Свято 8 березня "Усім жінкам присвячується"

Про матеріал
Сценарій свята 8 березня "Усім жінкам присвячується". До міжнародного жіночого дня.
Перегляд файлу

Дергачівська районна державна адміністрація

Управління освіти, культури і туризму

Комунальний заклад  Солоницівська гімназія «Перлина»

Дргачівської районної ради Харківської обл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свято

 

 

 

 

 

 

Вихователь ГПД

КОВТУНОВА

ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Солоницівка 2019


Вед.1

Мужчина стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитися із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері . І я низько вклоняюсь Вам , і не тому що сьогодні 8 Березня , а тому , що Ви жінки . Це Ваші муки дають нове життя . Це Ваші безсонні ночі роблять з безпорадних крикунів старанних дівчаток і безстрашних хлопчиків . Це Ваше велике терпіння, Ваші турботи , Ваша любов  благословляють їх на подвиги в ім”я життя на землі . Миру і щастя Землі , по якій ти ідеш , ЖІНКО ! 

Ми вас сьогодні всіх вітаємо 
З весною й жіночим днем, 
І від душі усім бажаємо, 
Щоб не було у вас проблем. 
Красу жінок вже оспівали 
Шевченко, Пушкін і Шекспір, 
Та теми, що їх хвилювали, 
Турбують хлопців до цих пір. —
Ночами і тепер не сплять поети, 
Складаючи на вашу честь сонети. 
Бо без жінок — як без води: 
І ні туди, і ні сюди.

Вед.1 Тож, розпочинаємо наш вечір, присвячений цьому чудовому Жіночому Дню.

Звучить грецька мелодія.

Учитель. Колись давно на славному Олімпі, 

Жили одні Боги-чоловіки,

Так існували ще б вони довіку,

Якби там не з’явилися жінки...

Танець» Сіртакі»

На сцені декорації Олімпу. Зевс миє підлогу. З'являється Гермес)


Гермес: - Я Гермес – вісник богів. Вітаю тебе, о могутній Зевсе. А що це ти робиш? Ти ж бог, а працюєш; як простолюдин? 
Зевс: - Бог, бог… та це все моя люба Гера відлучилася у салон краси. Бач, свято у неї. Та мало того, ще подарунок замовила ,крем заморський «Чорна перлина». І де його шукати? Біда, тай годі… (миє далі). Ати не вештайся тут, Гермесе, не заважай порядному чоловікові працювати. 
Гермес: - тобою керує жінка? Який ти бог? 
Зевс: - (витираючи піт з чола сідає) а знаєш, який у Гери характер. З нею не посперечаєшся, не зроблю всього, то вона не подивиться, що я бог. Як почне метати блискавиці з очей –спопелить до тла! 
(З'являється Юпітер у фартусі та качалкою в руці) 
Юпітер – Оце так маячня ця домашняя робота! Жив собі, не тужив, і от зустрів Афіну і почалося: милий, помий посуд, милий, приготуй сніданок, милий, випери білизну… годі з нас (скидає фартух) знущатися, Зевсе, давай виженемо наших богинь на землю! 
Гермес – Ви що? Та чого ми варті без жінок? Вони такі ніжні, красиві, витончені. 
Юпітер – А ти не лізь! Добре тобі говорити ти ж іще не одружений! 
(суперечка між Гермесом і Юпітером) 
Зевс – Ну годі сперечатися! Я – головний бог, і останнє слово за мною. Вигнати їх ми завжди встигнемо, краще подивимось у мій срібний піднос, як ставляться до жінки жителі землі? Чи жаліють їх? І що це за жіноче свято? Принеси, Гермесе, мій срібний піднос і золоте яблуко. 

(Всі троє дивляться на піднос, по якому котиться золоте яблуко, Зевс,

Юпітер і Гермес зникають

Діти

Фанфари

  

Ведучий: Стоїть на землі мати - вища і святіша від усіх Богинь.  

 

 Стоїть на вершині двох тисячоліть мати і молиться ,  

                 тихенько змахує непрохану сльозу, просить у

                 всевишнього щасливої долі для людей. І все це може  

                 вона , наша Берегиня, наша мати!

Ми любимо тебе, о добра жінко

 Бабуся, мама і сестричка-намистинка

Гей, заграйте, гори! Зашуміть, діброви!
Приберіться, ниви, красно та багато!
Зажурчіть, потоки, заведіть розмову
Про святочну днину, про велике свято!

Учень. Голубіють очі батьківської хати

І стежина в’ється двором до воріт.

Ти на тій стежині вивела нас, мати!

На щасливу долю, у широкий світ.

Спасибі вам, мамо, за твоєї душі багатство,

За любов материнську святу.

Спасибі, мамо, за твою найніжнішу ласку

І найдобрішу твою доброту.

Ти для нас хотіла прихилити небо,

Щоб не знати дітям смутку і невдач,

Не завжди слухняні, ми були у тебе,

Дорога матусю, ти за все пробач!


Ми любимо вас, кохані наші мами. 
Ми вам бажаємо здоров'ячка багато. 
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи 
І щоб в житті ніколи не хворіли. .

Мене ти, матусю, під серцем носила

І, ще ненародженого, вже полюбила.

Ти перша почула крикливе дитятко,

На руки уперше взяла немовлятко.

7. Ти пестила, ніжні слова говорила

Та з пелюшок мене розуму вчила.

Я вдячна, матусю, за те, що ти є,

За те, що до праці привчаєш мене.

8. А голос у тебе, мов спів пташеняти,

Так ніжно і дзвінко він кличе до хати.

Мене ти зустрінеш і посміхнешся,

Я щось запитаю – ти зразу озвешся.

9. Ми вдячні за те, що бувало

Суворо дивились на нас.

Та досить схилити голівку,

Суворість проходить враз.

 10. Це, мабуть тому, що матусине серце

Від сонечка брало тепло.

Це, мабуть, тому, що матусине слово

Як маківка ніжно цвіло.

Ведуча

Як ти часто зайнятий лиш собою -
Своїми радощами, своєю любов’ю!
А десь поруч по хаті та ходить мати,
Ладна тебе й диханням зігрівати.
Глянеш нишком - і душу тобі обпалить
Її тиха, натомлена сивина.
То - невдачі твої, і злети, й провали…
Ти молись їй: не вічна ж вона.

Пісня «Мама»

Інсценізація казки « У пошуках чарівної квітки»
І дія

1 хлопчик: Скільки можна тут сидіти,
Не набридло ще тобі?
Не кричати, не шуміти,
Мати спокій в голові?

2 хлопчик: Двір без тебе пропадає,
Кіт Кузьма біди не знає,
Пес Барбос не в конурі,
Біга радо у дворі.

Петрик: Не сумуйте, любі друзі,
Передайте всім в окрузі – 
Петрик на місці є!
Просто в нього справа є.

2 хлопчик: Що за справа? Щось цікаве?
Комусь п’ятачка натремо,
Чи портфеля заберемо?

Петрик: Темнота ти, темнота,
В мене вже не ті літа…
Хочу я таке зробити,
Що тобі й не уявити!

1 хлопчик: Та невже убить дракона?
Чи зустріти покемона?

Петрик: Я не ангел, знають всі,
І дорослі, і малі.
Та у мене є свята
Моя мама дорога,

 Я чув, що є Країна Квіткової Феї,

Що ростуть там дивні квіти: троянди, лілеї…

Що росте там дивовижна квітка пречудова –

Квітка Щастя – дуже гарна, розкішна, казкова.

Як би я зміг дістати квітку цю красиву,

То матусенька була б усе життя щаслива.

І тому я твердо знаю,
В путь – доріжку вирушаю
Подвиг славний я здійсню!
Чарівну квітку мамі принесу!
ІІ дія

Баба Яга 1: Чую в лісі дух людський,
Він місцевий, він сільський,
Йде до нас Петро, мабуть.
Ти про квітоньку забудь.
Я давно уже голодна,
Їсти школярів – це модно.

Петрик: Гей, бабусю, як нога?
Ну і звешся ти - «Яга»
О, іще Яга іде!

Баба Яга2: Синку мій, як будеш з нами
Ось так говорити,
То із Петрика сьогодні
Будем суп варити.

Баба Яга 1: Ой, я вже це уявила,
Ніби я його зварила,
Відчуваю насолоду
З’їсти цю рожеву вроду.

Петрик: Що ви, бабці, схаменіться!
Не про вас я говорю.
Ви на світі найскромніші,
Ваші зубки найбіліші
Карієс їх не руйнує…
Вам цей віник так пасує.

Баба Яга 2: Я розтала, як Снігурка,
На вечерю буде курка!
Сядь он тут і не тужи,
Йдеш куди? Все розкажи!

Петрик: Хочу квіти знайти
І не заблудитись.
Розкажіть, куди іти,
Щоб не помилитись?

Баба Яга 1: Видно, мало ти читав,
Щоб у нас таке питав!

Петрик: В мене лиш одне прохання…

Баба Яга 2: А у нас - три запитання!

Петрик : Я нічого не боюся,
Ну, давай, питай бабусю!

Баба Яга 2: Правда, що на білім світі
Мам не люблять усі діти?

Петрик: Ну, бабусю, ти даєш! Це неправда!

Баба Яга 1: Доведеш? Та не сам - усі хай кажуть!

Петрик: Згода, діти, поможіть –
Вірну відповідь скажіть!

Діти: 
Пісня про маму.» Мамині очі.»

Ну добре, ти впорався із завданням. Іди туди, бачиш там хатинка. Там живе зайчиха,вона тобі допоможе.
ІІІ дія
Зайчиха: Хто такий і чий ти син?

Петрик: Звусь я Петрик

Зайчиха: Чом у нас ти опинився?
І, напевно, ти стомився?

Петрик: Моя мама наймиліша.
І красива, й найдобріша
Я за квітами іду,
Вірю я – їх знайду.

1 зайченя: Хто образив нашу маму?
Це вона є сама – сама!
Береже всіх нас від лиха
Рідна матінка зайчиха!

2 зайченя: Так дбайливо доглядає,
Нас від лиха оберігає.
Біля мене є матуся –
Значить вовка не боюся!

Зайчиха: Не сваріться, зайченята,
Хвалять маму всі дитята,
Левицю – левенятка,
Лисицю – лисенятка.

Петрик: Любі зайчики, скажіть,
І дорогу покажіть,
Як до квіток дійти,
Хибним шляхом не піти?

Зайчиха: Бачу, ти хороший син,
У дорогу йдеш один.

Промінь сонячний, де ти?
Нам дорогу освіти!

Промінчик: Я дитятко сонечка,
Звусь промінчик сонячний,
Спритний я, прудкий,
Лоскотливий і швидкий.
Весело кругом стрибаю,
Путь – дорогу освітляю,
Тим, хто добре серце має,
Я завжди допомагаю!

Промінчик іде першим, освітлює дорогу.

   Нарешті до Країни Квітів ми дісталися.

Здобути подарунок для матусі ми намагалися.

В Країну Феї Квітів прийшла весна.

Назустріч вийшла Фея. Радіє нам вона.

Танець Феї та квітів.

Фея

  На вас я давно вже чекаю,

Матусям дарунок я маю.

Це Квітка Щастя дивовижна!

І аромат її чарівний, ніжний:

Цей аромат – любов, яка наповнює серця,-

Любов матусі до дітей. І їй нема кінця.

І хто чарівний аромат цей відчуває,

Той щастя на землі безмежне має.

Петрик: Дякую вам!
Петрик: 

Ця квітка-для моєї матусі, але я поділюся нею зі своїми друзями, бо я зрозумів, що  для кожної дитині, навіть кожної тварині, найдорожчою, найкращою є його матуся.

Ведуча:

 

Складаю шану жінці України
І хочу, щоб завжди вони цвіли.
Немає в світі жодної країни,
Де б кращі за українок були.

Красиві личком, пишні – наче кралі,
У їхніх ніг султан лежав колись.
Напевно буде друзі так і далі…
Хіба ж вони у нас перевелись.

 

Учень

.  Кажуть в Парижі найкращі жінки,

Але це скоріше, мабуть, навпаки.

Найкращі жінки – наші мами,

Всі критики в світі погодяться з нами.

Наші мами, мов справжні принцеси,

 І потрібні їм Мерседеси.

Пора їх в картинах, скульптурах створити,
В музеях з Венерою в ряд помістити

Дорогі матусі, запрошуємо вас на вернісаж портретів, які написали ваші діти.

І хоча вони не такі професійні, проте написані з великою любов’ю до вас.

 На вернісажі вас радо вітаємо,

Від щирого серця всім бажаємо,

Щоб сонце світило вам мирно і ясно,

І мами завжди щоб були прекрасні.

 

Відеоряд портретів матусь , намальованих дітьми.

Гермес: - Бачиш, Зевсе, як люди на землі величають і шанують жінок, я ж казав, що жінки - це прекрасно! А ви: «Зречемося їх, виженемо з Олімпу.» От якби не мудрість Зевса, то втратили б ми наших богинь назавжди, а на землі їх шанували б, ой як шанували б! 
Юпітер: - І дійсно, я згоден, що один раз у рік вони святкуватимуть своє свято. Але лише раз на рік! 
Зевс: - От і дійшли до згоди. Отож наказую у цей день всіх жінок-богинь на Олімпі, шанувати і любити, вітати їх зі святом. А для земних жінок зіслати благополуччя, щастя і любові у вигляді золотого дощу і перших весняних квітів.

. Дівчинка: 
Всі квіти  березня ми складаємо вам до ніг
Хай скроні не сріблить печаль й журба - 
І «многими» будуть щасливі літа!

Діти дарують мамам квіти.

 

 


Весёлая сценка

Под фонограмму колыбельной «Спи, моя радость, усни» появляются мужчины в фартуках, катящие перед собой детские коляски.

 

1-й мужчина: Приветствуем вас, о прекрасные хозяйки вечера!

2-й мужчина: Самые добрые, самые умные, самые трудолюбивые...

3-й мужчина: Самые-самые!

1-й мужчина: Как вы думаете, кто мы?

Женщины отвечают.

2-й мужчина: А вот и нет. Перед вами первые в мире человекороботы марки «ХЗ-КТО»! Что означает «Хорошие, Заботливые, Корректные, Терпеливые, Обаятельные»!

3-й мужчина: Мы созданы в университетской лаборатории на основе данных о жизненно необходимых качествах настоящих домашних хозяек. В нас заложены теоретические знания обо всем, что касается домоводства!

1-й мужчина: Хоть мы и опытные образцы, но уже о- о-очень опытные! И сейчас мы покажем, чему научились.

Мужчины одновременно достают из колясок «младенцев» и, укачивая их, поют песню.

Песня человекороботов (на мотив колыбельной «Спят усталые игрушки» из передачи «Спокойной ночи, малыши»).

 

Почему опять мужчинам не до сна?

Неожиданно нагрянула весна!

И, когда она приходит,

Что-то с ними происходит,

Словно им опять Двадцать пять!

 Все мужчины с наступлением тепла

За домашние хватаются дела!

Вдруг идут по магазинам,

Что не свойственно мужчинам,

Это все весна,

Лишь она!

Почему-то им, мужчинам, не понять:

Надо женщинам почаще помогать,

Что не только в женский праздник

Мы должны дарить им радость,

Побеждая лень

Каждый день!

 

1-й мужчина: К сожалению, мы всего лишь экспериментальные модели... Период нашего функционирования очень короток. Он заканчивается вместе с праздником 8 Марта, и человекороботы «ХЗ-КТО» вынуждены идти на подзарядку.

2-й мужчина: И есть еще одно «но». Наши разработчики так и не поняли, как же хрупким женщинам удается делать столько всего?! Кормить, стирать, бегать по магазинам... Поэтому наши возможности еще не совершенны.

3-й мужчина: Но мы непременно вернемся, когда нас доработают и модернизируют! А пока — с праздником вас, дорогие, милые женщины! Мы желаем вам мужской заботы, ласки, помощи, внимания, подарков и цветов, и чтобы все это было не только раз в году!

 

Ведуча:

 За декілька хвилин розпочнеться показ капелюшків  з весняно-літньої колекції «Не родися красивою, а будь гламурною!»

… Капелюшки, капелюшки, капелюшки…

Прикривають загадкові вушки…

 І підкреслюють звабливі очі,

 Що в полон беруть і вдень, і вночі.

Це не просто одяг, мода, стиль –

Це характер, мить усіх подій!

 Він нам свідчить про прихильність панни,

 Навіть інтелект і сподівання…

Під музику виходять дівчатка в каплюшках

дівч.

Чорний капелюшок невеличкий –

Про життя панянки динамічне

І про риси гідні ділові,

 Про престижність у роботі і житті.

2 дівч.

Капелюшок білий – це вбрання,

Що підкреслює бажання до життя,

 З світлим помислом, любов’ю до людини:

 В ньому – королева ти й донині!

3 дівч.

 А рожевий капелюшок загадковий

– У ньому в пані вигляд модерновий!

Можливо він приїхав із Парижу?

У ньому виглядаєш дивовижно!

4 дівч.

Червоний – це енергія і сила!

 У ньому жінка дуже є зваблива…

 Він стимул до життя і до кохання –

 В панянки здійсняться всі мрії і бажання!

5.дівч.

 У жовтому – розслаблена є панна:

 З думками про природу і кохання,

Із посмішкою ніжною мадонни,

 Але вона не вибачає безпардонних!

6 дівч.

Вишневий капелюшок – соковитий:

 

Він кучерями іноді обвитий

Його вбирає тільки зріла дама,

 Що поруч із собою має пана.

 

Ведуча: Шляпки ці не тільки гарні, шляпки ці ще й чарівні –

Виконають всі бажання, тільки шляпки одягни.

Тож, матусі, час не гайте, і бажання загадайте.

Дівчатка по черзі одягають шляпки та кажуть.

Синя. Одягаю шляпку синю будь, матусенька, красива.

Жовта. Шляпку одягну жовтеньку, будь, матуся, веселенька.

Зелена. В мене шляпка є зелена, будь щаслива, моя нене.

 

А зараз,посміхніться, матусі, хвилинка гумору для вас. 

Гуморески:
Подарунок

Мамі в день народження додому
В подарунок фен приніс татусь.
Роздививсь його маленький Рома
І на кухню до матусі — шусть.
— Мамочко! Іди скоріш в кімнату,
Радий хлопчик їй секрет відкрив,
- Подивися, там для тебе тато
Пилосос на голову купив!

 

Гумореска « Схожість»
До молодих батьків зайшла сусідка:
— Іванко ваш — ну, вилитий татусь!
Такий же носик, щічки і борідка …
— Можливо, — татко радо усміхнувсь.
— А от і ні! .. — малесенька Катруся
Й собі з куточка голос підійма.
Іванко схожий більше на бабусю,
Бо в нього в роті теж зубів нема!

 

 

Ведущий: Любую глупость ради вас
легко свершали наши предки.
Из-за прекрасных ваших глаз
безумства и сейчас нередки.

О, женщины! А сколько раз
мужчины вслед бросали взоры!
Сегодня здесь и в этот час
к вам на свидание спешат Мушкетери!

 

Під мелодію у залі верхи на «конях» з’являються хлопчики-Мушкетери

Танець Мушкетерів.

Мушкетер.

 Мушкетери на світі бувають,

Що шляхетність не забувають.

Коханій дамі серце й шпагу,

Вітчизні – подвиги й відвагу.

Ми – королівські мушкетери,

Не боїмося ми нічого.

Бо наш девіз – «Один за всіх,

І всі ми за одного».

Я шляхетний і кмітливий,
Дуже спритний та сміливий,
Завжди поруч моя шпага, 
А в очах горить відвага! 
Я відважний мушкетер
І галантний кавалер!

Капелюх, перо і шпага.
В серці пломенить відвага!
Королівський мушкетер!
З вами завжди я тепер!

В мене тисячі заслуг,
Справжній воїн я і друг.
І готовий всіх завжди
Захищати від біди!

 

Пісня на мелодію з к/ф «Три мушкетери»

Пора, пора, порадуємо ми сьогодні вас

 І піснею, і танцем у цей святковий час.

Ми дамам нашим дорогим

Бажаємо всім щастя,

 Й сьогодні вам від нас низький уклін.

 

Знімають капелюхи й вклоняються

 Мушкетер: Сьогодні привітати хочем,

Ми любих дам із днем весни

 І побажати щиро , щоб завжди гарними були.

 

 

Учні
Де мати посіє,там стелиться ласка.
Де мати посадить,там сходить добро.
Бо в мами рука і легка,й прекрасна
І серце глибоке,як сивий Дніпро.
Матуся заплаче,щоб дітям радіти.
Ранесенько встане, щоб діток навчить.
Ой, дітоньки-діти, ви - сонячне жито.
Ви мамин посів у душі не топчіть.
З далеких країв нашу душу тривожну
До рідної хати птах добрий несе.
Бо тільки матуся уміє і може
Порадить, утішить, пробачить усе.

Вихователь. 
Не за горами високими, не за морями глибокими, не в тридев'ятому царстві, а в райському куточку благодійної України жили працьовиті та життєрадісні люди. І народились в сім'ях тих трударів доньки-зірочки  та синочки. Пестили їх матусі, доглядали, і виростали  діти

 вродливі і працьовиті. Згодом були весілля, а потім святкували у молодих родинах породини їх синів та дочок.

Ростили молодиці діточок, працювали, не покладаючи рук, і трохи зів'яла їх врода, посмутніли очі, бо постукала вже в їхні двері осінь і принесла сивину на скроні. А далі все знову відбувалось, як у добрих українських казках: розправили молодиці плечі, посвітлішали їхні очі, випромінюючи тепло, ласку, радощі. У їх оселях з'явилися маленькі сонечка, які простягнувши рученята, ще невміло і зворушливо пролепетали: ба-ба. Прийшли в життя жінок онуки, а з ними повернулися молодість і завзяття, жадоба до життя і прагнення виростити онуків, і дочекатися їх весілля, і заспівати онукам вже не колискової, а весільної.


Учень.
Заради онуків бабуся віддасть усе.

Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей.

 

Учень

Чому ж так багато довкола тепла?

Це моя бабуся його принесла.

Скільки ж у бабусі сонця і тепла.

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба жива синь.

2. Учениця

Які пісні вона для нас співає!
Які казки приходять з нею в сни!
Вона історії, легенди різні знає,
А в погляді її  тепло весни.

3. Учень

У руках невтомних – праця без кінця.

А в устах ласкавих – мова мудреця.

Як же не любити бабцю дорогу?!

Я перед бабусею завжди у боргу.

 

Учитель: Бабусі. Вони втілюють  в собі доброту і ласку, працелюбність і мудрість, щедрість і відданість. Бабуся, як невтомна бджілка, готує їсти для всієї родини, шиє, вишиває, в’яже шкарпетки. А  найвідповідальніша з усіх робіт – це догляд за онуками.

Пісня про бабусю.

Бажаємо Вам дорогі наші, завжди бути музами для своїх чоловіків, самими найкращими мамами для своїх дітей і просто коханими і щасливими.

Нехай кожну із вас вважають найвеличнішою таємницею Всесвіту, яку не може розкрити жоден чоловік, який живе на планеті Земля.

 

Прийміть нашу щиру шану і вдячність.

 Хай Вам щастить завжди і всюди,

 Хай будуть поруч гарні люди,

 Хай негаразди обминають,

 Надія шлях Ваш осяває.

 Здоров’я, успіхів, добра

 Шкільна Вам зичить дітвора.

 

Флешмоб на пісню «Чудове свято.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
13 березня 2019
Переглядів
1426
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку