Супроводжуючий лист до шоу - вистава «Це я », за мотивами мюзиклу «Найвеличніший шоумен» до захисту підтвердження звання «Народний театр танцю»

Комунальний заклад

Міський палац культури «Чайка»

м. Маріуполь

Народний театр танцю «Азовські чайки»

Супроводжуючий лист

до шоу - вистава 

«Це я »,

за мотивами мюзиклу «Найвеличніший шоумен»

до захисту підтвердження звання

 «Народний театр танцю»

           Народного театру танцю «Азовські чайки»

                                                    Режисера:

Арцибашевої Валерії  Ігорівни

м. Маріуполь  – 2022 р.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..3

   РОЗДІЛ  1.   Обґрунтування вибору теми…………………………….4

РОЗДІЛ  2.   Ідейно-тематичний план(ідея,тема , конфлікт)………...8

РОЗДІЛ  3. Художні особливості творчого проекту…………...…….10

3.1.Лiбрето………………………………………..................11

3.2.Сюжет мюзиклу..…………………….............................14

3.3. Дійові особи та їх характеристика…………………….16

3.4. Композиційно - архiтектонiчна побудова…………….17

3.5. Сценарно-композиційний план………………………..19

3.6. Сценографія……………………………………………..22

ВИСНОВКИ……………………………………………………………24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ…………………………….27

ВСТУП

Сучасний танець - це самостійна форма мистецтва, де по-новому сполучилися рухи, музика, світло і фарби, де тіло дійсно знайшло свою повнокровну мову.

Сучасний танець вбирає в себе все сьогоднішнє, його навколишнє. Він жвавий, непередбачуваний і не хоче володіти якимись правилами, канонами. Він намагається втілити в хореографічну форму навколишнє життя, її нові ритми, нові манери, створює нову пластику. Тому сучасний танець цікавий і близький молодому поколінню.

Зараз в нашій країні відбувається підйом сучасного танця, він живе і активно розвивається. Існують різні школи, трупа, театри сучасного танця, які відрізняються своєрідним стилем хореографії.

Також популярна форма у хореографії на даний час є шоу - вистава. Народний  театр танцю « Азовські чайки» пропонує  для глядача шоу-виставу  на основі сучасної хореографії   та інших напрямків танцю « Це я » за мотивами мюзиклу  «Найвеличніший шоумен ». Сучасна хореографія - це, передусім авторська хореографія,яка  буду демонструватися  у цьому шоу . Вона прагне виразити всі спрямування складного суперечливого внутрішнього світу людини, допомагає зрозуміти самих себе, власних дій, що заплуталися в складному лабіринті  помислів.

РОЗДІЛ 1.

Обґрунтування вибору теми

Шоу – вистава  «Це-я» за мотивами мюзиклу «Найвеличніший шоумен» - біографічна  танцювальна картина про життєвий шлях видатного американського шоумена XIX століття Фінеаса Тейлора Барнума.  Це - легенда  та засновник шоу - бізнесу та  легендарного "Цирку братів Рінглінг, Барнума та Бейлі".

Так, сучасний світ неможливо уявити без того, що ми називаємо «індустрія розваг», - коли самі розваги від хаотичних елементів вуличних виступів перетворились на «конвеєр шоу».

 Цей твір  є органічним   подолання життєвих обставин, які вчать нас толерантності. Кохання головних героїв доводить вам, що не зважаючи на перепони у житті  - це почуття було і є вічним. Феномен любові проходить через усе наше життя. Стосунки між людьми  у соціумі  дають імпульси до зародження і розвитку конфлікту, що визначає сюжет феєрії, в якому розкриваються характер дійової особи, реалізується творчий задум автора.  

   Твір Майкла Грейси « Найвеличніший шоумен» асоціюється з великим шоу, яке можливо здійснити, якщо дуже віриш в свою мрію і прагнеш неї втілення.              

Мрія – виступає  ключовим моментом життя у головного героя Барнума  шоу - вистави «Це-я». У його   було певне почуття бажання до створення свого шоу, заради чого Барнума  почав діяти   та довів до втілення свою мрію. Мрії стають можливими завдяки нашій уяві, яка здатна малювати будь-які образи в розумі незалежно від подій, що відбуваються.

   «Людський розум  володіє трьома ключами, що відкривають все: цифрою, буквою, нотою. Знати, думати, мріяти. Все в цьому »

«Всесвіт завжди допомагає нам здійснити наші мрії, якими б безглуздими вони не були. Головний герой шоу-вистави доводить, що не треба соромитися мріяти і втілювати свої бажання.

Шоу вистава «Це – я» вчить головним чеснотам: милосердя, терпіння, розуміння, прощення і  справжнє кохання.

 Однією зі споконвічних і в той самий час завжди актуальною проблемою є проблема поєднання інтересів суспільства та особистості. Сьогоднішній етап розвитку людства характеризується наявністю протиріч, як на міждержавному рівні, так і на рівні інтересів різних груп людей, з їхніми поглядами, уявленнями,  а також різними способами їхньої реалізації.

В даній роботі представлена вагомість впливу  толерантності у

нашому суспільстві. Ми намагаємося показати, як саме впливає на відносини і наскільки спрощує життя взаємоповага та сприйнятливість. Важливо усвідомити наскільки потрібно розуміти, прислуховуватись до інших, допомагати комусь і бути добрим до оточуючих тебе людей. Все це є запорукою людського щастя та успішного майбутнього.

Актуальні проблеми толерантності практично нічим не відрізняються від тих, що наведені в літературних творах класиків. До них можна віднести і

етнічне, і соціальне, і гендерне непорозуміння. Залишається засвоїти лише одне : наскільки б не змінився світ, толерантність завжди буде вважатися чеснотою.

  Бути толерантним справді не просто. Нам можуть не подобатися погляди інших людей, зовнішній вигляд, дратувати віра, мова чи звичаї наших сусідів, а ми можемо так само не подобатися їм. Так  і у шоу - виставі «Це-я» була не задоволена   трупа акторів Барнума, своїм засновником. Він їх не пустив до  світського прийому з легендарною співачкою Йєнні Лінд , вони дуже прагнули знайомства з нею.  А також трупа була дуже засмучена  від’їздом Барнума з Лінд  у турне і що він  залишив їх. Але не зважаючи на все ці обставини вони змогли  зрозуміти   вчинок  Барнума  і не засуджували його.

  Тейлор Барнума був митцем. Він  пізнав одну з болючих істин: твій талант завжди  буде перебувати в полі уваги ревнивих конкурентів. Кожен Моцарт має свого Cальєрі. Здавалось би, ця формула впродовж століть стала аксіомою. Але, як відомо, кожне правило має свої винятки..

В кожної особистості свої погляди на життя, і не можливо підлаштувати усіх під свою думку. Треба жити, так ,як бажає душа. Коли ми обираємо свої інтереси , цінності, мрії та цілі ми творимо своє «Я», ми творимо своє життя.

  Шоу – вистава «Це-я» підіймає питання гуманізму  в широкому  сенсі - твердження права людини на свободу, можливість висловлювати свою думку, права на щастя, розвиток своїх здібностей, рівність у суспільстві, соціальну справедливість.

І не треба забувати що Кожна людина — це особистість. Це логічно, але коли мова йде про людей  не схожих на інших, це часто забувають та ставиться до них з неповагою. Люди можливо, не розуміють, але такі дії формують наше ставлення до людей, демонструють недостатній рівень поваги. Всі люди цікаві. У кожного є свої сильні і слабкі сторони. Так і у шоу «Це-я» герої легендарного цирку були не схожі на інших людей.  Барнума  вселив  у них почуття впевненості у собі, що вони такі самі люди,як інші і мають такі ж права, як усі.

Також  ми можемо побачити найчарiвнiшу iсторiю кохання скрізь життя. В хореографічній картині лінія кохання проходить  від початку і до кінця. Справжнє кохання може пережити різні перепони, які траплялися у головних героїв. Велике кохання зародилося у Черіті і Барнума у юному віці. Вони зберегли свої почуття не дивлячись на відстань та випробування долі. 

 За допомогою практичної частини праці – збільшується інтерес суспільства до проблематики та питань, які підняв автор.  Тобто, здійснюється процес розвитку та переосмислення у даному варіанті над темами: кохання, гендерної рівності, толерантності, гуманізму,милосердя, що кожна людина має право розвиватися, працювати, мріяти, мати максимально повноцінне життя.

Мета творчого проекту –  здійснити практичну постановку - 

« Це - я», використовуючи виразні засоби хореографічного мистецтва; розглянути використання та поєднання  різних напрямків сучасної та бальної хореографії.

Новизна творчого проекту  полягає в:

- креативному інтерпретуванні на сцені сучасної хореографії;

- пошуку режисерських та сцено-графічних вирішень питань, що

стосуються балетмейстерської справи за допомогою знаходження

лексичних розв’язок;

- використання оригінальних форм професійного спілкування та

інноваційних технологій при практичній постановці роботи.

Апробація творчого проекту :  Шоу - вистава «Це - я» здійснюються на учасниках  Народного театру танцю «Азовські чайки»

 Примітки: У «Це - я  » втілилося народне сприйняття толерантності людини,  гуманізму, кохання, вибачення, втілення  мрії, яка  стає сенсом життя.

Виходячи  з актуальності обраної теми, ми визначили ідейно-тематичну основу твору.

.

РОЗДІЛ 2.

Ідейно-тематичний аналіз

Тема:  «Це-я»  - толерантність у нашому суспільстві. Кожна людина має права на щастя, розвиток своїх здібностей, рівність у суспільстві, соціальну справедливість.

Ідея: «Це-я »: оспівування  людських взаємин у соціумі та подолання життєвих обставин, вагомість впливу  толерантності у нашому суспільстві, пориву до втілення мрії, незбагненна сила великого кохання та підтримка один одного.

Віра в те, що найвищі людські життєві цінності є запорукою вдалого втілення мрії.

Надзавдання:  Засобами хореографічного мистецтва розкрити проблеми: духовності людини; пошуку гармонії в житті; кохання і зради; сімейного життя; життєвого вибору; втілення мрії.

Провідний  мотив:  Утвердження думки про  втілення своїх мрій та бажань.

Основна думка: Мрія – виступає  ключовим моментом життя кожної людини. Всесвіт завжди допомагає нам здійснити наші мрії, якими б безглуздими вони не були.

Наскрізна дія: Провести через всю хореографічну композицію теми:людина та мрія; людина й мистецтво; сила кохання; толерантні відносини; шляхи подолання життєвих обставин  . 

Особливості композиції: Найхарактернішою особливістю композиції є толерантні відносини до  людей які не схожі на інших.

Кожна людина — це особистість. В кожної особистості свої погляди на життя ,і не можливо підлаштувати усіх під свою думку. Треба жити, так ,як бажає душа. Коли ми обираємо свої інтереси, цінності, мрії та цілі ми творимо своє «Я», ми творимо своє життя.

Головний конфлікт : Як тільки головний герой з низів багатіє, він прагне великої прибіли, і жінка серця відходить на  другого план.

Проблематика «Це-я»: покладено такі вічні проблеми – людські стосунків; людини і мистецтва; проблема само зради;  проблема кохання, проблема соціуму.

Вид: Сучасно - сценічний.

Форма: Хореографічна шоу-вистава

Жанр: «Це-я»: біографічна-феєрія (твір, про життєвий шлях і  етапи подолання перепон  та втілення мрії).

РОЗДІЛ 3.

Художні особливості творчого проекту

Епілог

 Пані та панове!!!

Ласкаво просимо на наше уявлення-шоу.

Ми з вами поринемо

В історію та етапи життя

Легендарного підприємця

Та засновника світового шоу-бізнесу

Фенеаса Тейлора Барнума.

Ми з вами спробуємо

Відчути,як мрія юного героя здійснилася!!!

3.1Лібретто «Це-я»

Яскраве мальовниче світло,купа людей із вищого суспільства, в залі для глядачів. Пані та панове в очікуванні найпрекраснішої та наймагутньошої шоу-вистави у світі. Ось світло погасло усі глядачі затомили подих. Лунає гучно  перший акорд музичного супроводу  і червона завіса на сцені відкривається. Глядачі захоплені  від шоу - вистави з перших ії хвилин.  Яскраві костюму, акробати, жонглери, танцюристи - на сцені вони демонструють неймовірні трюкові дії, що неможливо відвести дух і погляд.

Це все мрія юного  бідного хлопчика   Тейлора  Барнума, яку він бачить у себе в дзеркалі. Він мріє, що коли стане дорослим  у нього буде найвеличніше шоу у світі, але  це поки що  його бажання створити, щось прекрасніше.

Головний герой  залишається один на сцені,  він відкриває двері у своє життя. На сцені з’являється його  подруга Черіті, дівчинка с багатої  благородної сім’ї. Діти дуже весело проводять час разом, але  батьки не задоволені захопленням доньки. Невдовзі батько Черіті віддає її на виховання до пансіону.

       Барнум залишається на одинці і життя його становиться  не солодким. На сцену виходять люди, які не звертають уваги на страждання юного героя, а навпаки ще й ставлять йому життєві перешкоди. Барнума не засмучується  та не опускає руки, він не може цього зробити, тому що він дав обіцянку Черіті, що буде триматися поки вона в пансіоні і що буде їй писати листи. Юна леді  в пансіоні вчилася шляхетним манерам, поведінці в суспільстві, етикету. У неї було дуже багато подружок, але вона ніколи не забувала про найкращого друга Барнума  і чекала від нього з нетерпінням кожен лист.

Ставши дорослими Барнума і Черіті зустрічаються у мальовничому квітучому саду, у них розквітає щире почуття кохання. Вони створюють сім’ю  та в них народжуються доньки Керолайн і Гелен. Родина живе у Нью-Йорку, де хоч не має багато грошей, але щаслива.

 Сім’я Барнума проводжає його на роботу, в контору. На сцені з’являються офісні працівники.  Робота дуже одноманітна, кожен день ті самі документи, папери, друкарські машини, офісні стільці, одні і ті ж дії  та рухи кожен день. На жаль задоволення ця  робота  головному герою не приносить.

В один похмурий день з вікна  офісу в конторі, він бачить дивовижну картину!!Незвичайні люди роблять акробатичні дива, вони не схожі на інших. Барнума так захопився дивом, що відразу  згадав про свою мрію «Велике шоу».  В голові були тільки одні думки «Ось, воно, то чим я так давно мріяв». Барнум кидає роботу і йде на зустріч з видними людьми, він розуміє, що це його шанс за допомогою цих диваків, здійснити частину своєї мрії. Барнум запропонував цим  дивакам роботу на нього та працювати в його цирку, який від незабаром відкриє. Вони відразу ж погодилися на пропозицію Барнума, адже до нього в них ніхто не вірив.

Шоу-вистави Барнума привертають велику аудиторію, вона с захоплення відвідує його вистави. У пошуках шляхів подальшого розвитку своєї репутації серед вищого класу він зустрічає драматурга Філіпа Карлайла і переконує його приєднатися до його починання. Філіп  на балу у королеві влаштовує Бурнуму  зустріч з відомою та легендарною оперною співачкою Єнні Лінд. Барнума захопився вродою співачки, що на мить забув о Черіті, яка була з ним на прийомі. Трупа акторів Барнума  також хотіли знайомства зі співачкою, але  Барнума  не пустив  циркових акторів на урочисте святкування і ті ображаються, вважаючи, що той загордився. Барнум довго вагався залишатися йому з дружиною або  подорожувати с Лінд в якості менеджера. Він настільки хотів уславити своє ім'я, що кидає свою сім'ю, цирк на друга і їде в турне з співачкою.

На сцені з’являється циркова трупа і  вголос  заявляють про себе, що вони  не такі як всі, вони не схожі на інших, але вони теж люди і не треба їх соромитися і засуджувати. Трупа продовжує працювати в цирку, але без Барнума, без нього захисту їм дуже тяжко.

На сцену виходить дружина, яка дуже сумує за чоловіком. Вона постійно дивитися у вікно і раптом їй здалося, що він йде до неї, що він поруч і він ні куди не поїхав. Вона починає кружляти в танці і їй здається, що вона танцює з чоловіком. Подивившись ще раз у вікно вона зрозуміла, що це просто була тінь. З кожним днем ​​Черіті все важче, але вона не здається і вірить у диво кохання і йде зі сцени.

 Барнум повертається додому і з жахом знаходить свій цирк у вогні. Він тільки зараз зрозумів, що погнавшись за славою і світським титулом, він втратив найголовніше в житті, що у нього було сім'я, друзі та його мрія "Велике шоу", яке просто стало попелом і руїнами. Барнум  думає що весь його світ впав, як раптом до нього приходять його артисти та підбадьорюють тим, що всі вони — одна родина. Адже кожному з них Фінеас Барнум показав, хай навіть задля власної вигоди, що вони комусь потрібні і  зібрав їх під одним дахом найрізноманітніших людей і показав  як рівних, що є «тріумфом гуманізму  та толерантності».

І вони починають  всі разом, грандіозне будівництво. Новий цирк буде відновлено. Приноситься важкі колони, натягується новий намет. За якийсь час відкривається ще більший «Цирк Барнума» під величезним шатром, під яким починається нова грандіозна  шоу-вистава «Це-я».

3.2 Сюжет мюзиклу

Фінеас Барнум, ще будучи хлопчиком, мріє про визнання, але поки працює прислугою в будинку багатих Голлетів. Він здружується з їхньою дочкою Черіті, але невдовзі батьки віддають її на виховання до пансіонату. Батько Фінеаса помирає і хлопчику доводиться самому дбати про себе. На його шляху проплялися  життєві негаразди. Ставши дорослим, Фінеас просить у Бенджаміна Голлета дозволу одружитися з Черіті. Той неохоче погоджується.

У подружжя народжуються доньки Керолайн і Гелен. Родина живе у Нью-Йорку, де хоч не має багато грошей, але щаслива. Барнум працює в конторі,але задоволення йому це не приносить. В один похмурий день з вікна  офісу в конторі, він бачить свою мрію «Велике шоу» різних незвичайних людей, не схожих на інших. Хоча суспільство вважає їх потворними, Барнум переконує їх, що ті можуть веселити народ. ». Він задумує заробляти, почавши розважальний бізнес. У музеї влаштовується шоу, що збирає велику публіку. Барнум користується цим, щоб привернути увагу до музею, якому дає назву «Цирк Барнума».

Шоу стають все прибутковішими. Після однієї вистави він знайомиться з драматургом Філіпом, який заздрить популярності Фінеаса, але вважає його шоу «низькими». Барнум переконує Філіпа приєднатися до нього. Циркові вистави приносять Фінеасу дедалі більшу славу, він домовляється через Філіпа про подорож до Європи, щоб зустрітися з самою королевою Великої Британії. На балу Фінеас знайомиться з відомою оперною співачкою Єнні Лінд і запрошує її на виступ у США.

Влаштувавши концерт Єнні, Барнум здобуває ще більшу славу і доводить, що здатен робити не лише «низькі» циркові вистави.  Барнум організовує турне Єнні Америкою, тоді як Філіпа лишає займатися виставами в цирку. Він не пускає циркових акторів на урочисте святкування і ті ображаються, вважаючи, що той загордився. Барнум вирушає зі співачкою в подорож, тоді як у Нью-Йорку збирається натовп, що вимагає припинити виступи «потвор» у цирку. Коли турне Єнні добігає кінця, співачка починає залицятися до Фінеаса та, отримавши відсіч, свариться з ним. Фінеас повертається додому, в цей час розгніваний натовп спалює цирк.

До Барнума приходять його актори та підбадьорюють тим, що всі вони — одна родина. Адже кожному з них Фінеас показав, хай навіть задля власної вигоди, що вони комусь потрібні. Ці слова спонукають Барнума наздогнати дружину та сказати їй, що вона — найдорожча для нього. На згарищі цирку Барнум зустрічає Джеймса, котрий досі не любить його шоу, але визнає, що той зібрав під одним дахом найрізноманітніших людей і показав їх як рівних, що є «тріумфом гуманізму». Філіп повідомляє, що отримуючи свою частку від прибутків, назбирав чималу суму, якої вистачить відкрити новий цирк. За якийсь час відкривається ще більший «Цирк Барнума» під величезним шатром, під яким починається нова грандіозна вистава.

3.3 Дійові особи «Лісова пісня»

Головні персонажі:

Фінеас Тейлор Барнум- хлопець з бідної сім’ї, з дитинства від мріяв створити своє грандіозне шоу та  бажав увійти до історії, стати відомою людиною на весь світ. Довгий час його заняття не приносило задоволення. І коли, здавалося, весь світ обернувся проти нього, він вирішує піти слідом за своєю мрією.

Барнума був амбітним хлопцем. Він створює чарівну виставу-сенсацію, яка стала народженням світового шоу бізнесу. Він умів уловлювати сподівання публіки і створювати успішні шоу. Він майстерно маніпулював чутками та скандалами, як засобом реклами.

Барнума став відомим американським продюсером і авантюристом ХІХ століття, можна вважати основоположником сучасного шоу-бізнесу.

Джені Лінд- оперна співачка зі Швеції,з солов'їним голосом.

Черіті - з благородної багатої сім'ї. Вона навчена гарним манерам та етикету. З юного дитинства закохана в Барнума. Подорослішавши Черіті кидає титул, зв'язки, багатий будинок і батьків і виходить заміж за простого хлопця. Вона не боїться з ним жодних перешкод, бідності, вона вірить, що чудо кохання зможе все залагодити. Черіті всіляко підтримує свого чоловіка, терпить народження та крах численних фантазій Барнума.

Філіп Керлайл - драматург, партнер Фінеаса. Світський лев з тонкою і ранимою душею, що кидає виклик своїй сім'ї та суспільству з ризиком залишиться жебраком

Циркова трупа: люди, які не схожі на інших, але при цьому дуже вірять у свою мрію і дорожать дружбою не звертаючи уваги на всі перешкоди

 3.4 Композиційно-архітектонічна побудова танцю

Зовнішньою композиційною особливістю драми є відсутність поділу актів на яви. Пролог являє собою самостійну драматичну сцену, прямо не зв’язану з розвитком сюжету. Він вводить читача у світ вели найвеличнішого  шоу, знайомить із головним героєм.

Експозиція –  яскраве світло, купа глядачів і на сцені заявляється циркове видовище Барнума, яке розважає глядачів - це мрія юного хлопчика.

Зав’язка -   Ще будучи хлопчиком Барнума здружується з дівчиною Черіті, яка була  з багатої сім’ї. Батьки Черіті не задоволені захопленням доньки та відправляють її до пансіону. Доля Барнума була тяжкою, на його шляху з’являлися постійно перепони, але в його була мрія і він до неї йшов,не зважаючи ні на що. Ставши дорослими Черіті та Барнума одружилися та в них з’явилися дві чудові дівчинки.

Розвиток дії -  Барнума працює у конторі - це дуже нудна і одноманітна робота, не про таке майбутнє від мріяв с дитинства. І ось одного дня з вікна контори він бачить людей,які не схожі на інших. Він розуміє що це його мрія може здійснитися за допомогою цих дивовижних людей. Барнума кидає роботу, та знайомиться з цими людьми і разом вони роблять шоу виставу.

У пошуках шляхів подальшого розвитку своєї репутації серед вищого класу він зустрічає драматурга Філіпа Карлайла, яких стає частиною його трупи. Шоу Барнума набирає обертів, але Барнума цього замало. Карлайл влаштовує Барнуму зустріч з Дженні Лінд, відому шведську співачку, яку він переконує виступити в Америці, сам виступаючи як її менеджер. Він залишає родину  та свою трупу  на   їде з співачкою в турне. Черіті почувається ізольованою від свого чоловіка, оскільки вона залишається вдома і піклується про своїх дітей. Вона нудьгує і страждає за чоловіком.

Кульмінація – Барнум повертається додому і з жахом знаходить свій цирк у вогні. Він тільки зараз усвідомив, яку помилку він припустився погнався за славою, а найдорожче і рідне, що в нього було він залишив напризволяще. Його трупа на стільки любила Барнума, що не змогла залишити одного в біді і простягла руку допомоги. Всі разом вони відновлюють споруду,  як шатровий цирк просто неба поруч із доками. Вони зводять новий намет цирку.

Розв’язка – Новий, відновлений цирк стає успішним і він дає ще кращі вистави.

3.5. Сценарно-композиційний план

3.6. Сценографія

Умови виконання:

1. Сцена середнього розміру

2. Обов’язкова наявність центральних та бокових куліс.

3. Світлове оформлення

4. Дим машина

5. «Чорний кабінет» сцени

Реквізит для сцени та танців:

1. Стільці( для роботи);

2. Обручі(дитинство);

3. Поштовий лист;

4. тканини (для дружини);

5. Віяло;

6.Тростина;

7.Копелюх;

8. Намет;

9. Мотузки для намети( будівництво);

10.Вивіска «circus»;

11.Лист крагісу (будівництво);

12. колона;

13.циркові прикраси;

14.рамка;

15. тканина на  третіх кулісах;

16. крила;

17.палки, що світяться;

18.пір'яні віяла.

Світлове оформлення:  Гра світла,залежно від дії на сцені.

Костюми:

Костюм Барнум в великому шоу : червоний фрак, біла сорочка, жовтий жилет, чорні штани. У руках тростина, на колі капелюх - чіліндр

Костюм  Барнума в дитинстві : біла сорочка, чорні бриджі на підтяжках, білі гольфі. Шарф і в'язана шапка

Костюм Барнума на роботі : біла рубаха та чорні штани

Костюм Барнума в шоу: червоний фрак,чорні штани, золотистій піджак,капелюх,тростина

Костюм Черіті в дитинстві : рожеве плаття, біла шубка

Костюм Черетті у пансіоні : рожевий  купальник з хітом та білі колготки

Костюми дівчат з пансіоніу: рожевий купальник  з хітом та білі колготки

Костюм Черіті (Танець Спогади) – білі сукня та білі накидка.

Костюм Череті на балу - лілове плаття

Костюм Співачки – червона сукня

ВИСНОВКИ

« Найвеличніший шоумен » - це неймовірно красива казка, заснована на реальних подіях. Саме казка, так як несе в собі дуже правильні і дуже красиві думки, що формуються в ефектному  посланні про людяність і толерантність.

 Хореографічна  постанова  «Це я», за мотивами мюзикл – феєрії           « Найвеличніший шоумен » - біографічний драматична шоу - вистава, про життя головного героя, який дає мегамотивуючий приклад! Починаючи від мрій і закінчуючи досягненням цілей! Не зважаючи ні на що!Кожна поразка це нова величезна можливість!

Заплющуючи  очі на протистояння з часом і статусом, герой вирішує втілити свою мрію -і вигадує неймовірне уявлення, здатне закрутити голову широкому загалу з обивателів і естетів. Він організував один з найперших популярних цирків ХІХ століття. Його шоу мали неймовірний успіх. Барнум вміло маніпулював увагою публіки, грав на цікавості і загадці, не боявся ризикувати, народжував нові ідеї і вигадував. Барнум, започаткував нову еру сучасного шоумену і   йому приписують народження шоу-бізнесу.

 Опрацювавши мюзикл Майкл Грейсі «Найвеличніший шоумен», можна сказати, що питання, які підняв автор є актуальними і на сьогодні. Тема кохання, вона торкається кожного. Тема відносин між чоловіком та жінкою буде завжди існувати, адже це наше буття. Та головною темою постає  те що потрібно рухатися до своєї мрії та бути толерантною особистістю .

Крім того шоу - вистава  вчить протистояти спокусам і негараздам, берегти справжні цінності,а також давати  рівні можливості для кожного не залежно від ремесла. Ця картина вчить головним чеснотам: милосердя, терпіння, розуміння та прощення.

Хореографічний твір "Це я " можна сказати що це розповідь  як феєрверк, яскраве захоплюючі в емоційному плані, кожен хореографічний  номер, як іскри, що розлітаються в небі, він змушує повірити в казку, у сповідання мрії. Змушує вірити в добро і дива, чого в звичайному житті іноді так не вистачає.

Кожне танець відображає почуття головних героїв і кожний з них  чарівний, що ти не просто стукаєш ногами підригуючи їх ритму або затискаючи їх серцем переймаючись в теплі і пронизливі слова, ти бажаєш влитися в їхні ряди, стати частиною цієї сім'ї магія пишноти вируючої стихії танців,ігри виконавців. тут все діється як у казці, де слово магія така відчутна, як рука ближнього у тебе на плечі.

Не важливо багатий ти або бідний, красивий або не дуже, зі знатним статусом у суспільстві або без, кожен має право бути щасливим - і за це право потрібно боротися всіма силами, перемагаючи біль і приниження. у собі, не озиратися і не вслуховуватися в погрози, просто рухатися щодо щирих почуттів і тоді те щастя яке ти шукаєш, виявиться прямо перед носом.

Найблагородніша з мистецтв-робити людей щасливими. Після нього хочеться співати, танцювати і навіть літати. Неймовірно душевна і зворушлива, шоу - вистава, що б'є в серце, що доносить неповторність і важливість сенсу повсякденних слів, адже головне в житті це не те, як на тебе дивляться інші люди.

Джекман сказав, що фільм «це фантастична розповідь про багатство» і свято «творчості та унікальності кожного з нас».

Шоу - вистава  демонструє, що не варто боятися якихось у собі недоліків, треба ними пишатися, адже саме це робить нас особливими, що відрізняються один від одного.

Завдяки вдалому поєднанню глядач умовно може пережити ті почуття та відчуття, які демонструють виконавці на сцені. Саме в цьому і полягає задача  режисера та балетмейстера – спочатку занурити глядача в ту епоху та пережити ті емоції, які транслюються на сцені, а потім зробити висновки від переглянутого, замислитися над своїми вчинками, сьогоденням і найголовніше не допускати, тих помилок, які зробили персонажі танцювальної композиції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Слонимський. Ю. И. « В честь танца.» — М.: Искусство, 1968. — 402 с.

2. https://variety.com/2017/film/news/the-greatest-showman-hugh-jackman-cinemacon-1202019565/

3 https://ukr.school-essay.ru/tvir-na-temu-druga-piznayut-u-bidi/

4. Запис танцю.Елементарні основи запису рухів за системою Рудольфа Лабана. Labanotation Н.А. Вихрова

5. Пасютинська В. "Чарівний світ танцю" 1985

6. Бекіна С.І., Ломова Т.П. "Музика та рух" 1983

7. С.С.Поляков "Основи сучасного танцю", 2006р.

8. Захаров Р. "Бесіди про танець" 1963, "Творіння танцю", "Записки балетмейстера" 1976, "Мистецтво балетмейстера" 1954

9. Толстих І.М., Грищук Г.М. « Сучасні напрямки у хореографії»

10. Кох І.Е." Основи сценічного руху"

11. Айседора Дункан « Танець майбутнього.Моє життя.

12. С. Лифарь "Дягілєв"

13. Пасютинська В. Чарівний світ танцю.

14.  Никитин В. Ю. Модерн-джаз-танец: ГИТИС. 2001.

15.Смирнов І. В. Мистецтво балетмейстера

16.стаття С. Бушуєвої «Мюзикл» у збірнику «Мистецтво та маси в сучасному буржуазному суспільстві» (1979)

17.стаття М. Грінберга та М. Тараканова «Сучасний мюзикл» у книзі «Сучасний музичний театр» (1982)

18.The Work of Dance: Labor, Movement, and Identity in the 1930s Mark Franko

19.Фінеас Тейлор Барнум « Мистецтво робити гроші,або золоті правила заработування грошей»

20.Фінеас Тейлор Барнум « по тому сторону ілюзії. Мемуари величего шоумена землі»,2018

21.Первісні форми взаємодії особистості і суспільства / Юлія Рожкова // Мультиверсум. Філософський альманах. -

Вип.74. - К., 2008. - С. 122-133.

22. Взаємозв’язок особистішого та суспільного: перспективи дослідження / О. С. Куліна // Мультиверсум. Філософський

альманах, 2006. - С. 112-118.

23. Свобода особистості як прояв індивідуального в суспільстві/ Крамар Тетяна/ Соціальна філософія,2008. - С.8-10.

24. Самореалізація особистості як соціальна проблема/Муляр В.І./філософсько - культурологічний аналіз / - Житомир: ЖІТІ