеності твору.

Взаємозв’язок і узгодженість забезпечуються в тому випадку, коли основній формі (основному кольору) відповідають частини й елементи композиції, коли деталі предмета подібні й подібність поєднує їх.

Якщо предмет складається з кількох частин, то кожна з них повинна мати ознаки цілого. Принцип цілісності композиції вважають дотриманим, якщо в разі охоплення зображення поглядом воно сприймається як єдине ціле й не розпадається на окремі частини. Між елементами має відчуватися «тяжіння», вони повинні «підходити» один одному. Також має чітко виокремлюватися смисловий центр композиції.

 

 

 

 

 

 

Мал. Цілісність                                Мал. Відсутність цілісності

 

 

 

 Єдність змісту та форми

 

Провідну роль відіграє зміст. Він зумовлює зміни форми. Але й форма впливає на зміст: вона може сприяти розвитку або гальмувати його.

Під формою предмета розуміють взаємне розташування контурів предмета й точок у твірних лініях. Форму має будь-який предмет: об’ємний чи плоский, природний або штучно створений. Коли людина цілеспрямовано створює форму, говорять про дизайн-форму.

Принцип єдності змісту та форми визначає залежність форми від змісту.

Характер форми слід відрізняти від стильових особливостей, різностильовість — від різнохарактерності. Форма виробу навіть у межах одного стилю може бути різнохарактерною.

 Форма залежить також від стилю інтер’єру, який диктує свої правила утворення форми та особливості оздоблення.

Найскладнішим і найбільш відповідальним у художньому конструюванні виробів предметного середовища є принцип єдності форми і змісту. З розвитком науки, техніки, мистецтва, появою нових матеріалів і конструкцій, нових соціально-економічних і побутових умов відбуваються зміни форм і зразків інтер’єрного призначення. Форми предметів, що використовуються в сучасних стилях інтер’єру, прості й лаконічні, мають свою особливу естетику та чітко виражений зміст. Отже, тільки у випадку єдності форми і змісту виробу предметного середовища можна говорити про його образність.

 

Мета дизайну - формування гармонійного предметного середовища, що якнайповніше задовольняє матеріальні й духовні потреби людини.

Говорячи про предметне середовище, маємо на увазі матеріальне оточення, але не все, а передусім створене людьми для людей - для їхньої зручності, безпеки, задоволення. І створюються такі об’єкти засобами індустріальної техніки за законами краси (естетичність), функціонування і ергономіки (тобто зручності використання).

Так склалося, що у нас здебільшого сприймають слово «дизайн» як зовнішню форму, оболонку чого-небудь. Однак промисловий дизайнер ближчий до конструктора і архітектора, який знаходить оптималне поєднання  привабливості, зручності й функціональності.

Так, Дітер Рамс, культовий дизайнер, автор концепції функціональної простоти, виділяє 10 принципів якісного дизайну. (Прихильником цих принципів є, зокрема, Джоні Айв, дизайнер iMac, алюмінієвих і титанових PowerBook G4, MacBook, MacBook Pro (Unibody), iPod, iPhone, iPad.)

1. Хороший дизайн - завжди інноваційний.  Якщо новаторська ідея не робить продукт більш зручним або ефективним, то це не інновація.

2. Хороший дизайн робить продукт зручним.  Продукт купують для того, щоб його використовувати. Він має відповідати певним критеріям - як функціональним, так і психологічним та естетичним. Хороший дизайн підкреслює зручність і корисність продукту, виключаючи все, що може цьому перешкодити.

3. Хороший дизайн естетичний.  Продукти, які ми використовуємо щодня, впливають на наше самопочуття, настрій і благополуччя. Однак красивим може бути тільки те, що зроблено добре і правильно.

4. Хороший дизайн робить продукт зрозумілим.   Він прояснює структуру продукту або, ще краще, змушує продукт говорити. У найкращому разі він робить інструкцію непотрібною.

5. Хороший дизайн ненав’язливий.  Продукти, які слугують певній меті - це просто інструменти. Вони не є декоративними об’єктами чи предметами мистецтва, тому їх дизайн має бути нейтральним і стриманим.

6. Хороший дизайн чесний.  Він не намагається маніпулювати покупцями, обіцяючи те, чого не може виконати.

7. Хороший дизайн довговічний.  Він уникає «модності» і тому ніколи не старіє.

8. Хороший дизайн продуманий до найменших деталей.  Турбота і уважність в процесі створення дизайну демонструють повагу до споживача.

9. Хороший дизайн піклується про довкілля.   Дизайн продукту робить важливий внесок у збереження довкілля. Він економить ресурси і зменшує фізичне й візуальне забруднення протягом всього життєвого циклу продукту.

10. Хороший дизайн - це якомога менше дизайну.  Більше чистоти, більше простоти. У дизайні має бути тільки те, що необхідно - ні більше, ні менше.

 

6. Закріплення нового матеріалу

Перед тим, як перейти до практичної частини нашого уроку, хочу поставити вам кілька питань:

1. В чому полягає мета дизайну? (формування гармонійного предметного середовища, що якнайповніше задовольняє матеріальні й духовні потреби людини)
2. Назвіть основні принципи дизайну. (відповідність змісту, цілісність, єдність змісту та форми)
3. Що таке зміст предмета? (Під змістом предмета розуміють сукупність ознак, які визначають, виділяють його серед інших)
4. Назвіть глибинні принципи дизайну, проголошені дизайнером Дітером Рамсом.

 

7. Інструктаж до практичної роботи

 

Хочу звернути увагу на правила безпечної роботи

 

1. Одягнути спецодяг і головний убір.
2. Прибрати з верстака всі сторонні предмети, інструменти розкласти на встановлені місця.
3. Перевірити справність різального інструмента і правильність його заточки.
4. Не слід тримати ліву руку під час пиляння близько до зубів пилки, товщина розрізуваного матеріалу повинна перекривати 3-4 зуби пилки.
5. Такі технологічні операції, як пиляння, обтісування, довбання, свердління, з'єднання деталей, учневі слід виконувати на верстаку в суворо встановлених місцях, використовуючи для цього спеціальні пристрої, упори та підкладні дошки.
6. Не допускається будь-яке відволікання школяра під час виконання роботи з ручної обробки дерева, необхідно уважно стежити за правильними прийомами роботи.
7. У разі поломки робочого інструменту під час виконання роботи, необхідно повідомити про це вчителя технології і негайно замінити інструмент, що вийшов з ладу.
8. Учневі слід ретельно прибрати своє робоче місце, використовуючи для цього тільки щітку. Не допускається здування стружки або змітання її рукою.

 

 

 

 

8. Практична робота

 

Об’єкт проектної діяльності: поличка

 

Завдання на практичну роботу: випиляти деталі виробу.

 

Учні виконують завдання. Учитель проводить обхід з метою виявлення типових помилок і контролю за організацію робочого процесу: перевірка дотримання санітарно-гігієнічних вимог, наявність необхідного оснащення, правильність організації робочого місця; перевірка тримання інструментів, пристосувань, виконання трудових дій, прийомів; перевірка дотримання технологічної послідовності виконання завдання, технологічних вимог до виконання кожної операції, проведення самоконтролю кожним учнем. У разі потреби проводиться груповий або індивідуальний інструктаж.

 

9.   Підсумок уроку

Рефлексія (техніка «Запитальний ряд»)

 

1. Чи досягли поставленої мети?
2. Чи виникали труднощі у вас під час уроку?
3. Що нового для себе ви дізналися на уроці?
4. З якою метою ви виконували практичну роботу?

 

Оцінювання результатів роботи на уроці. Аналіз робіт учнів (учитель виділяє кращі роботи, вказує на недоліки в гірших роботах та коментує їх). Мотивація оцінок. Учитель виставляє оцінки за роботу на уроці, користуючись такими критеріями: самостійність виконання роботи, виріб, активність на уроці, поведінка, перевірка домашнього завдання.

 

10.   Домашнє завдання

– Дякую всім за співпрацю!

 

Повідомлення домашнього завдання.

 

Учні приводять у порядок робоче місце  та одяг, з дозволу вчителя виходять з майстерні.