Світова література (до вивчення творчості) Йоганна Вольфганга Ґете. Міні - підручник

Горгут Г.В.

Світова література

(до вивчення творчості) Йоганна Вольфганга Ґете

9 клас

міні - підручник

Проект учнів 9 класу

«Захисник усього людяного і земного»

(до вивчення творчості Йоганна Вольфганга Ґете, балада «Вільшаний король»)

Дунаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів 2018-2019 н. р.

Автор Горгут Галина Володимирівна, вчитель зарубіжної літератури вищої кваліфікаційної категорії, «старший учитель» Дунаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Перемишлянського району

Рецензенти: Дулібська Галина Володимирівна – методист РМК відділу освіти Перемишлянської РДА.

Кобасяр Любов Бартківна, вчитель української мови та літератури Дунаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Перемишлянського району, вчитель-методист

Рекомендовано на засіданні районного методичного об’єднання вчителів світової літератури

(Протокол №3 від 25.02.2018 р.)

Відповідальна за випуск: Тарасюк С. А., завідувач РМК відділу освіти Перемишлянської РДА.

Світова література 9 клас.

Передмова

У посібнику подана розповідь про життєвий і творчий шлях Й. В. Ґете, поетичний твір (баладу) німецькою мовою і переклади його українською мовою, а також необхідні відомості з теорії літератури, зразки поетичного аналізу балади «Вільшаний король», літературний коментар, запитання та завдання до твору, вислови видатних письменників про Ґете, цитати з творів німецького поета.

Метою створення цього посібника є бажання полегшити підготовку вчителя до уроку.

Для учнів та вчителів світової літератури загальноосвітніх шкіл.

Біографія

Йоганн Вольфганг Ґете (1749-1832)

Творчість німецького поета Й. В. Ґете була багатогранною, а особистість цікавою. Як стверджують біографи, літературою він займався за покликом серця. Окрім того, Гете

- оригінальний мислитель, знавець історії світової культури, історії стародавнього світу, багатьох природничих наук. Він знав кілька іноземних мов, а в 60 років почав вивчати перську.

Поет завжди прагнув якомога продуктивніше провести свій день. Зокрема, його обов’язковим заняттям було читання, а щоденна норма складала 80 сторінок книжки.

Народився Йоганн Вольфганг Гете в заможній родині у Франкфурті-на-Майні у 1749 році.

У 1768 році батько відправив Йоганна до Лейпцизького університету вивчати право, через три роки Гете продовжив навчання у Страсбурзі, де слухання лекцій в університеті з анатомії, хімії та права поєднував з активною літературною творчістю.

Ґете написав кілька романів, п’єс,багато віршів і впродовж всього свого творчого життя працював над трагедією «Фауст».

Ще однією пристрастю митця був фольклор, збиранням і дослідженням якого він постійно займався. З особливим захопленням поет ставився до народної балади, називаючи її «живим зародком» усієї поезії.

Австрійський письменник Стефан Цвейг, захоплюючись особистістю Ґете, зазначав: «Потрібне ціле життя, аби охопити поглядом його життя, треба до останку присвятити себе вивченню творчості, щоб збагнути його; адже тільки природничо- наукові твори Гете складають цілий світ, а 60 томів його листів - ціла енциклопедія. І навіть лірика - понад тисячу віршів»

Похований И. В. Ґете у Веймарі, в одному склепі із Шиллером.

ERLKÖNIG

Wer reitet so spat durch Nacht und Wind?

Es ist der Vater mit seinem Kind;

Er hat den Knaben wohl in dem Arm,

Er fafst ihn sicher, er halt ihn warm.

Mein Sohn, was birgst du so bang dein Gesicht? —

Siehst, Vater, du den Erlkonig nicht?

Den Erlkonig mit Kron' und Schweif? —

Mein Sohn, es ist ein Nebelstreif. —

«Du liebes Kind, komm, geh mit mir!

Gar schone Spiele spiel ich mit dir;

Manch bunte Blumen sind an dem Strand,

Meine Mutter hat manch gulden Gewand».

Mein Vater, mein Vater, und horest du nicht,

Was Erlkonig mir leise verspricht? —

Sei ruhig, bleibe ruhig, mein Kind;

In diirren Blattern sauselt der Wind, —

«Willst, feiner Knabe, du mit mir gehn?

Meine Tochter sollen dich warten schon;

Meine Tochter fuhren den nachtlichen Reihn,

Und wiegen und tanzen und singen dich ein».

Mein Vater, mein Vater, und siehst du nicht dort

Erlkonigs Tochter am diistern Ort? —

Mein Sohn, mein Sohn, ich seh es genau:

Es scheinen die alten Weiden so grau. —

«Ich liebe dich, mich reizt deine schone Gestalt;

Und bist du nicht willig, so brauch ich Gewalt».

Mein Vater, mein Vater, jetzt faftt er mich an!

Erlkonig hat mir ein Leids getan! —

Dem Vater grauset's, er reitet geschwind,

Er halt in Armen das achzende Kind,

Erreicht den Hof mit Miihe und Not;

In seinen Armen das Kind war tot.

«Вільшаний король» у перекладі українських письменників

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ

Хто пізно так мчить у час нічний?

То їде батько, з ним син малий.

Чогось боїться і мерзне син —

Малого тулить і гріє він.

«Чому тремтиш ти, синку, щомить?»

-Король вільшаний он там стоїть!

Він у короні, хвостатий пан! —

«То, сину, сивий нічний туман!»

-«Любе дитя, до мене мерщій!

Будемо гратись в оселі моїй,

Квіти прекрасні знайду тобі я,

У злото матуся одягне моя».

-Мій тату, мій тату, яке страшне!

Як надить вільшаний король мене! —

«Годі, маля, заспокойся, маля!

То вітер колише в гаю гілля!»

-«Хлопчику любий, іди ж до нас!

Дочки мої у танку в цей час,

Дочки мої тебе вийдуть стрічать,

Вітати, співати, тебе колихать!»

-Мій тату, мій тату, туди подивись!

Он королівни вільшані зійшлись! —

«Не бійся, мій синку! Повір мені:

То верби сивіють удалині!»

-«Мені, хлопче, люба краса твоя!

З неволі чи з волі візьму тебе я!»

-Мій тату, мій тату, він нас догнав!

Ой, як болюче мене він обняв!

Батькові страшно, батько спішить,

В руках його хлопчик бідний кричить;

Насилу додому доїхав він,

В руках його мертвий лежав його син.

Переклад Максима Рильського

ВІЛЬШАНИЙ ЦАР

Хто їде під вітер нічною добою,

Синка на сідельці везе під полою?

Коня острогами раз по раз торкає,

Дитину до себе в тепло пригортає.

«Чого се ти, синку, очиці ховаєш?!»

-Вільшаний цар, тату, хіба не вбачаєш?

В короні вітластій, кудлатий, патлатий,

Сягає рукою, мов хоче піймати.

«Коханий мій хлоню, ходімо зо мною,

Гулятимем гарно-прегарно з тобою!

Квітками в нас пишно лука процвітає,

Парчею матуся мене зодягає».

-Хіба твоє ухо, татусю, не чує,

Що цар той вільшаний зо мною жартує? —

«Спокійся, дитино, нічого немає,

Се вітер у листі сухім завиває».

-Вродливий мій хлоню, ходімо зо мною!

Гуляти царівни там будуть з тобою,

З тобою гуляти, вночі танцювати,

На вітті гойдати, коточка співати...

«Хіба ти не бачиш, татуню, вільхівен,

Танців і гойдання маленьких царівен?»

-Я бачу, мій синку, в гаю на майдані

Колишуться верби в густому тумані.

«Люблю тебе, хлоню, за личко принадне,

Не хочеш по волі — неволя притягне!»

-Татуню, татуню! Мене він хапає!

Вільшаний цар душу мою пориває...

Щомога став батько коня з ляку гнати,

Маленька дитина — стогнати-конати.

В домівці не радість його зустрічала:

Дитина мовчала, дитина сконала.

Переклад Пантелеймона Куліша

ЛІСОВИЙ ЦАР

Хто їде в негоду тим лісом густим?

То батько, спізнившись, і хлопець із ним.

Обнявши малого, в руках він держить,

Його пригортає, його він пестить.

-Чом личко сховав ти, мій синку малий?

-Ой тату! Чи бачиш? — Он цар лісовий:

У довгій кереї, в короні... дивись!

-То, синку, тумани навкруг простяглись.

«Мій хлопчику любий, до мене сюди

На луки зелені ти гратись іди;

В моєї матусі є пишні квітки,

Гаптовані злотом тобі сорочки».

-Ой тату, він кличе на луки рясні,

І квіти, і злото дає він мені.

-Нема там нічого, мій синочку. Цить!

То вітер між листям сухим шелестить.

«До мене, мій хлопче, в дібровах густих

Дочок уродливих побачиш моїх,

Вестимуть таночок і будуть співать,

Співаючи, будуть тебе колихать».

-Ой тату, мій тату, туди подивись:

В танку королівни за руки взялись...

-О ні, усе тихо у темряві там:

То верби старії схилились гіллям.

 «Мене, хлопче, вабить урода твоя:

Чи хочеш — не хочеш, візьму тебе я!»

-Ой тату, вже близько!.. Він нас дожене!

Він давить, він душить, він тягне мене!..

Наляканий батько не їде — летить...

А хлопець нудьгує, а хлопець кричить.

Добіг він додому і дивиться він:

В руках уже мертвий лежить його син.

Переклад Бориса Грінченка

Як аналізувати ліричний твір

(пам’ятка)

1. Загальні питання:

•  назва твору;
•  рік написання та видання;
•  поштовх до створення вірша;
•  кому присвячений.

2. Теоретичні, літературознавчі питання:

•  жанр;
•  тема;
•  основна думка;
•  наявність рими чи її відсутність;
•  вид рими;
•  розмір вірша;
•  художньо-зображувальні мовні засоби (епітети, порівняння, метафори...).

3.  Культурологічні питання:

• думки митців та критиків;
• власна думка про твір.

Самобутність поетичної спадщини Й. В. Ґете

1.  Основні теми лірики Й. В. Гете:

а)  любов до природи;

б)  любов до рідної землі;

в)  кохання і дружба;

г)  критика несправедливих соціальних порядків.

2. Своєрідність поезії:

а) використання традицій фольклору;

б) демократизм у виборі тем та героїв;

в) жива, доступна мова;

г) музикальність віршів;

д) емоційність стилю, виразність художніх засобів (епітети). Метафори, символіка, гіперболи тощо).

Літературний коментар

У творчому доробку Ґете значне місце посідають балади.

Як стверджують учені-літературознавці, в основі балад Ґете обов’язково лежить якась легенда, народне повір’я. Особливим є те, що авторська мова майже відсутня. Вона тільки пояснює читачеві зовнішні обставини дії. Самі ж події розкриваються через репліки персонажів і мають надзвичайно концентрований характер. Драматична кульмінація, як правило настає у розв’язці й обов’язково виражає певний перелом - у подіях, переживаннях, свідомості тощо.

Словник символів

Верба - символ Космічного океану, Всесвіту, Космічної гармонії, окрім того, це ще символ туги, печалі, трагічної долі.

Вітер - символ духу, дихання Всесвіту, невловимості, неусвідомленості, швидкості, руйнації, і водночас оновлення; вітер, за легендами,- місце перебування багатьох духів, душ померлих.

Ніч - стихія злих сил, символ нерозвинутих можливостей, інколи - порятунок від злих сил.

Туман - символ невизначеності шляху, блукання.

Пан - бог лісів, отар, пастухів, покровитель усієї природи, зображувався у вигляді напівлюдини - напівцапа - з хвостом, ріжками, бородою; навколо нього танцювали німфи (другорядні божества, що жили на деревах, у воді, у горах) і сатири (лісові й гірські божества нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи). Коли хтось порушував його спокій, Пан наганяв на нього страх (звідси - паніка, панічний тощо). Частіше пана вважали злим духом.

Глосарій

Алегорія - художній засіб, за допомогою якого абстрактне поняття яскраво передається через конкретний образ.

Балада - це ліро-епічний твір віршованої форми.

Рима - співзвучність закінчень слів у віршованих рядках, яка охоплює останній наголошений і наступні за ним звуки.

Ритм - повторюваність через рівні проміжки часу певних одиниць (рухів, звуків і т. ін.).

Римування - характер розміщення рим у вірші.

Строфа - повторюване у вірші поєднання кількох віршованих рядків спільним римуванням, інтонацією.

Своєрідність балади

«Вільшаний король»

- фольклорна основа;

- драматичний сюжет;

- діалог як форма розкриття почуттів героїв;

- основний конфлікт- протистояння реального й містичного світів;

- вільшаний король - втілення непізнаних сил природи;

- трагічний фінал.

Історія створення балади «Вільшаний король».

Міфологічний коментар до балади

Твір «Вільшаний король» спочатку був написаний як вставна пісня до п’єси «Рибалка» за мотивами однойменної балади, однак згодом отримав самостійне значення.

До написання Гете надихнула датська народна пісня «Дочка короля ельфів» опублікована в збірнику «Голоси народів у піснях» (1778-1779).

У Гурдера дочка лісового царя, яку зустрів наречений Олуф у нічному лісі, насилає на нього смертельну хворобу. Олуф не доживає до свого весілля, наречена бачить його мертвим.

Тут у фантастичній формі знайшов відображення забобонний страх

середньовічної людини перед ворожими силами природи, таємничими міфічними істотами, втіленням яких є ельфи. Ельфи - це духи повітря, природи, що можуть жити на деревах, люблять танцювати й заворожувати людей. Ельфи бувають світлі (добрі) й темні (злі), у них є свої королі, свої володіння, межу яких не можна порушувати.

Сюжет балади «Вільшаний король»

Герої балади: батько, син, вільшаний король. Дія твору відбувається в нічному лісі.

Сюжет твору: повернення батька із сином додому, нічні страхи й смерть дитини.

Аналіз балади

Балада побудована у формі діалогу. Увесь твір (за винятком першої та останньої строф) побудований на репліках (батько-син, вільшаний король - маленький хлопчик). Причиною загибелі дитини був страх перед таємничим нічним лісом. Можливо, причиною була хвороба дитини. Якщо говорити про психологічний стан батька й сина, то обоє - і батько, і син - схвильовані. Але батько, як доросла людина, сприймає світ реально й намагається пояснити все дитині, в уяві якої виникають різні химерні картини, що й породжує страх. Можливо, все, що бачиться хлопчикові, є просто його маренням.

Балада написана трискладовим розміром - амфібрахієм з пропуском складів. Функція ритму досить складна: він відтворює і нерівний біг коня в нічній пітьмі,і стукіт серця переляканої дитини. Загальний настрій балади дуже тривожний, напружений, навіть трагічний. Головну думку твору можна інтерпретувати по-різному. З одного боку, за страхом хлопчика, його мареннями криється одвічна боротьба життя зі смертю. З іншого, можна сказати, що у творі зображено зіткнення романтичного та реалістичного світосприйняття. У баладі важливе значення має зображення стрімкого бігу коня. Біг коня означає рух вперед, який ніколи не припиняється.

Символічним є образ дитини. З тексту відомо, що в душі хлопчика існує конфлікт: невідома, таємнича сила природи і вабить його, і разом з тим жахає. Дитина уособлює людство, що не знайшло гармонійних стосунків з природою, зі світом, із самим собою. Цим і пояснюється трагічний кінець балади.

Балада Ґете в перекладах різних авторів. Порівняльний аналіз

Переклад В. Жуковського досить точно передає текст оригіналу, але має романтичний підтекст. Це підкреслюється тропами: «пленился красотой», «цветы бирюзовые», «из золота слиты чертоги» тощо.

Переклад П. Куліша вирізняється національною забарвленістю (автор використовує героїв національних міфів, слова народної української мови: «вітласта», «се», «царівни-вільхівни», «на вітті гойдати, коточка співати» тощо.)

Переклад Д. Загула та Б. Грінченка більш нейтральні, у них часто використовуються етнографізми: «у довгій киреї», «одіяння»(одяг), «вжию» (жити) та ін.

Особливо поетичним, естетично довершеним є переклад М. Рильського. Автор використовує літературну мову, вдається до інверсій, переносів, епітетів, метафор, асонансів, алітерацій. Поетові вдалося зберегти німецьку специфіку твору і надати йому риси української балади. кінець балади.

Візитна картка літературного твору

Автор - Йоганн Вольфганг Ґете

Назва - «Вільшаний король»

Жанр - балада

Герої - батько, син, вільшаний король

Запитання та завдання

- Які факти з життя Й. В. Гете вас зацікавили?

- Які повчальні моменти ви відзначили для себе, слухаючи повідомлення про життя великого німецького поета?

- Поділіться своїми враженнями про баладу «Вільшаний король».

- Яке ваше особисте ставлення до проблем, що порушуються у творі? Аргументуйте свою думку.

- Чи збігаються ритм та інтонація твору в оригіналі й перекладі?

Самоконтроль

І. Продовж думку!

Балада - це...

Композиція - це...

Вільшаний король - це...

II. Подумай!

1. Які події в баладі є реальними, а які - фантастичними?

2. Як автор передав емоційну напругу і драматизм в баладі? Як слід це передати при читанні тексту?

III. Прочитай епіграф статті про баладу «Вільшаний король». Які одвічні проблеми порушив Ґете у творі?

Епіграф «Я створював тільки те, що палило мене зсередини й вимагало втілення»

Й. В. Ґете

Чи добре ви запам’ятали?

Імена: Йоганн Вольфганг Ґете, Генріх Гейне, Вільям і Якоб Грімм, Вільгельм Кюхельбекер, Лев Толстой, Стефан Цвейг.

Географічні назви: Німеччина, Франкфурт- на-Майні, Веймар.

Назви творів: «Страждання молодого Вертера», «Егмонт», Фауст», «Природа».

Видатні письменники про Й. В. Ґете

Сучасник Гете, видатний німецький поет Генріх Генне зазначав: «Його зовнішність була так само значущою, як слово в його творах... Очі були спокійні, як погляд божества...».

Вільгельм Грімм після зустрічі з Ґете писав брату Якобу: «Я був вражений величчю та досконалістю рис, простотою й добротою його обличчя. Погляд його очей водночас викликає в нас повну довіру і отримує на відстані».

Російський письменник Лев Толстой записав у своєму щоденнику: «Читаю Гете, і снуються думки...»

Іван Тургенєв сказав про Гете: «Життя і поезія не розпадаються в нього на два окремі світи: його життя було його поезією, його поезія була його життям...»

Використана література

1. Дорофеєва Н. І., Касьянова С. П. Зарубіжна література: підручник для 7 класу загальноосвітнього навчального закладу - Київ, «Вежа», 2007.

2. Півнюк Н. Зарубіжна література: підручник для 7 класу загальноосвітнього навчального закладу - Київ, «Освіта», 2007.

3. Науменко Є. І. Кращі уроки зарубіжної літератури. Випуск 2 - X.: ВГ «Основа», 2010.

4. Чорна О. В. «Усі уроки зарубіжної літератури». 7 клас - X.: «Основа», 2007.

5. Сутько Р. Б. Зарубіжна література. Матеріали до уроків. 7 клас - X.: «Торсінг», 2008.

Зміст

Передмова……………………………………………………………………………4

Біографія Й. В. Ґете………………………………………………………………....5

«ERLKÖNIG»………………………………………………………………………..6

«Вільшаний король» у перекладі українських письменників…………………..8

Як аналізувати ліричний твір (пам’ятка)………………………………………..14

Самобутність поетичної спадщини Й. В. Ґете…………………………………..15

Літературний коментар……………………………………………………………16

Словник символів……………………………………………………………….....17

Глосарій…………………………………………………………………………….18

Своєрідність балади «Вільшаний король»………………………………………19

Історія створення балади «Вільшаний король»…………………………………20

Сюжет балади. Аналіз балади…………………………………………………….21

Балада Ґете в перекладах різних авторів. Порівняльний аналіз………………..22

Візитна картка літературного твору. Запитання та завдання……………………23

Самоконтроль. Чи добре ви запам’ятали………………………………………..24

Видатні письменники про Й. В. Ґете……………………………………………..25

Використана література…………………………………………………………..26

Зміст…………………………………………………………………………………27