ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
8 клас
Дата:
Урок №
Тема: Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма.
Мета. Ознайомити учнів з основними темами й мотивами творчості Омара Хайяма; дослідити філософські погляди поета на життя, людину, світ і місце людини в ньому; розвивати вміння аналізувати поетичні твори, навички дослідницької роботи; формувати літературні, соціальні, комунікативні компетенції; виховувати любов до життя, високі моральні якості: людяність, порядність, почуття власної гідності.
Обладнання. Портрет Омара Хайяма, мапа світу, ілюстрації, збірки рубаї Омара Хайяма, роздатковий матеріал ( рубаї О, Хайяма).
Мені нагадують людські серця
Крихке тоненьке серце олівця –
Зламати легко, застругати важче,
Списати неможливо до кінця.
Д.Павличко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Мотивація навчальної діяльності.
(Збірка «Тисяча і одна ніч», пригоди Синдбада-мореплавця, Роксолана, «Белое солнце пустыни», каравани верблюдів, красуні, солодощі, мечеті, мінарети, безмежні пустелі). – Демонструю ілюстрації.
- Схід…Незвичайний, непізнаний, таємничий… Зі своїми суворими законами, мечетями й мінаретами, з казковим багатством султанів і дивовижними малюнками письмен, загадковими красунями, великою мудрістю, своєрідною культурою. У Х-ХІІ століттях на території Персії (сучасний Таджикистан) та Ірану розцвіла неповторна квітка східного Відродження - творчість Омара Хайяма, з життям якого ми познайомилися на минулому уроці.
Оголошення теми і мети уроку.
Темою сьогоднішнього уроку є: «Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма»
Сьогодні ми будемо вчитися розуміти рубаї Омара Хайяма, дослідимо його погляди на життя, світ, людину в ньому. Я спонукатиму вас до роздумів і хочу, щоб ви вчилися цінувати і любити життя, кожну його мить і хвилину. Такою буде благородна мета нашого уроку.
Відкрийте свої зошити і запишіть тему уроку.
ІІ. Повторення вивчення нового матеріалу.
ІІІ. Робота над матеріалом уроку. Лірика Омара Хайяма.
Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджено, боятися не треба
Боюсь неправедно прожити на землі.
Життя – це мить, сповнена невідомого для людини сенсу, якою буде ця мить – залежить від самої людини.
Хай кожна мить, що в вічність промайне,
Тебе вщасливлює, бо головне,
Що нам дається тут, - життя, пильнуй же!
Як ти захочеш, так воно й мине!
ІV. Дослідницька робота.
(Учні декламують рубаї і визначають тему вірша і по черзі приклеюють «яблучка» до дерева)
1. Людська доля.
2. Прагнення людини до щастя.
3. Сенс людського життя.
4. Злиття людини з природою.
5. Кохання.
6. Радощі земного життя.
7. Роздуми над Кораном.
Мені нагадують людські серця
Крихке тоненьке серце олівця –
Зламати легко, застругати важче,
Списати неможливо до кінця.
На милицях з війни додому він прийшов,
І впала перед ним його свята любов,
І, ногу з дерева цілуючи, шептала:
"О щастя ти моє, о клен мій чорнобров!.."
Цвях витягнути важче, ніж забити.
Кидати важче, легше полюбити,
І важче в спогадах пройти життя,
Ніж просто бути молодим і жити.
Я міг би жити радісно й щасливо,
Якби мені вдалось маленьке диво:
Змирити серце з розумом — або
Дізнатись, хто говорить з них правдиво.
В криницю старості не заглядай,
Про те, яким ти будеш, не гадай,
Якщо не можеш бути вічно юним,
То замолоду не будь старим бодай!
Для Дмитра Павличка Омар Хайям став взірцем, про що він так і пише
В Хайяма взяв я форму рубаї,
Вподобавши за лаконізм її.
Чи замалу, чи, може, завелику
Одежу матимуть думки мої?
V. Заключне слово вчителя.
Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таємниці проникаю.
Я думаю вже сімдесят два роки.
І бачу, що нічого я не знаю.
Омар Хайям переборював негаразди свої і свого часу завдяки творчій уяві, глибині, мислення, постійного самовдосконалення. Тому його рубаї і нині приваблюють мільйони читачів.
VІ. Підсумок уроку.
Вірш Расула Гамзатова (дагестанський поет)
У Мелик-шаха заслужив почет,
Высокого исполненные смысла,
Писал алгебраические числа
Омар Хайям – придворный звездочет.
Арабская цифирь, а по краям
На золотом пергаменте восточном
Есть где сверкнуть стихом четырехстрочным,
Которые сложил Омар Хайям.
Пергамент, словно пиршенственный стол,
Он головы легко насытит ваши.
А по краям стоят хмельные чаши,
На дне – кто пил их – истину нашел.
(Треба радіти життю, жити праведно, гідно, кохати, розважатися, цінувати гідність).
VІІ. Рефлексія («Коло думок»).
VІІІ. Домашнє завдання
Для всіх - Уміти розповідати про золоту добу персько-таджицької поезії, про Омара Хайяма. Написати лист другові “Відкрий для себе Омара Хайяма!”
Для бажаючих – зробити власний переклад (з рос. мови) або спробувати скласти свій, створити публікацію “Знайомтесь – Омар Хайям!” (Програма “Publisher”).
Сторінка з манускрипту рубаят Омара Хайяма, акварель і сусальне золото. Каліграфія та орнамент Едварда Берн-Джонса
На милицях з війни додому він прийшов,
І впала перед ним його свята любов,
І, ногу з дерева цілуючи, шептала:
______________________________________
"О,
щастя
клен
ти
мій
моє
о
чорнобров!.."
Цвях витягнути важче, ніж забити.
Кидати важче, легше полюбити,
І важче в спогадах пройти життя,
_______________________________________
Ніж
жити.
просто
молодим
і
бути
Я міг би жити радісно й щасливо,
Якби мені вдалось маленьке диво:
Змирити серце з розумом — або
_______________________________________
хто
них
говорить
Дізнатись,
з
правдиво.
В криницю старості не заглядай,
Про те, яким ти будеш, не гадай,
Якщо не можеш бути вічно юним,
_______________________________________
замолоду
То
не
старим
будь
бодай!