Виступ "Науково-дослідницька робота на уроках зарубіжної літератури"

Організація науково-дослідницької роботи на уроках зарубіжної літератури

     Важливо розвивати в учнів інтерес до читання, а це можливо лише за однієї умови – кожен урок літератури має бути цікавим, не схожим на інші. А для цього потрібно думати, шукати шляхи для розвитку пізнавального інтересу школярів самому й робити так, щоб думали й шукали учні.
      Одним із шляхів розв’язання даної проблеми, на мою думку, є організація пошуково-дослідницької діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури.

     Французький письменник-гуманіст Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Для життя необхідні: сонце, свобода і маленька квіточка». Наші діти – це наше життя, наше майбутнє, майбутнє України. Як квіти, вони виростають з маленької зернинки і тягнуться до сонця, до знань. Вони набирають сили з батьківського та педагогічного життя, розквітають і наповнюються їх любов’ю та мудрістю. Тому основне покликання школи бачу в тому, щоб спільно з батьками з любов’ю та турботою навчати і виховувати гармонійно розвинену особистість, громадянина, патріота нашої Батьківщини. І саме цьому, на мою думку, сприяють уроки літератури, бо саме на цих уроках школярі не лише знайомляться з кращими творами світової літератури, а й вчаться мислити, аналізувати, співставляти, порівнювати й оцінювати вчинки героїв, літературні явища з позиції власного досвіду. Вони набувають вміння висловлювати свої думки, обговорювати, дискутувати.

       Я не випадково обрала саме цю форму роботи на уроці. Проблема ця не нова, вона виникла ще за часів античності й пройшла довгий шлях випробувань у педагогіці.

    Пошукова, дослідницька модель навчання базується на продуктивній діяльності учнів у ході розв’язання проблем. Загальною основою такого навчання є так звана надпредметна пошукова навчальна діяльність учнів з побудови свого пізнання.

Її різновиди:

• дослідницька або творча, систематичне дослідження (постановка проблеми, висування й перевірка гіпотез, генерація ідей);
• комунікативно-діалогова, дискусійна (виявлення точок зору, позицій, аргументацій);
• ігрова, моделююча у предметно-змістовому і соціально-психологічному планах.

         Важливе місце на моїх уроках в організації дослідницької діяльності посідають творчі завдання випереджального пошукового характеру. Вони розвивають критично-оцінювальне ставлення до проблеми, порушеної у творі, формують уявлення про літературу як вид мистецтва, а також сприяють вихованню самостійності, усвідомленому ставленню до життя. Вони активізують пізнавальну активність, є запорукою успішного навчання і розвитку розумових здібностей учнів, тому що в основі пошуково-дослідницької роботи лежить принцип самостійної роботи. Цей же принцип покладено і в основу проблемного навчання як одного із способів організації дослідницької діяльності. Такі творчі завдання і самостійні відкриття не просто корисні, вони приносять учням радість самопізнання, діти вчаться не лише висловлювати власну думку, а й знаходити правильне рішення шляхом зіставлення різних поглядів на одну й ту ж саму проблему.

     Навчити школярів вільно спілкуватися, висловлювати і аргументувати свої думки, сприяти духовному становленню та формуванню інтелектуальної культури, естетичному розвитку допомагають мені нестандартні уроки: урок-пошук, урок-дослідження, урок-роздум, урок-диспут, урок-гра, інтегровані уроки, а також позакласна робота з літератури. Провести  нестандартний урок без дослідницької діяльності неможливо. Саме на таких уроках учні на деякий час стають справжніми дослідниками, можуть утвердити себе як особистість.

   Дослідниками, справжніми пошуковцями стали одинадцятикласники під час уроку-розслідування з внутрішньою диференціацією «Цікаві факти життя Бориса Пастернака».Учні мали можливість стати критиками, юристами, літературознавцями, судмедекспертами, спробували відкрити таємницю загадкової смерті поета.

     Цікавими були уроки-дослідження: «Духовний світ Евгенія Онегіна» (9 клас), «Основні риси магічного реалізму в романі Маркеса «Сто років самотності» (11 клас), урок-дискусія «Чи потрібні Дон Кіхоти в наш час?» (8 клас). «Шекспірівське питання». Якщо не вдається зробити весь урок нестандартним, то місце для незвичайних ситуацій, завдань, інтерактивним формам роботи, проблемним запитанням знайдеться завжди.

    Використання різних прийомів, зокрема інтригуючий початок уроку, полемічний характер викладу матеріалу, метод евристичної бесіди, компаративний аналіз, контрастне зіставлення аргументів, елементи диспуту спонукають школярів до формування власних оцінок художнього твору.

     Під час вивчення доби Античності разом з учнями займалися питаннями дослідження впливу історії на літературу, ролі особистості в історії та літературі, впливу міфів на давньогрецьку культуру. Учні досліджували міфологічний, історичний, філософський аспекти «Іліади», авторство та походження Гомерових поем.

        Свою роботу розпочала з визначення ключових та тематичних питань. Поділила учнів за інтересами: літературознавці, історики, міфологи, філологи, мистецтвознавці, художники-ілюстратори. Кожен отримав завдання:

• літературознавці – дослідити реальність існування та авторство Гомера;
• історики – дослідити історичні джерела про факт існування і зникнення Трої, встановити відповідність між реальними подіями Троянської війни і міфами;
• міфологи – встановити міфи, які лежать в основі сюжету «Іліади»;
• філологи – знайти крилаті вислови, які стали фразеологізмами, пояснити їх значення, знайти відповідники в українській та російській мовах;
• мистецтвознавці – прослідкувати, як гомерівські герої відтворені в мистецтві;        художники – проілюструвати поему Гомера, кращі роботи розмістити на шкільному веб-сайті. Працюючи в групах протягом двох тижнів, учні додатково оформляли короткі звіти про свою роботу у вигляді інформаційних бюлетенів, створювали кросворди, підбирали фотоматеріали, самі ілюстрували «Іліаду» Гомера.

    Результат цієї великої дослідницької роботи – створення мультимедійних презентацій.

       Отже, проблемно-пошуковий метод, дослідницька діяльність відкриває великі перспективи перед учнем та вчителем, дає простір для творчості.

Вчитель зарубіжної літератури Рощенко Т.Я.