Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях та префіксах.

Уроки № 24, 25

 

Тема. Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях та префіксах.

Мета: повторити та систематизувати вивчене про будову слова; закріпити знання про основні орфограми в коренях та префіксах; удосконалювати правописні вміння та навички учнів; розвивати логічне мислення, пам'ять, уміння узагальнювати, використовувати здобуті знання на практиці.

 

Тип уроків: комбіновані (повторення вивченого в попередніх класах; узагальнення та систематизація вивченого).

Обладнання:  підручник.

 

ХІД УРОКІВ

 

І. Повідомлення теми і мети уроків.

 

ІІ.  Повторення ключових питань розділу.

 

◊ Робота з підручником.

 Виконання вправи 53 (опрацювання схеми «Частини слова»).

 

ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.

 

◊ Робота біля дошки.

 Погрупувати різні форми одного слова та спільнокореневі слова.

 

    Сніг, снігуронька, снігами, засніжений, снігів, сніговик, снігом, сніже, снігові, сніжно-білий, білосніжний, снігам.

 

◊ Робота з підручником.

 Виконання вправи 56 (усне).

 

◊ Вибірковий диктант.

 Виписати спільнокореневі слова. Розібрати ці слова за будовою. Пояснити, чому корінь є головною значущою частиною слова.

 

 Пахне причілок бузково й калинно, понад віконечком світло зелене. Хатонька рідна, хатинко, хатино, знов твоя стежка прослалась для мене. (О.Ванжула.) Мамо, мамцю, матусенько, ма!.. Обступає журба тополина. Зазирає у душу зима… (О. Абліцов.) Не всі люди брати: є багато братків і братанів. (Ф. Бондар.) Світлійте людяністю, люди! Уволю правді правоти – і зло не втримає оруди. (М. Самійленко.) Гончар… Гончарство… Гончарівка… Людських зусиль надійна гілка. (С. Бурлаков.)  Виходжу з хати й чую вже здаля – голосить в Голосієві земля… (Д. Павличко.)

 

 Уже в дітей порожевіли личка, уже дощем надихалась рілля. І скрізь трава, травиченька, травичка! І сонце сипле квіти, як з бриля. (Л. Костенко.) В травні трави молоді, ніби хвилі по воді. (М. Рильський.) Не величатись – возвеличитись благають квітки й небеса. (В. Грабовський.) Я дивлюся на світ здивовано, і дивіння моє – здивування, все оживлене, все здивоване, дива дивові дивування. (І. Драч.)

 

IV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

◊ Робота з підручником.

 Виконання вправи 62. (Опрацювання таблиці «Орфограми в коренях слів»)

 

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

◊ Робота з підручником.

 Виконання вправи 63 (усно).

 

◊ Попереджувальний диктант.

 Позначити орфограми в коренях виділених слів, обґрунтувати вибір написання. Вказати слова, у коренях яких відбулося чергування.

 

 Жолудь який дрібний буває, а з нього дуб виростає. Хто хоче женитися, тому ніколи вчитися. У хаті жінка три кути держить, а чоловік четвертий. Не вмієш шити, то не пори. Живе, аби день до вечора. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки на зламала. Кішці смішки, а мишці слізки. Собака бреше, кінь іде.

        (Нар. творч.)

 

 Уже в садах на верховітті багрянець трепетний лежить. (М. Братан.) Горобці з-під носа у черешні літа викрали гарячі капельки. З тим злодійським кодлом на городі б’ється соняшник, самотній Донкіхот. (В. Забаштанський.) Сонях старенький смутно згорбатів. Будем на осінь добрі й багаті. (І.Жиленко.) На зрізах стебел закипають соки, тужавіють восково качани. (Р.Лубківський.)

 

 

◊ Диктант  із коментуванням.

 До виділених слів дібрати слова з твірними основами. Вказати в цих словах приголосні, що чергуються при творені іменників на -ств(о) та прикметників на -ськ(ий).

 

 І хоч пут не ношу на руках, на ногах, але в нервах ношу все невольницький страх. (І. Франко.) Чи зникне оте кріпацтво, інквізиція і брехня? (Г. Білоус.) А малоросійство?! Ото біда! Не тактика й стратегія – хвороба, каліцтво, неміч, пораженства тля, безпам’ятство… І хто ми й звідкіля, чия натура і чия подоба? (М. Карпенко.) Юнацька кров шумує в наших жилах… (В. Поліщук.) Поскресає непам’ятства крига, і затужить «Вересова книга» над сузір’ям козацьких могил. (Б.Сушинський.) Козацьких коней зранені копита іще топтали хортицький полин. (Б. Дегтярьов.) І їжаться низькі очерети, неначе стріли з колчанів кипчацьких. (П. Вольвач.)

 

 З яких джерел Паризької комуни мені хлюпнув снаги Ежен Потьє? (В.Бровченко.) Той – у Париж, той – в Нідерланди, - усіх зовуть туристські мандри… (А. Бортняк.) Стирчать Бранденбурзькі ворота… На повірці ранковій рота… (М. Рудь.) Переді мною волзька синь. Нема спокою нам. Що хочеш, Волго, попроси, я все тобі віддам. (О. Підсуха.) Дзвенить узбецька пісня срібними струмками, ласкаво гомонить в далеких кишлаках. (М. Терещенко.) Здавалося б, всім горам не до пари оцей курган – цей брат приволзьких круч. (І. Гончаренко.) Вставайте, батьку! Вже летять плуги! Як птаство з вирію, на лан вертають. (В. Затуливітер.)

 

♦ Від поданих іменників утворити прикметники.

 

 Виборг, Владивосток, Воронеж, Іртиш, казах (казахський), калмик, Казбек, Гаага, Солигалич, Золотоноша, Кобеляки, Страхолісся, Ветлуга, Гельсінгфорс, Ніцца (ніццький), Гостролуччя, Гринвіч, Дорогобуж, Дорогожичі, калуга, Запоріжжя, Залісся, Кандалакша, Единбург, Карабах, Тбілісі, Нальчик, Люксембург, Ельзас-Лотарінгія (ельзас-лотарінзький), Західний Буг (західнобузький), Івано-Франківськ (івано-франківський), Вернигородок (вернигородоцький), Вишній Волочок (вишньоволоцький), Вільшанська Новоселиця (вільшансько-новоселицький), Вінницькі Стави (вінницько-ставський), Гуляй поле (гуляйпільський), Давидів Брід (давидово-брідський),  гірник, герцог, кишлак. боягуз.

 

 

◊ Переписати слова, на місці крапок уставляючи пропущені букви.

 

 Пр..лу..ький, пр..бу..ький (від Буг), трубі..кий (від Трубіж), пр..ладо..кий, чува..ький, гаа..ький (від Гаага), кагарли..кий, устю..кий, крол..ве..кий, бахма..ький, лейпці..ький, Ч..хо-Слова..ька Ф..дерат..вна Р..спубліка, Оле..ький  (від Олешки) замок, Тунгу..ький (від тунгус) метеорит, Білове..ька (від Біла Вежа) Пуща, великолу..ький (від Великі Луки), францу..кий, франфуркт..ький-на-Майні, сан-франци..ький.

 

 

VI. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

◊ Робота з підручником.

 Виконання вправи 64 (опрацювання таблиці «Орфограми в префіксах»).

 

VIІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

◊ Попереджувальний диктант.

 Позначити орфограми у виділених словах.

 

 Свободи сонце стало нашим дахом, під ним Дніпро прибої розгортає, стара Говерла плечі розправляє… (І. Гущак.) Не дістається батьківщина в спадок. Вона – довічний невідплатний борг. (В. Затуливітер.) Зло заподієш людині – її ж і зненавидиш люто; вчиниш зненацька добро – любою стане тобі. (І. Качуровський.) Востаннє гукнули з ночі притомлені дикі гуси, бо вже десь малий Телесик чека рятівних крилят. (Г. Білоус.)

 

◊ Словниковий диктант.

 Виділити в словах префікси. Вказати орфограми в префіксах. Від яких слів утворено виділені слова?

 

 Розклад, безслідно, розсіяння, розхитаний, розм’якшити, роззброєний, роз’юшити, розходження, сказати, звузити, стишити, змусити, зшити, стривожити, зцідити, стриманий, стрибнути, зцілити, стриножити, зчіплювач, стурбувати, стягнений, збарложений, зворохобити, скоцюбритись.

 Пречудовий, примарний, презавзятий, пребагато, Причорномор’я, Придунав’я, Приуралля, Приазов’я, Прикарпаття, приозер’я, принаджувати, прещасливий, принизити, предужий, Прип’ять, прірва, прізвисько.

 

◊ Пояснювальний диктант.

 

 Хмари-шати розпливлися, розпливлись по всьому небі. (М. Рильський.) З кривих гілок звисає сніг лапатий, спустився сон до білого села. (Л.Вишеславський.) Неначе дерево безлисте, стоїть моя душа в полях. (Д.Павличко.) А дерево росло безгрішно і наївно, лиш промені верба вбирала щохвилини… (Л. Вишеславський.) Безвітря спечне, як і в літі… (М. Братан.) Думки-метелики знімаються на крилах, ламають їх і падають безсило… (Олександр Олесь.) Шумить безперестанку сіра злива, періщить злива скошені лани. Ламає руки дичка сиротлива серед пустого поля восени. (А.Патрус-Карпатський.) Іще не розписали журавлі печальними автографами небо. (Г. Хмільовська.) Тривожаться птиці у плавнях безсонних, ключами курличуть далекі путі, нападало яблук пашистих, червоних на жовті, у срібній різьбі, скатерті. (М. Стельмах.)

 

 Митець створив із мармуру прекрасну Галатею, усе, чим жив, чим марив, в її красі знайшов… Я долі дякую за те, що привела не на Парнас мене, хиткий в своїй основі, а до сердець, де я хоч день жила, комусь здалась чарівною у слові. Промчались бурі і громи, вп’ялись в фортецю ядра давні… Кармалюка діла преславні легенди сіють між людьми.

   (З творів Л. Забашти)

 

◊ Переписати, добираючи з дужок потрібний префікс.

 Чи я до тебе, Україно, (при-, пре-)б’юсь, мов крапля у Дніпро… Як синяя птиця із казки, на трави (з-, с-)пускається вечір… (З-, с-) жовкне лист уліті, відчахнеться віття. В твоїх (при-, пре-)тінених очах я бачу небо ясно-синє.

                                                                       (З творів М. Стельмаха)

 

◊ Диктант  із коментуванням.

 Виділені слова розібрати за будовою.

 

 Маленький світ… Невже існує він? А як же скорбна велич «Заповіту»? Поезія – чуткий, недремний дзвін вселюдського стривоженого світу! (Л.Дмитерко.) Мій край над прірвою стоїть і нерухомо дивиться в безодню, у нерозгадану млу тисячоліть… О краю, як утішити твій біль! (М. Терещенко.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання, бо є глибінь і вись в піснях, в руках – жага, в душі – кохання. (М. Стельмах.)

     Зроби добра свого краплину. На крихту здатен – а зроби. Не розпускай ядучу слину в ярмі безплідної злоби. Бо горітимеш ти на повільнім вогні, все тобі пригадають розтринькані дні. (В. Чуйко.) Хочеш бути безгрішним? Не йди попереду, напхай рота і чекай, поки затвердне. А по тому звий собі кокон зі слини, скиглення й страху і спокійно заляж у ньому, але не серед шляху. Наше суспільство не терпить аутсайдерів і безпорадних, бо воно саме є таким – пасе задніх. (Н. Колєв-Босія, переклад  з болг.) Якщо не вчув призначення свого – ти ще не жив… (Ю. Липа.) До колосків, налитих туго, моя прихилена душа. (О. Довгий.) Придорожні трави до всього звиклі: цвіте лобода в тріскотні мотоциклів. (М. Самійленко.)

 

С л о в н и к.

 Аутсайдер – спортсмен або команда, що у змаганнях посідає останнє місце.

 

 

VIII. Підведення підсумків уроків.

 

ІХ. Домашнє завдання.  §6, вправи 67, 69.