"Світ медіа-світ інформації"

Тема: Світ медіа-світ інформації

Мета уроку:

•                   сформувати уявлення учнів про медіа грамотність та джерела інформації.

Завдання:

навчальні:

•                   ознайомити з поняттям інформаційної безпеки;
•                   ознайомити з поняттями «фейк»,«мас-медіа»,«ЗМІ», «медіатекст», «меседжер», «складники медіаповідомлення», «контент», «аудиторія», «медіаграмотність», «медіа»;
•                   розглянути різноманітні джерела поширення інформації;

розвивальні:

•                   удосконалення комунікативних навичок;
•                   формування вмінь протистояти впливу пропаганди;

виховні:

•                   виховання відповідальності за свої дії;
•                   виховання критичного ставлення до інформації.

Обладнання: проектор, комп’ютер, папір, олівці, маркери, тести у кількості примірників, що дорівнює кількості учнів.

 

План уроку

 

1.               Привітання. Вступ. Повідомлення теми та мети уроку.
2.               Актуалізація опорних знань.
3.               Вивчення нового матеріалу.
4.               Обговорення.
5.               Домашнє завдання.

 

 

 

Хід уроку

 

1. Привітання. Вступ. Повідомлення теми та мети уроку

   Інформаційна революція та глобалізація зробили наше сприйняття світу значною мірою залежним від того, як його подають медіа . Для того щоб мати чітке уявлення про межу між реальним світом і тим, що створили мас-медіа, людина має бути медіаграмотною. Ви вже дорослі, тож маєте знати, як розібратися, коли вам кажуть правду, а коли намагаються змусити бачити світ так, як комусь вигідно.

 

2. Актуалізація опорних знань

  Сучасні засоби масової інформації висвітлюють найрізноманітнішу інформацію. Вона різна за формою і змістом, а також за своєю якістю. Яку ж інформацію мас-медіа вважають якісною?

Пригадайте, що означають терміни та дай відповідь на запитання:

Що таке комунікація?

Що таке спілкування?

Що таке інформація?

Що таке інтернет?

Які можливості інтернету тобі відомі?

Чи знаєш ти, що таке пропаганда?

Які ти знаєш джерела поширення інформації?

Тестування (дод. А)

3. Вивчення нового матеріалу

Вивчаємо нові терміни:

Медіа (передавати)– способи і засоби (канали) передачі інформації, простір, який вони формують.

Мас-медіа – способи і засоби (канали) передачі інформації для масового споживання в демократичному суспільстві.

ЗМІ – способи і засоби (канали) передачі інформації та впливу на маси в авторитарних (тоталітарних) суспільствах.

Медіатекст – повідомлення, текст будь-якого медійного виду і жанру (фото, відео, звук тощо).

Складники медіаповідомлення – джерело повідомлення, канал передавання, одержувач повідомлення.

Меседж – це найважливіша ідея, яку має винести реципієнт (споживач) із публікації, блогу, інтерв’ю, репортажу, ток-шоу, фільму, літературного або музичного твору, реклами.

Контент - це інформація, яку розробник складає самостійно або копіює з дотриманням чинного законодавства та яка направлена на кінцевих користувачів чи аудиторію.

Аудиторія - це публіка, соціальна спільність людей, об'єднана взаємодією з медіа, які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності.

   Медіаграмотність – частина медіаосвіти, що дозволяє споживачам критично аналізувати медіаповідомлення, щоб бачити там пропаганду, цензуру, однобокість, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, розуміти структурні елементи, які впливають на інформацію (власник медіа, модель фінансування, політичні уподобання тощо).

Джерела поширення інформації

  У цьому потоці інформації та новин також можна побачити маніпуляції, пропаганду і неправдиву інформацію (фейки), які часом буває досить важко розпізнати без основних навичок і знань з медіаграмотності. Тільки через знання і досвід з медіаграмотності ми зможемо стати стійкішими до неправдивої інформації та протистояти різним маніпуляціям.

Термін «фейк» (англ. fake – підробка) має багато значень. Часто фейком називають недостовірну, неправдиву інформацію. Але таке визначення не відображає суті фейку. Адже фейк – це підробка, фальшивка, яка поширюється спеціально для того, щоб дезінформувати аудиторію.

Критичне мислення – єдиний спосіб «виживання» під час подібних маніпуляцій. Це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію — достовірна вона чи містить маніпуляції. Інформація – відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення. Критичне мислення починається з формулювання питань і визначення проблеми, які мають прагнути до переконливої аргументації.

При читанні, прослуховуванні та перегляді будь-якого медіапродукту пам’ятайте, що іноді медіа спеціально подають матеріал неправдиво, намагаються нав’язати певну думку, агітувати.

Тому під час сприйняття інформації завжди ставте собі питання:

 • Хто підготував цей матеріал?

• На кого він розрахований?

 • Кому вигідна ця інформація?

• Чи подано джерела інформації?

А тепер переглянемо мультфільм про правила поведінки в інтернеті https://www.youtube.com/watch?v=CmD5TzdTbF4

 

4. Обговорення

 Діти висловлюють свої враження від перегляду мультфільму та пропонують свої методи захисту від інформаційних загроз.

Учитель узагальнює матеріал уроку, наводячи поради щодо безпеки в інтернеті (Додатка Б).

5. Домашнє завдання

 

1.               Разом з батьками переглянь випуск новин по телебаченню. Поміркуй, як ця інформація стосується тебе особисто, твоєї родини, міста, країни.
2.               Намалюй картину «Мій друг – телефон».
3.               Обговори зі своїми дідусями і бабусями, якими з видів медіа вони користувалися, коли були такими як ти зараз?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Тест з інформаційної грамотності

1. Коли я в інтернеті, я нікому не маю давати:

а) моє прізвище, адресу, телефон;

б) імена своїх домашніх улюбленців;

в) назви своїх улюблених книжок чи мультфільмів.

2. Перед тим як купувати щось в інтернеті чи заходити на платний сайт, я:

а) переконуюся, чи мені це справді потрібно;

б) питаю поради в батьків.

3. Чи можна кому-небудь повідомляти свій пароль?

а) так;

б) ні.

4. Я можу надіслати своє фото через інтернет:

а) реальному другові або комусь із родини;

б) другові, якого я знаю тільки через інтернет;

в) я завжди запитаю дозволу в батьків.

5. Якщо хтось, кого я знаю по інтернету, дає мені свій телефон, я:

а) негайно йому телефоную;

б) даю йому свій телефон також;

в) запитаю дозволу в батьків, чи можна подзвонити.

6. Я не маю відповідати на електронні листи від людей чи організацій, яких я не знаю:

а) так;

б) ні.

7. Якщо хтось надсилає мені повідомлення з неприємними словами, я маю:

а) не відповідати на них;

б) розповісти батькам;

в) усі відповіді правильні.

8. Якщо хтось, із ким я познайомився через інтернет, хоче зі мною зустрітися, я:

а) ніколи не маю цього робити, не повідомивши батьків;

б) маю взяти із собою когось із друзів;

в) маю тримати все в таємниці.

9. Чи всьому, що я можу прочитати в інтернеті, можна довіряти?

а) так;

б) ні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Пам’ятка  щодо безпеки в інтернеті

1.               Ніколи не розголошуй в інтернеті своє ім’я, адресу, електронну пошту або паролі.
2.               Ніколи не надсилай свої фото незнайомцям.
3.               Ніколи не відкривай повідомлення від людей, яких ти не знаєш або котрим не довіряєш.
4.               Завжди розповідай дорослим, якщо хтось, з ким ти познайомився через інтернет, бажає з тобою зустрітися.
5.               Ніколи не розказуй незнайомцям, куди ти збираєшся і коли ти там будеш.
6.               Завжди будь увічливим у мережі.
7.               Ніколи нічого не купуй і не замовляй в інтернеті без дозволу дорослих.
8.               Якщо хтось тебе ображає в чаті, не відповідай.
9.               Пам’ятай, що не всякій інформації в інтернеті можна довіряти.
10.          Не розсилай листів з будь-якою інформацією незнайомим людям.
11.          Користуйся навчальними ресурсами з інтернету.
12.          Проводь більше часу з реальними друзями та книгами.