11 клас
Урок №24
Дата:
СУЧАСНА ГЕОГРАФІЯ ВИРОБНИЦТВА ТРАНСПОРТНИХ
ЗАСОБІВ,ЕЛЕКТРОНІКИ, ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ,
ЧИННИКИ УЧАСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК У ГЛОБАЛЬНИХ
ЛАНЦЮГАХ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ. ВИРОБНИЦТВОТЕКСТИЛЮ,
ОДЯГУ, ВЗУТТЯ: СУЧАСНА ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ,
ЧИННИКИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
Навчальна мета: узагальнити знання про виробництво товарів з високою часткою НДДКР ,споживчих товарів, особливості формування міжнародної спеціалізації цього сегмента виробництва.
Розвивальна мета: розвивати аналітичне й критичнее мислення, ерудицію, підприємницьку компетентність.
Виховна мета: виховувати прагнення раціонального споживання товарів.
Тип уроку: удосконалення, узагальнення й систематизаціязнань, вдосконаленнявмінь і навичок.
Обладнання: підручник, атлас, політична карта світу.
Опорні та базовіпоняття: глобальніланцюгидоданоївартості, НДДКР, фармація, електроніка, товариспоживання.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Мотиваціянавчальної та пізнавальноїдіяльності
На жаль, кожному з нас доводилосякупуватиліки. Здебільшогоцедуже дорого. Пакування, папероваінструкція, більшеполовинипігулки — основа — недорога речовина, до якоїдоданийактивний компонент. За що ж ми платимо?
Ми не уявляємосвогожиття без мобільного телефону, без комп’ютера. Навітьмаючиїх, ми готовівикладатичималікошти, щобкупуватибільшсучаснімоделі. Невже шматок пластику та грамиметалустількикоштують?
Ми маємо купу речей у шафах, але завждинамагаємосяпридбатинову, модну, хочцесуттєвоспустошує наш власний бюджет. І чидійсно в днірозпродажі нам «дарують» частинувиробу?
IIІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
-Якіетапи у ланцюгахдоданоївартостімаютьнайбільшуприбутковість?
-Виробництвоякихтоварівможематидужевисокуприбутковість на стадіїрозробки концепту тапісляпродажногообслуговування?
-Чискладним є процесбезпосередньогозбиранняелектроннихвиробів?
-Чомубагатобрендовихкомпанійлегкоїпромисловостіпереміщуютьвиробництво у країни, щорозвиваються?
IV. Удосконалення, узагальнення та систематизаціязнань
1 Сучасна географія виробництва транспортних засобів, електроніки, фармацевтичної продукції,чинники участі національних економік у глобальних ланцюгах доданої вартості
Уся названа продукціямаєсуттєвуінноваційнускладову. У ланцюгахдоданоївартостівиробництватранспортнихзасобів, електронікизатрати на НДДКР та післяпродажнийсервіс — найбільші,але саме тут створюєтьсянайбільша додана вартість, і кількістьгравців у цих сегментах значноменша, ніж на стадіяхбезпосередньоговиробництва продукту. Аналогічнаситуація й у виробництвіфармацевтичноїпродукції. Тільки тут виключено сегмент післяпродажногообслуговування, але суттєвим за витратами й прибутками є сегмент маркетингу та дистрибуції. Відповідно до означенихособливостейвідбувається участь (конкурентоспроможність) національнихекономік у створенніланцюгівдоданоївартості. Данісегментивиробництванайбільшевийшли за рамки національнихекономік.
Головнігравці — глобальнікомпанії. В зазначенихгалузяхчасткаіноземноїдоданоївартості у валовому експорті становить близько 40 %. Виробникирегулюютьланцюги, для якиххарактерна вертикальна структура мережі (відповіднозростає попит на управлінців), заснована на інвестиціяхвиробничогокапіталу. Для галузей усе більш дисперсною стаєтериторіальнаконцентрація. Власненаціональним (німецькаавтівка, канадськийлітак, американський ноутбук) продукт роблять не стадіїбезпосередньоговиробництва. Національніекономікиконкурують за місце в ЛДВ.
У галузіавтомобілебудування (надзвичайноприбутковевиробництво, засноване на постійномупопиті на новімоделі та післяпродажнеобслуговування) задляподоланняобмеженьмитноїполітикиокремих держав (великімита, заборона на ввезенняготових авто та ін.) компаніїзмінюютьгеографіюрозміщеннявиробництв. У країнах з великим попитом викупаютьіснуючізанедбаніавтопідприємствачибудуютьнові, де розміщуютьвиробництвавеликовузловогозбирання (у США, Австралії,Китаї, ПАР, Індії та ін.) чиокремихвузлів. Характернезлиттякомпаній.
Авіакосмічнагалузьмаєбільшутериторіальнувизначеність. Лідеромзалишаються США, суттєвими конкурентами є європейськікомпанії. Закріплюютьпозиції Канада та Бразилія.
Провідніпозиції у суднобудуваннізаймаютьПівденна Корея та Китай (понад 60 % замовлень) таЯпонія (менше 20 %). Зростає попит на судноремонт, де Україназмоглазайнятипевнунішу.
Основними конкурентами сучасногозалізничногомашинобудування є канадськакомпаніяBombardier, німецькаSiemens та французькаAlstom, до якихпоступовонаближаютьсякитайськікомпанії. Японськікомпанії, маючінайбільшдосконалітранспортнісистеми, працюютьпереважнона національномурівні, активно конкурують з Китаєм за азіатські ринки.
Виробництвоелектроніки є найсучаснішоюгалуззю не тільки за технологічнимизмінами, а й заформами функціональної та просторовоїорганізації. Для ньогохарактернепосиленняглобалізаційнихпроцесів; внаслідокзбільшення та поглибленнянапряміврозробокпосилюєтьсяспеціалізаціяфірм та формування ринку сервіснихпослуг; активнийрозвитоктехнополісів і технопарків у країнах, щорозвиваються (Індія, Китай, Бразилія).
Фармацевтичнагалузь активно змінюєбізнес-моделі в межах глобалізації ринку. Активноз’являютьсяневеликіспеціалізованігравці, щонадаютьсервісизокрема й на аутсорсингових основах. Цевикликаєзміни в географіїрозміщеннягалузі. Індія та Китай приєднуються до традиційно«фармацевтичних» економік.
2 Виробництво текстилю, одягу, взуття: сучаснапростороваорганізація, чинникиміжнародноїспеціалізації
Длялегкоїпромисловостіхарактерневикористанняблизькотретиниімпортованихпроміжнихтоварів для виробництваекспортноїпродукції. Головними ланками ланцюгівдоданоївартості є дизайн і маркетинг. Ланцюгирегулюютьпереважнопокупці (через роздрібнікомпанії), тому характерна горизонтальна структура мережі, заснована на торгівлі й торговельномукапіталі. Виробництвоз низькими потребами у капіталі та кваліфікаціїтрудовихресурсів, тому головнігравці — переважномісцевіфірмиздебільшого з країн, щорозвиваються, та кількабрендовихкомпаній, якіпереміщуютьвиробництва у країнидешевоїробочоїсили (південноазіатські та латиноамериканські). За даними СОТ, основнимикраїнами-експортерами текстилю є Китай (10 % світовогоекспорту), Гонконг,Німеччина, Італія і Південна Корея (по 8 %), Тайвань (7 %), США (6 %). Лідерами в експортішвейноїпродукції є Китай (17 %), Гонконг (12 %), Італія (7 %), Туреччина, Мексика, США і Німеччина(по 7 %), Франція, Фінляндія (по 5 %).
V. Контрольно-рефлексійнийетап
-Чому ЛДВ у літакобудуваннірегулюютьвиробники, а у швейнійіндустрії — покупці? Як вицеуявляєте? Як цеможепозначитисянагеографіїрозміщеннявідповіднихгалузей?
-З’ясуйте, щотакедженерик? Як перенесенняакцентів на їхвиробництвоможепозначитися нагеографіїфармацевтичноїгалузі?
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнєзавдання
-Опрацювати § 24.
-Дослідження. Роль транснаціональнихкомпаній у розвиткумашинобудівних та хімічнихвиробництв в Україні.
1