"Свою Україну любіть"

Управління освіти Костянтинівської міської ради

Донецької області

НВК «Ліцей із ЗШ І-ІІІ ступенів»

 

 

 

 

 

 

Усний журнал

 «Свою Україну любіть»

Матеріали підготували:

Лебедь Н.М., вчитель історії,

заступник директора з ВР

 

 

 

 

2022 рік

Позакласний захід

 

Усний журнал «Свою Україну любіть»

 

Клас: 5 класи

Мета:

• навчальна – закріпити знання учнів про Україну, її державні та народні символи, продовжити ознайомлення з  визначними українськими поетами та історико- архітектурними  пам’ятками, видатними особистостями, впроваджувати  елементи естетичного виховання культури спілкування;

•  розвивальна   –   розвивати   українське  мовлення  учнів,     культуру  поведінки;  уміння  приймати  рішення  в  нестандартних  ситуаціях,  колективну  творчість  і  комунікативні  здібності;

• виховна  –   виховувати  любов  і  повагу  до  своєї  Батьківщини      - України,  її  символів,  традицій,  історії, творчу  самостійність    і відповідальність.

Обладнання: мапа України, висловлюваннями про рідний край, герб, Прапор, зображення народних символів ,відеоряд про красу природи та велич України,  хліб, сіль та рушник, портрети українських поетів, ілюстративний матеріал «Історичні пам’ятки України».

 

 

Хід заходу

І. Знайомство

Слово учителя:

На початку нашого заняття необхідно  познайомитись. За для цього я пропоную кожному назвати своє ім'я та регіон України , в якому він народився .

  Почнемо з мене : «Я , Ольга Вікторівна, - громадянка України, народилась і живу на Донеччині, вчитель історії, класний керівник» ( висловлюючись учасники передають м'яку іграшку по колу і розповідають про себе).

 Як з'ясувалось ми з вами всі уроженці різних регіонів України, але є громадянами  однієї держави,  нас об'єднує -   наша спільна Батьківщина –  славетна і єдина Україна!

 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

(дошка  оформлена висловлюваннями про рідний край на фоні мапи України)

1. «Україно моя, Україно,

Я для тебе на світі живу»

                                        (Дмитро Павличко)

2. «Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна»

                                       (Володимир Коломієць)

3.Кожному мила рідна сторона.

За рідний край хоч помирай.

Всюди добре , а дома найліпше.

Який рід, такий плід

                                       Прислів'я

- Учні декламують вірші:

 

 

1 учень

Де зелені хмари яворів

Зупинили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найвищий на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

2 учень

Сонце усміхнулося здаля:

-Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де вродився ти.

3 учень

Рідна земле моя,

Я листок твій зелений,

Пісня в шелесті трав,

Промінь сонця в росі,

Я з грудей твоїх п'ю,

Україно, натхнення.

Я спішу до землі,

Що цвіте  у красі.

4 учень

Скільки світлих доріг

Ти для мене відкрила

До високих зірок,

У широкі поля.

У мені твоя кров,

 У мені твоя сила,

Найдорожча з усіх

Рідна земле моя.

5 учень

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов'їна,

Пісня неповторная твоя.

(Звучить гімн України)

 

ІII .  Cторінка Усного журналу «Наша ненька Україна»

Слово учителя:

 Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька Батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь , сестри і брати. І якщо скласти маленькі Батьківщини кожного з нас – вийде велика держава – Україна.

 Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і зрозуміло, мудрими, талановитими людьми. Це велика держава і живуть в ній різні народи.

 Крім українців, нашу землю заселяють люди інших національностей. Серед них росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдавани, євреї, румуни, греки та інші. І всі вони знайшли у нашому краї свою батьківщину, називають матір'ю Україну. 24 серпня 1991 року наша Верховна Рада урочисто проголосила Акт незалежності України та створення самостійної держави – України.

ІV  Сторінка Усного журналу  «Державні символи України»

 - Які ви знаєте державні символи України?

(діти відповідають)

1.Розповідь учителя

 Герб

В основу сучасного герба  нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі. В історичній літературі зустрічається як: знак державності, християнська церковна емблема, геометричний орнамент, трисвічник, символ блискавиці. Вчені дійшли висновку, що поява тризуба в Україні пов'язана з дохристиянським культом Сонця – Вогню. Він графічно передав силу – синівське начало. Тризуб був символом влади за часів князювання Володимира Великого. Через багато століть боротьби  і гніту, після проголошення акту соборної і незалежної України 22 січня 1919 року Державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.

 Прапор

Нині національний прапор України має синій і жовтий  кольори. Жовтий – це колір пшеничної ниви, хліба, зерна, золотого сонця, без якого не дозрів би хліб; синій – колір чистого мирного неба. Отож, наш стяг ніби пшениця у степах під голубим небом.

   (дивимось відео ряд про красу природи та велич України )

1 учень

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша,

Наша отча сторона

 Гімн

В основу сучасного Державного гімну покладено мелодію пісні композитора М. Вербицького 19 ст. «Ще не вмерла Україна»

(звучить національний гімн України)

V. Сторінка «Народні символи України»

(на дошці зображені народні символи України)

У кожного народу є свої улюблені речі, дерева, рослини.

Верба, калина, барвінок – невіддільні атрибути українського народу.

(учні виходять і розповідають про кожен символ та його значення)

 Верба – символ краси, непереривності життя, вона дуже живуча. З давніх – давен в Україні вербу вважали святим деревом.

 Калина – це символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена, в білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчають весільний коровай, оселю, нею лікуються. Народ склав про калину багато легенд, пісень.

  Учень декламує вірш

Говорила мати : «Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона – наша кров червона.

Зоряна калина – і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу»

Пам'ятаєш сину, що казала мати:

«Посади калину в себе біля хати»

 

Учитель: Усі символи України поєднують український народ Східної і Західної України  і є невід'ємними атрибутами державності.

Виступ батьків учнів «Про рушник»  ( в руках у них хліб, сіль та рушник)

У народі говорили : дім без рушників, як сім'я без дітей.

Рушники – обереги дому. Вони супроводжували людину від народження і до смерті. На рушниках люди записували свою долю. У кожний рушник, як  і у вишивану сорочку, вкладалося багато дівочих мрій про одруження, щасливе сімейне життя. Рушник і нині символізує чистоту почуттів, глибину любові до своїх дітей, до народу. Хай символ рушника завжди буде з вами, хай на ваших життєвих дорогах – рушниках будуть тільки світлі, радісні кольори і не буде чорних – журби і печалі.

(учитель передає хліб, сіль на рушнику класному керівнику, як символ  та оберіг для класу, учні вклоняються батькам)

VІ Сторінка Усного журналу  «Наші великі поети»

Україна – це рідна мова, неповторна і мелодійна. З нами назавжди великі українські поети, що плекали і берегли рідне слово.

-Яких українських поетів чи письменників ви знаєте?

-Які їхні вірші  ви би хотіли зачитати?

(учні читають вірші і розміщують їх на карті за регіонами народження зазначених письменників)

-Л.Українка- Волинь,

-П.Гулак-Артемовський –Собожанщина,

-В.Стус, В.Сосюра-Донеччина,

-П.Тичина –Сіверщина,

Геній українського народу ,художник , поет , революціонер, людина що стала символом єдності України-Т.Шевченко- Наддніпрянщина.

 

VІ  Сторінка «Історичні пам’ятки  України»

Учитель :

Стародавні закарпатські замки і дрімучі ліси Полісся, таврійські гори і золотоверхи церкви Наддніпрянщини, безкрайній причорноморський степ і терикони Донбасу – усе це розмаїта українська земля. З давніх-давен на території України склалися географічні області , які різняться рельєфом, кліматом, особливостями побуту жителів і навіть своєю історією. Це Таврія, Волинь, Слобожанщина, Сіверщина, Полісся, Поділля, Північне Причорномор'я та Приазов'я, Єдисан, Наддніпрянщина, Закарпаття, Донбас, Галичина, Буковина, Покуття, Буд жак.

Я пропоную до вашої уваги доповнити нашу вже складену карту України архітектурними пам'ятками різних куточків України:

Бахчисарайський палац – замок у Таврії, замок Любарта – на Волині, Спасо- Преображенський собор – у Чернігові, Меджибозька фортеця – на Поділлі, замок Паланок – у Закарпатті.

Діти чіпляють  архітектурну пам”ятку  на мапу  відповідно до її  місцерозташування .

 

VІІ Сторінка Усного журналу  « Наші славні герої»

Учень:

Де Дніпро наш котить хвилі,

Рве стрімки пороги,

Там країна, вся зелена,

Славний край розлогий:

Там козацтво виростало,

Слави, волі добувало,

Україно, Україно,

Славний край козачий!

Учитель:  У боротьбі за незалежність України ми передусім зобов'язані українському козацтву. Очолювали його відомі українські гетьмани : Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа. Сьогодні відроджується козацька слава, дух лицарства у генах українського народу.

Гра «Впізнай героя» .

Вчитель описує життєдіяльність історичної особи. А діти повинні його

впізнати.

Усе має свій початок і кінець. Так і наша зустріч завершується…Але безмежною залишається наша любов до України!

Читці

Чудо-країна
Прекрасний,вільний спів пташини,
Безмежна неба глибина,
Червоні кетяги калини,
Що нахилились до струмка.

Шляхи безкраї степів широких,
Веселий сміх з дитячих уст-
Оце і є та Україна,
До якої я так горнусь.
-Оце і все? -спитає недруг,-
І це країна вся твоя?
Яку красу,які простори
Розгледдіти ти в ній змогла?!
Я відповім:-не сумнівайся,
Я аргументи наведу,
Країна-чудо,я це знаю,
Усім про неї розкажу.

Про моря глибину бездонну,
Про чайки над ним політ,
Про широчінь степів південних,
Вершин Карпатських й Кримських гір.

Про річки течію невпинну,
Що шлях проклала в майбуття,
І про настільки колоритне,
Етнічне,вільне в нас життя.

І про козацьку Січ всесильну,
Що так країну берегла,
Про все: від гірської вершини,
До глибини морського дна.

 

Про тихі води,ясні зорі,
Про перемоги без кінця,
Про рідну неньку-Україну,
Що все здолала,все змогла.

Про все,що є на Україні,
Про те,  що було і буде.
І,щоб ніхто не сумнівався,-
Вона жива,вона живея!

 

 

Рефлексія

Учні озвучують свої враження від заходу та побажання Україні і «віддають серце Україні» (клеять серця на мапу, де написано «Я люблю Україну»)

Ведуча

Дякуємо! До побачення! До нових зустрічей!