Посібник

на тему СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІ

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ АНГЛІЦИЗМІВ ЯК ЛІНГВІСТИЧНОГО ФЕНОМЕНУ......7

1.   Іншомовні запозичення у мові та мовленні................................7
2.   Запозичення як результат інтеракції мов.................................16
3.   До поняття англіцизму у сучасній лінгвістиці............................21
4.   Рівні запозичень англіцизмів в іспанській мові...........................24
5.   Публіцистичний стиль та його реалізація засобами іспанської мови......26

РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ              36

1.   Тематичне різноманіття англо-американізмів у сучасній іспанській періодиці              36
2.   Функціональний аспект англійських запозичень в іспанській публіцистиці              41
3.   Псевдоангліцизми на сторінках іспанської преси........................58

ВИСНОВКИ.............................................................64

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................68

ВСТУП

Мова є унікальною функціональною системою, яка знаходиться в постійному безперервному розвитку. У сучасному світі майже кожна людина володіє англійською мовою, так як сфера її використання продовжує розширюватися.

У наш час спостерігається динамічне розширення сфер проникнення англійських запозичень в іспанську мову у зв’язку з бурхливим розвитком засобів масової інформації, туристичної діяльності, активним міжнародним спілкуванням. Вивчення різних культур і різних національних мов у процесі їх еволюції відкриває широкі перспективи для подальшого їх дослідження, результати якого дозволяють визначити нові тенденції розвитку, взаємодії та культурного збагачення різних мов.

Таким чином, англійська мова значно впливає на інші мови світу, в тому числі на іспанську. Результатом цього впливу є широкий пласт англомовних запозичень, а засоби мacoвoй інфoрмaціі, в особливості публіцистичні текcти, відіграють ключову роль в розповсюдженні іншомовної лексики. Це й визначає актуальність нашого дослідження.

Проблемою вивчення англіцизмів, їхніх структурних, семантичних, функціональних особливостей в іспанській та інших мовах займалися вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як В.М. Аристова, В.В. Виноградов, А.І. Дьяков, В.Ф.Шишмарев, С.Д. Шелов, В. Гарсія да ла Конча, Р.Менендес Підаль, М.Алонсо, В.Алонсо та інші. У той же час слід зазначити, що більшість робіт, присвячених даній тематиці, носять, переважно, теоретичний характер і до сьогодні немає системного опису функціонування запозичення з англійської мови у сучасній іспанській мові з точки зору її практичного застосування.

Об'єктом дослідження є англіцизми в сучасній іспанській публіцистиці.

Предметом дослідження є структурно-семантичні та функціональні особливості англомовних запозичень в сучасній іспанській публіцистиці.

Мета дослідження полягає у грунтовному дослідженні сучасних запозичень з англійської мови та виявленні нових тенденцій у функціонуванні цих запозичень у сучасній іспанській публіцистиці.

Для  дослідження  поставленої  мети  необхідно  вирішити  наступні

завдання:

•        Розглянути актуальні питання лексичних запозиченнь у мові та мовленні та дослідити запозичення як результат інтеракції сучасних мов;
•        розкрити поняття англіцизму у сучасній лінгвістиці та виділити рівні англомовних запозичень в іспанській мові;
•        проаналізувати реалізацію публіцистичного стилю засобами іспанської мови;
•        виявити структурно-семантичні особливості англо-американських запозичень в сучасному іспанськом мовленні;
•        розкрити функціональні аспекти запозичень з англійської мови в сучасній іспанській публіцистиці;
•        визначити псевдоангліцизми на сторінках іспанських газет.

Дослідження здійснювалось на основі використання таких методів та прийомів: лінгвістичного спостереження та аналізу, описового і компонентного методів, методу аналізу словникових дефініцій, контекстуального аналізу.

Теоретичною основою дослідження стали праці з лінгвістики таких вчених як С. Ю. Бухарова, Л. П. Сон, Ю. П. Поспелов, О.Е. Бондарєць, Л.П.Крисін та ін.

У якості джерел для вибору фактичного матеріалу дослідження були використані періодичні видання національного значення за останні два роки, такі як:

•        періодичне видання «El País»;
•        періодичне видання «El Mundo»;
•        періодичне видання «ABC»;

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у роботі робиться спроба системного опису такого лінгвістичного явища, як англіцизми та псевдоангліцизми в іспанській публіцистиці.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її зміст та висновки можуть бути використані у викладанні загального мовознавства, порівняльного мовознавства, лексикології, іспанської мови як іноземної, а також та при укладанні навчально-методичних посібників з іспанської мови, у лексикографічній практиці.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ АНГЛІЦИЗМІВ ЯК ЛІНГВІСТИЧНОГО ФЕНОМЕНУ

1.   Іншомовні запозичення у мові та мовленні

Культури народів світу завжди розвивались і розвиваються в тісному взаємоконтакті. Жодна з них не може продемонструвати свою абсолютну окремішність, яка б характеризувалася відсутністю впливу взаємовідносин з іншою культурою на різних рівнях розвитку: економічному, політичному, а особливо – мовному. У процесі розвитку народи завжди обмінювались своїми матеріальними надбаннями, культурними та духовними цінностями, а також інтелектуальним досвідом. На змішаному характері мов наголошував ще І. Бодуен де Куртене, говорячи, що немає і не може бути жодного чистого, не змішаного мовного цілого. Серед вагомих чинників міжмовної інтерференції мовознавець виділяв кочове життя, воєнні походи та військову службу взагалі, викрадення жінок і рабів у ворожих племен, торгівлю, науковий обмін тощо [Бодуэн де Куртене 1967, c. 258]

Ізоляція національної мови, наприклад, з метою її пурифікації не видається можливою, оскільки потребуватиме повного розриву відносин між народами на всіх рівнях життя. Результати такої взаємодії насамперед помітні на тлі розвитку мови, яка поповнює та розширює свій склад за рахунок запозичень. О. О. Потебня так писав про основну мету запозичень у мові: запозичувати – означає брати для того, щоб можна було внести в скарбницю людської культури більше, ніж отримуєш [Потебня 2016, с. 68].

Найочевиднішою проблемою вивчення входження та адаптації запозичень є визначення самого поняття запозичення та синонімічних термінів

на позначення цього явища. Так, найперше треба звернути увагу на той факт, що в терміні запозичення відбувся збіг двох значень. По-перше, мова йде про процес потрапляння певного нового елемента до мови-реципієнта, а по-друге, запозиченням називаємо також результат цього процесу.

Досить ґрунтовно підійшов до визначення поняття «запозичення» Л. П. Крисін. Науковець вважає за доцільне називати так саме процес переміщення різноманітних елементів з однієї мови в іншу. Ці різноманітні елементи слід розуміти як одиниці різних структурних рівнів мови – фонологічного, морфологічного, синтаксичного та лексико-семантичного [Крисін 1968, с. 19]. У зв’язку з цим автор наголошує на тому, що слід обмежувати термін «запозичення», коли мова йде про переміщення елементів одного й того ж рівня, наприклад, «лексичне запозичення».

С. В. Ткаченко подає таку дефініцію терміну «запозичення»: запозичення – звук, морфема, слово або його окреме значення, фразеологізм або синтаксична конструкція, перенесені з однієї мови в іншу, а також сам процес перенесення [Ткаченко 2011, с. 224]. Отже, бачимо картину елементів, які формують  це  явище.  Окремо  виділеним  терміном  подається  поняття

«іншомовні слова», яке охоплює власне іншомовні лексеми й запозичені. Іншомовними словами, згідно з С. В. Ткаченком, називають слова, які потрапили до мови-реципієнта з інших мов і залишаються не повністю засвоєними мовою, яка їх запозичила. Такі лексеми усвідомлюються мовцями як чужорідні та зберігають ознаки свого походження. Запозичені ж слова, на відміну від іншомовних, є цілком засвоєними мовою, що їх запозичила. Такі слова вже не сприймаються мовцями як іншомовний елемент і не потребують пояснень щодо форми і значення.

Питання дефініції запозичення торкається Н. М. Білан, але оперує цим терміном з точки зору наявності в нього рис процесуальності та підтримує думку А. Баха про те, що слід розрізняти поняття запозичення як використання іншомовного матеріалу в мовленні та засвоєння як процес впровадження запозиченого слова в систему мови, пояснюючи це тим, що кожне запозичене

слово потрапляє спочатку в мовлення, а не в мову [Білан 2016]. Але термін запозичення не обмежується лише своєю процесуальністю, адже широко використовується на позначення результатів цього процесу, а саме запозичених одиниць.

Разом із терміном «запозичення» також широко вживаною є назва

«іншомовний елемент», але при цьому деякі сучасні лінгвісти не вважають цей термін досконалим, який дає визначення такого важливого лексичного елементу. Л. Д. Смирнова, спираючись на ідеї С. В. Семчинського, стверджує, що слово «іншомовний» доцільно вживати в рамках дослідження етимології слова, а не результату взаємодії двох мов, коли запозичення вже стало частиною структури мови-реципієнта [Смирнова 2016].

Зважаючи на наявність процесуальних рис у терміна «запозичення», спостерігаємо розбіжності в термінології на позначення процесу входження й подальшого розвитку запозиченого елемента в мові-реципієнті. Так, у науковців зринають терміни освоєння, засвоєння, адаптація. Для того щоб з’ясувати, чи можуть ці терміни замінювати один одного, треба з’ясувати наявність спільних рис у значенні цих лексем. Таким чином, слова освоєння і засвоєння є похідними від освоювати та засвоювати відповідно.

Тлумачний словник подає таке значення цих слів: освоювати – робити придатним для використання; засвоювати – сприймати що-небудь своє або чуже, робити властивим, звичним для себе [Бусел 2014, с. 344]. Щодо адаптації, то мова йде про процес «приживлення» слова в мові, його пристосування до системи мови. Незважаючи на певну різницю в значенні цих термінів, науковці апелюють до них, не привертаючи особливої уваги до розбіжностей зазначених дефініцій.

За Л. В. Щербою, поняття змішання мов – одне з найбільш незрозумілих у сучасній лінгвістиці. Якщо придивитися до фактів, які наводяться різними авторами, які трактують про змішування мов, то можна помітити, що вони всі або майже всі можуть бути розділені на три категорії:

1.      Запозичення у власному розумінні слова, зроблені цією мовою з іноземних мов. Воно ґрунтується на двомовності, як незалежне співіснування двох мов у одного і того ж індивіда.
2.     Зміни в тій чи іншій мові, якою вона зобов’язана впливу іноземної мови.
3.      Факти, які є результатом недостатнього засвоєння будь-якої мови. Повсякденне життя рясніє індивідуальними фактами такого роду; але набагато більш рідкісні факти такого ж порядку, що отримали соціальну значимість, тобто ті помилки мови, які стали в певному середовищі загальновизнаною нормою [Щерба 1974, с. 428].

В першу чергу, запозичення виявляються при перейнятті іншокультурних концептів при знайомстві з чужою лінгвокультурою, назви для яких не існує в рідній мові не носіїв даної культури або при появі нових концептів при розвитку науки і техніки. Концепт тут можна розуміти, як одиницю поновлення понять, яка виникає в результаті переосмислення надходить до людини інформації, що відбиває нові знання і досвід, утворюючи в мові нові слова (неологізми), що позначають запозичені поняття. Але набагато цікавішим є запозичення слів, для концептів, назви яких вже існують у мові.

У зв’язку з цим цікаво розглянути класифікацію англомовних неологізмів, розроблену В. І. Карасиком:

1.    нульові, або порожні концепти, використовувані в мові, в основному, як варваризми або молодіжний сленг;
2.      квазі-концепти, що позначають реалії, запозичені з інших культур (наприклад, позначення для апаратів оргтехніки);
3.    «паразитарні концепти» - слова, що позначають концепти, існуючі в мові, але введені для того, щоб підкреслити якусь «особливість» поняття;
4.      чужі концепти, що представляють чужі цінності і поняття, що не існують в мові [Карасик 2004, с. 237].

На думку Л. П. Якубинского, характер і склад словникових запозичень визначається лексичним складом мови, обумовлений лексичною системою

самого запозичення. Від таких лексичних запозичень, які є результатом міжнародного обміну предметами і поняттями, необхідно відрізняти інший тип запозичень, коли відбувається заміна свого слова чужим або виникнення поряд зі своїм словом іншого – синонімічного або синонімообразного. Зазвичай вивчається запозичення назви, викликане запозиченням самої речі [Якубинский 1986, с. 235].

Проблема запозичення одиниць однієї мови в інший є складною і багатогранною. Загальна проблема запозичення елементів однієї мови елементами іншої пов’язана зі складним набором питань іншого характеру. Найбільш важливими з них є наступні: наскільки необхідна лексика іноземної мови; чи можна якимось чином регулювати процес запозичення? Чи можна і потрібно боротися з іноземними словами, щоб зберегти чистоту мови?

Можна говорити про запозичення слова (найбільш частий і типовий спосіб, наприклад, week-end, jeep, marketing, stock), запозичення морфеми (зазвичай в складі слова, виділення морфеми відбувається при наявності словесного ряду, що характеризується єдністю загального значення складових його слів і повторюваністю якогось одного структурного елементу, наприклад ряд запозичень з позначенням особи: barman, showman), запозиченні синтаксичному, або структурно-синтаксичному (конструювання фраз в мові зазнає впливу іншомовних синтаксичних конструкцій), запозиченні семантичному (поява в словнику нового значення під впливом іншомовного зразка , наприклад, firma – фірма, doble – дублер) [Fairclough 2013, p. 191].

В кінці XIX – початку XX століття запозичення розумілося як процес зміщення слів або, рідше, переміщення слів і окремих елементів слова з однієї мови в іншу. Німецькі вчені (G. Paul, E. Richter, E. Haugen) найбільш плідно займалися цією проблемою, розглядаючи лексичні запозичення, оскільки лексика – це область мови, найбільш відкрита для всіх видів зовнішніх впливів, область, в якій відображаються всі зміни, що відбуваються в суспільному життя суспільства. Особлива увага в роботах цього періоду приділялася засвоєнню іноземної мови в мові, що запозичує і з’ясуванню

причин запозичення. Слід зазначити, що в дев’ятнадцятому і початку двадцятого століть, мовні та немовні причини запозичення вважалися нероздільними. За немовних причин тісні політичні, економіко-промислові і культурні зв’язки між народами-носіями мови. Е. Ріхтер, наприклад, назвала головну причину запозичення слів – необхідність називати речі і поняття. На підставі цього було створено таку класифікацію:

1. Запозичення чужої форми і чужого значення.
2. Запозичення чужої форми для вираження свого значення.
3. Запозичення чужого значення в рідній формі [Richter 1919, p. 51].

Е. Хауген висунув ідею структурної диференціації запозичених слів. Він виділив три типи іншомовних слів:

1. Слова без морфологічної субституції, тобто які повністю відповідають їх прототипам в мові – джерелі (dandy, stock, ticket).
2. Слова з частковою морфологічною субституцією, або гібриди, тобто слова лише частково складаються з іншомовних елементів (telefilm, videocinta).
3.   Слова з повною морфологічною субституцією, тобто кальки, або семантичні запозичення (rascacielos, golpe de teléfono) [Хауген 1972, с. 351].

Іншу класифікацію пропонує Л. Блумфілд. Він розуміє під запозиченням певний вид мовних змін і розрізняє:

1. Запозичення понять культури (show, divo, glamour).
2. Внутрішні запозичення, що відбуваються в результаті безпосередніх мовних контактів, обумовлених територіальною і політичною близькістю (vitola, otrora).
3. Діалектні запозичення, що проникають в літературну мову з діалектів [Блумфилд 1968, с. 394].

У радянській лінгвістиці проблему запозичення вивчали Р.А. Будагов, В.С. Виноградов, С.О. Карцевський і інші. У словнику лінгвістичних термінів, О.С. Ахманова визначає запозичення, з одного боку, як звернення до лексичного  фонду  інших  мов для  вираження  нових  понять,  подальшої

диференціації вже наявних і позначення невідомих раніше предметів (нерідко самі ці поняття і предмети стають відомими носіям даної мови лише за допомогою контактів з тими народами, з чиїх мов запозичуються відповідні слова); а з іншого, як слова, словотвірні афікси і конструкції, введені в даній мові в результаті запозичення [Ахманова 2004].

Р.А. Будагов зазначає, що найпростіший вид запозичення визначається характером запозичених предметів і понять. При цьому запозичені слова проникають в іншу мову разом з запозиченими об'єктами і поняттями, або створюються на одній мові за аналогією з відповідними словами в іншій (criquet; perro caliente - hot-dog) [Будагов 2003, с. 491].

В іспанській лінгвістиці проблемі запозичень приділяв велику увагу Е.Лоренцо. У своїй статті «Англіцизми в сучасній іспанській мові», він досліджував приклади впливу англійської мови на іспанську не тільки на лексичному рівні, а й в області синтаксису і морфології [Lorenzo 1987, р. 71].

Р. Лапеса виступає проти надмірного поширення англійських запозичень і пропонує замінити англійські слова відповідними іспанськими, не боятися словотворчості, створюючи іспанські слова для заміни англійських, а також адаптувати іноземні слова до іспанських фонетичних і морфологічних норм. Лапеса зазначає, що необхідно включати в іспанську мову тільки ті слова, які неможливо в ній знайти. Таким чином, запозичення допустимі, якщо вони служать для найменування нових предметів, понять, але повинні відповідати орфографічним, морфологічним нормам іспанської мови, а не суперечити їм [Lapesa 1979, с. 101].

Деякі вчені не бачать небезпеки в збільшенні кількості запозичень і вважають, що вони вносять значний вклад в словниковий запас іспанської мови. Наприклад, Мігель де Унамуно сказав, що запозичені слова, то чи запозичення нових понять і явищ, чи нові позначення вже існуючих, завжди додають нові нюанси в висловлювання [Unamuno 1979, с. 80]. Таку ж точку зору поділяє і професор Оксфордського університету Кріс Пратт. У його дослідженні представлена велика кількість англомовних запозичень, які він

класифікує в залежності від того, чи є вони «очевидними» (тобто не сприймаються як чужорідний елемент) або «неочевидними» (тобто визнаються говорячи невербальними елементами). Для об'єктивної оцінки ролі і місця кожного запозичення необхідно досліджувати його семантичні, словотвірні та семантико-синтаксичні зв'язки з елементами системи сприймаючої мови [Pratt 1980, p. 74].

Згідно Л.П. Крисіна, для входження іншомовного слова в систему мови, яка запозичує необхідно ряд умов:

1.   Передача іншомовного слова фонетичними і графічними засобами мови, що запозичує.
2. Співвідношення слова з граматичними класами та категоріями мови, що запозичує, його граматичне освоєння.
3. Фонетичне освоєння іншомовного слова.
4. Словотвірна активність слова.
5.    Семантичне освоєння іншомовного слова, визначеність значення, диференціація значень і їх відтінків між раніше існуючими в мові словами і іншомовним словом, що з’явилось.
6. Регулярність вживання в мові. Будь-яке іноземне слово включається спочатку в мовлення, а потім, завдяки засобам масової інформації, потрапляє в мову [Крисін 1965, c. 19].

Інтернаціоналізація культури, науки, техніки, вплив науково-технічного прогресу, передові ідеї, інтерес до зарубіжної культури, літератури, мистецтва, живі контакти носіїв мови, міжнародний престиж і авторитет держав, розширення суспільно-політичної думки, а іноді і просто мода на іноземні мови сприяють проникненню іноземних слів. Процес запозичення обумовлений складним набором лінгвістичних і екстралінгвістичних причин, але, як пише О. Е. Бондарец, іспанська мова, незважаючи на численні запозичення, які вона асимілювала протягом усіх періодів свого розвитку, завжди тримала чіткі контури [Бондарец 2008, c. 97].

Отже, запозичення має два широких значення: по-перше, запозичення, як звук, морфема, слово або його окреме значення, фразеологізм або синтаксична конструкція, перенесені з однієї мови в іншу, по-друге, як процес та результат перенесення. Спочатку запозичення потрапляє в мовлення, а згодом цілком вкорінюється в мові. Такі слова вже не сприймаються мовцями як іншомовний елемент і не потребують пояснень щодо форми і значення. Під час вкорінення запозичення проходить три етапи: освоєння, засвоєння та адаптацію. Запозичення приходять в мову разом з поняттям, яке не існує в мові, або при появі нових концептів при розвитку науки і техніки.

Вважаємо справедливим засудження іноземних запозичень там, де є рівнозначне найменування з рідної мови для відповідного явища. Це можливо не завжди, проте небезпеку запозичень не слід перебільшувати, так як це природний процес поповнення словникового складу всіх мов внаслідок розширення і поглиблення контактів між народами і мовами. Будь-які спроби штучно перешкодити цьому процесу за допомогою адміністративних заходів без урахування здатності мови до самоочищення можуть принести шкоду.

Не слід забувати, однак, що в мові діє так званий механізм самоочищення від функціонально недоцільного, тому лексика, принесена модою, зовсім не обов’язково закріпиться в мові, частіше за все такі запозичення зникають. Утримуються і асимілюються ті назви предметів і явищ, які увійшли в побут і культуру народу-носія мови, що запозичує. Процес запозичення необхідно розуміти і оцінювати розумно: він виправданий, коли слово, яке прийшло з новим предметом або поняттям, містить семантичні відтінки, які неможливо передати за допомогою однослівної номінації в мові, що запозичує.

2.   Запозичення як результат інтеракції мов

На сучасному етапі історичного розвитку людство стрімко входить в епоху інформаційного суспільства, коли нові інформаційні та телекомунікаційні технології спонукають лінгвістів пильніше слідкувати за явищами, що вже стали класичними та які відбуваються на різних рівнях мовної інтеракції.

На думку професора І. М. Тупіциної, в лінгвістичній науці відбувається істотне методологічне зрушення. Ми є свідками і учасниками зміни наукових парадигм, що почалася у 70-80-і роки XX століття і продовжується в теперішній час. Ми переживаємо епоху становлення антропологічної лінгвістики, в якій мова розглядається не тільки як деяка іманентна система, але як і система, складова необхідного надбання і властивості людини, що тісно пов’язана з мисленням і духовно-практичною діяльністю людини, його особистістю і знанням про світ [Тупицына 2009, c. 110].

У центрі уваги сучасної лінгвістики знаходяться питання, пов’язані з процесами інтеракції мов і культур, обумовлені глобальними змінами у всіх сферах суспільства.

Розвиток мови найтісніше переплітається з розвитком суспільства. При вивченні мовних явищ і перш за все, словникового складу мови, необхідно брати до уваги наявність закономірностей в історії розвитку мови і усього різноманіття політичних, економічних, соціальних і культурних умов, в яких це суспільство розвивалося і взаємодіяло з іншими соціумами.

Про взаємодію мов і їх змішаний характер писали такі видатні лінгвісти, як І.О. Бодуен де Куртене, Л. В. Щерба та ін., при цьому кожен дослідник, даючи власне визначення, сприяв неоднозначності тлумачення того чи іншого терміну.

І.О. Бодуен де Куртене під «змішанням мов» розумів запозичення тих чи інших елементів мови, а також процесів, що відбуваються в мові окремо

взятого індивідуума. При цьому він вбачав наявність мовного контакту в усіх мовах, вважаючи, що якщо розглядати питання про змішування або не змішування мов, доведеться погодитися з думкою, що немає жодної чистої, незмішаної мови [Бодуэн де Куртене 1967, c. 363].

Академік Л. В. Щерба, вважаючи поняття взаємодії мов одним з найбільш невизначених у сучасній лінгвістиці, пропонував замінити його терміном

«взаємний вплив мов» [Щерба 1974, c. 145].

Коротке і однозначне визначення мовним контактам дає Козуб Л. С, мовні контакти – це взаємодія двох або більше мов, що впливають на структуру або на словник однієї або багатьох з них [Козуб 2017, с. 40].

Ми погоджуємося із визначенням Козуб Л. С, тому у дослідженні ми будемо дотримуватися цього визначення.

Важливо зауважити, що з одного боку, контакт мов супроводжується контактом культур, оскільки мови контактують не самі по собі, а через соціальну і мовну взаємодію їх носіїв. У свою чергу, наслідки мовної інтеракції зумовлюються різного роду факторами, які включають тривалість і інтенсивність контактів між колективами; тип соціальних, економічних і політичних відносин між ними; функціями, які служать засобом комунікації; ступенем типологічної схожості (відмінності) між мовами, що знаходяться в контакті тощо.

А з іншого боку, взаємодія народів і культур неминуче призводить до їх мовного контакту, при якому обов’язково відбувається взаємодія і взаємовплив типологічно відмінних мов. У результаті мовних контактів спостерігаються або незначні зміни в області лексики – лексичні запозичення, або значні структурні зміни на всіх мовних рівнях.

Важливо підкреслити, що запозичення займають особливе місце в лексиці багатьох мов, оскільки є результатом тривалої історичної взаємодії і змішання мов. До недавнього часу було прийнято вважати, що канали запозичення можуть бути усні і письмові, але в інформаційному суспільстві з розвитком інформаційних  і  телекомунікаційних  технологій  з’явився  новий  канал

запозичень – віртуальний, іншими словами інтеракція може здійснюватися в новій для сучасного соціуму віртуальній реальності. При усному і віртуальному запозиченні слово зазнає більше трансформацій, ніж при письмовому. Якщо слово входить в мову іншого народу при одночасному запозиченні нового предмету або поняття, то значення цього запозичення не зазнає змін. В інформаційному суспільстві завдяки домінуванню Інтернету та інформаційних технологій практично в усіх сферах життєдіяльності сучасного соціуму процес входження даного слова в іншу мову відбувається дуже швидко, при цьому слово практично не встигає зазнати змін, швидко проникає в іншу мову, стаючи запозиченням [Смирнова 2016].

Важливо зауважити, що на сьогодні, провідним підходом в класифікації частин мови в англійській мові є полідиференціальний, заснований на трьох критеріях: семантичному, морфологічному та синтаксичному. Відповідно до даного підходу всі слова поділяються на повнозначні і службові слова. Однак, такий розподіл не є остаточним і все ще відкрито дискутується [Нетреба 2015,

c. 6].

В іспанській теоретичній граматиці провідним підходом у класифікації частин мови є семасіологічний підхід, який ґрунтується на розподілі слів на частини мови по категоріям, що вони позначають: предмет, ознака предмета, дія предмета тощо [López 2004, p. 96].

Найбільш поширеною функціональною взаємодією частин мови вважається  синтаксична  (функціональна)  транспозиція.  На  думку О. С. Ахманової [Ахманова 2004], функціональна транспозиція – це синтагматичний процес вживання слова, що належить до однієї частини мови в синтаксичній функції, яка є характерною для іншої частини мови.

Основними двома функціями субстантивно-ад’єктивних інтеракції, що реалізується за допомогою функціональної транспозиції іменника в англійській та іспанських мовах, є компенсаторна і експресивна [Карасик 2004, c. 279].

В англійській мові компенсаторна функція поповнює нестачу відповідних прикметників. Прихильниками цієї теорії є О. Есперсен і О. С. Ахманова.

Експресивна функція допомагає автору яскраво висловити свою думку, використовуючи звичайні слова в несподіваному контексті і має велике емоційне навантаження.

В іспанській мові компенсаторна функція виражається за допомогою іменника, який частково перейшов в розряд прикметників, що більше схоже на кальку з англійської, оскільки порушується узгодження головного слова і залежного в роді і числі. Експресивна функція іспанських іменників також, як і англійських, полягає в креативному, емоційному і нетрадиційному використанні звичних нам слів.

Субстантивації прикметника в англійському – результат трьох лінгвістичних процесів субстантивно-ад’єктивних взаємодії: конверсії, еліпсу і транспозиції [Сoлгaник 2005, c. 14]

Конверсія – це такий спосіб переходу прикметника в іменник, при якому відбувається повна субстантивація прикметника, що набуває такі риси іменника:

•        категоріальне значення прикметника змінюється з ознаки предмета на предметність;
•        нова лінгвістична одиниця отримує граматичну категорію числа і відмінка та поєднується з числівниками, займенниками, артиклем і прикметниками;
•        зміна функції в реченні (набуває функції характерні для іменника) [Смирнова 2016].

Прикметники, які зазнали конверсії, отримують всі граматичні властивості іменників і стабільні у використанні, що відповідає визначенню Л. Д. Смирнової, що конверсія – це утворення нового слова з допомогою зміни його парадигми [Смирнова 2016].

Еліпс – спосіб субстантивації прикметника за допомогою опущення іменника в іменний групі. Прикметник отримує всі морфологічні та синтаксичні властивості й уособлює іменник [Нетреба 2015, c. 6].

Іменникову «сторону» легко відновити з контексту. Транспозиція в англійському найбільш вивчена. Транспоновані прикметники характеризуються асиметрією рис, властивих як іменнику (визначений артикль, позначення групи людей або абстрактного поняття), так і прикметника (ступінь порівняння).

Компенсаторна функція іменника більше притаманна англійській мові, ніж іспанській, у зв’язку з мінімізацією використання мовних засобів в процесі комунікації.

Експресивна функція характерна для обох мов і допомагає дізнатися особистий стиль письменника.

Синтаксична транспозиція англійських та іспанських іменників підтверджує міжмовний ізоморфізм в контексті інтеракції частин мови.

Міжмовна ідіоматичність у англійській та іспанській мовах проявляється менше і проявляється в єдиному вигляді субстантивації прикметника – транспозиції, що пояснюється синтетичною структурою іспанської мови [Нетреба 2015, c. 6].

В цілому, проведений аналізі дозволяє нам підсумувати, що теорія частин мови так само як і інтеракція частин мови відображає національний характер. англійської мови, яка на відміну від іспанської, - «номіналізуюча», що проявляється в прагненні трансформувати все в іменник заради економії мовних засобів і запобіганню надмірності.

3.   До поняття англіцизму у сучасній лінгвістиці

У контексті нашого дослідження, розглянемо лінгвістичний статус терміну «англіцизм», а також його використання в сучасній лексикографічній практиці.

У науковій літературі «англіцизм» розуміється двояко (в широкому і вузькому значеннях). У широкому значенні, як вважає В. М. Арістова, англіцизм – поняття лінгвістичне, тому початковою вважається мова, а не національні, етнічні особливості того чи іншого мовного ареалу. На цій підставі в групу англіцизмів включені слова з американського, австралійського, індійського та інших варіантів англійської мови [Аристова 1997, с. 13].

У вузькому розумінні термін англіцизм – це тільки слова споконвічної англійської лексики [Мельникова 1978, с. 123].

За словником лінгвістичних термінів О.С. Ахманової, англіцизм – слово, вираз, (або синтаксична конструкція), запозичене з англійської мови, яке сприймається як чужорідний елемент [Ахманова 2004].

Р. Филипович дає вузьке визначення англіцизму. Англіцизм – це будь-яке слово, запозичене з англійської мови, що позначає об'єкт або концепт, який в момент запозичення є інтегральною частиною англійської культури і цивілізації, необов'язково англійського походження, але адаптований до лінгвістичної системи англійської мови та інтегрований в його словник [Filipovic 2000, p. 209].

Як зазначає А. І. Дьяков, англіцизм – це одиниця будь-якого мовного рівня, перенесена в іноземну мову, що пройшла певну трансформацію або що залишилася в своєму оригінальному вигляді [Дьяков 2012].

На думку Л. П. Бердникової, англіцизм – це прямий або опосередкований вплив англійської мови на фонетичні, лексичні і синтаксичні структури іншої мови [Бердникова 2004, с. 16].

За С. І. Ожеговим поняття «англіцизм» охоплює слова чи мовні звороти будь-якої мови, запозичені з англійської, або створені за їх прикладом слова чи словосполучення [Ожегов 2012, с. 30].

Термін «англіцизм» все частіше зустрічається на сторінках сучасних лінгвістичних і лексикографічних джерел [Rodríguez 2012]. Це обумовлено масштабністю і інтенсивністю поширення англіцизмів у всіх сферах життя соціуму. У більшості мов світу процес англізації виходить за рамки заповнення понятійних лакун і охоплює різні аспекти мови. Складність виникає не тільки при формулюванні терміна «англіцизм», але і при співвідношенні поняття з уже існуючими визначеннями у вітчизняний та зарубіжній лінгвістиці. Наявність великої кількості наукових дискусій і диференційних поглядів щодо питання його тлумачення свідчить про багатозначність терміна і неоднозначності його інтерпретації.

Фактично в рамках іспанської лінгвістичної традиції англіцизм – це англійська одиниця будь-якого мовного рівня, яка увійшла до іспанської мови, зазнавши певної трансформації або зберігши свій оригінальний вигляд [DARAE 2002, c.218].

Схожу дефініцію терміна, але з деякими доповненнями і модифікаціями, знаходимо в онлайн-словнику «Diccionario de Autoridades de la Real Academia Española»:

1. m. Giro o modo de hablar propio de la lengua inglesa.
2. m. Vocablo o giro de la lengua inglesa empleado en otra.
3. m. Empleo de vocablos o giros ingleses en distintos idiomas [DARAE].

Найбільш повну і точну, з нашої точки зору, дефініцію поняття англіцизм запропонована В. Гарсія да ла Конча. У його дослідженні, по-перше, мова йде про зміни на графемному, фонологічному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях, по-друге, обговорення стосується дискурсивних перетворень. Автор також уточнює, що англіцизм – це слово або вираз, які були повністю або частково запозичені з англійської мови або які були утворені під впливом цієї мови [Rodríguez 2012].

У вітчизняних лексикографічних джерелах дефініції поняття відрізняються стислістю, що є одночасно і перевагою, і недоліком. З одного боку, стислість формулювання дозволяє визначити точні межі явища, але, з іншого боку, виключає деякі додаткові характеристики, які сприяють більш детальному вивченню явища.

Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм (також ангілізм) – різновид мовного запозичення: слово, його окреме значення або вислів, які запозичені чи перекладені з англійської мови, також утворені за її зразком [Українська мова: енциклопедія 2000, с.179].

Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах).

Існують і менш конкретні визначення, англіцизми – властиві англійській мові своєрідні мовні звороти, особливо, якщо вони стають дуже помітними в перекладі на інші мови [Українська мова: енциклопедія 2000, c.183]. На наш погляд, така дефініція не може вважатися надійним дослідним джерелом, адже критерій прикметних англійських запозичень суб'єктивний та залежить від конкретного індивідуума, його психологічних особливостей, рівня володіння мовою тощо.

Отже, аналіз спеціальних лексикографічних і науково-популярних джерел (словників, енциклопедій, монографій та ін.) показує, що однакового і загальноприйнятого тлумачення поняття англіцизм не існує.

Більш того, протиріччя і розбіжності в розумінні терміну «англіцизм» існують навіть в рамках одного видання, одного джерела. Очевидно, що найпродуктивніша з дослідницької точки зору інтерпретація запропонована В. Гарсія да ла Конча. Ми розділяємо його точку зору, та можемо стверджувати, що англіцизм – це слово або вираз, запозичені повністю або частково з англійської мови з певним ступенем асиміляції і адаптації до вимог мови- реципієнта на одному і більше рівнях мови-реципієнта.

В. Гарсія да ла Конча заявляє про інновації, які англіцизми здатні привнести у іспанську мову на фонетичному, морфологічному, лексичному і синтаксичному мовних рівнях. Однак відкритим залишається питання про латинські і грецькі лексичні одиниці, які прийшли в іспанську мову через англійську [Rodríguez 2012].

4.   Рівні запозичень англіцизмів в іспанській мові

Нові слова часто утворюються шляхом перекручування звукової форми слова, в результаті чого новоутворення виявляються асоціативно пов’язані зі словами, що утворюють пласт розмовної, а часом і зниженої лексики. Це переосмислення англомовних позначень здійснюється під впливом глибинних пластів мовної свідомості і сформованої унікальної контактної ситуації двох мов [Нетреба 2015, c. 6].

Для завоювання більшої частини світового ринку в будь-якій сфері необхідно володіти такою мовою (мовами), яка б стала міжнародним лінгвістичним передавачем, що ідентифікує той чи інший стиль життя, ідеології (наприклад, рекламуючи парфуми, часто вдаються до французької мови, тютюн і освіжаючі напої – до англійської, марки машин – до німецької тощо). Англійська мова стає базою багатьох експресивних засобів, поповнюючи собою мову актуальної іспанської преси [Бердникова 2009, c. 123].

За твердженням А.І. Дякова [Дьяков 2012, с. 116], запозичення англійських одиниць відбувається на наступних рівнях:

1.                       Фонема запозичується в усному мовленні. Якщо людина вимовляє деякі звуки рідної мови на англійський манер з метою імітації американського чи англійського акценту, то це є запозичення на рівні фонеми. Тобто, імітація американського чи британського акценту неангломовним носієм.

2.                       Інтонеми є одиницею запозичення з англійської мови в усній формі. Запозичується фонема тону (інтонація), яка не властива мові, що запозичує.
3.                       Графема. Перенесення англійських літер в іноземні слова та словосполучення замість питомих графем, що мають подібну вимову. Є дуже актуальним для слов’янських мов.
4.                       Дейтограма і логограми. Запозичення значків, що відображають людські емоції (:) – радість, :( – смуток, :-D – сміх, *O* – захоплення, :-/ – незадоволення тощо). Відрізняється інтенсивністю, так як інтернет-пошта замінила традиційне спілкування листами. Дейтограми – одиниці мови, їх компактність в порівнянні зі словом або фразою, здатність розділовими знаками показати емоцію або ставлення до події (суб’єкту, об’єкту) робить їх значущими в процесі універбаціі. Англійські логограми можуть позначати слова (& вживається замість and, $ – долар тощо).
5.                       Морфема. Запозичуються як кореневі морфеми, так і афікси. Зазвичай запозичення цього рівня носять випадковий характер, а сфера їх вживання – сатиричні або гумористичні тексти, а також молодіжний жаргон:

«hater» - ненависник, «pantalla» - екран; «puenting» - екстремальний вид спорту і ін.

6.                       Слово. Найбільший сегмент поля запозичень. Сюди відносяться:
   1.     слова, що мали або мають свій прототип за формою і значенням в англійській мові (кікбоксинг, віндсерфінг, рейтинг тощо);
   2.      споконвічні англійські слова і імена власні, що стали загальними (Derrik, Qeen та інші);
   3.     слова, створені з елементів інших (головним чином класичних) мов (terminator, videoplayer), а також довільно створені в англійській мові слова (TEFAL, KODAK);
   4.      слова-скорочення, які зазнали абревіації в англійській мові (JEEP, BONY (Bank of New York), LOL (laughing out loudly) тощо).

5.    трансплантовані англіцизми, перенесені в мову без зміни оригінальної графіки: La comida está amazing.

7.                       Словосполучення. На цьому рівні запозичуються не тільки асимільовані англійські словосполучення (brand loyality – прихильність, відданість будь-якої торгової марки; Internet marketing – різновид он- лайнового маркетингу), а й численні кальки, їх можна назвати «латентними англіцизмами», так як про походження цих «іспанських словосполучень» може знати тільки фахівець: Відзначимо використання калькованих англійських ідіом: mariposas en el estómago (butterflies in one’s stomach) – нервувати, hormigas en los pantalones (ants in one’s pants) – нервувати, смикатися.
8.                       Речення. Запозичення на рівні речення трапляються досить рідко і зазвичай це частина складного речення з послідовним перекладом в дужках.
9.                       Текст. Запозичення фрагментів англомовних текстів (зазвичай невеликих), які перенесені в іноземний контекст. Наприклад, рекламні слогани багатьох торгівельних марок пишуться в оригіналі.

На наш погляд, процес запозичення доволі складний і потребує багато етапів для того, щоб слово увійшло в мовлення і мову. Кожний рівень важливий: від фонеми в усному мовленні і до словосполучення і вживання запозиченого слова в реченнях і текстах. Можна вважати, що слово увійшло в мову, коли воно з’являється на сторінках національної преси.

5.     Публіцистичний стиль та його реалізація засобами іспанської

мови

Друга половина ХХ – початок ХХІ ст. характеризується стрімким зростанням масової комунікації і нових інформаційних технологій. Динамічний розвиток традиційних ЗМІ – преси, радіо, телебачення, поява й

поширення Світового павутиння (інтернету) призвели до створення єдиного інформаційного простору, особливого віртуального середовища, створеного сукупністю безлічі медіапотоків. Усе це не могло не відбитися на процесах створення та поширення слова, на особливостях мововживання й характері мовних змін [Нетреба 2015, с. 7].

Мовна функція впливу (агітації і пропаганди), з якою поєднується інформативна функція (повідомлення новин), реалізується в публіцистичному стилі. У публіцистичних творах зачіпаються питання досить широкої тематики

•     актуальні питання сучасності, що представляють інтерес для суспільства: політичні, економічні, моральні, філософські, питання культури, виховання, повсякденного побуту [Українська мова: енциклопедія 2000, с. 419].

Публіцистичний стиль посідає значне місце серед функціональних стилів сучасної мови. Він характеризується суспільно-політичною спрямованістю. Його цілі: точно, доступно і яскраво інформувати читача про найважливіші події і факти життя в країні та за кордоном; впливати на читача, викликати в нього певне ставлення до повідомлених фактів і подій, а іноді й спонукати до тих чи інших дій. Для нього характерні такі стильові риси:

1.    Сувора логічність. Публіцист прагне переконати читача в тій чи іншій оцінці суспільних явищ. З найбільшою повнотою ця стильова риса виявляється в жанрі статті, що відрізняється глибиною аналізу фактів.
2.    Фактографічність, образність. Публіцист прагне впливати на уявлення читача, на його почуття. Щоб досягти цієї мети, він звертається до образного віддзеркалення світу, до яскравого опису подій, поведінки людей, обставин, думок зображуваних осіб. Але на відміну від письменника, журналіст повинен суворо дотримуватися фактів.
3.      Емоційність. Суворо логічне викладення матеріалу в публіцистиці поєднується з виявленням емоційного ставлення автора до зображуваного. З метою емоційного впливу журналісти широко використовують розмовні слова, причому нерідко в безпосередньому сусідстві з книжними.

Публіцистичний стиль посідає особливе місце в системі стилів літературної мови, оскільки в багатьох випадках він повинен переробляти тексти, створені в межах інших стилів. Наукова й ділова мова орієнтовані на інтелектуальне відображення дійсності, художня мова – на її емоційний відбиток. Серед головних мовних особливостей публіцистичного стилю слід назвати принципову неоднорідність стилістичних засобів, використання спеціальної термінології та емоційно забарвленої лексики, поєднання стандартних і експресивних засобів мови, використання і абстрактної, і конкретної лексики [Козуб 2016, c.16].

Об’єктивні складності, пов’язані з уніфікуючим описом всього видового багатства публіцистичного стилю сприяли тому, що абсолютна більшість досліджень в цьому напрямку присвячено окремим його різновидам, головною з яких є газетно-журнальна публіцистика, яка часто прирівнюється до всього регістру публіцистичного стилю.

Різноманіття досліджень в галузі публіцистики дозволило повною мірою визначити основні мовні характеристики та понятійну сутність окремих розділів публіцистичного стилю, але так і не сформувало єдиного узагальнено- уніфікованого представлення про цей функціональний регістр. Вочевидь, для подібного роду лінгвістичних узагальнень досліднику необхідно піднятися на інший рівень лінгвістичної абстракції, «відмовитися» від звичних типологічних характеристик того чи іншого напрямку в публіцистиці, того чи іншого жанру і спробувати поглянути на даний регістр мови з позиції функціональної стилістики, підходящої до визначення стилю, як до єдиного багатовимірного і неоднорідного утворення в мові.

Можна відзначити все більш глибоке проникнення нових інформаційних технологій в різні сфери функціонування мови і формування масової комунікації нового типу, що виникла в глобальній комп’ютерній мережі. Сьогодні область Інтернет-комунікацій має велику область перетину і з дискурсом ЗМІ. Багато журнальних та газетних видання зараз існують і в електронному вигляді.

Всі сучасні Інтернет-ЗМІ представляють собою ресурси трьох типів:

1. «Клони» паперових ЗМІ.
2. Видання-гібриди (модифіковані версії традиційних ЗМІ).
3. Оригінальні web-видання.

Всі перераховані вище типи можуть розглядатися як тексти ЗМІ, що активно поширюються через інтернет. При цьому вони зберігають всі основні стильові риси текстів засобів масової інформації [Кaкoринa 2005, с. 67].

На думку Я. М. Засурского, зміни, які відбуваються в журналістиці у зв’язку з розвитком нових інформаційних технологій і, перш за все, інтернету, призводять до нових можливостей для комунікації більш об’ємною, більш різноплановою і більш змістовною [Зacурcкий 2005, с. 7].

Роль ЗМІ та публіцистики в нашому житті важко переоцінити. Ніяка інша літературна освіта, ніякі інші роди і види словесної діяльності не впливають на суспільство і його інститути настільки сильно і всеохоплююче, як ЗМІ та їх найважливіша складова – публіцистика. Теми і сюжети, що становлять зміст ЗМІ, розраховані на широку аудиторію, вони відображають інтереси і мовні уподобання найрізноманітніших соціальних груп і нерідко прагнуть говорити на мові цих груп. Мова ЗМІ робить сильний вплив на всі мовні жанри, практично на всю літературну мову. Багато словесних нововведень, перш ніж отримати загальне поширення, виникають і апробуються саме в мові ЗМІ. Будучи в центрі громадського політичного мовного життя, ЗМІ взаємодіють з усіма соціальними інститутами, з усіма родами і видами літератури, відчуваючи їх вплив і, в свою чергу, впливаючи на літературну мову в усьому її різноманітті. Газетна мова має великий вплив на усне мовлення, мова широких мас, на мовні уподобання суспільства, на становлення стилістичних норм. Необхідно відзначити, що при цьому йде і зворотний вплив. Виникає гостра необхідність осмислити роль мови ЗМІ в нових умовах, з урахуванням процесів, що відбуваються в суспільстві, культурі, політиці, ідеології тощо, зазначає Г.Я. Солганік [Сoлгaник 2008, с. 14].

У розмовному мовленні мовний знак володіє найбільшою рухливістю, зв’язок між означуваним і тим, що означає мінливий, звідси велика кількість оказіональних значень і відтінків. У книжково-писемному мовленні можна спостерігати тенденцію до розхитування зв’язків між означуваним і тим, що означає, до оновлення характеру зв’язку між ними, оголення внутрішньої форми знаку. Газетно-публіцистичний стиль активно взаємодіє як з розмовною мовою, так і з книжково-письмовою, що пояснюється його центральним положенням, як наслідок цього – висока проникність мови газети. Матеріалом газетної лексики є вся загальнолітературна лексика, найбільш продуктивні такі її пласти: спеціальна, книжна і розмовна. З книжного і розмовного пластів лексика береться шляхом прямого використання, що супроводжується актуалізацією або придбанням оціночного забарвлення. Лексика спеціального пласта використовується в переносному значенні, що супроводжується розвитком соціально-оцінного забарвлення [Сoлгaник 2008, с. 15].

Будучи провідником нових соціальних і культурних явищ життя, мас- медіа впроваджують нові поняття, нові граматичні норми в осмисленні картини світу. При цьому всі нові поняття піддаються інтерпретації, проходячи крізь призму суб’єктивного авторського світосприйняття і світовідображення. Особливий інтерес у науці становить проблема формування моделі тексту мас-медіа.

Цінним в проведеному дослідженні О. Е. Вишнякової [Вишнякова] є виокремлення лексико-стилістичних особливостей публіцистичних жанрів, які в своїй сукупності відрізняють цей стиль мови від інших функціональних стилів.

1.         економія мовних засобів, лаконічність викладу в поєднанні з інформаційною насиченістю;
2.   відбір мовних засобів за принципом їх дохідливості (газета – найбільш поширений вид масової інформації);

3.    наявність суспільно-політичної лексики, фразеології, переосмислення лексики інших стилів (зокрема, термінологічної) для потреб публіцистики;
4.   використання типових для даного стилю мовних стереотипів, кліше.

Безсумнівним є той факт, що англійська мова з кожним днем грає в нашому житті все більшу роль. Вона проникає практично в усі сфери людської діяльності, стала універсальним засобом міжнаціонального спілкування, це офіційна мова практично всіх міжнародних організацій, як громадських, так і політичних та економічних. Найчастіше англійська мова – друга державна мова країн, що розвиваються. Будучи настільки поширеною в світі, вона не може не надавати великого впливу на інші мови і культури. Багато дослідників називають її мовою-донором, яка подарувала іншій лінгвокультурі велику кількість слів і виразів. Одним з найбільш дискусійних питань, що хвилюють зараз лінгвістів – чи є процес лексичних запозичень творчим, або він відображає тенденцію до зниження мовної компетенції в національній мові? У зв’язку з цим гостро постає питання про формування високої інформаційно- мовної культури, про збереження національних мовних традицій і культури мовлення.

Не слід забувати про такий чинник, як мода чи престиж мови, адже саме стаючи модними, слова або вирази починають все частіше фігурувати на сторінках періодичних видань, ми чуємо їх від теле і радіо ведучих, яким, самі не усвідомлюючи того, починаємо наслідувати. Такі слова постійно звучать в рекламі і в кінцевому підсумку починають фігурувати в мові простих людей. Взаємодія газетної і розмовної мови – то більш, то менш активно – відбувається постійно. При цьому, як зазначає Муравйова Н.В., воно зовсім не нагадує вулицю з одностороннім рухом: багато текстів ЗМІ будуються в даному разі з урахуванням мовної моделі розмовної мови, а й газетна мова, безумовно, впливає на те, як ми спілкуємося в побутових ситуаціях (Термін

«газетна мова» сьогодні можна використовувати лише умовно, тому що ми позначаємо цим словосполученням стилістичну манеру не тільки газет, а й журналів різного типу, електронних ЗМІ) [Муравьева 2000, с. 55].

Також не варто забувати і про роль соціального середовища, в якій те чи інше нововведення набуває поширення. Чим вище суспільна вага тієї чи іншої соціальної групи, її престиж в суспільстві, тим легше ініційовані нею мовні нововведення набувають поширення в інших групах носіїв мови.

Ще одним екстралінгвістичним фактором мовного впливу став технічний і науковий прогрес. Технологічну і економічну перевагу таких країн, як США поширюється і на лінгвістичну середовище. Коли в англомовній країні з’являється якесь нововведення, ми спочатку приймаємо цю інновацію, а потім її назву, зазвичай передану дослівно. Згідно з дослідженнями, проведеними в 2011 році, 26,8% користувачів інтернету є носіями англійської мови і, отже, займають перше місце по числу користувачів. Іспанська мова займає третю позицію, поступаючись китайському – 8% користувачів [Кaкoринa 2005, с. 67].

В даному випадку ми стикаємося з ситуацією, коли вибір мови залежить не тільки від особистих переваг мовця. Багато з термінів інформатики є необхідними неологізмами, інші ж використовуються лише спеціалістами. Можливість спілкуватися з необмеженим числом людей в Інтернеті визначає нову мовну систему комунікації, в якій непосвяченій людині часто досить важко зрозуміти, про що йде мова: створюється новий сленг, зрозумілий лише постійним користувачам інтернету, а так як їх стає все більше, то і поширення його ширшає.

80-і і 90-і рр. були пов'язані з істотним оновленням засобів масової інформації. Одним з результатів змін стало розширення комунікативного простору ЗМІ: зёявилися нові друковані видання, різноманітні по своїй комунікативній спрямованості та мові. Згідно зі спостереженнями науковців, сьогодні відбувається розширення дискурсу ЗМІ за допомогою Інтернет- комунікацій, які є не просто каналом передачі інформації, але і тим середовищем, в якому існують і перетворюються різні інформаційні потоки і різні види дискурсів [Кaкoринa 2005, с. 68].

Серед інновацій в мові преси особливо яскраво виділяються нові запозичені  слова,  переважно  англійського  походження.  Англійські  та

американські лексеми в основному залучаються для позначення нових понять і реалій. Як правило, перш ніж остаточно зміцнитися в складі лексики мови, що запозичує, ці слова проходять сленгову адаптацію, в різному ступені оформлюючись засобами цієї мови [Крысин 2005, с. 50].

Інтенсивне використання англіцизмів супроводжує якісно нову лінгвістичну ситуацію, при якій використання одного англійського терміну замінює собою цілу синтаксичну конструкцію. В мові мас-медіа, перш за все в рекламних і новинних текстах, стислість і підвищена інформативність тексту має велике значення, тому англіцизми зайняли міцне місце в сучасних ЗМІ [Кaкoринa 2005, с. 68].

Процес запозичення може бути як центром помилок і спотворень, так і поза сумнівом грати освітню роль в малограмотному суспільстві, розвивати і збагачувати мову. На підставі цього ми можемо виділити наступні позиції по відношенню до мови друкованих видань:

1.   різко критичне сприйняття мови преси, як джерела «засмічення» мови;
2.     об'єктивний дослідницький інтерес, викликаний невивченістю даної галузі функціонування мови;
3.   усвідомлення мови преси, як елемента національної культури і джерела нових мовних форм.

Слід зазначити, що з недавнього часу інформація в газетах свідомо дається в регістрі усної розмовної мови, що пояснюється установкою на вплив, певною реакцією читача. Основним критерієм стає функціональність, а не естетичність. Не слід забувати і про новаторство реклами, яка з метою залучення покупців до престижної продукції західної культури сміливо вдається до засобів не тільки рідної мови, а й до іншомовних запозичень. Також слід звернути увагу на процес демократизації мови масової комунікації, особливо мови друкованої преси, що пояснюється його боротьбою з аудіовізуальними засобами за аудиторію. Саме тому в якості джерел англомовних запозичень ми і використовуємо журнали та газети, мова яких з одного боку наближена до розмовної, а з іншого задає його тенденції. В

результаті взаємодії між книжковим і розмовним варіантами літературної мови, а також впливу просторічь на розмовну мову, в письмових текстах офіційного характеру виявляються одиниці з знижених регістрів усного мовлення. Відзначаючи глобальні зміни в сучасному інформаційному суспільстві, пов’язані з безперервно розвиваючими можливостями масової комунікації, необхідно мати на увазі, що ці зміни впливають не тільки на умови життя, але, перш за все, на спосіб мислення, систему сприйняття сучасної людини і його мови [Вoлoдинa 2003, с. 23].

Незважаючи на глибоку вивченість, тексти газет і сьогодні являються гідним матеріалом для лінгвістичних спостережень. Пресі правомірно відводять роль базового компонента ряду існуючих засобів масової інформації, оскільки саме тут відбувалося формування основних стилістичних прийомів і засобів, які використовуються сьогодні в медіа текстах в цілому. Цим обумовлено наше звернення до сучасної іспанської преси, на основі якої можна продуктивно вивчати мовні явища, характерні для іспанської мови XXI століття. [Вишнівський 2015, с. 208]

Розмовний стиль при викладенні матеріалу провокує деяких журналістів на залучення некоректних мовних засобів, в тому числі мало обґрунтованих запозичень, що породжують комунікативні невдачі. При цьому крім внутрішньомовних причин такого обширного запозичення істотні екстралінгвістичні фактори соціо- та психологічного характеру, зокрема, існуючий фактор «престижу» англійської мови. Створення ідеального ґрунту для мовного контакту сприяє і повсюдне поширення в середовищі журналістів білінгвізму, що супроводжується інтерферуючим впливом англійської мови [Ахманова 2004, с. 244].

Газетно-публіцистичний стиль є найбільш сприйнятливим до нових, більш експресивних мовних явищ, які, зароджуючись в розмовній мові, фіксуються на сторінках газет і журналів, а потім або закріплюються в мові, або не сприймаються мовним колективом як норма і залишаються окказіоналізмом.  У зв’язку з цим вважаємо за доцільне проводити аналіз

лексико стилістичних особливостей мови газети, простежувати нові тенденції, особливості їх вживання на основі мови сучасної іспанської преси.

Тексти періодики як частина інформаційного шару, створюваного і підтримуваного англомовними ЗМІ, є узагальнений, сукупний образ іспанської мови, в якому різнобічно і швидко відбиваються мовні нововведення кожного дня. За посередництвом преси вони закріплюються і отримують кінцеве оформлення в національній мові. Газети і журнали здійснюють своєрідний рух, еволюцію мовних засобів, граючи роль ініціатора

«варіативності мовної картини світу».

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ

1.          Тематичне різноманіття англо-американізмів у сучасній іспанській періодиці

При розгляді питання, було помічено, що активному проникненню англо-американізмів в іспанську мову Іспанії сприяють такі чинники, як економічне і військово-технічна перевага США в світі, розширення міжнародних контактів, англосаксонський культурний престиж, виразність і стислість англійської мови, спортивний та музичний інтерес, явища масової культури, зростання туризму. Англійська лексика переноситься в іспанську мову за допомогою реклами, фільмів, товарів широкого вжитку тощо. Найбільше англіцизмів виявляється в назвах нових технологічних понять і виробів, в фактах масової культури, спорту, індустрії розваг, це пояснюється тим, що запозичення проникають в іспанську мову з артефактами і поняттями англо-американської дійсності. Чим тісніше політичні, економічні та культурні зв'язки між іспанським та англомовним спільнотами, тим активніший процес запозичення англо-американізмів.

В іспанській мові Іспанії англо-американізми відносяться до найрізноманітніших тематичних груп, пов'язаних з сучасним життям суспільства. Англійська лексика проникає в цілях термінологічної недостатності і в силу відсутності відповідних понять в іспанській культурі. За своїм змістом англо-американізми спостерігаються у економічній і соціально- політичнії лексиці (briefing, fake news, holding, leader, meeting, cash).

Twitter, que ha prometido actuar contra las fake news, no tardó en catalogar el tuit de Trump como potencialmente «engañoso» (El Mundo 04.11.2020).

Крім того, іспанська мова активно запозичує багато англійських слів побутового змісту (hobbie, parking, shopping, smartphone, Corn Flakes)

Si siempre te ha gustado dibujar y no has encontrado la forma de encauzar esta afición o quieres desarrollar un nuevo hobbie, ha llegado tu momento con este curso de dibujo para principiantes (ABC 27.10.2020).

En los concejos con alto riesgo o riesgo moderado se puede ir a restaurantes, visitar museos y hacer shopping en los horarios fuera del toque de queda (ABC 25.11.2020).

Якщо розглядати різні трактування поняття «тематична група» з лінгвістичної точки зору, то воно традиційно визначається як ряд слів, які більш-менш близько збігаються за своїм основним, семантичним змістом, тобто за належністю до одного й того ж семантичного поля. Уточнюючи значення даного терміна, можна зауважити, що до тематичної групи можна віднести об'єднання слів, що ґрунтуються не на лексико-семантичних зв'язках, а на класифікації самих предметів і явищ. Таким чином, значення даних слів не є взаємопов'язаними, і не залежать один від одного.

До тематичної групи можуть бути віднесені слова різних частин мови, які номінують поняття однієї певної області дійсності. З метою дослідження тематичні групи можуть бути виділені на основі єдиної інтегральної ознаки.

Існують різні класифікації англо-американських запозичень на основі сфери вживання, часу, причин запозичення, а також ступеня адаптації в іспанській мові. Мета тематичної класифікації полягає у встановленні найбільш актуальних сфер вживання англо-американізмів в сучасній іспанській публіцистиці.

Проаналізувавши сторінки іспанської преси ми об’єднали англіцизми, залежно від своєї денотативної співвіднесеності, в наступні основні тематичні групи.

Проведене дослідження дає можливість констатувати, що найбільше число англійських запозичень у сучасному іспанськомовному газетному дискурсі належить двом областям - сфері високих технологій і спорту. Що стосується технічних термінів англійської мови, то їх поява пов'язана перш за все з великими досягненнями в цій області Сполучених Штатів Америки. У цій країні були винайдені перший комп'ютер і мережу Інтернет, тому логічно, що більшість пов'язаних з цією областю термінів мігрує з американської англійської. Нові запозичення з'являються спочатку в спеціалізованих журналах, а потім і в пресі.

Таким чином, англіцизми зі світу високих технологій дуже швидко увійшли в лексикон простих людей і іспанці звикли їх використовувати. Як приклад можна навести такі терміни: login, checking, file, chip, fax, Windows, Word, browser, click, blog, internet, viral, game, online, multimedia, multiplayer, hack, post, web, bot, buffer, time, print, password, lap-top, memory, storage, cleaner, like, hype, DVD, hater, lifehack, ranking, flood, trolling, software, frame, CD, blogger, google, fake, message, mailing, lisitng, user, Facebook, SMS. Щоб проілюструвати описане явище, приведемо декілька контекстуальних прикладів зі сторінок іспанської преси:

Inició una terapia intensiva que incluía psicólogos, deporte y mucho cariño y decidió contar en un documental las desvastadoras consecuencias del bullying (El Mundo 19.02.2019).

En los últimos años se han popularizado distintos servicios digitales basados en software de Inteligencia Artificial capaces de generar «deep fakes» con solo una imagen (ABC 10.11.2020).

Щодо другої групи англо-американізмів в іспанській мові, то виділяються номінації в галузі спорту. Це відомо, бо такі терміни мають англомовне походження та увійшли в використання У ХХ столітті. Тому можна навести такий великий репертуар слів з теми спорт: el sport, el futbol, el club, el gol, el boxeo, el fitness, el atletismo, el atleta, la competicion, el entrenador, el arbitro, el deportista, el director, el snowboard, el skate, el ball, el penalty, el

playoff, el tecnico, el final, el semifinal, basketball, esprint, futbol, handball, beisbol, voleibol, surfeo, alpinismo, windsurfing, waterpolo, golf, hockey, rugby, tenis, basketball, grupo, golpe, squash, copa, ataque, neto, freeride, golpear, seleccionar, entrenar, sincronizar, esquiar, boxear, bloquear, olimpico, extremoso, repetido, sprintar, chutar, esquiar/esqui, el esprint, el estadio, el entrenador, el cricket, el rugby, el skating, el snowboard, el rafting, el match - el encuentro, el aguadance - el baile acuatico, el windsurf - el surf de vela. Можна навести наступні ілюстративні приклати з англійськими запозиченнями які можна назвати неолгістичними утвореннями:

El descenso Hafelekar, el freeride más inclinado de Europa. (El País 25.11.2020).

Mientras señala el itinerario que se debe seguir y se va sumergiendo en el agua hasta la rodilla, añade que en la zona se pueden practicar otras muchas actividades deportivas como rápel, kayak, tirolina, ráfting y cruce de puente tibetano (El Mundo 19.11.2020).

У ході дослідження була детально проаналізована тематична група, що об'єднує реалії з області моди та краси: atelier, babydoll, baggy pants, bandeau, blazer, borsalino, casual, chic, clutch/bolso caja, coolhunter, boga, customizar, evasé, denim, dress code, fashion victim, fitting, flip-flops, hot pant, jacquard, jeggin, jogger, klein, lady, lbd, messenger bag, moustache, must/must have, nude/color maquillaje, pailletes, print, rafia, retro, stilettos, strass, showroom, trash, trendy, trench, vintage, it girl, fashionista, outfit, balconette, flatform, lamé, low cost, look.

Para 1970, momento de esta foto, Gabriella Crespi ya había conquistado a la más selecta clientela y había instalado el showroom en su propia casa de Roma, un apartamento en el Palazzo Cenci, al que acudían con asiduidad Audrey Hepburn con Hubert de Givenchy o la hermana del Sha de Persia (El Pais 20.08.2020).

Así, la clave para acertar es combinar la sudadera a prendas menos casual, como una blazer, una falda de cuero o un pantalón palazzo (El Mundo 30.11.2020).

Як продемонструвало наше дослідження добре сформована група англіцизмів з області економіки та бізнесу. Слід виокремити наступні позиції: beneficio flat, cash-flow, crash, chart, enterprise value, dealing room, free float, lock-up, split, per, ticker, roadshow, admin, fishbowl, blue money, green field, hammer out, helicopter view, strap-on, tart up, leave-behind, dial and smile, even dead cats bounce, antitrust, banner, call, cash, red flag, bacon job, pilot fish, the bell on the cat, head winds, face time, shoulder tap, on the carpet, on your plate, desk jockey, campaign, troop, leader, keeping powder dry, recruitment.

Було виявлено також тематичну групу, яка складається зі слів, які відносяться до сфери культури. Як показав проведений нами аналіз, можна як приклад можна навести наступне: single, step, step-house, rock, rock and roll, jazz, band, dance, break-dance, remix, clip, playlist, bass, drum, undrgraund, rhythm, hip-hop, folk/folklore, performance, blues, sketch, thriller, remake, film, show, VIP, funk, backstage, movie, celebrity, casting, making of.

Si tuviésemos que hacer una «playlist» para poner banda sonora a nuestra época, el resultado terminaría pareciéndose bastante a la música de Ólafur Arnalds (Mosfellsbær, 1986) (El Mundo 5.11.2020).

Llegó al backstage con un tremendo equipo de seguridad; todos estaban en alerta máxima (El Mundo 19.11.2020).

Особливої уваги потребує медичний дискурс, бо за останній рік, у зв’язку із світовою пандемією, він також може конкурувати із вищевказаними областями. Буде цікаво буде навести контекстуальні приклади з данної теми, які ілюструють та підтверждують актуальність запозичень з англійської мови у сфері медицини. Варто зазначити, що слова corona replication, outbreak hotspot, incident case, lockdown, ventilator weaning, barrier mask, social distancing, homeschooling, nurse, emergency room не є медичними термінами, лише пов’язані, також вони зобов’язані своєму виникненню та поширенню світовій пандемії. Деякі слова мають латинське походження, але пройшли певну трансфрмацію через англійську мову, напрклад emergency, з лат.

emergeré, пізніше у 17 ст. виникло англійське слово – emergency, тому можемо розглядати їх як англійські запозичення.

En Luxemburgo, el Ejecutivo implantó un nuevo sistema de apoyo al

homeschooling para padres y alumnos (El Mundo 8.09.2020).

En la lista figuran otros términos asociados a la pandemia como el previsible

«coronavirus», así como «social distancing» («distancia social»), «self isolate» (el hecho de autoaislarse si se tiene o se teme tener Covid-19), «key worker» (trabajador esencial) y «furlough» (los ERTE británicos) (El Mundo 10.11.2020).

De hecho, en la conversación con los técnicos de los diferentes países europeos, lo que en los medios ha salido como un confinamiento total, «lockdown», que se está planteando en Inglaterra, en Francia, en todos estos países, es menos estricto de lo que nosotros estamos haciendo aquí" ( ABC 30.11.2020).

Кожного дня людство розвивається та зростає кількість нових понять, отже, зростає і кількість слів, тому що кожному новому поняттю потрібна назва. Носії різних мов знаходяться в постійній взаємодії між собою, тому нові поняття та слова швидко поширюються в різних мовах та запозичуються іншими. В кожній сфері життя можна виділити безліч тематичних груп англіцизмів, де вони відіграють значну роль, мають своє значення в контексті та саме свою мету використання. Особливу увагу слід приділити специфіці функціонування англійських запозичень в іспанській мові.

2.      Функціональний аспект англійських запозичень в іспанській публіцистиці

Засоби масової інформації є потужним джерелом поповнення лексики іншомовного (в основному, англійського) походження. Через іспанську публіцистику сучасна англійська мова розширює діапазони своєї лінгвістичної

експансії і сприяє помітному збагачення мови і інноваційним процесам в іспаномовному світі.

Специфіка функціонування англіцизмів в контексті іспанської мови проявляється в деформації семантики і форми слів англомовного походження, а також в співвіднесеності з іспанськими аналогами.

Відомо, що кожне запозичене слово зазвичай проходить три етапи, щоб повністю інтегруватися в нову мову. На першому етапі слово не змінюється, воно лише «цитується». На другому етапі запозичення піддається чотирьом видам асиміляції: фонетичній і графічній асиміляції, морфологічній асиміляції і семантичній асиміляції.

Нові (англійські) слова, потрапляючи в іспанське мовне середовище, по- різному пристосовуються до цих умов. Неасимільовані англіцизми (аnglicismos crudos, або xenismos, відповідно іспанській термінології) - слова, які зберігають свою фонетичну і граматичну форму, та не змінюються відповідно з правилами іспанської мови, вони як би цитуються.

На другому етапі асиміляції нове слово переходить від варваризму (Extranjerismo - іноземного слова) до запозичення (préstamo), хоча багато носіїв мови-рецептора поки ще його не сприймають як своє. Загалом можна сказати, що другий етап є найважливішим. Англіцизм піддається різним видам адаптації, щоб бути зручним для приймаючої мови, шляхом фонетичної, орфографічної, семантичної і морфологічної асиміляції.

Для іспанської мови характерні більш регульовані відносини між фонетикою і орфографією. Тому всі англіцизми з цієї точки зору можна розбити на три групи: неасимільовані слова, частково асимільовані слова і повністю асимільовані слова. Нові комбінації звуків, які прийшли з англійської в іспанську, вимагають відображення в написанні. Іспаномовні або імітують англійський звук, або не вимовляють його, тобто вимовляють слово на іспанський манер.

Отже, перспективний напрямок подальшого дослідження вбачається в аналізі  лексичних  особливостей  функціонування  англіцизмів  в  сучасній

іспанській публіцистиці. Для реалізації поставленої мети ми будемо дотримуватись наступної класифікації:

1. Неасимільовані англіцизми (запозичуються в тій формі, в якої існують в мові оригіналі).
2. Частково асимільовані англіцизми (графічно і фонетично адаптуються до іспанської мови).
3. Повністю асимільовані англіцизми (мають іспанське написання і звучання; утворюють похідні слова).
4. Лексичні кальки (буквальний переклад англійського слова чи словосполучення).

Іспанська мова є більш повнозвучною (прагне до повнозвучання) в порівнянні з англійською, тому при запозиченні англіцизмів додається початкова е- (standard-estándar, scanner-escáner) і кінцеве -е до іменником, що закінчується на приголосний (film- filme).

Графічна асиміляція підлаштовується під фонетичні норми, так як в іспанській мові практично немає різниці між написанням і вимовою, на відміну від англійської. В англійській мові досить багато подвійних приголосних, які в іспанському спрощуються: -nn- (tennis-tenis, scanner- escáner), -ll- (Dollar-dólar), Кінцеві х, -t і -p зберігаються (fa,. Jet, set, videoclip). При цьому нові терміни, які з'являються і активно використовуються, мають багато різних варіантів написання. Адже більшість термінів, пов'язаних з цифровою комунікацією (Twitter, WhatsApp), потребує адаптації до іспанських норм.

Невиправдане «нагромадження» англіцизмів в авторських журналістських текстах може привести до комічного ефекту, наприклад:

Vasos para bebedores de whisky, un cascanueces para recuperar los frutos secos enteros, tiritas para fans del beicon y calcomanías para renovar la cocina en el revuelto de trastos de mayo (El Pais 03.05.2019).

Крім того, соціальні мережі сповнені мовних (мовних і граматичних) помилок, здатних викликати роздратування у людей, що піклуються про красу і правильність національної мови.

Щоб уникнути масового повторення і поширення неправильних форм, іспанські лінгвісти працюють в декількох напрямках. По-перше, деякі терміни цифрового спілкування вже увійшли в 23-е видання Тлумачного словника іспанської мови [DLE 2002, p.80]. Але, зрозуміло, що академічний словник не може встигати охоплювати всі нові форми, що надшвидко з'являються в мережевій комунікації. Щоденну роботу в мережі Інтернет веде Fundéu (La Fundación del español urgente), де експерти відповідають онлайн на запитання користувачів з приводу правильного вживання нових слів і форм, намагаються вирішити всі сумніви, дають авторитетний коментар.

Газети, зокрема їх електронний формат, є провідниками нормативного написання і вірного вживання запозичень. Відповіддю на численні питання може служити і представлена академією нова книга із стилю іспанської мови ( «Libro de estilo de la lengua española») - лінгвістичне керівництво, яке орієнтоване в першу чергу на цифрову комунікацію і листування в Інтернеті [DLE 2002, p.144].

Так, термін WhatsApp, що часто зустрічається у пресі до недавнього часу мав багато варіантів написання в іспанській мові (whatsapp, wasap, guasap). Fundéu запропонував wasap як іспаніолізованої назви, пояснив значення іменника wasap ( «безкоштовне повідомлення, відправлене додатком обміну миттєвими повідомленнями WhatsApp»), а також його похідного (вже за моделями іспанської мови) дієслова wasapear («обмінюватися повідомленнями в WhatsApp») і заявив, що ці форми є придатними адаптаціями, відповідними критеріями іспанської орфографії.

Також традиційно в іспанській мові для передачі буквосполучення wh- використовувалося поєднання gu- (whisky - gűisqui), тому також можуть бути допустимі варіанти guasap, множинні guasaps і інфінітив guasapear. Однак при

цьому, можливо, порушуються правила бренду (марки), адже назва повинна бути впізнаваною.

Те ж відбувається і з додатком Twitter, для запозначення якого в іспаномовних мережах з'явилися форми tuit, tuitero (-ra), tuitear і retuitear:

Un miembro de la ANC publica un tuit burlándose del comandante muerto en Murcia (ABC, 27.07.2020).

У Керівництві по мовному стилю дані і граматичні форми відмінювання дієслів (retuitear), рекомендовані форми множини (tuits, wasaps), сполучуваності (escribir un tuit - написати в Твітері). У даний час слово tuit і його похідні вже включені в 23-е видання Академічного словника.

Інший випадок англійської технічного терміну, який активно освоюється іспанською мовою, - слово puzzle (пазл). Ця лексема викликає труднощі в написанні у іспаномовних, вона не зафіксована в Академічному словнику, іспанський синонім цього слова - rompecabezas (головоломка). В газетах же цей англіцизм використовується частіше в метафоричному значенні, наприклад, puzle poselectoral (післявиборчий пазл = розклад політичних сил після виборів):

«Pasaron las elecciones y una primera conclusión tras la resolución del puzle poselectoral es que el adoquín de la Plaza Mayor no sólo resulta bastante quebradizo sino que es muy resbaladizo» («El Mundo, Internacional», 12.05.19).

Говорячи про орфографію, можна додати, що деякі англіцизми зберігають дефіс (наприклад, e-mail) і вживаються поряд з іспанським синонімом (correo electrónico – електронна пошта).

Ряд термінів зберігають написання з великої літери, без обов'язкового для газетних статей курсиву при оформленні запозичень (Internet, Twitter).

Як можна помітити, англіцизми, що належать до сфери високих технологій, успішно асимілюються не тільки фонетично, але і на інших рівнях іспанської мови.

Дуже важливим етапом є морфологічна асиміляція, тобто пристосування англійських слів до граматичних категорій іспанської мови. В іспанській мові,

як відомо, два роди іменників, чоловічий і жіночий, й більшість англіцизмів, що позначають неживі предмети, «відносяться» до чоловічого роду. У багатьох випадках у таких слів вже є аналоги в іспанській мові, в основному це слова чоловічого роду (el póster – el cartel, el spot - el anuncio). Іноді чоловічий рід відноситься і до тих англіцизмів, синоніми яких в іспанській мові - жіночого роду (el film - la película, el pin - la insignia, chapa).

Щодо адаптації англіцизмів по категорії чисел, то потрібно зауважити, що в іспанській мові множина іменників зазвичай утворюється за допомогою додавання кінцевого -s, якщо слово закінчується на голосний, і -es, якщо слово закінчується на приголосний. Під ці правила підлаштовуються і запозичені слова, хоча якийсь час існують паралельні (дублетні) форми (estándares / estándars, filmes / films, eslóganes / eslógans). У менш адаптованих словах додається -s (fans, pins, clips, hits, pósters) або справа обмежується постановкою артикля множини (los test, los compact disc / los discos compactos).

Третій етап асиміляції відбувається, коли іноземне слово повністю адаптується до всіх норм приймаючої мови, починається формування похідних, наприклад формування від англійських слів за допомогою іспанських префіксів і за моделям іспанської мови (estandarizar> standard). Високу ступінь адаптації показують дієслова з англійської мови, які утворюють похідні в іспанській мові з типовим суфіксом І відмінювання -ar, типу cliquear (в українській мові - «клікати») поряд з дієслівним виразом hacer clic ( «робити клік »). Від англійського chat було утворене іспанська дієслово chatear I дієвідміни, який став вживатися не тільки в розмовній мові, але і на сторінках газет. Не так давно він став частиною рекламного слогана в рамках кампанії з безпеки дорожнього руху, в газетах з'явилося гасло: «Si bebes, no conduzcas!»

Por eso, ha apelado a la responsabilidad de los conductores y ha incidido en el viejo lema de las campañas de tráfico: «si bebes, no conduzcas y si consumes drogas, mucho menos» (ABC 19.10.2020).

Іноді в авторських статтях англіцизми буквально «нагромаджуються» один на одного, причому без обов'язково необхідного в таких випадках виділення курсивом. Молоді журналісти намагаються таким чином привернути увагу, зробити свої статті більш сучасними і «модними» і отримати більше коментарів і відгуків, наприклад, як у наступному фрагменті:

«Hacerse bien un selfie es todo un arte, y de hecho, saber posar seduciendo a la cámara ha ayudado a la popularidad de algunas celebrities de instagram» (Cómo tomar el selfie perfecto. Me paso el dia comprando (El País, 26.03.2019).

Звичайно, існують спеціальні терміни, породжені новими технологіями, які неможливо перевести, вони стали загальновживаними і немає іншого вибору, окрім як використовувати їх. Але необхідно подолати поширення в публіцистичній мові і в комунікативному цифровому середовищі недосконалого сленгу, заплутаного поєднання технічної англійської та іспанської мов. Вірно і те, що в багатьох випадках офіційно закріплені форми відстають від потреб користувачів. Але позиція авторитетних іспанських видань полягає в тому, щоб будучи вже встановленими, ці форми сприймалися як єдино правильні.

Великі можливості для вивчення запозичень надає сфера спорту, звідки переходять не тільки назви видів спорту, але і всі супутні поняття. Наприклад, батьківщиною футболу, як і багатьох інших видів спорту є Англія, відповідно лексика, пов’язана з ними виникла саме там. Таким чином, слова baseball, softball, volleyball, basket-ball, football, rugby, golf, hockey, tenis, ping-pong, boxing, penalty та багато інших прийшли в іспанську мову з англійської. Таким чином, використовуючи класифікацію, зазначену вище, проаналізуємо англіцизми тематичної групи «Спорт».

1.                    Неасимільовані англіцизми (запозичуються в тій формі, в якій існують в мові оригіналі). До неасимільованих англіцизмів даної теми відносять такі слова як: hockey, penalty, aquadance, aquagym, waterpolo. Розглянемо декілька прикладів.

В статті з національної газети Іспанії ABC, звідки взято приклад, мова йде про благодійність. Англіцизми aquadance, aquagym, waterpolo є неасимільованими, вони пишуться і вимовляються так само, як і в англійській мові. Терміни aquadance і aquagym виникли не дуже давно (у другій половині XX сторіччя) в США та досить швидко стали вживані. Аналогом англіцизму aquadance в іспанській мові є el baile acuático, aquagym – la gimnasia acuática або la hidrogimnasia. Термін waterpolo був запроваджений в Англії у другій половині XIX сторіччя, а з 1900 року цей спорт вперше був включений в програму Олімпійських ігор. Аналогом англіцизму waterpolo в іспанській мові є el polo acuático.

Como la solidaridad no está reñida con la diversión, el evento se completó con diversas actividades lúdicas paralelas, como sesiones de aquagym y aquadance, clases magistrales de baile o una exhibición de waterpolo (ABC 29.07.2018).

В даному прикладі ми зустріли неасимільований англіцизм penalty, який прийшов з англійської мови. Футбол – англійська гра, тому термінологія, яка використовується не тільки в іспанській мові, а й по всьому світу – з англійської мови. На даний момент англіцизм penalty має еквівалент в іспанській мові – tiro penal, але в публіцистиці він використовується досить рідко.

El equipo ha jugado un partido muy serio en un escenario especialmente complicado y ha salido muy reforzado con una victoria más que merecida que se ha gestado en un absurdo penalty del veterano Carlos Pita, aunque ya mucho antes habían fabricado los bermellones créditos suficientes para haberse adelantado (El Mundo 11.10.2020).

Слово hockey з’явилось в Англії в XIX сторіччі, набагато пізніше, ніж сам вид спорту. В іспанській мові неасимільований англіцизм hockey не має еквівалентів, бо відтворює реалію спорту нетипову для іспанської культури. При поясненні використовується дескриптивний метод: es deporte a dos equipos que se juega con un palo curvado y una pelota o disco.

Colby Cave, extremo de los Edmonton Oilers, equipo de la Liga profesional norteamericana de hockey hielo, murió este sábado después de sufrir una hemorragia cerebral a principios de semana, a la edad de 25 años (El Mundo 12.04.2020).

2.                    Частково асимільовані англіцизми (графічно і фонетично адаптуються до іспанської мови). Прикладами, які ілюструють частково асимільовані англіцизми є такі слова як: umpire/ ampayar/ ompáyer, pícher/ pitcher/ pitcheo, softbol.

Згідно зі словником англіцизмів в іспанській мові [DLE 2002, p.102] частково асимільований англіцизм umpire (від англ. umpire – суддя/ рефері/ арбітр в бейсболі) має ще два варіанти: ampayar та ompáyer. На сторінках іспанських газет інколи використовується англіцизм umpire, але частіше вживається саме іспанське слово árbitro. Як ми бачимо, в прикладі слова umpire та árbitro знаходяться в одному реченні або щоб уникнути повторення, або дослівно передати слова гравця.

Entre sus tantos improperios, el australiano dijo en medio del partido que estaba ante el peor umpire de la historia y culminó con un lamentable salivazo en dirección al árbitro (ABC 15.08.2020).

Даний приклад наповнений англіцизмами. Surf, skateboard, breakdance – неасимільовані англіцизми. Béisbol – асимільований англіцизм, який ми розглянемо пізніше. Термін sóftbol (від англ. softball – софтбол: спорт, який виник в кінці ХІХ сторіччя в США як різновид бейсболу) в іспанській мові є неасимільованим англіцизмом, не має похідних слів, проте має еквіваленти softbol, sófbol, bola suave, softball.

La decisión de los organizadores de los Juegos de París de proponer el surf, la escalada, el skateboard y el breakdance como deportes adicionales en la edición de 2024 condena al kárate a una fugaz vida olímpica, limitada por ahora a los Juegos de Tokio 2020, y obliga al béisbol y al sóftbol a una nueva despedida. (El Mundo 21.02.2019)

За словником англіцизмів в іспанській мові частково асимільований англіцизм pitcher (від англ. pitcher – пітчер, гравець, що подає м’яч в бейсболі) має ще два варіанти: pícher та pitcheo. В сучасній публіцистиці найчастіше зустрічається саме pitcher, або іспанське слово lanzador. В даному прикладі ми бачимо також англіцизм béisbol, який є асимільованим, тому розглянемо його в наступному пункті.

El exjugador de béisbol Don Larsen, único pitcher de la historia en lanzar un juego perfecto en la historia de las Series Mundiales de las Grandes Ligas de Béisbol, falleció este miércoles a los 90 años en un hospital de Hayden, en Idaho (Estados Unidos), a causa de un cáncer de esófago (El Mundo 01.02.2020).

3.                    Повністю асимільовані англіцизми (мають іспанське написання і звучання; утворюють похідні слова). До повністю асимільованих англіцизмів відносять такі слова як: béisbol, noquear, jonrón, fútbol, gol. Розглянемо декілька прикладів.

Як вже зазначалося раніше, слово béisbol (від англ. baseball – бейсбол: спортивна гра, яка виникла в кінці XVIII сторіччя в США) є повністю асимільованим англіцизмом. Це слово має такі варіанти в іспанській мові: baseball та pelota base. Béisbol – англіцизм повністю асимільований, тому що він має похідні слова: beisbolista та beisbolero.

El exjugador de béisbol Don Larsen, único pitcher de la historia en lanzar un juego perfecto en la historia de las Series Mundiales de las Grandes Ligas de Béisbol, falleció este miércoles a los 90 años en un hospital de Hayden, en Idaho (Estados Unidos), a causa de un cáncer de esófago. (El Mundo 01.02.2020)

El héroe beisbolero que avergüenza a los jugadores de los Astros desde su balcón (ABC 16.10.2020).

Похідні слова beisbolista та beisbolero мають форму однини та множини, жіночого і чоловічого роду, підпорядковані правилам вживання слів іспанської мови. Обидва слова можна зустріти на сторінках іспанської преси.

Pero, eso sí, siempre y cuando sean gorras adaptadas al otoño, nada que ver con las beisboleras o las tipo trucker, con rejilla en la mitad posterior, que tanto se llevan en verano (ABC 30.10.2020).

Nada que ver resulta ir en deportivas que en zapatos, como tampoco lo es llevar un sombrero fedora que una gorra beisbolera (ABC 03.07.2020).

Ці слова повністю асимілювались в іспанській мові, проникли у багато сфер життя, та можуть означати елементи головного убору на сторінках іспанської преси.

El infielder Max Muncy anotó un jonrón en la decimoctava entrada y dio este viernes la victoria 3x2 a Los Angeles Dodgers frente a los Boston Red Sox, recortando distancias en la Serie Mundial (2-1) y cerrando el encuentro más largo de la historia de los playoffs (El Mundo 27.10.2018).

Повністю асимільований англіцизм jonrón (від англ. homerun – різновид ігрової ситуації в бейсболі) використовується як повноцінне іспанське слово в іспанській мові та публіцистиці. Порівняно з англійським словом homerun, jonrón повністю змінило своє написання та пристосувалось до іспанської вимови.

Найбільш частотними спортивними англіцизмами визнані слова на тему футболу: fútbol і gol.

Cosas del fútbol, su debut oficial fue el 4 de octubre de 1992 ante el Athletic en San Mamés, del que dijo que era «uno de los estadios más lindos del mundo» (ABC 26.11.2020).

Так як тема футболу є дуже популярна у всьому світі, то і її термінологія вже ввійшла в мову та активно використовується в сучасній публіцистиці. Англіцизм fúlbol є повністю асимільованим та має багато таких дериватів, як futbito, futbolista, fútbol-sala.

La campaña "El Covid no mata solo. No seamos cómplices" muestra varias piezas de vídeo en las que se ve a jóvenes jugando a futbito, amigos tomando licor en la calle o una menor que visita a su abuela, sin tener en consideración que pueden

transmitir el virus a sus seres queridos que sí se cuidan y no salen de sus casas ( El Mundo 30.08.2020).

Поряд з англіцизмом fúlbol на сторінках іспанської преси можна зустріти слово futbito з таким самим значенням. Проаналізувавши статті про футбол з газети ABC, El Mundo та El Pais, ми можемо зазначити, що англіцизм fúlbol використовується журналістами частіше ніж futbito.

В даному випадку ми маємо справу з повністю асимільованим англіцизмом gol, утвореним від англійського goal – гол. Батьківщиною футболу є Англія, відповідно лексика, пов’язана з футболом виникла саме там. Незважаючи на те, що поняття, пов'язані з цим видом спорту вже стали загальновживаними, в словнику це слово відзначено як англіцизм, який послужив основою для появи в іспанській мові таких дериватів, як goleador та golazo.

Les queixes de Luis Suárez i els seus companys, per més justificades que siguin, només tindran raó de ser si juguen i fan gols quan cal a la Copa d’Europa (El Pais 07.04.2020).

Claro que pienso en que yo puedo ser ese goleador (ABC 13.11.2020).

El golazo en Mestalla dio continuidad a una racha de cuatro partidos consecutivos marcando (ABC 9.11.2020).

Слова goleador та golazo, що є похідними від повністю асимільованого англіцизму gol, не мають варіантів в іспанській мові. Ці слова мають іспанське написання і вимову, повністю підпорядковані правилам вживання слів іспанської мови та активно вживаються на сторінках іспанської преси.

De hecho, en la primera pelea de la noche, Alberto Méndez logró noquear con una gran combinación de manos a Kevin Bravo, en un combate que hasta ese momento había estado igualado (ABC 02.11.2020).

Слово noquear є дериватом від повністю асимільованого англіцизму nocaut (від англ. knockout – нокаут: один із варіантів завершення бійцівського поєдинку в спорті), яке має варіанти KO (вимовляється /káo/), noqueo та knockout. Порівняно з англійським knockout, слово nocaut повністю змінило

своє написання, пристосувалось до іспанського правопису та вимови. Це слово та його похідні активно використовується журналістами на сторінках іспанської преси.

4.                    Лексичні кальки (буквальний переклад англійського слова чи словосполучення). До найбільш вживаних лексичних кальок відносяться такі слова: baloncesto, guardavallas та contragolpes.

El calendario actual del baloncesto europeo es una locura en la que cada vez hay menos espacio para el descanso de los jugadores (ABC 11.11.2020).

Англіцизм baloncesto є лексичною калькою англійського слова basketball, де cesto – basket – корзина, а balon – ball – м’яч. Дана калька є повним перекладом з англійського, змінено лише порядок слів для більш іспанського звучання.

Lo llaman portero, guardameta, golero, cancerbero o guardavallas, pero también podría ser llamado mártir, paganini, penitente o payaso de las bofetadas (El Mundo 14.05.2019).

В даному прикладі ми бачимо англіцизм guardavalla, який є лексичною калькою англійського слова goalkeeper. Слово калькується частково: guarda – keeper – охоронець, valla – огорожа, goal – гол. Значення окремих слів дещо різне, проте цілі слова мають однаковий зміст – воротар.

Por supuesto, Gayá siguió haciendo lo que quiso por su banda, y el Madrid afrontó otro partido cuesta arriba dejando espacios temerarios a los contragolpes locales (ABC 9.11.2020).

Англіцизм contragolpes є лексичною калькою з англійського слова counterattack, яке використовується в футбольній лексиці, де contra – counter – контр, а golpes – attack – атака. Такі англіцизми-лексичні кальки часто використовуються журналістами в сучасній іспанській пресі.

Безсумнівно, тема «Спорт» дуже багата на англійські запозичення. Є види спорту, в журналістському обговоренні яких більше англіцизмів (футбол, теніс), і навпаки, є види спорту, в статтях про які використовується мало англійських слів (фехтування, мотокрос).

Вибір мови кінематографії для аналізу асиміляції англійських запозичень не був випадковим, кінофільми – прекрасне джерело запозичень в будь-якій мові. Не можна знайти людину, яка б не дивився кіно, не читала би про нього, бо американські фільми були і залишаються найпопулярнішими в світі. Матеріали, використовувані в даному розділі, були взяті з медіа-текстів, присвячених кіно, зокрема з електронних версій таких популярних журналів, як Fotograma і Cinemanía, де ми можемо знайти такі запозичення з англійської:

1.   технічні терміни: Cinemascope (scope), voz en off, tráiler, travelling, vídeo, zoom, flash back, sketch, spot;
2.     популярні слова в кінематографі: cowboy, detective, gangster, sheriff, maccarthismo, glamour;
3.     жанри: biopic, cartoon, ciencia ficción, musical, road movie, suspense, thriller, western;
4.   художні прийоми: Free Cinema, underground;
5.    слова, що пов’язані з кіноіндустрією: gag, hitchcockiano, casting, extra, fan, rol, starlet, star system;
6.       слова, які пов’язані з нагородженням і рекламою: festival, major, nominación, nominar, Oscar, oscarizar, hollywoodense, remake;
7.     похідні від слова фільм: film, filmación, filmar, filmofrafía, filmoteca, telefilm.

Багато з вищевказаних слів ще не закріплені в словнику, але активно використовується в пресі, присвяченій кіно. Найчастіше вони зустрічаються в оригіналі, можливо, у зв'язку з тим, що це технічні терміни, які складно перекласти на іспанську мову, так як в ній немає цього поняття, а послівний переклад може призвести до непорозумінь. Наприклад: Free Cinema (якщо перевести на іспанську – Cine libre) матиме для читачів і глядачів зовсім інше значення; або splapstick, вид комедії, заснований на падіннях і звуках, - при перекладі comedia de caidas y trompazos виходить занадто довго; або underground, якому важко знайти еквівалент. Якщо ми подивимося на такі назви жанрів кіно, як love story або suspense, то побачимо, що їх іспанські

еквіваленти historia de amor і intriga не є точними їх заступниками. Також необхідно відзначити ще одну причину, з якої кінопреса використовує запозичені слова в оригіналі – це бажання продемонструвати свою приналежність до особливого кола людей, які є експертами в галузі кіно. Можливо, дане явище варто розглядати як особливий кінематографічний жаргон, вживання якого говорить про намір автора показати свій професіоналізм.

Як було сказано вище,  в іспанську мову входять і приймаються Академією мови ті англіцизми, які адаптуються до системи мови, тобто змінюються одним чи іншим способом. Простежимо, які способи і методи адаптування англійських запозичень були застосовані до даного типу лексики. Деякі              англійські              слова                            не              вимагають              значного                            втручання                            при              їх асиміляції, так як не суперечать фонетичним правилам іспанської мови, наприклад, filme, закріплене в словнику більше 40 років тому, з додатком кінцевої -е, а в 1992 р закріпився і його оригінал film. Цей англіцизм часто використовується в журналах про кіно, але рідше самими читачами, які як і

раніше вважають за краще його іспанський еквівалент película. Наприклад:

Las embajadoras de Pandora se convierten en personajes animados de un

fashion film para difundir el espíritu navideño (El Mundo, 18.11.2020).

Існують кілька варіантів графічної асиміляції з метою відповідності запозичених слів системі написання іспанської мови, хоча, наприклад, такі слова, як festival, western, detective, не зазнали жодних змін, так як слова зі схожою фонічній структурою легше адаптуються в приймаючій мові. Наведемо приклад зі словом detective:

Como en Misterioso asesinato en Manhattan, de Woody Allen, Sofia Coppola convierte al personaje central de la trama en una detective circunstancial (El Mundo 06.11.2020).

Незважаючи на існуючу тенденцію замінювати англійські закінчення -ing на іспанські -ín, такі слова, як marketing, travelling, використовуються в кінопреси і в оригіналі теж.

У деяких словах, щоб зберегти англійський наголос, так як він може не збігатися при написанні слова з іспанським, ставиться наголос: récord, vídeo або tráiler, або воно змінюється слідом за правилами іспанської мови, наприклад: thriller, ciber, gangster.

"Soy una azafata borracha y loca, no una asesina", asegura Cuoco en el tráiler de la serie, una mezcla de thriller y comedia negra basada en la novela del mismo nombre del autor Chris Bohjalian (El Mundo 27.11.2020).

І, нарешті, також існує велика кількість повністю графічно і фонетично асимільованих англіцизмів, які зазнають великих змін при адаптації до іспанської мови, наприклад: shoot - chutar, slogan - eslogan. Наприклад:

La primera tanda de iniciativas intentaron llamar la atención de los jóvenes a través de los «influencers», los «ídolos de la juventud» y también se recurrió a las campañas más «buenistas» que aspiraban a una «sociedad idílica», como la lanzada al inicio de la desescalada por la Comunidad de Madrid, cuyo eslogan era

«Protégete. Protégenos» (ABC 26.11.2020).

Будь-які запозичення, що входять в нову мову, яка приймає, повинні відповідати його граматичним нормам. Необхідно нагадати, що на відміну від англійської мови в іспанській мові існують категорії роду і числа. У цьому випадку головну роль грає рід, відповідний до самого слова, наприклад: caddie і lord, слова чоловічого роду, а baby-sitter і lady жіночого, другим критерієм є закінчення, присвоєне запозиченого слова, яке відповідає нормам іспанської граматики, наприклад: esterlina - слово жіночого роду, а beacon - чоловічого роду.

Незважаючи на певні правила, в будь-якій мові завжди є винятки і різночитання. Слово performance в різних джерелах використовується як слово жіночого або чоловічого роду. Наприклад:

Matos también denunció la desaparición de dos de las personas que fueron detenidas: el artista de performance Luis Manuel Otero Alcántara y Anamely Ramos González -ambos han seguido la huelga de hambre-, de los que no se sabía nada desde las 6 de la mañana del viernes (ABC 28.11.2020).

Також наочним прикладом можуть служити такі два схожі за значенням поняття, як movie і filme o film. Перше слово асоціюється з іспанським película і має жіночий рід, друге слово чоловічого роду. При утворенні множини існують 2 аллоформи -es, -s, в залежності від того, закінчується слово на згідну або голосну. Якщо слово було прийнято Академією, то воно утворює множину за правилами іспанської мови líderes, що не асимільовані ж слова утворюють множину за допомогою -s, наприклад: spots, tops.

Однак не варто забувати, що мова залежить не тільки від норм, а й від того, як кажуть її носії, нерідко і в пресі можна простежити тенденцію до утворення множини додатком аломорфи -s, наприклад: gásters, tráilers.

Allí el joven entró en contacto con la legión de aspirantes a gásters que inundaban sus calles (ABC, 23.05.2019).

Так як в англійській та іспанській мовах форми утворення прикметників і дієслів відрізняються, тому, як правило, у зв'язку з неможливістю перетворити англійський варіант прикметника його залишають незмінним, наприклад: música pop, star system, а англійські дієслова перетворюються в іспанські дієслова першої дієвідміни: chutar , filmar, remasterizar.

Після проходження етапу акліматизації, коли нові англійські запозичення асимілюються, а значить, адаптуються до фонетичних, графічних і граматичних норм приймаючої мови, вони стають повноправними елементами цієї мови і починають вести себе так само, як і споконвічно іспанські слова, тобто відбувається утворення:

•    похідних згідно з нормами приймаючої мови, наприклад: film, filmar, filmación, filmografía, telefilm; nominación, nominar: Oscar, oscarizado actor, oscarizar (наприклад, на відміну від іспанської мови, в англійській мові дієслово oscarize майже не використовується); hollywoodiense; hitchcockiano; maccarthismo:

El oscarizado actor interpretará al propietario de una fábrica familiar, de carácter carismático y aparentemente benévolo que busca ganar un premio local a la excelencia empresarial (ABC 09.09.2020).

Desde que se instalará en Los Ángeles hace más de 20 años, el editor es un personaje más entre la fauna hollywoodiense (El Mundo 21.11.2020).

•   нових словосполучень voz en off, sandwich mixto;
•    в деяких випадках відбувається зміна граматичної функції, як в слові travelling, яке в іспанській мові кінематографа використовується як іменник, а в англійському завжди як прикметник.

Отже, англіцизми відіграють значну роль в сучасній іспанській публіцистиці.

Керуючись проведеним аналізом, можна стверджувати, що незважаючи на ступінь асимілювання англіцизмів, вони широко використовуються журналістами в сучасній іспанській пресі. Під час аналізу ми виявили, що найбільша кількість англіцизмів за технічною і спортивною темами, а також темою кінематографу саме неасимільовані та повністю асимільовані. В публіцистиці частково асимільовані і лексичні кальки зустрічаються не так часто.

З урахуванням вищенаведеного, ми виділили декілька важливих причини використання англіцизмів: відсутність назви чи поняття в іспанській мові, використання міжнародної термінології, слова, які нещодавно виникли і є новими як в англійській, так і в іспанській мові, уникнення тавтології в реченні.

Англійські запозичення досить часто зустрічаються в іспанській мові та в іспанській пресі, але на сторінках газет також можна зустріти слова, які дуже схожі на англіцизми, але не є ними.

3.   Псевдоангліцизми на сторінках іспанської преси

Протягом останніх десятиліть багато досліджень займалися дослідженням англіцизмів в іспанській мові не тільки в науці та техніці, але й

в інших сферах, таких як бізнес, мода та спорт. Однак, незважаючи на велику кількість праць про іспанські англіцизми у спорті, не всі пояснюють різницю між англіцизмами та фальшивими англіцизмами. З огляду на їх важливість як свідчення особливих взаємозв’язків між мовами, у цьому розділі ми зосереджуємося на виявленні помилкових англіцизмів в іспанській мові спорту, яка не тільки прийняла англійські слова, а також імпортувала назви та стрворила власні форми на основі англійських зразків.

Псевдонгліцизми так само як і англіцизми набули широкого поширення в іспанській мові. Незважаючи на не дуже активне закріплення англійських запозичень в словнику, вони активно використовуються не тільки професіоналами у своїй галузі, а й усіма носіями іспанської мови. Пройшовши весь шлях адаптації до норм приймаючої мови, псевдоангліцизми стають його повноправними елементами.

Під псевдоангліцізмами розуміються:

а) запозичені будь-якою мовою одиниці англійської мови, які мають відмінне              від              мови-джерела              значення,              вони               використовуються              в              таких контекстах і ситуаціях, в яких ніколи не використовуються в англійській мові; б)              іспанські                            словотворення,                            створені                            за              допомогою              комбінації англійських морфем або наслідування англійської формі слова або його

фонетичному вигляді.

Псевдоангліцизми полягають у включенні до мов нового терміну, який базується на фонетичних, морфологічних і орфографічних закономірностях англійської мови.

З соціолінгвістичної точки зору, розвиток псевдоангліцизмів, ймовірно, є досить ілюстративним з причин, які призводять до того, що носії інших мов використовують англійський лексичний матеріал. У випадку англіцизмів, завжди можна стверджувати, що, якщо англійське слово переважає над іспанським варіантом, це може бути пов'язано з частотою вживання, економічною цінністю або через недбалий переклад (хоча іноді рішення перекладача може бути свідоме). Однак, у випадку слів, які насправді не

існують в англійській мові, очевидно, що престиж англійської мови та сила її конотації, тенденції, технології тощо, які ведуть ораторів не тільки для прийняття англійського впливу, але також «імітування», або через автономні твори, через модифікацію існуючого матеріалу, або через прийняття англійської мови як лексичного фонду, що надходить з інших країн.

Явище псевдоангліцизму відноситься до несвідомого використання фальшивого англіцизму в помилковому переконанні, що це правильний англійський термін. Використання слова «ticket» є, мабуть, найяскравішим випадком широко розповсюдженим неправильним використанням фальшивого англіцизму, оскільки воно має тенденцію посилатися на всі види квитанцій і фактично не використовується для того щоб назвати документ, який використовується для подорожі, або папірець, що дозволяє нам отримати запис на концерт або спортивну подію. Проаналізувавши всі визначення англійського слова «ticket» в Оксфордському словнику, можемо впевнено сказати, що жодне з них не відповідає значенню, яке вжито – рахунок.

¿Dónde comer con esa cita ideal, celebrar la reunión de trabajo o juntarte con los amigos -no más de seis por ahora- sin que el tícket medio se eleve hasta los 50 euros por barba? (El Mundo, 27.11.2020).

Спорт, і особливо футбол, забезпечує багатий вибір фальшивих англіцизмів через англо-американське походження більшість ігор, які найбільш популярні в сучасній Іспанії. Історично це призвело до прийняття англійських термінів, які використовувалися б таким чином, який не був би зрозумілим для носіїв англійської мови незалежно від того, наскільки він знайомий з цим спортом. Класичним прикладом цього є використання англійського слова «містер» для позначення «менеджера» футбольної команди. У випадку з míster використовується у футбольному жаргоні для позначення тренера команди, ще більш вражаюче, тому що в англійській мові використовують різні назви, такі як тренер або менеджер, і, в більш звичному сенсі, серед футболістів, бос і гаффер. Містер добре відомий англійською як досконалий вигляд, еквівалент до слова сер, (ісп. señor) і часто ставиться перед

прізвищем англомовної людини, але його застосування у іспанському футбольному лексиконі, а також у іспанській мові, дуже рідке явище, оскільки воно не зареєстроване у інших європейських мовах.

Hay que asumirla» comentó el míster, que también destacó que el Castellón

«se desencajó» en varios momentos, aunque reclamó que el equipo «dio la cara»

(El Mundo 11.11.2020).

Проаналізувавши поняття псевдоангліцизм можна також зазначити, що відмінне від англійської мови значення може бути ненадійним критерієм, оскільки значення - це широке поняття, яке не завжди повністю охоплюється словниками, але також тому, що деякі з цих слів можуть бути запозичені з дуже спеціалізованих областей англійської мови, отже, їх значення може бути не відомим пересічному носієві мови.

Насправді, не всі фальшиві англіцизми настільки чужі англійській мові, бо якщо вони не використовуються носіями англійської мови, цей факт не обов'язково означає, що принаймні деякі їх не зрозуміли б, з різним ступенем пізнавальних зусиль. Наприклад, дуже часто в публіцистичних текстах та статтях можна зустріти англійське слово footing. В іспанській мові це означає фізичне навантаження – біг. Методом асоціацій (foot з англ. – ступня) виникло слово біг. Але можно побачити, що воно супроводжується визначеним артиклем чоловічого роду однини. Слово сберегло свою вимову та написання, долучивши артикль часто вживаешь в іспанській, хоча і з невірним значенням Цікавим є той факт, що в одному реченні використовується одразу два слова для позначення слова «біг».

Ya sea para los deportistas novatos o para aquellos que son fans del running estas zapatillas Nike son el producto ideal para hacer el footing (El Mundo 21.10.2020).

Вважаємо за доцільне враховуючи наші попередні комментарі класифікувати за структурними характеристиками псевдоанліцизми в іспанській мові на наступні групи:

Автономні сполучення: autogol, antidoping, basket average, carting, footing/futin/fúting, linier, «linesman», looping, minibasket, recordman/récordman, recordwoman. До цієї категорії належать сполуки (recordman) та похідні (footing, linier).

Minibasket – гра в баскетбол для дітей віком від 7 до 14 років («biddy basketball» в США, «mini-basketball» в Британії), можна розглядати як автономне сполучення, а також як гибридну форму, бо додається префікс

«mini-» ”.

También hay pistas de minibasket, fútbol sala, balonmano... Se ha construido una nueva sala de judo y pilates (El Mundo 27.03.2020).

Одним з джерел псевдоангліцизмів, які залишається майже непоміченими носієм іспанської мови, але дуже виразне для носія англійської мови, - це поєднання двох окремих англійських слів і коли вони зливаються з іспанською мовою, вони породжують нову лексичну одиницю. Дуже показовий випадок recordman y recordwoman, які замінюють (man/woman) record-holder (з англ. влаі пояснюється легким засвоєнням елементів у порівнянні зі складним написанням та вимовою holder.

El nuevo recordman de los 10.000 metros, Joshua Cheptegei (El Mundo 10.07.2020).

Використання автономних похідних можна побачити на практиці щоб відрізнити англіцизм, від асоціації з відомим англійським словом. Так сталося у французькій мові з footing, пізніше запозичене до італійської та іспанської мов, об'єднавшись з foot «ногою», пов'язаним спочатку з football (balompié), пізніше визначений як футбол (fútbol).

Більш новий приклад з тієїж серії є mobbing. У англійській мові вже є слово зі значенням «дія, коли натовп виходить привітати знаменитість», але пізніше  на  декількох  мовах,  включаючи  іспанську,  стала  означати

«переслідування на робочому місці, моральне переслідування», ймовірно, вплинуло значення дієслова mob «asediar, acosar».

Más de la mitad de las mujeres habla de que la maternidad ha supuesto situaciones negativas en el mercado laboral y te hace vivir un mobbing maternal muy fuerte (El Mundo 14.09.2020).

Еліптичні сполученя

Велика кількість псевдоангліцізмів утворюється за допомогою еліпсису одного або кількох членів поєднання: camping (site), clergyman (< clergyman’s suit), cocktail (party), corner (kick), crack (player), cross (country), firquality (< first quality drug), holding (company), go-go (girl/boy), polo (shirt), racing (bike), shopping (centre), smoking (jacket), sparring (partner), starking (delicious), training (course), travelling (shot), water (closet), web (page).

Tampoco va vestido de cuero, sino con el típico uniforme de clergyman (El Mundo 14.08.2019).

Слід зазначити, що деякі з цих псевдоангліцизмів, що закінчуються на - ing(camping, parking, shopping), є продуктом еліпсису, будучи дієслівними іменниками також можуть виступати як автентичні англіцизми, коли вони використовуються самостійно, не як сполучення.

У багатьох випадках останнє слово, що виникає в результаті еліпсису, співпадає з його повним значенням: basket (ball), business (class), compact (disc), copy (right), floppy (disc), free (jazz), fun(board), garden (center), heavy (metal), insider (trading), living (room), long play(ing record), passing (shot), reality (show), script (girl/boy), top (model), stunt (man), volley (ball).

Отже, англіцизми та псевдоангліцизми в сучасній іспанській мові мають певні функціональні особливості, а саме: найчастіше англіцизми та псевдоангліцизми – іменники, англіцизми мають таке ж написання та вимову як і в англійській мові, а псевдоанглізизми мають схоже написання та вимову, але не є словами англомовного походження. Псевдоангліцизми корисні для створення англомовних псевдонаукових слів, щоб назвати певні продукти або види діяльності. Вони входять в мову, легко запам’ятовуються, тому часто вживаються в повсякденному мовленні.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури дозволив визначити поняття і терміни для виявлення лінгвістичного статусу англійських лексем як лінгвістичного феномену.

Виникненню і поширенню феномена «англіцизм» у сучасній іспанській публіцистиці сприяли різні передумови. Із ключових, можна виділити, що в останні десятиліття в силу домінування в сучасному світі англо- американських засобів масової інформації зростання числа англіцизмів спостерігається в багатьох мовах, в тому числі і в романських. В Іспанії, останнім часом, сформувалася цікава тенденція: вживання англіцизмів в ЗМІ вважається модним і прогресивним, а деякі іспанські лінгвісти дотримуються думки, що англіцизми, навпаки, збагачують іспанську мову.

Відповідно до проаналізованого матеріалу першого розділу можна зробити висновок про те, що поняття мовного запозичення неоднозначне. З одного боку, запозичення розглядається як процес переміщення слів з однієї мови в іншу. З іншого боку, запозичення виступає в ролі іншомовного елемента. Проте від диференційних трактувань цього поняття, функціональність мовного явища «запозичення» залишається незмінним. Запозичення – це оптимальний спосіб збагачення словникового складу мови. Запозичення слів – один з яскравих прикладів взаємодії мов і культур, створення спільних цінностей. При дослідженні було виділено головні поняття в цьому лінгвістичному явищі.

Також розглянувши основні види запозичень, можна прийти до висновку, що першим і основним є запозичення із джерела. Під джерелом слід розуміти мову, з якого запозичується елемент, що прийшов до приймаючої мови. Другий вид запозичення визначається за типом контакту. Від того наскільки багато проміжних ланок бере участь в ланцюжку запозичень із

мови-джерела в мову-реципієнт, типи контактів можна розділити на прямі і опосередковані.

До третього виду запозичень можна віднести процес адаптації іншомовних слів за способом. Згідно з тим, який спосіб адаптації слова застосовується в даний момент, виділяють наступні основні види запозичення: лексична калька, стійкі словосполучення, семантична калька

Крім цього, в першому розділі ми проаналізували такі поняття, як

«освоєння»,  «засвоєння»,  «адаптація»  і  співвіднесли  їх  із  поняттям

«запозичення». Для того щоб з’ясувати, чи можуть ці терміни замінювати один одного. Виявили, що незважаючи на певну різницю в значенні цих термінів, науковці використовують їх як взаємозамінні, не привертаючи особливої уваги до розбіжностей зазначених дефініцій.

Згідно з аналізом рівнів запозичень англіцизмів в іспанській мові, можна виділити наступні: фонема, інтонеми, графема, дейтограма і логограми, морфема, слово, словосполучення, речення, текст. Найбільшим сегментом поля запозичень в іспанській мові залишається слово. Але попри це ми вважаємо, що кожний рівень важливий: від фонеми в усному мовленні і до словосполучення і вживання запозиченого слова в реченнях і текстах.

Щодо публіцистичного стилю та його реалізації засобами іспанської мови, можна стверджувати, що газетно-публіцистичний стиль є найбільш сприйнятливим до нових, більш експресивних мовних явищ, які, зароджуючись в розмовній мові, фіксуються на сторінках газет і журналів, а потім або закріплюються в мові, або не сприймаються мовним колективом як норма і залишаються окказіоналізмом. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне проводити аналіз лексико стилістичних особливостей мови газети, простежувати нові тенденції, особливості їх вживання на основі мови сучасної іспанської преси.

За допомогою лінгвістичного спостереження та аналізу, описового і компонентного методів, методу аналізу словникових дефініцій, контекстуального  аналізу  ми  дослідити  структурно-семантичні  та

функціональні особливості англіцизмів та псевдоангліцизмів в сучасній іспанській публіцистиці.

Для розгляду в рамках даного практичного розділу були обрані газетні тексти (в їх електронної версії) з січня 2019 по жовтень 2020 р. з найбільш популярних газет Іспанії, які знає більшість людей в іспаномовному світі, а саме: «El País», «El Mundo», «ABC». Знайдені в цих текстах запозичення з англійської мови дозволили представити найбільш актуальні сфери вживання англіцизмів в іспанських газетах. Ними виявилися чотири області – сфера високих технологій, спорт, кінематограф та медицина.

У практичному розділі, ми дотримувалися наступної класифікації: неасимільовані англіцизми, частково асимільовані англіцизми, повністю асимільовані англіцизми, лексичні кальки.

На прикладі цих лексичних одиниць ми розглянути різні моделі і ступені асиміляції англійських слів у мові-наступнику і проаналізувати орфографічні трансформації англіцизмів, їх варіанти, що існують в сучасній іспанській мові. На основі проведеного дослідження, можемо стверджувати, що нові англіцизми, что з'являються на сторінках іспанської преси, це перш за все

назви нових понять, продуктів, що виробляють найчастіше в США.

Відповідно до нашого спостереження, сучасні англіцизми добре адаптуються в іспанській мові, перш за все це стосується іменників і дієслів, які утворюють нові похідні по іспанським словотворчим моделям.

У газетних текстах можна зустріти англіцизми різних ступенів асиміляції до іспанської мови, варіанти написання (наприклад, форми множини). Більшість запозичення мають одне значення в іспанській мові, але присутня тенденція до метафоризації та утворення нових (переносних) значень. У цьому сенсі більш емоційною мовою є спорт. Є види спорту, в журналістському обговоренні яких більше англіцизмів (футбол, теніс), і навпаки, є види спорту, в статтях про які використовується мало англійських слів (фехтування, мотокрос). Також, було виявлено, що сфера кіноіндустрії дає багато сучасних

англомовних запозичень, бо є досить актулаьною в світі та лідирує серед інших країн.

В результаті проведеної роботи виявлено як негативні, так і позитивні сторони впливу англійських запозичень на сучасний іспанську мову. Доведено, що до негативних моментів можна віднести факт впливу на чистоту іспанської мови, в результаті чого відбувається його засмічення зайвою лексикою і порушуються граматичні основи. Проте є і позитивні сторони вживання англійських лексем, а саме в розглянутих сучасних інформаційних технологіях. Оскільки слова в іспанській мові не такі багатозначні, як в англійській, процес машинного розпізнавання іспанської мови піде швидше, а результат стане ефективнішим. Суміш цих двох мов виявиться найбільш вдалим варіантом і допоможе іспанській мові підвищити свій загальнонаціональний статус і стати світовою мовою спілкування.

Псевдонгліцизми так само як і англіцизми набули широкого поширення в іспанській мові. Незважаючи на не дуже активне закріплення англійських запозичень в словнику, вони активно використовуються не тільки професіоналами у своїй галузі, а й усіма носіями іспанської мови. Пройшовши весь шлях адаптації до норм приймаючої мови, псевдоангліцизми стають його повноправними елементами. Простежується тенденція до використання найбільшої кількості англійських запозичень, особливо в їх оригінальному вигляді.

СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                    Аристова В. М. К истории англо-русских литературных связей и заимствова-ний. Семантические единицы в категории русского языка в диахронии. 1997 Выпуск 1. С. 12–19.
2.                    Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. URL: https://classes.ru/grammar/174.Akhmanova/source/worddocuments/a.htm (дата звернення: 15.10.2019)
3.                    Білан Н. М. Процес асиміляції запозичених слів у німецькій мові URL : http://intkonf.org/bilan-nm-protses-asimilyatsiyi-zapozichenih-sliv-u- nimetski y-movi/ (дата звернення: 28.04.2020)
4.                    Бердникова Л. П. Контакты английского и испанского языков: Учеб. пособие. Пятигорск: Пятигор. гос. лингвист. ун-т, 2004. 155 с.
5. Блумфилд Л. Язык. Москва : Прогресс, 1968. 608 с.
6.                    Бодуэн де Куртене И. А. Избранные труды по общему языкознанию. Т. 1. Москва : АН СССР, 1967. 384 с.
7.                    Бондарец О. Э. Иноязычные заимствования в речи и в языке: лингвосоциологический аспект : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.01. Таганрог, 2008. 144 с.
8.                    Будагов Р.А. Введение в науку о языке. Москва : Добросвет, 2003. 544 с.
9.                    Вайнрайх У. Языковые контакты : Состояние и проблемы исследования : пер. с англ. Киев : Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1979. 263 с.
10.               Вишнівський Р. Й. До питання про доцільність вживання англіцизмів (на матеріалі сучасної української мови). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2015. Випуск 1. С. 208–213.

11.               Вишнякова Э. А. Языковые особенности газетно- публицистического стиля Испании. URL : https://pglu.ru/upload/iblock/eb1/uch

_2012_vi_00001.pdf (дата звернення: 09.11.2019)

12.               Вoлoдинa М. Н. Язык CМИ – ocнoвнoе cредcтвo вoздейcтвия нa мaccoвoе coзнaние. Язык CМИ кaк oбъект междиcциплинaрнoгo иccледoвaния. Москва : Наука, 2003. C. 23–24.
13.               Дегтяренко Л.В. Феномен появления заимствований в испанском языке. Спанглиш URL : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/ 54471/18-Degtiarenko.pdf?sequence=1 (дата звернення: 30.08.2020)
14.               Дьяков А. И. Уровни заимствования англицизмов в русском языке. URL : http://www.philoljournal.sfedu.ru/index.php/sfuphilol/article/download/359/ 351 (дата звернення: 29.08.2020)
15.               Жлуктенко Ю. А. Лингвистические аспекты двуязычия. Киев : Изд-во при Киев. ун-те, 1974. 174 с.
16.               Зacурcкий Я. Н. Медиaтекcт в кoнтекcте кoнвергенции. Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика. 2005. Выпуск 2. C. 3–

7.

17.               Зубарєв О. Статус англійських запозичень у лексичній системі української мови. Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. 2008. Випуск 6: Польська, українська, білоруська та російська літератури в європейському контексті, Ч. 1. С. 434–441.
18.               Кaкoринa Е. В. CМИ и Интернет – кoммуникaция (oблacть переcечения и прoблемы взaимoдейcтвия). Язык coвременнoй публициcтики. Москва : Нaукa, 2005. C. 67-68.
19.               Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Москва : Гнозис, 2004. 477 с.
20.               Козуб Л. С. Особливості використання англіцизмів у сучасному світі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. Випуск 26 (2). 2017. С. 40‒42.

21.               Крысин Л. П. Иноязычные слова в современном русском языке. Москва : Наука, 1968. 208 с.
22.               Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. Москва : Наука, 1982. 152 с.
23.               Мельникова М. М. Англо-русские термины по электрохимии и коррозии. Москва : Наука, 1978. 235 с.
24.               Мурaвьевa Н. В. Язык телевидения – язык улицы? Руccкaя речь. Выпуск 3. 2000. C. 46–51.
25. Нетреба М. М. Стилістичні особливості публіцистичних текстів,

Інформаційне суспільство. Випуск 22. 2015. С. 6-10.

26.               Ожегов С.И. Словарь русского языка. Изд. 24-е изд., исправ. Москва: Мир и образование Астрель ОНИКС, 2012. 736 с.
27.               Потебня А. А. Из записок о русской грамматике. Москва : Просвещение, 1968. 269 с.
28.               Потебня А. А. Мысль и язык. Избранные работы. Москва : Издательство Юрайт, 2016. 290 с.
29.               Солганик Г. Я. O cтруктуре и вaжнейших пaрaметрaх публициcтичеcкoй речи (языкa CМИ). Язык coвременнoй публициcтики. Изд. 3-е. Москва : Нaукa, 2008. C. 13–30.
30.               Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. Москва : Наука. 2010. 260 с.
31.               Смирнова Л. Д. До проблеми запозичених та іншомовних слів. URL : http://lib.chdu.edu.ua/index.php?m=10&s=10&t=119 (дата звернення: 03.09.2020)
32.               Тупицына И. Н. Природа метафоры и ее использование в современной российской прессе. Вестн. Челяб. гос. ун-та. Сер.: Филология и искусствоведение. 2009. Выпуск 22. С. 108-114.
33.               Ткаченко С. В. Рецепция англицизмов. Москва : Юрлитинформ, 2011. 224 с.

34.               Филин Ф.П. Очерки по теории языкознания. Москва : Наука, 1982. 336 с.
35.               Формановская Н. И. Речевое взаимодействие: коммуникация и прагматика : монография. Москва : ИКАР, 2007. 480 с.
36. Хауген Э. Языковой контакт. Новое в лингвистике. 1972. Выпуск

6. С. 61–80.

37.               Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. Л. : Наука, 1974. 428 с.
38.               Якубинский Л. П. Избранные работы. Язык и его функционирование. Москва : Наука. 1986. 477 с.
39.               Alzugaray Aguirre J. J. Extranjerismos en el deporte. Barcelona: Editorial Hispano Europa, 1982. 94 p.
40.               Briz A. La interacción entre jóvenes. Español coloquial, argot y lenguaje juvenil. Lexicografía y lexicología en Europa y América. Homenaje a Günther Haensch. Madrid: Gredos, 2003. P. 141-154.
41.               Devís А. El español en la red: ¿destrucción o reforma del lenguaje? URL : http://cvc.cervantes.es/literatura/aispi/pdf/20/II_06.pdf (дата звернення: 05.09.2020)
42.               Fairclough N. Critical discourse analysis and the marketization of public discourse: the universities. Discourse and Society. Vol. 4 (2). 1993. P. 133–

168.

43.               Fairclough M. El (denominado) Spanglish en los Estados Unidos. Revista Internacional de Lingüística Iberoamericana (RILI). Vol. 2. 2013. P. 185– 204.
44.               Filipovic R. Historical-Primary Etymology vs. Secondary Etymology of Anglicisms in European Languages. History and perspectives of language study: papers in honor of RankoBugarski. Amsterdam: John Benjamins, 2000. P. 205–216.
45.               Gómez Capuz J. Préstamos del español: lengua y sociedad. Madrid : Arco Libros, 2004. 90 p.

46.               Gómez Capuz J. La inmigración lexica. Madrid: Arco Libros S.A., 2010. 120 p.
47.               González Cruz M.I. La función pragmática de los anglicismos: algunos ejemplos en el habla juvenil de las palmas de gran canaria. URL : https://www.researchgate.net/publication/277876430_LA_FUNCION_PRAGMAT ICA_DE_LOS_ANGLICISMOS_ALGUNOS_EJEMPLOS_EN_EL_HABLA_JU

VENIL_DE_LAS_PALMAS_DE_GRAN_CANARIA (дата звернення: 14.10.2020)

48.               Kaufman T. Spanglish: the making of a new American language. New York: Harper-Collins, 2013. 77 c.
49. Lapesa R. "Kahlahtahyood". Madariaga ha puesto el dedo en la llaga.

Revista de Occidente. Marzo. 1966. P. 373–380.

50. Lenora T. Spanish-English code-switching: el porque y how not to.

Romance Philology. 2016. Vol. 28. P. 473–482.

51.               Lorenzo E. Anglicismos en la prensa. Actas de la I reuniñn de Academias de la lengua espaðola sobre el lenguaje y los medios de comunicaciñn. Madrid : RAE, 1987. P. 71–79.
52.               Мedina López J. El anglicismo en el español actual. Madrid: Arco Libros S.A., 2004. 96 p.
53.               Posteguillo S. La influencia del inglés de Internet en la lengua española. URL : http://revistas.um.es/ril/article/view/5391/5281 (дата звернення: 28.08.2020)
54.               Pratt Ch. El anglicismo en el español peninsular contemporáneo. Madrid : Gredos, 1980. 166 p.
55. Richter E. Fremdwortkunde. Leipzig, 1919. 246 p.
56.               Rodríguez Marcos J. Víctor García de la Concha. Hay que volver a enseñar a leer y a escribir. URL: http: // cultura.elpais.com/cultura/ 2012/01/27/ actualidad/132766352 (дата звернення: 25.03.2020)
57.               Unamuno М. de. Antologia poetica. La Habana : Editorial Arte у Literatura, 1979. 154 p.

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

58.               Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ : Ірпінь, 2014. 1440 с.
59.               Мельничук О.С. Сучасний словник іншомовних слів. Харків : Торсінг Плюс, 1977. 774 с.
60.               Нечволод Л. І. Сучасний словник літератури і журналістики. Харків : Прапор, 2011. 1047 с.
61.               Пустовіт Л.О. Словник іншомовних слів. Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 2000. 752 с.
62.               Пустовіт Л.О. Словник іншомовних слів : 23 000 слів та термінологічних словосполучень. Київ : Довіра: УНВЦ «Рідна мова», 2000. 1017 с.
63.               Ситенко О.О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К., 2019. 1011 с.
64.               Українська мова : енциклопедія. К. : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2000. 754 с.
65.               Шевченко Л. І. Новий словник іншомовних слів : близько 40 000 сл. і словосполучень. Київ : Арій, 2008. 672 c.
66.               Alarcón Álvarez E. Diccionario de términos informáticos e Internet. Madrid: Anaya multimedia, 2007. 416 p.
67.               Diccionario de Autoridades de la Real Academia Española. Madrid: Gredos, 2002. 1600 p.
68.               Diccionario de la Real Academia Española 23a edición. URL : http://www.rae.es/ (28.03.2020)
69.               Moliner, María. Diccionario de uso del español. – Madrid : Gredos, 1966. 183 p.
70.               Moreno-Fernández F. Diccionario de anglicismos del español estadounidense. URL : http://cervantesobservatorio.fas.harvard.edu/sites/default/ files/diccionario_anglicismos.pdf (дата звернення: 12.10.2020)
71.               Avtora. Сайт для студентів та учнів URL: https://www.avtora.com.ua (дата звернення: 07.05.2026)