Суперечка як вид комунікації. Різновиди суперечки. Правила ведення суперечки.

Про матеріал
Предметна мета: знання суті понять «суперечка»,«дискусія», «диспут», «полеміка», «дебати», різновидів суперечок; усвідомлення життєвої важливості діалогу; ключова: уміння вчитися: організація своєї діяльності (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО МОВЦЯ, ЯКИЙ УСВІДОМЛЕНО ПРАГНЕ ПОГЛИБИТИ ЗНАННЯ ПРО ПОЛЕМІЧНУ МАЙСТЕРНІСТЬ ЯК ВИД КОМУНІКАЦІЇ. УСВІДОМЛЮЄ ЗВ'ЯЗОК ЗНАНЬ НОРМ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ З УМІННЯМИ ЗВ'ЯЗАНО ВИКЛАДАТИ СВОЇ ДУМКИ В УСНІЙ І ПИСЕМНІЙ ФОРМАХ; ЗНАЄ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ТЕКСТІВ, КОМЕНТУЄ ЇХ; ВИЯВЛЯЄ Й АНАЛІЗУЄ ПОРУШЕННЯ, ДОПУЩЕНІ У ПРОЦЕСІ ВИСЛОВЛЕННЯ ДУМКИ; ОРГАНІЗОВУЄ ВЛАСНУ ДІЯЛЬНІСТЬ; комунікативна: толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих.
Перегляд файлу

МЕТА:

предметні: знання суті понять «суперечка»,«дискусія», «диспут», «полеміка», «дебати», різновидів суперечок; усвідомлення життєвої важливості діалогу; ключові: уміння вчитися: організація своєї діяльності (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО МОВЦЯ, ЯКИЙ УСВІДОМЛЕНО ПРАГНЕ ПОГЛИБИТИ ЗНАННЯ ПРОПОЛЕМІЧНУ МАЙСТЕРНІСТЬ ЯК ВИД КОМУНІКАЦІЇ. УСВІДОМЛЮЄ ЗВ'ЯЗОК ЗНАНЬ НОРМ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ З УМІННЯМИ ЗВ'ЯЗАНО ВИКЛАДАТИ СВОЇ ДУМКИ В УСНІЙ І ПИСЕМНІЙ ФОРМАХ; ЗНАЄ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ТЕКСТІВ, КОМЕНТУЄ ЇХ; ВИЯВЛЯЄ Й АНАЛІЗУЄ ПОРУШЕННЯ, ДОПУЩЕНІ У ПРОЦЕСІ ВИСЛОВЛЕННЯ ДУМКИ;ОРГАНІЗОВУЄ ВЛАСНУ ДІЯЛЬНІСТЬ;

комунікативні: толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих;ВИЯВЛЯЄ ВМІННЯ КОМПЕТЕНТНО ОБГОВОРЮВАТИ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВІ ПРОБЛЕМИ, ДОВОДИТИ Й ПЕРЕКОНУВАТИ СПІВРОЗМОВНИКА, АРГУМЕНТУВАТИ, ВІДСТОЮВАТИ ВЛАСНУ ТОЧКУ ЗОРУ, ВІДКИДАТИ ДУМКИ ОПОНЕНТА;

інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: висока культура поведінки; ВОЛОДІЄ ПОЛЕМІЧНОЮ МАЙСТЕРНІСТЮ, МИСТЕЦТВОМ СПОРУ АБО СУПЕРЕЧКИ.             

Тип заняття: практичне

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ НАВИЧОК

Фронтальна бесіда

· Що вивчає риторика?

· Яка її роль у суспільному житті?

· Як називається спілкування двох осіб з метою вирішення якоїсь проблеми?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ ЗАНЯТТЯ Й ЗАВДАНЬ . МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Лінгвістична розминка

Прочитайте уважно висловлювання, поміркуйте і зробіть висновок: чи погоджуєтеся ви зі словами Леонардо да Вінчі, чи ні? Обґрунтуйте свою відповідь. І воістину завжди там, де бракує розумних доводів, там їх заміняє лемент, що не трапляється з речами достовірними. От чому ми скажемо, що там, де кричать, там щирої науки немає, тому що істина має одне-єдине рішення, і коли воно оголошено, суперечка припиняється назавжди. І якщо суперечка виникає знову й знову, то ця наука — брехлива й плутана, а не така, що відродилася (Леонардо да Вінчі).

1.Ознайомтеся з інформацією підручника

2.ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота над текстом

Прочитайте текст, виділіть у ньому ключові слова, поясніть їхнє значення. Обов’язковим для сучасної людини є вміння компетентно обговорити життєво важливі проблеми, доводити й переконувати, аргументувати, відстоювати свою точку зору, відкидати думки опонента, тобто володіти полемічною майстерністю, мистецтвом спору або суперечки.

Будь-яка суперечка передбачає зіткнення думок або позицій. Кожна сторона активно відстоює свою власну точку зору і намагається розкритикувати точку зору супротивника. Якщо немає такого зіткнення думок, то немає і самого спору, а є якась інша форма комунікації. Так, наприклад, проповідь, молитва, лекція, доповідь не є суперечками. Якщо аргументація з приводу якогось питання спрямована на людей, які нейтрально або позитивно (тобто некритично) ставляться до неї, то немає ніяких підстав вважати цю комунікативну ситуацію суперечкою. Отже, суперечка — це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення до позиції співрозмовника, що виражається в її критичній оцінці.

Слова, які необхідно виписати: полемічна майстерність, мистецтво спору, суперечка. Поміркуйте, чи можна зі змісту тексту зрозуміти значення виписаних слів.

Що таке суперечка?

Без названия (2).jpg

 

Людські суперечки нескінченні не тому, що неможливо знайти істину, а тому, що в суперечці шукають не істину, а самоствердження (Буддійська мудрість).

Будь-яка суперечка виникає тоді, коли відбувається зіткнення думок або позицій. Кожна сторона активно захищає свої погляди й намагається розкритикувати погляди супротивника. Якщо ж нема такого конфлікту, то немає й самого спору. Спілкування однодумців, лекція, доповідь, виступ  не вважаються суперечкою.  Але вони можуть містити  факти, твердження, що здатні викликати дебати під час обговорення.

Суперечка  — це ситуація мовлення, коли  позиція співрозмовника зазнає  критичної оцінки. Під час суперечки виникає драматична ситуація напруження в спілкуванні, зумовлена розбіжностями поглядів або інтересів мовців, словесне змагання, яке може призвести до конфлікту.

Суперечки відбуваються з багатьох причин — заради істини, заради перемоги над співрозмовником, заради слухачів, заради власне суперечки.

Зверни увагу!

Першим, хто усвідомив важливість діалогової форми спілкування людей для прогресу пізнання, вважають Сократа. Відомі бесіди Сократа з друзями і недругами увійшли до золотого фонду культури людства. Античний мислитель вважав, що в голові окремої людини істина з’являється вкрай рідко, найчастіше вона народжується у процесі цілеспрямованої бесіди. Для плідного розвитку думки потрібні щонайменше двоє.

Обов’язковими учасниками суперечки є пропонентопонент й аудиторія

Пропонент — це той, хто висуває, захищає деяку тезу. Без пропонента не може бути ані суперечки, ані  процесу аргументації, оскільки спірні питання не виникають самі собою, вони повинні бути кимось сформульовані й висунуті для обговорення. Пропонент може висловлювати власну думку або представляти колективну позицію з якогось питання.

Опонент — другий обов’язковий учасник суперечки. Це той, хто заперечує,  сумнівається в слушності тези, яку висунув пропонент.

Авдиторія — третій колективний учасник суперечки. Це не пасивні спостерігачі, а колектив, який має свої переконання, свої позиції з приводу питання, що обговорюється. До аудиторії звернено  усі аргументи пропонента  й опонента.

• ПРИВОДОМ ДЛЯ СУПЕРЕЧКИ МОЖЕ БУТИ ЛИШЕ НЕОДНОЗНАЧНЕ ЗА СВОЄЮ ІСТИННІСТЮ ПИТАННЯ. НІХТО НЕ БУДЕ СПЕРЕЧАТИСЯ З ТВЕРДЖЕННЯМ: «ЗЕМЛЯ КРУТИТЬСЯ НАВКОЛО СОНЦЯ» АБО: «КИЇВ РОЗТАШОВАНИЙ ПО ОБИДВА БЕРЕГИ ДНІПРА». А ПИТАННЯ «ДОЛЯ ЛЮДИНИ ЗАЛЕЖИТЬ ТІЛЬКИ ВІД НЕЇ САМОЇ» Є ПРИВОДОМ ДЛЯ СУПЕРЕЧКИ, ТОМУ ЩО В КОЖНОЇ ЛЮДИНИ МОЖЕ БУТИ СВОЯ ПРАВДА, ЯКУ ВОНА НАМАГАТИМЕТЬСЯ ВІДСТОЯТИ.

Суперечка за формою може бути дискусією, полемікою, диспутом або дебатами. Проходить в усній, письмовій формі: на сторінках періодики, у теле- і радіостудіях, у залах суду, на ток-шоу, під час політичних дебатів, в Інтернет-мережі (форуми, чати соцмереж). Буває науковою, політичною, літературною, мистецькою, юридичною, побутовою тощо.

Не дозволяйте маленькій суперечці зруйнувати велику дружбу (Далай Лама).

ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ СУПЕРЕЧКИ

• 1. ПОЧИНАЙТЕ ЗАПЕРЕЧУВАТИ ТІЛЬКИ ТОДІ, КОЛИ ВИ УПЕВНЕНІ, ЩО ДУМКА СПІВРОЗМОВНИКА ДІЙСНО

СУПЕРЕЧИТЬ ВАШІЙ.

• 2. СПОЧАТКУ НАВОДЬТЕ ТІЛЬКИ СИЛЬНІ ДОВОДИ, А ПРО СЛАБКІ ГОВОРІТЬ ПІСЛЯ І НІБИ МИМОХІТЬ.

• 3. СПРОСТОВУЙТЕ ФАКТАМИ, ПОКАЗОМ ТОГО, ЩО ТЕЗА ПРОТИЛЕЖНОЇ СТОРОНИ НЕ ВИПЛИВАЄ З

АРГУМЕНТІВ ЧИ, ЩО, ВИСУНУТА ОПОНЕНТОМ, ТЕЗА НЕ ДОВЕДЕНА. МОЖНА ПОКАЗАТИ ХИБНІСТЬ

ВИСЛОВЛЕНОЇ ДУМКИ ЧИ АРГУМЕНТІВ, СПИРАЮЧИСЬ НА ТЕ, ЩО ВИСНОВКИ, ЯКІ ВИПЛИВАЮТЬ З НИХ,

СУПЕРЕЧАТЬ ДІЙСНОСТІ. НЕ НАПОЛЯГАЙТЕ НА ЗАПЕРЕЧЕННІ ДОВОДІВ ОПОНЕНТА, ЯКЩО ВОНИ ЯСНІ Й

ОЧЕВИДНІ.

• 4. СТЕЖТЕ ЗА ТИМ, ЩОБ У ВАШИХ МІРКУВАННЯХ НЕ БУЛО ЛОГІЧНИХ ПОМИЛОК.

• 5. У ПРОЦЕСІ СУПЕРЕЧКИ НАМАГАЙТЕСЯ ПЕРЕКОНАТИ, А НЕ УРАЗИТИ ОПОНЕНТА, ПАМ’ЯТАЮЧИ, ЩО

ПОВАГА ДО ЧУЖИХ ПЕРЕКОНАНЬ НЕ ТІЛЬКИ ОЗНАКА ПОВАГИ ДО ЧУЖОЇ ОСОБИСТОСТІ, АЛЕ Й ОЗНАКА

ШИРОКОГО І РОЗВИНЕНОГО РОЗУМУ.

• 6. УМІЙТЕ ЗБЕРІГАТИ СПОКІЙ І ВОЛОДІТИ СОБОЮ, ПОСТАРАЙТЕСЯ ЗНАЙТИ ВДАЛЕ СПОЛУЧЕННЯ

РОЗУМІЮЧОЇ Й ІНТОНАЦІЇ, ЩО АТАКУЄ.

Без названия.jpg

Різновиди суперечки

Дискусія (від лат. discussio — дослідження, розгляд) — це публічна суперечка, мета якої полягає в з’ясуванні й порівнянні різних поглядів, у знаходженні правильного розв’язання спірного питання, обговорення певної проблеми або групи питань чи одного дуже важливого питання з метою досягнення істини.

Зверни увагу!

Дискусію можна також розглядати як своєрідний спосіб пізнання. Вона дозволяє краще зрозуміти те, що не є достатньо чітким і зрозумілим. Навіть якщо учасники дискусії не приходять до спільного висновку, усе ж таки взаєморозуміння між протилежними сторонами посилюється. Безпосередня мета дискусії — це досягнення згоди між учасниками суперечки стосовно проблеми, що обговорюється.

ЗА ХАРАКТЕРОМ УЧАСНИКІВ ДИСКУСІЇ ПОДІЛЯЮТЬ НА "ЛИСИЦЬ" І "ЇЖАКІВ". ЦІ ОБРАЗНІ НАЙМЕНУВАННЯ ВИНИКЛИ З ВИСЛОВЛЕННЯ АНТИЧНОГО БАЙКАРЯ АРХІЛОХА:

 "ЛИСИЦЯ ЗНАЄ БАГАТО ВСЯКИХ РЕЧЕЙ, А ЇЖАК - ОДНУ, АЛЕ ВЕЛИКУ". ТАКИМ ЧИНОМ, "ЛИСИЦІ" – ЛЮДИ ШИРОКО ОСВІЧЕНІ, АЛЕ В ЧОМУСЬ НЕДОСТАТНЬО РОЗБИРАЮТЬСЯ, А "ЇЖАКИ" - ЗАГЛИБЛЕНІ В ОДНУ ТЕМУ. У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД АКТИВНОСТІ УЧАСНИКІВ ДИСКУСІЇ ВИЯВЛЯЮТЬ НАСТУПНІ ТИПИ: СПІВЧУТЛИВІ (ВЕДУТЬ ОБГОВОРЕННЯ З ІНТЕРЕСОМ), ДУЖЕ АКТИВНІ (УКРАЙ ЗАЦІКАВЛЕНІ

В МАТЕРІАЛІ), ПОТЕНЦІЙНІ (НЕЙТРАЛЬНО СТАВЛЯТЬСЯ ДО ПРОБЛЕМИ), СКЕПТИКИ (СПОСТЕРІГАЧІ, ЩО НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ У СУПЕРЕЧЦІ).

• СТАВЛЕННЯ ВЕДУЧОГО ДО РІЗНИХ СЛУХАЧІВ ПОВИННО БУТИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ: СИЛЬНОМУ ТРЕБА ЗАДАВАТИ ВАЖКІ ЗАПИТАННЯ, ДО "ЇЖАКА" ЗВЕРТАТИСЯ ЗА ПОЯСНЕННЯМИ, СКЕПТИКІВ ТРЕБА НАМАГАТИСЯ ВТЯГНУТИ В РОЗГЛЯД ПРОБЛЕМИ, МЕНШ АКТИВНИМ ПРОПОНУВАТИ ВИСЛОВИТИСЯ В ПЕРШУ ЧЕРГУ.
 

Дискусія  ведеться за певними правилами і за згодою її учасників. Тема дискусії формулюється заздалегідь або до початку дискусії. Учасники її почергово висловлюють свої положення, думки, спростування, у результаті чого дискусія набуває логічного, зв’язного характеру.

Мовні засоби дискутування мають бути прийнятними для всіх учасників дискусії, толерантними. Використання непередбачуваних засобів осуджується й може зупинити дискусію без висновків і завершення її. У зв’язку з цим застосування некоректних прийомів, спрямованих на обдурювання співрозмовника, у такій суперечці заборонене. У протилежному випадку дискусія може припинитися, і виникне конфліктна ситуація.

Полеміка (від грецьк. polemikos — ворожий, войовничий) — це суперечка, у якій є конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей і думок. У зв’язку з цим її можна визначити як боротьбу принципово протилежних думок з якогось питання, як публічну суперечку з метою захисту, відстоювання свого погляду і спростування протилежного.

Зверни увагу!

Між полемікою та дискусією суттєва різниця.  Якщо учасники дискусії або диспуту, відстоюючи протилежні думки, намагаються дійти згоди, якоїсь єдиної думки, знайти спільне рішення, установити істину, то мета полеміки  зовсім інша. Тут потрібно отримати перемогу над супротивником, відстояти й захистити свою власну позицію. Прийоми, які застосовуються в полеміці, повинні бути коректними, однак на практиці в подібних суперечках часто застосовуються також некоректні прийоми.

Диспут (від лат. disputo — досліджую, сперечаюсь) — це заздалегідь підготовлена й проведена в певний час на обрану тему (наукову, політичну, літературну тощо) публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами. Тема обирається така, яка містить у собі складну проблему, різні тлумачення або різновекторні шляхи її розв’язання. Саме тому не менше двох промовців повинні опонувати один одному, щоб усебічно висвітлити проблему і знайти шляхи її вирішення.

Характерні ознаки диспуту такі: 
 

  це завжди публічна суперечка. Предметом диспуту як публічного обговорення виступає наукове або суспільно важливе питання;
 

  організаційні форми диспуту можуть бути різноманітними: обговорення дисертації, публічний захист тез тощо;
 

  на відміну від дискусії, диспут не тільки з’ясовує підстави, а й виявляє позиції сперечальників.

АКТИВНІСТЬ УЧАСНИКІВ ДИСПУТУ, ЇХ ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЯКА ПРИЗВОДИТЬ ДО САМОСТІЙНОГО ВИРІШЕННЯ ОБГОВОРЮВАНИХ ПИТАНЬ, МОЖЕ СТИМУЛЮВАТИСЯ ЕВРИСТИЧНИМИ ПРИЙОМАМИ ПРОВІДНОГО ДИСПУТУ

АБО НАВЧАЛЬНОГО (НАВІДНІ ЗАПИТАННЯ, ОЦІННІ І СПОНУКАЮЧИ РЕПЛІКИ).

• МОЖНА КОРИСТУВАТИСЯ ТАКИМИ МОВНИМИ ТРАФАРЕТАМИ:

• Я ЗГОДЕН (ЗГОДНА), ТОМУ ЩО …

• Я НЕ ЗГОДЕН (НЕ ЗГОДНА), ТОМУ ЩО …

• Я ВИСЛОВЛЮЮ ОКРЕМУ ДУМКУ, ТАК ЯК …

Дебати  (від франц. Debate — сперечатися) — це суперечки, які виникають під час обговорення доповідей, виступів на зборах, засіданнях, конференціях  тощо.

Мета дебатів — визначення ставлення учасників обговорення до спільних для всіх тез виступу, представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв’язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні (учаснику) дебатів.

ДЕБА́ТИ (ФР. DEBAT) — ЧІТКО СТРУКТУРОВАНИЙ І СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНИЙ ПУБЛІЧНИЙ ОБМІН ДУМКАМИ МІЖ ДВОМА СТОРОНАМИ З АКТУАЛЬНОЇ ТЕМИ. ЦЕЙ РІЗНОВИД ПУБЛІЧНОЇ ДИСКУСІЇ УЧАСНИКИ ДЕБАТІВ СПРЯМОВУЮТЬ НА ПЕРЕКОНАННЯ У СВОЇЙ ПРАВОТІ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ, А НЕ ОДНЕ ОДНОГО. ТОМУ ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ УЧАСНИКАМИ ДЕБАТІВ, МАЮТЬ НА МЕТІ ОТРИМАННЯ ПЕВНОГО РЕЗУЛЬТАТУ — СФОРМУВАТИ У СЛУХАЧІВ ПОЗИТИВНЕ ВРАЖЕННЯ ВІД ВЛАСНОЇ ПОЗИЦІЇ.

• СУДОВІ ДЕБАТИ – НАЙВАЖЛИВІША ЧАСТИНА СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ, В ЯКІЙ УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ ВИЗНАЧАЮТЬ НАЛЕЖНІСТЬ ДО СПРАВИ, ДОПУСТИМІСТЬ, ВІРОГІДНІСТЬ І ДОСТАТНІСТЬ ДОСЛІДЖУВАНИХ У ХОДІ СУДОВОГО СЛІДСТВА ДОКАЗІВ, ВИЗНАЧАЮТЬ УСТАНОВЛЕННЯ АБО НЕ УСТАНОВЛЕННЯ ОБСТАВИН, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО ПРЕДМЕТА ДОКАЗУВАННЯ, ДАЮТЬ ЮРИДИЧНУ ОЦІНКУ І КВАЛІФІКАЦІЮ ДІЯННЯ, ЯКЕ СТАВИТЬСЯ ПІДСУДНОМУ В ПРОВИНУ, ВИКЛАДАЮТЬ СВОЇ МІРКУВАННЯ ПО СУТІ ПИТАНЬ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВИРІШЕННЮ СУДОМ ПРИ ПОСТАНОВЛЕННІ ВИРОКУ[3]. УЧАСНИКИ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ МАЮТЬ ПРАВО В СУДОВИХ ДЕБАТАХ ПОСИЛАТИСЯ ЛИШЕ НА ТІ ДОКАЗИ, ЯКІ БУЛИ ДОСЛІДЖЕНІ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ.

ПОЛІТИЧНІ ДЕБАТИ

• У ЛИСТОПАДІ ТА ГРУДНІ 2004 Р. ВІДБУЛИСЯ ОДНІ З НАЙВІДОМІШИХ ПОЛІТИЧНИХ ДЕБАТІВ В УКРАЇНІ — МІЖ ТОДІШНІМИ КАНДИДАТАМИ НА ПОСАДУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОРОМ ЮЩЕНКОМ І ВІКТОРОМ ЯНУКОВИЧЕМ.

• 19 КВІТНЯ 2019 РОКУ МІЖ ПЕТРОМ ПОРОШЕНКОМ ТА ВОЛОДИМИРОМ ЗЕЛЕНСЬКИМ НА ОЛІМПІЙСЬКОМУ СТАДІОНІ КИЄВА ВІДБУЛИСЯ ДЕБАТИ. ПОЛЕМІКА

• ПОЛЕ́МІКА — РІЗНОВИД СУПЕРЕЧКИ, МЕТОЮ ЯКОЇ Є НЕ ДОСЯГНЕННЯ ЗГОДИ, А ПЕРЕМОГА НАД СУПРОТИВНИКОМ, УТВЕРДЖЕННЯ ВЛАСНОГО ПОГЛЯДУ. ЗАСОБИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ У ПОЛЕМІЦІ, НЕ НАСТІЛЬКИ НЕЙТРАЛЬНІ, ЩОБ ІЗ НИМИ ПОГОДЖУВАЛИСЯ ВСІ УЧАСНИКИ. ЯКЩО В ДИСКУСІЇ ПОТРІБНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ЛИШЕ ТІ ЗАСОБИ, ЯКІ ВИЗНАЄ Й ПРОТИЛЕЖНА СТОРОНА, ТО В ПОЛЕМІЦІ КОЖЕН ВИБИРАЄ ЇХ САМ.

• ОДНИМ ІЗ ПРИНЦИПІВ ВЕДЕННЯ ПОЛЕМІКИ Є ЧЕСНІСТЬ І ПРИНЦИПОВІСТЬ ВЕДЕННЯ ПОЛЕМІКИ. ПЕРЕД ТИМ, ЯК СПРОСТУВАТИ ПОГЛЯДИ ОПОНЕНТА, ПОТРІБНО ТОЧНО І ЧІТКО СФОРМУЛЮВАТИ ПОЗИЦІЮ, ЗГІДНО З ЯКОЮ ПОЛЕМІЗУЮТЬ. ВИЗНАЧЕНІСТЬ ПРЕДМЕТА СПОРУ І ВИХІДНИХ ПОЗИЦІЙ - ОДНА З ОСНОВНИХ ВИМОГ ДО ПОЛЕМІКИ.

• У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ МОЖНА ПЕРЕКРУЧУВАТИ ПОЗИЦІЮ ОПОНЕНТА. ЦИМ ОРАТОР ПІДРИВАЄ ДОВІРУ ДО ВЛАСНОЇ ПОЗИЦІЇ У СЛУХАЧІВ. ПОТРІБНО ВИЯВИТИ ДІЙСНІ Й ІСТИННІ ПОЛОЖЕННЯ ОПОНЕНТА І ВМІТИ КРИТИКУВАТИ ЇХ.

• ВАЖЛИВОГО ЗНАЧЕННЯ НАБУВАЄ І ПРИНЦИП ВИКОРИСТАННЯ ЕМОЦІЙ У ПОЛЕМІЦІ. ПЕВНА РІЧ, БЕЗ ЛЮДСЬКИХ ЕМОЦІЙ НІКОЛИ НЕ БУЛО, НЕМА І НЕ МОЖЕ БУТИ ПОШУКУ ІСТИНИ. НЕ МОЖНА ВЕСТИ ПОЛЕМІКУ БЕЗ ЕМОЦІЙНОГО, СУБ'ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПИТАНЬ, ЩО ОБСТОЮЮТЬСЯ. ПРОТЕ НЕ СЛІД ПЕРЕБУВАТИ У ПОЛОНІ ЕМОЦІЙ, ТОБТО ДАВАТИ ПЕРЕВАГУ ПОЧУТТЯМ НАД РОЗУМОМ. СУПЕРЕЧКА

• СУПЕРЕЧКИ ТАКОЖ МОЖНА РОЗРІЗНЯТИ ЗА КІЛЬКІСТЮ ОСІБ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ. ЗА ЦІЄЮ ОЗНАКОЮ ВИДІЛЯЮТЬ ТРИ ВИДИ СПОРІВ: СУПЕРЕЧКА-МОНОЛОГ (ЛЮДИНА СПЕРЕЧАЄТЬСЯ САМА З СОБОЮ, ЦЕ ГАК ЗВАНИЙ ВНУТРІШНІЙ СПІР), СУПЕРЕЧКА-ДІАЛОГ (СПЕРЕЧАЮТЬСЯ ДВІ ОСОБИ) ТА СУПЕРЕЧКАПОЛІЛОГ (СПІР ВЕДЕТЬСЯ КІЛЬКОМА ОСОБАМИ). У СВОЮ ЧЕРГУ, СУПЕРЕЧКА-ПОЛІЛОГ МОЖЕ БУТИ МАСОВОЮ (УСІ ПРИСУТНІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У СПОРІ) І ГРУПОВОЮ (СПІРНЕ ПИТАННЯ ВИРІШУЄ ОКРЕМА ГРУПА ОСІБ У ПРИСУТНОСТІ ВСІХ УЧАСНИКІВ).

• І, НАРЕШТІ, ЗА СПОСОБОМ ВЕДЕННЯ БОРОТЬБИ ДУМОК СУПЕРЕЧКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА УСНІ ТА ПИСЬМОВІ.

• УСНА ФОРМА СПОРУ ПЕРЕДБАЧАЄ БЕЗПОСЕРЕДНЄ СПІЛКУВАННЯ КОНКРЕТНИХ ОСІБ. ТАКІ СУПЕРЕЧКИ, ЯК ПРАВИЛО, ОБМЕЖЕНІ ЗА ЧАСОМ І ЗАМКНЕНІ В ПРОСТОРІ: ПРОВОДЯТЬСЯ НА КОНФЕРЕНЦІЯХ, ЗАСІДАННЯХ, ЗАНЯТТЯХ ТОЩО.

• ПИСЬМОВА ФОРМА СУПЕРЕЧКИ ПЕРЕДБАЧАЄ ОПОСЕРЕДКОВАНЕ СПІЛКУВАННЯ УЧАСНИКІВ СПОРУ. ТАКІ СУПЕРЕЧКИ ТРИВАЛІШІ ЗА ЧАСОМ, ПОРІВНЯНО З УСНИМИ. ПРИКЛАД СУПЕРЕЧКИ

• ДІАЛОГ-СУПЕРЕЧКА НА ТЕМУ "ЯКУ ПРОФЕСІЮ КРАЩЕ ОБРАТИ?":

• - ПРИВІТ, ОЛЕНКО. ДО ВАС СЬОГОДНІ ПРИХОДИЛИ ІЗ УНІВЕРСИТЕТУ З ПИТАННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ?

• - ПРИВІТ, ОЛЕСЮ. ТАК. ТИ ЯКУ ПРОФЕСІЮ ХОЧЕШ ОБРАТИ?

• - Я ХОЧУ СТАТИ ЮРИСТОМ. А ТИ?

• - ОЙ, ЦИХ ЮРИСТІВ СЬОГОДНІ СТІЛЬКИ, ЩО ВОНИ НІКОМУ НЕ ПОТРІБНІ. А Я МРІЮ СТАТИ ВЧИТЕЛЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

• - ЮРИСТІВ ХОЧ І БАГАТО, ПРОТЕ В НИХ ХОЧ ЗАРОБІТНА ПЛАТНЯ НОРМАЛЬНА. ВЧИТЕЛІ ОТРИМУЮТЬ ДУЖЕ МАЛО.

• - Я ВВАЖАЮ, ЩО У ПРОФЕСІЇ НЕ Є ГОЛОВНИМИ ГРОШІ. ВАЖЛИВО, ЩОБ РОБОТА ПРИНОСИЛА ЩАСТЯ ТА РАДІСТЬ.

• - Я З ТОБОЮ ЦІЛКОМ НЕ ЗГОДНА. ЗАВДЯКИ РОБОТІ МИ ОТРИМУЄМО ГРОШІ, НА ЯКІ І МАЄМО ЖИТИ. ДЛЯ ВСЬОГО ІНШОГО Є ЗАНЯТТЯ ПІД НАЗВОЮ "ХОБІ".

• - НА ЖАЛЬ, В НАС З ТОБОЮ РІЗНІ ПОГЛЯДИ НА МАЙБУТНЄ.

• - ТАК. ВИБАЧ, МЕНІ ВЖЕ ЧАС ЙТИ. ДО ЗАВТРА.

• - БУВАЙ!

  1. Коментоване письмо

Запишіть речення, коментуючи пунктограми та орфограми.

В існуванні різних поглядів на одну й ту саму проблему немає нічого дивного: кожне явище багатогранне, розмаїттям зв’язків з’єднане з іншими, одній людині важко врахувати всі його сторони. Суперечки найчастіше тому й виникають, що партнери по спілкуванню звертають увагу на різні сторони одного явища, і кожний із них має рацію. Інколи партнери ведуть суперечку, кожний з яких турбується лише про свої інтереси.

  1. Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Про який урок говорить Дейл Карнегі?

ЯК ЗАВОЮВАТИ ДРУЗІВ І ВПЛИВАТИ НА ЛЮДЕЙ

Невдовзі після закінчення війни (йдеться про першу світову війну) одного вечора в Лондоні я отримав урок, якому немає ціни.

Moю увагу тоді, як журналіста, сильно приваблювала особистість сера Pocca Сміта. Під час війни сер Pocc, австралійський льотчик-acc, воював у Палестині, a незабаром, після проголошення миру, він здивував увесь світ, облетівши половину земної кулі за тридцять днів. Ha такий подвиг тоді ніхто навіть не замахувався. Цей політ викликав тоді колосальну сенсацію. Уряд Австралії нагородив його п’ятдесятьма тисячами доларів, король Англії подарував йому лицарське звання, і деякий час про нього говорили більше, ніж про кого-небудь іншого під англійським державним прапором. У той вечір я був запрошений на банкет, влаштований на честь сера Pocca. Під час обіду пан, що сидів поруч зі мною, розповів кумедну історію, суть якої ґрунтувалася на цитаті: «Існує божество, яке надає форму нашим намірам, обтісуючи їх згідно з нашими бажаннями». Оповідач згадав, що цитату взято з Біблії. Він помилявся. Я знав це. Я знав це абсолютно твердо. У цьому не могло бути ніякого сумніву. І ось, щоб дати відчути свою значущість і продемонструвати свою перевагу, я взяв на себе роль непрошеного й небажаного цензора та виправив його. Він став наполягати. Що? Шекспір? Цього не може бути! Абсурд! Це цитата з Біблії. І він переконаний у цьому. Оповідач сидів праворуч від мене, a зліва сидів мій старий друг. У свій час він присвятив декілька років вивченню Шекспіра. Ми запропонували йому розв’язати нашу суперечку. Містер Гемонд вислухав нас, потім наступив мені під столом на ногу і сказав: «Дейл, ти помиляєшся. Джентльмен має цілковиту рацію. Це — з Біблії». Коли ми поверталися з ним додому в той вечір, я запитав його: «Френк, ти ж знаєш, що ця цитата із Шекспіра». «Зрозуміло,— відповів він,— «Гамлет», акт 5- й, сцена 2-га. Але ми були з тобою в гостях з урочистого приводу, мій дорогий Дейл. Навіщо доводити чоловіку, що він помиляється? Чи ти здобудеш його прихильність таким чином? Чому не дати йому можливість урятувати свою репутацію? Адже він не питав твоєї думки. Він не хотів знати її. Навіщо ж з ним сперечатися? Послухай моєї поради — завжди уникай гострих кутів». Людини, яка сказала ці слова, тепер уже немає в живих, але урок, наданий мені, продовжує приносити плоди.

Цей урок був мені вкрай необхідний, тому що я був завзятим сперечальником. У юності я сперечався зі своїм братом буквально про все, що тільки існує під Чумацьким шляхом. Коли я вступив до коледжу, то став вивчати логіку й способи аргументації та брати участь у змаганнях, хто кого переможе в дискусіях. Кажуть, що люди, які народилися в Міссурі, словам не вірять. Так от, я й народився там, і мені потрібні були очевидні докази, щоб перевірити будь-що. Пізніше в Нью-Йорку я вивчив теорію полеміки, і одного разу, повинен зізнатися, мав намір навіть написати книгу з цього питання.

З того часу я став добрим слухачем і сам брав участь у тисячах суперечок і мав можливість оцінити їхні результати. Ha цій підставі дійшов висновку, що існує тільки один спосіб у нашому світі домогтися найкращого результату в суперечці — це уникнути її.

Тому правило ПЕРШЕ говорить:

«ЄДИНИЙ СПОСІБ ДОСЯГТИ КРАЩОГО РЕЗУЛЬТАТУ B СУПЕРЕЧЦІ  — це ухилитися від суперечки» (Дейл Карнегі).

  1. Сейф мовних знань

Уважно прочитайте текст, виберіть лише ті фрагменти, які вам допоможуть дослівно переказати прочитане.

Цікаву характеристику цього виду спору дає відомий польський філософ і логік Тадеуш Котарбінський, який називає суперечки заради істини «предметними дискусіями». Він пише; «Хто хоче з’ясувати істину, той не менш старанно шукає її і в переконаннях, і в припущеннях супротивника, хоча останні спочатку і не погоджуються з його власними поглядами. Щоб витягти це, він намагається допомогти супротивнику знайти для його думки слова, які б найбільш точніше виражали її; зрозуміти супротивника краще, ніж той сам себе розуміє. Замість того, щоб використовувати слабку аргументацію супротивника для розвінчування та знищення його справи, учасник предметної дискусії докладає зусиль, щоб витягти із міркувань супротивника все цінне, що допоможе виявленню істини. Це немов розподіл праці: «Ти будеш намагатися відстоювати свою гіпотезу, а я свою, і подивимося, що з цього вийде. Я буду намагатися спростувати твої твердження, а ти — мої. Давай у нашому дослідженні спростовувати все, бо тільки таким способом можна виявити те, що спростуванню не піддається. Те, що при цьому встоїть, і буде спільно знайденою істиною. Нехай же вона і буде єдиним переможцем у цій суперечці».

 

Одним із мотивів переконання може, бути переконання людини у мудрості співрозмовника. Якщо для цього застосовуються різноманітні хитрощі, то така суперечка називається софістичною. Головне завдання, що стоїть перед суперечниками — «взяти гору» над супротивником за будь-яку ціну, використовуючи будь-які методи. Така суперечка називається еристичною суперечкою, або «парламентською». Метою такої суперечки завжди є перемога, а не досягнення істини.

Читаючи текст, виберіть слова, що допоможуть скласти таблицю класифікації видів суперечки.

Досить часто трапляється і такий вид спору, як суперечка заради суперечки. Це «мистецтво заради мистецтва», своєрідний «спорт». Для людей, які ведуть подібний спір, однаково, про що, з ким і з якою метою сперечатися. Головне для них — перебувати в стані сперечання.

  1. Вкраплення

Уважно прочитайте текст. Поміркуйте, чи вступали ви коли-небудь у таку суперечку? Зробіть для себе необхідні висновки.

«Такий «спортсмен»,— пише Сергій Повариш,— не розбирає часто, заради чого потрібно сперечатися, а заради чого не потрібно. Радий сперечатися за все і з будь-ким, і чим важча думка, яку обстоюють, тим вона іноді для нього стає ще привабливішою. Для деяких взагалі не існує парадокса, який вони не взялися б захищати, якщо ви сказали «ні»... Сьогодні такий «спортсмен» доводить, що А є Б, і так гарячкує, немов би це — саме свята святих його душі. Завтра він буде доводити, що А не Б, а В, і так само гарячкуватиме».

Суперечки також можна розрізняти за кількістю осіб, що беруть участь в обговоренні проблемних питань. За цією ознакою виділяють три види спорів: суперечка-монолог(людина сперечається сама з собою, це гак званий внутрішній спір), суперечка-діалог (сперечаються дві особи) та суперечка-полілог (спір ведеться кількома особами).

У свою чергу, суперечка-полілог може бути масовою (усі присутні беруть участь у спорі) і груповою (спірне питання вирішує окрема група осіб у присутності всіх учасників).

 

І, нарешті, за способом ведення боротьби думок суперечки поділяють на усні та письмові. Усні суперечки, як правило, обмежені часом і простором: проводяться на конференціях, засіданнях, заняттях тощо.

Письмова форма суперечки передбачає опосередковане спілкування учасників спору. Такі суперечки триваліші за часом, порівняно з усними.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

  1. Проблемно-пошукове завдання

Знайдіть серед тверджень такі, де є привід для суперечки.

□ Куріння шкодить здоров’ю.

□ Телебачення та Інтернет скоро повністю замінять книги та газети.

□ Взимку випадає сніг.

□ Дівчата завжди краще навчаються за хлопців.

□ Комп’ютерні ігри сприяють покращенню навчання та інтелектуальному

розвитку.

Поясніть, чому в них відсутній предмет суперечки. Обґрунтуйте свою думку,

використовуючи словосполучення «я вважаю», «на мою думку», «мені здається»,

«на мій погляд», «я переконаний».

  1. Ситуативне завдання

Уявіть ситуацію: вам доручили виступити на ток-шоу з метою доведення своєї

думки, позиції, ставлення до обговорюваних проблем громадянської відповідальності. Яким видом суперечки ви скористаєтеся в такому випадку?

Чому? Про які проблеми будете говорити?

Як називається спілкування двох осіб з метою вирішення якоїсь проблеми?

Створіть таблицю «Різновиди суперечки». Використайте з цією метою теоретичні відомості, викладені в завданні «Робота над текстом».

  1. Робота в парах

 

Користуючись інформацією попереднього тексту, наведіть приклади в приклади видів суперечки та назвіть їх особливості. Обміняйтесь своїми думками з товаришем по парті.

  1. Змодельовані мовленнєві ситуації

Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Який із видів суперечки ви вибрали б, якщо виникне в ній потреба? Доведіть.

  1. Самостійна робота

Створіть мовленнєву ситуацію на тему «Платон мені друг, але істина дорожча».

  1. Прочитайте уважно висловлювання, поміркуйте і зробіть висновок: чи погоджуєтеся ви зі словами Леонардо да Вінчі, чи ні? Обґрунтуйте свою відповідь.

І воістину завжди там, де бракує розумних доводів, там їх заміняє лемент,що не трапляється з речами достовірними. От чому ми скажемо, що там, де кричать, там щирої науки немає, тому що істина має одне-єдине рішення, і коли воно оголошено, суперечка припиняється назавжди. І якщо суперечка виникає знову й знову, то ця наука — брехлива й плутана, а не така, що відродилася (Леонардо да Вінчі).

 Завдання:

Прочитайте текст, виділіть у ньому ключові слова, поясніть їхнє значення.

  1. Вправа на повторення

Запишіть речення, коментуючи пунктограми та орфограми.

В існуванні різних поглядів на одну й ту саму проблему немає нічого дивного: кожне явище багатогранне, розмаїттям зв’язків з’єднане з іншими, одній людині важко врахувати всі його сторони. Суперечки найчастіше тому й виникають, що партнери по спілкуванню звертають увагу на різні сторони одного явища, і кожний із них має рацію. Інколи партнери ведуть суперечку, кожний з яких турбується лише про свої інтереси.

V. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Рефлексія

· Чим цікаві для вас здобуті знання?

Мікрофон

Презентація " Вправа мікрофон" | Презентація. Українська література

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (З ІНСТРУКТАЖЕМ)

Творче завдання. Уявіть, що вам запропонували бути ведучими телепередачі «Говорить Україна», де ваші ровесники, запрошені в телестудію, обговорюють складні, суперечливі питання: про здоров’я, відповідальність, екологію. На наступне заняття  придумайте свою тему для дискусії і запитання до неї.

Пошукове завдання. Знайдіть у творі художньої літератури приклад суперечки.

Виписати 3 крилаті вислови про суперечку, полеміку, диспут.

  1. Опрацювати сторінки підручника 184-185 (О.Авраменко 10 клас 2019р),скласти стислий конспект.
  2. Виконати вправу 4,с.188-189(усно)
  3. вправу 5,с.178,с.189 (усно).
  4. Виконати вправу 7(1),с.189 письмово в зошиті.
docx
Додано
9 січня
Переглядів
5313
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку