Світ чарівних казок

Урок з зарубіжної літератури 5 клас вчителя Малинівського закладу І-ІІІ ступенів Ахтямової Таісії Степанівни

Тема: Світ чарівних казок

Мета: формувати в учнів поняття про чарівні казки; вчити порівнювати художні твори,

оцінювати вчинки героїв; розвивати навички вдумливого виразного читання, переказування казок; сприяти осмисленню того, що в житті постійно присутні добро і зло; виховувати активну життєву позицію щодо зла й несправедливості.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва роз минка

1. Розчитування. Читання складової таблиці (індивідуально)

2. Вправи на вимову звуків

— Відтворіть свист вітру: сссссс.

— Передайте голосом шум моря: шшшшш.

— Продемонструйте дзижчання комах: дззззззз.

— Продемонструйте свист вітру, шум моря і дзижчання комах послідовно і швидко.

3. Вправа на розвиток дихання

— Заплющте очі, уявіть, що ви — біля куща троянди, вдихніть повітря, затримайте його і повільно видихайте (повторити двічі).

4. Робота над скоромовкою

— Ой! —

Злякалась Ната,—

У траві зеленій

Чорні оченята

Дивляться на мене.

А Тарас регоче —

Світять зубки білі:

— То не чорні очі,

А чорниці спілі.

5. Робота над чистомовкою

Ок-ок-ок — покликав нас дзвінок

Ову-ову-ову — у подорож казкову,

Яти-яти-яти — щоб мудрість перейняти

Ати-ати-ати — і добрими нам стати.

III. Перевірка домашнього завдання

Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах переказують одне одному казку «Лисиця та Рак».

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

— Прочитайте слова В. О. Сухомлинського, що супроводжують нас протягом усіх уроків вивчення казок.

«Казка невіддільна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без якого немислиме благородство душі, щира чуйність».

— Відомий український педагог Василь Сухомлинський уважав: «Казка — животворне джерело дитячого мислення. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці зернятка людяності, з яких складається совість».

— Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемою реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість — ось риси вдачі казкових персонажів, які викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх.

Сьогодні ми поговоримо про чарівні казки.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Читання тексту «Чарівні казки» (с. 11)

— Що поєднується у чарівних казках?

— З чого вони розпочинаються?

— Які «чарівні помічники» зазвичай допомагають героєві?

Фізкультхвилинка

2. Розповідь учителя

— Казка вчить сміливості, доброти і всіх інших людських чеснот, але робить це без нудних повчань: просто показує, що може статися, якщо людина поводиться погано, не по совісті.

У чарівній казці людина спілкується з істотами, яких не зустрінеш у житті: Кощієм Безсмертним, Бабою Ягою, багатоголовим Змієм, велетнями, чаклунами-карликами. Тут — і небачені звірі: Олень-Золоті роги, Свинка-Золота щетина, Сивка-бурка, Жар-птиця. Нерідко до рук людини потрапляють чарівні предмети: клубочок, гаманець-самотряс, скатертина-самобранка, кийок-самобийка. У такій казці все можливо!

3. Гра «Упізнай казку»

Стали її брати, бачать — у неї ніжка зламана. Вони взяли її, принесли додому, зробили їй гніздечко, обклали його пір’їнками, посадили в нього качечку, а самі знову по гриби пішли. («Кривенька качечка»)

От дід запріг кобилу да посадив дочку на віз, і сам сів, та й поїхали. Їдуть лісом, аж там стоїть хатка на курячих ніжках. Дід узяв дочку та й повів у хату, а хата була одчинена, та й каже:

— Оставайся ж, доню, тут, а я піду, дровець нарубаю, щоб було чим кашу зварить.

Та сам пішов з хати, та й поїхав, тільки прив’язав до оконниці колодочку. («Кобиляча голова»)

Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. Так покарала липка за те, що ненажерлива баба хотіла людей батраками зробити. («Казка про липку і зажерливу бабу»)

Як вийде на Дніпро мочити кожі (бо він кожум’яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою у Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно. («Кирило Кожум’яка»)

4. Робота в групах

— Хто пригадає більше зачинів і кінцівок казок?

Наприклад: «Сказала б казки — не вмію, сказала б приказки — не смію, сказала б небилиці — так багато плутаниці»; «Живуть і хліб жують, і постолом добро возять»; «Жив собі»; «Був собі»; «У якомусь царстві, в якомусь государстві був собі»; «І я там був, мед-вино пив, у роті не було, а по бороді текло»; «От вам казка, а мені бубликів в’язка, мені — колосок, а вам — грошей мішок...».

VI. Підсумок уроку

Гра «Пароль»

— Продовжте речення.

Усне народне оповідання про вигадані, а часом і фантастичні yy події, що сприймаються як реальні,— це... (казка).

Казка має своєрідну побудову: вона складається із... (зачину, основної частини, кінцівки).

За змістом казки поділяються на такі види... (про тварин і чарівні).

Казки, у яких звичне поєднується з неймовірним, фантастичним, є... (чарівними).

— Що завжди перемагає у казках? (Добро, справедливість)

— Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка «Кривенька качечка»? (До чарівних)

— Яке число найчастіше повторюється в казках і чому? (Число «три», бо його вважають магічним.)

— Чого казка вчить людину? (Кращих людських чеснот.)

VII. Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію до своєї улюбленої чарівної казки.