Сучасні вимоги до уроків мови періоду Нової української школи

Про матеріал
Розробка тез з теми "Сучасні вимоги до уроків мови періоду Нової української школи"
Перегляд файлу

Алейнікова Анна Валеріївна,

Вчитель початкових класів

м. Запоріжжя, Україна

 

СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО УРОКІВ МОВИ ПЕРІОДУ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

На нинішньому етапі стрімкого розвитку українського суспільства, що характеризується значним зростанням обсягу наукової інформації й цілісним переорієнтуванням політичної, економічної й медичної систем на європейські стандарти, відбувається також й повна перебудова освітньої системи в умовах європейської інтеграції України. Зокрема, демократичне суспільство вимагає від освітян більш якісної підготовки сучасних школярів у професійному середовищі, надаючи істотну перевагу практичній спрямованості учнів. Зазначені аспекти зумовлюють актуальність теми нашого дослідження.

В Україні відбувається тривалий пошук навчальних методик і новітніх шляхів забезпечення якості й конкурентоспроможності шкільної освіти. Формування в учнів необхідних компетентностей повинно подолати прірву між освітою й жорсткими вимогами сучасного життя [2, c. 125].

Реформа середньої освіти Міністерства освіти і науки «Нова українська школа» (НУШ) передбачає створення закладу освіти, де діти будуть навчатися за допомогою практичної діяльності, а основна увага буде спрямована на розвиток головних компетентностей. Саме від правильного визначення кожного з цих компонентів та їх раціонального поєднання залежить якість уроку.

Відповідно до пріоритетів сучасного навчання мови компетентнісний підхід визначено основним. Це зумовлює і переорієнтацію глобальної дидактичної мети – формувати компетентність (динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, досвіду діяльності, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та подальшу навчальну діяльність [4, c. 121]).

Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі спроможний забезпечити формування всіх ключових компетентностей. У процесі вивчення мови та читання формуються перш за все такі основні ключові компетентності – вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною.

Для сучасного вчителя необхідним стає осмислення таких понять, як мовна і мовленнєва компетентність учнів, спілкування та його різновиди, комунікативна основа навчання мови тощо, які значною мірою визначають концептуальні засади навчання рідної мови [1]. Зазначимо, що комунікативна компетентність водночас є й предметною, вона є комплексним поняттям і складається з мовленнєвої, мовної, власне комунікативної, соціокультурної та діяльнісної компетентностей.

Компетентнісно зорієнтоване навчання мови та читання закінчується не відповіддю біля дошки, а створенням продукту, яким може бути, наприклад, самостійно підготовлений твір будь-якого жанру, виконаний проект, запропоноване розв’язання проблеми; гармонійний міжособистісний діалог тощо [5].

Узявши до уваги науковий доробок педагогів і методистів (М. Баранов, О. Біляєв, М. Вашуленко, С. Караман, М. Львов, Н. Остапенко, М. Пентилюк, М. Поздняков, К. Плиско, Л. Рожило, Т. Симоненко, О. Текучов, С. Чавдаров), відповідно до нових завдань мовної освіти, пріоритетних напрямів шкільного мовного навчання, вимог чинних державних документів розроблено модернізовану та вдосконалену класифікацію уроків мови відповідно до їх навчальної мети – типологічну систематизацію сучасних уроків української мови (уроки засвоєння нових знань; уроки осмислення знань і формування на їх основі певних умінь і навичок; уроки застосування знань, умінь і навичок; уроки узагальнення і систематизації знань; уроки перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь; комбіновані уроки). Водночас визначено нетрадиційні типи уроків проведення мови (уроки-дискусії, звіти, дослідження, уроки-ігри, бінарні уроки тощо).

На сучасному етапі розвитку мовної методології науковцями, авторами підручників, учителями-новаторами були запропоновані нові підходи до навчання мови − комунікативно-діяльнісний, функціонально-стилістичний, проблемний, етнопедагогічний, українознавчий. В основу сучасної програми покладено комунікативно-діяльнісний підхід, згідно з яким пріоритетним є розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності, а робота з вивчення мовної теорії, формування знань та вмінь з мови підпорядковується інтересам розвитку мовлення [5].

Однак нові етапи в розвитку системи мовної освіти, зумовлені потребами суспільства та змінами в розвитку освітньої парадигми, вносять у концепцію уроку свої вимоги й корективи, що найбільше відповідають сучасним цілям і завданням освітнього процесу в закладі освіти, потребують модернізації й розроблення нових конструктивних ідей, положень та рекомендацій щодо змісту, класифікації, структури й технології уроку української мови [3, с. 115-116].

У доборі методів керуємося висновками вчених про те, що найбільший особистісно-розвивальний ефект під час навчання мають проблемні ситуації, світоглядні парадокси, ситуації подолання буденності, пізнавальні завдання, дидактичні ігри, завдання з життєво-практичним змістом, висування гіпотез, рефлексія логіки викладу, конструювання прикладів тощо. З огляду на викладене сучасна методика має орієнтувати вчителя передусім на практичні методи, а саме: ситуаційний, метод проектів, вправи, діалогічної взаємодії, метод гри та ін. Мовний матеріал учні повинні засвоювати як інструмент думки, адже комунікативний зміст формується у процесі мовленнєво-мисленнєвої діяльності. Сприятливою для цих процесів є робота з текстом і різні варіанти проблемних завдань [1].

Сучасний урок української мови та читання у початковій школі повинен відповідати певним вимогам. Насамперед, урок повинен бути таким, що виховує, а процес пошуку істини повинен бути суворо обґрунтованим, умовиводи учнів і вчителя доказовими, лабораторні й практичні роботи повинні включати елементи творчого пошуку. Ознаками сучасного уроку, на нашу думку, є мотивованість знань і навчальної діяльності учнів, зниження психологічного напруження всіх учасників освітнього процесу, забезпечення вчителем подолання невпевненості, страху, сором’язливості, байдужості; діалогізація навчального процесу, упровадження групової форми організації навчальної діяльності, активізація сучасних засобів навчання та ін.

Впровадження інноваційних технологій вимагає від учителя початкової школи виконання певних вимог: урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати потребу в знаннях; темп і ритм уроку повинен бути оптимальним, дії вчителя й учнів завершеними; слід створити атмосферу доброзичливості й активної творчої праці, змінювати, по можливості, види діяльності учнів, оптимально сполучати різноманітні методи навчання, управляти навчальним процесом на уроці, більшу частину уроку активно працюють учні. У цьому випадку інноваційні технології трактуються як перетворення практики на основі результатів досліджень при обов’язковому їх застосуванні з метою підвищення ефективності освітнього процесу [3, c. 87-88].

Отже, що Нова українська школа повинна дбати про якісну підготовку учнів до подальшого життя у світі високих технологій на їх сучасному рівні розвитку. Навчання можна вважати ефективним лише у тому випадку, коли воно базується на прогресивних педагогічних ідеях та технологіях, відбувається в напрямі максимальної реалізації освітніх завдань з оптимально напруженою і синхронною діяльністю викладачів та учнів. Окрім того, успішна організація освітнього процесу залежить від відповідності форм і методів навчання психологічним особливостям та функціональним можливостям учнів певної вікової категорії. Усім цим вимогам і відповідають технології сучасного уроку української мови в початковій школі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Голуб Н. Б. Концептуальні засади сучасної методики навчання української мови в загальноосвітній школі. URL:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2015_1_14.

2. Короденко М.В. Нова школа – нові підходи. Київ : ВЦ «Академія», 2016. 186 с.

3. Кучеренко І. А. Теоретичні і методичні засади сучасного уроку української мови в основній школі. Херсон : ХДУ, 2015. 265 с.

4. Нова українська школа: порадник для вчителя. За заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2018. 160 с.

5. Тищенко О. В. Реалізація компетентнісного підходу на уроках української словесності. URL:  http://oin.in.ua/realizatsiya-kompetentnisnoho-pidhodu-na-urokah-ukrajinskoji-slovesnosti/.

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
19 лютого 2021
Переглядів
6847
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку