Світ речей в образотворчому мистецтві. Декоративний натюрморт.

Тема:  Світ речей в образотворчому мистецтві. Декоративний натюрморт.   

Мета: навчитись виконувати натюрморт у декоративному стилі; розвивати аналітичне мислення, уміння та навички стилізації природних форм; виховувати ціннісне ставлення до навколишнього світу його різноманіття.

Матеріали та приладдя:

для вчителя – презентація, зразки натюрмортів у декоративному стилі;

для учнів – альбом, матеріали для аплікації .

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

1.Організаційна частина.

      Добрий день, юні друзі! 

Якщо бачиш на картині

Чашку кави на столі,

Чи графин зелено-синій,

Чи троянду в кришталі,

Або керамічну вазу,

Або грушу, або торт,

Або всі предмети разом,

                              Знай, ти бачиш… Натюрморт

     Сьогодні ми знову попрактикуємося у зображенні натюрморту, але зробимо це у не зовсім звичний спосіб.

2. Актуалізація опорних знань.

Та перед тим, як зайнятись творчістю, прошу пригадати :

• що називаємо натюрмортом?;
• які загальні правила виконання натюрморту?;
• що таке стилізація?;
• у яких творах мистецтва ми зустрічаємо стилізацію?.

3. Уведення в тему уроку. Мотивація навчальної діяльності.

     Продовжуючи поглиблювати знання з натюрмортного жанру, ми сьогодні навчимося виконувати натюрморт у декоративному стилі, будемо розвивати аналітичне мислення, уміння та навички стилізації природних форм.

 4. Подання нового матеріалу.

     «Декоративний натюрморт» - явище порівняно нове, що з'явилося в кінці ХІХ початку ХХ століття, в епоху зародження хвилі найрізноманітніших напрямків. Це час художніх експериментів з кольором, формою, простором, захоплення пошуком різноманітних фактур.

      Жанр натюрморт різноманітний і показовий в процесі освоєння прийомів декоративної стилізації. В декоративному натюрморті ключову роль грає здібність художника творчо інтепретувати оточуючу дійсність, знаходити крайню виразність кожного об’єкту і вносити до неї власне ставлення. Процес стилізації реалістичного зображення доволі специфічний та складний. Без знання натури неможливо вирішити завдання передачі ритму та пластики елементів натюрморту в його стилізованому вигляді. Стилізація має свої принципи:

• узагальнення форми в її межах;
• узагальнення форми зі зміною обрису;
• узагальнення форми і спрощення конструкції;
• зміна характеру форми на більш декоративний;
• перетворення об’ємної форми на площину.

      Для подальшої роботи робимо висновок, що стилізація природних форм – це перетворення живої форми на спрощену або ускладнену, відповідно до призначення.

      Хочеться відзначити, що володіння прийомами стилізації дозволяє художнику більш творчо вирішувати творче завдання. У натюрморті кілька предметів об'єднують водну групу. Художник концентрує свою увагу на структурі об'єктів, їх співвідношенні і поверхні. Колір, лінія і фактура поверхні підкоряються єдиним задумом. У стилізованому натюрморті необхідно виділити один головний об'єкт, навколо якого ставлять інші компоненти. Предмети спрощують, трансформуючи їх в символи і силуети. Можна використовувати протилежний прийом, наситивши композицію декоративними деталями. Стилізація рослин в натюрморті відбувається за такими ж принципами. Їх формам надають гострі кути, додають яскраві контрасти.

  5. Пояснення послідовності виконання завдання.

     Робота носить творчий характер (натюрморт з уяви). Тож зберігаючи загальні правила побудови натюрморту, повторені на початку уроку, розглянемо найбільш важливі прийоми досягнення декоративної стилізації в натюрморті.

1. Будь-який об'єкт натюрморту може бути перероблений фантазією і здатністю помітити характерне; можна перебільшувати природну форму, довівши її до максимальної гостроти, наприклад, гранично округляти глечик, активно витягнути подовжену форму груші, підкресливши пластику предметів нанесенням декоративного малюнка. Важливо при цьому виходити з особливостей конкретного об'єкту, недоцільно, наприклад, круглу форму замінювати на квадратну і навпаки.
2. Можлива зміна співвідношень пропорцій, як усередині одного предмету, так і між декількома.
3. Допускаються різного роду умовності: предмети можна підвішувати в повітрі, заломлювати їх форму, згинаючи і нахиляючи в сторони, встановлюючи їх на уявній, умовній площині. Один і той же об'єкт в композиції може сприйматися з декількох точок зору, наприклад, основа глечика зображається фронтально, а шийка — розвернута, неначе на нього дивляться зверху, або блюдо з фруктами одночасно показане і збоку, і зверху, що дає можливість побачити лежачі на блюді фрукти.
4. Якщо необхідно показати перспективу в натюрморті, то робити це потрібно достатньо умовно. Уникаючи вихоплених з дійсності натуральних ракурсів потрібно перетворювати їх на виправдані, композиційно осмислені розвороти форми. Всі прийоми повинні працювати на виявлення виразності композиції і предметів в ній.
5. Можна пересувати предмети в композиції, міняти їх місцями, збільшувати або зменшувати їх кількість, вводити додаткові об'єкти, додавати драпіровки або фрукти для заповнення простору, але головне - зберегти суть і характер постановки.
6. До пошуку колірних варіантів слід підійти обдумано. Можна зберегти колірний колорит даної постановки повністю, міняючи при необхідності лише тональні відношення; можна також значно доповнити його новими поєднаннями. Недоцільно зовсім відмовлятися від кольорової гами, яка пропонуються, оскільки при складанні натюрморту предмети підбирають за кольором, і це потрібно враховувати.
      При роботі над стилізованою композицією натюрморту важливо звертати увагу на пластику форм, їх виразність і декоративність, не забуваючи при цьому про основні принципи побудови та розміщення предметів на площині.
      Вчитель демонструє зразки натюрмортів у декоративному стилі.

6. Практична діяльність учнів.

     Учні працюють у довільній графічній чи живописній техніках. Учитель та асистент учителя слідкує за їх роботою і, в разі потреби, консультує школярів.

7. Підсумок уроку.

     Добігає кінця урок. Сьогодні ви були справжніми творцями. Адже, проаналізувавши давно знайомі форми елементів натюрморту, кожен з вас зміг їх оригінально стилізувати.  Я думаю, що ви переконалися в тому, наскільки цікавим є інтерпретація предметів, що нас оточують.

Простенький горщик, спадок давніх літ,
А в нім – осінні буйні хризантеми –
Для роздумів глибоких вічні теми,
Бо квіт і горщик – це мистецтва плід.

    Приклад дитячої роботи.