Свято Букварика для 1 класу

Степанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Степанівської селищної ради

Сумського району

Сумської області

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята

«Свято Букварика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала: вчитель початкових класів Матюшенко О.О.

 

Свято Букваря

Дійові особи:

Першокласники, Незнайко,Всезнайко, Букварик, Розбійники, Карлсон, Підручники: «Читанка» «Українська мова» «Математика».

Оформлення залу:

В центрі  роздруковане велике фото  підручник Буквар.  Під фото напис «Прощавай, Букварику»

Зала прикрашена штучними квітами та кольоровими кульками.

 

Вчитель:

Щороку, коли сонце виходить на весняну орбіту, коли з вирію прилітають птахи і від подиху теплих вітрів зацвітають проліски, учні нашої школи зустрічають весну.

Лазаренко Н.

Ясне сонечко проміння

Посилає щедро в клас,

Це воно, напевно, знає,

Що сьогодні свято в нас.

В першім класі - урочистий

«День прощання з букварем».

Пригадай-но, як колись ти

Був маленьким школярем.

Є! святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними - й наше свято -'

Вшанування букваря.

День вітання і прощання -

Свято перших букварів,

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

(Під музику виходять по черзі першокласники).

 

Ілляшенко Я.

1.Хлопчаки  маленькі

 Але удаленькі.

Футболісти відмінні ,

І швидкі, і сильні.

 

 Мірошниченко К.

2.Добре, лагідне дитя

   В класі тут навчається.

   Не побачиш ти сльози

Якщо щось не получається.

 

Яковенко М.

3. Танцює і співає

Дівчисько - просто клас!

Таланти вона має,

Гордиться нею клас.

 

 Лемешенко Д.

4.  Красивий, гарний  хлопчик

У класі тут живе.

Завжди на допомогу

До всіх він підійде

 

Козлов О.

5. Математику хлопча

   Дуже добре знає.

   Всі завдання розв'язав,

   І весь клас чекає.

 

Гладкий Н.

6.Не дасть себе образити.

   Зі спортом він на ти.

   Не любить час він гаяти,

   Спішить знання знайти.

 

Дрига М.

7.Ну, а цього хлопчину

   Вже знає школа вся.

   Якщо він в нас відсутній

   Сумує школа вся.

 

Мірошниченко Я.

 8. Хоч Аліна і маленька,

 Гарненька, чепурненька.

Але за себе постоїть

 І образу не простить

( Діти сідають на місця)

( Вбігає Незнайко(Реут Н.) під музику)

 

 Незнайко. Ой! Ой! Насилу врятувався! Добрий вечір

Лазаренко Н.. Який вечір? Адже зараз день.

 Незнайко. А я не знаю чи вечір, чи день.

 Лазаренко Н Чому це ти так репетував?

 Незнайко. Та то я від розбійників тікав втікав.

Лазаренко Н Від розбійників? Від яких?         .

Незнайко. Від звичайних, які хотіли украсти мою шапку.

 Лазаренко Н Твою шапку? А навіщо вона їм ?

Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Лазаренко Н Ой, Незнайку! Не сміши нас! В тебе розумна голова! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе й прозвали Незнайком. Ось зараз ми переві­римо, що ти знаєш. Яка це літера?

Незнайко. Пів  жука.

Лазаренко Н. А точніше.

 Діти. Буква «ка».

Лазаренко Н. А оце?

 Незнайко. Та це кругле яйце!

 Лазаренко Н А ми що, діти, скажемо?

 Діти. Це буква «о».

Лазаренко Н. Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода. Літер ти не знаєш, тому й книжок не читаєш!

Незнайко. Хто? Я? Та я всі на світі книжки дав­ним-давно перечитав. Ось послухайте!

 (Лунає пісня на мелодію пісні « Антошка»

 Діти.

Незнайку, Незнайку, заграй на балалайці (Двічі)

 Незнайко.  

Тілі-тілі, тралі-валі,

 А цього ми ще не вчили,

 Нам цього не задавали

 Парам-пам-пам. (Двічі)

 

 Діти.

Незнайку, Незнайку, полагодь нам скакалку. (Двічі)

 

 Незнайко.

Тілі-тілі, тралі-валі,

А цього ми ще не вчили,

Нам цього не задавали

Парам-пам-пам. (Двічі)

 

Діти. Незнайку;  Незнайку,  чи хочеш ти цукерку?

 

 Незнайко.

Тілі-тілі, тралі-валі,

Друзі, це мені по силі

Та побільше б ви давали

Парам-пам-пам. (Двічі)

 

 Лазаренко Н

Все переплутав ти, Незнайку, на світі,

І тільки посміялись з тебе діти.

Ти до школи мусиш записатись,

Бо дітей у школі всього навчили .

І читати вони дуже полюбили.

 

(Незнайко йде із сцени ). 

(На сцену виходить Всезнайко(Горбань О.), Мягких Д., Кириченко В.)

 

Всезнайко.

Я, Всезнайко, всіх вітаю

І першокласників поздоровляю

Зі святом букваря!

І прийшов я недарма.

Бо всі Діти ці чудові,

Читати книжки завжди готові!

 

 Мягких Д.

Ти, Всезнайко, гарний друже,

І багато знаєш дуже.

 

Кириченко В.

Це чудово. Розкажи, чому дощик іде?

А вночі ясне сонечко де?

 

Мягких Д.

Ми хочемо знати, як звуться

Країни, гори й моря?

 

Кириченко В.

Що таке космос і що це — зоря?

 

Мягких Д.

Так нам хочеться світ пізнати,

Бо девіз наш:

 

 Діти разом. Все хочу знати!

 

 Всезнайко.

Ви не можете, малята,

Все про все одразу взнати!

Треба буде вам ще вчитись

І старанно потрудитись.

Я прийшов до вас сюди,

Щоб урок цей провести.

Всі готові?

Діти давайте запросимо і Букварика до нас на свято. Адже сьогодні ви попрощаєтеся зі своєю першою книжкою.

 

(Діти кличуть Букварика).

 

(Заходять Розбійники і ведуть зв'язаного Букваря(Гутенко А.) під музику).

 

Всезнайко.

Ой, а це хто ?

(Всезнайко переляканий)

 

1-й Розбійник.

Таценко Є.

Попався, ти, розумник. ,

Букварик, кажуть, звуть?

Ану мерщій зізнайся,

Чому тебе чекають тут?

 

2-й Розбійник.

Замула Є.

За що так поважають

Малята-першачки,

І святом проводжають

Тебе ці малюки?

 

3-й Розбійник.

Гладкий Н.

Розповідай нам швидко -

Король ти або принц?

Такий малий, що гидко!

На себе подивись!

 

Букварик (звертається до дітей).

Привіт, маленькі друзі!

Це я - ваш справжній друг!

І зараз я в полоні,

Врятуйте мене тут!

 

Всезнайко

 Діти, давайте виручати Букварика

Із полону страшного рятувати.

 Розкажіть цим розбійникам невченим

 про свою найпершу книжечку.

(на сцені діти Мірошниченко В., Гусєва А., Алєксєєва А., )

 

Мірошниченко В.

Розбійнички чудові,

Не мучте ви його!

Ми з ним здавна знайомі

і любимо давно.

 

Гусєва А.

«Спасибі» - ми говоримо,

Букварику, тобі,

Що ми собі дозволимо

Читать книжки нові.

 

Алєксєєва А.

Ви краще подружіться

З Буквариком скоріш,

І з ним ви помиріться -

Він вас читать навчить.

 

1-й Розбійник.

Таценко Є.

А може, й правда, друзі,

Відпустим Букваря.

Нехай нас познайомить

 Із буквами всіма.

 

 2-й Розбійник.

Замула Є.

Ну, добре, відпускаємо,

Але ж ми побажаємо,

Щоб діти показали

Й усі букви нам назвали.

 

Всезнайко

Дітки, всі мерщій ставайте

І Букварика виручайте.

Букви, станьте усі в ряд,

Розкажіть про себе в такт.    

 

 (Учні розповідають  віршики про букви).

Алєксєєва А.

1.А, бе, ве, ге, ге, де,е

   Перших буков сім іде.

Мірошниченко В.

2.Є, же, зе, и, і, ї, ий-

    Це порядок їх такий.

Гусєва А.

3. Ка, ел, ем, ен, о, пе, ер-

    Знаємо про це тепер.

Зикова А.

4. Ес, те, у, еф, ха, це,че-

    З голови  нам не втече

. Ша, ща, ь, ю, я-    Вся абеточка моя.

(діти і Всезнайко виходять зі сцени)

(Розбійники відпускають Букварика)/

 

 Розбійники. (разом)

Вибачте нас. Ми більше не будемо.

 

1-й Розбійник.

Таценко Є.

Ми хочемо з вами подружитися

І багато чого навчитися.

 

2-й Розбійник.

Замула Є.

Букварику, навчи нас читати

І букви розрізняти!    

 

Букварик.

Добре, вас прощаю я,

І згоден вчити вас.

Але наука - копітка.

Знання чекають вас.

Щиро дякую вам, діти.

Врятували ви мене!

Недарма ми з вами вчилися..

Бачу, знаєте усе.

Буду вами я гордитись

І усім я розкажу,

Що у школі цій трудитись

Кожен учень вміє залюбки.

 

Лазаренко Н.

А вас розбійники любі ми запрошуємо на свято.
І ти присядь, Букварику, і послухай слова подяки для тебе. Сьогоднішнє наше свято - це перша сходинка у нашому шкільному житті, яку діти подолали власною працею. Як було тяжко починати писати! Не слухалися букви маленьких дитячих рук.

(Букварик сідає на сцені)

(На сцену виходять діти Дзюба С.,Зикова А., Марченко В., Троян В., Мазур О.,Ільяшенко Я.  )

Дзюба С.
В мене вдома є підмога.
Труднощів я не боюсь,
Бо зі мною допомога:
Мама і рідний мій татусь.

Зикова А.
Недавно - дуже дивно -
Здавалося мені:
І як писати рівно
Ці літери трудні?

Марченко В.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики,
Пишуть палички.

Троян В.
І навіть з паличками
Я впоратись не міг.
Криві та з карлючками,
Ну, просто, як на сміх…
Пишу - виходить криво.
Неначе пада вбік.
А потім, як на диво,
Писав, писав і звик

Мазур О.
Старався я немарно,
Кривуль ніде нема.
І ручка пише гарно,
І виписує сама.
І літеру, і кому
Я можу написать
І вже несу додому
Похвалу «Молодець»

Ільяшенко В.
Добре нам читається
Вчителька всміхається
А як хтось не знає -
Хмуриться вона.

 ( Пісня «Мій Букварик»)

(По закінченні пісня діти сідають на стільці Під звуки дирчання моторчика, залою пробігає Карлсон(Рубаник Д.)  у білому простирадлі і зникає...)

 

Єременко О.

Чи це дійсність чи це сон,

Чи якась примара?

 Може у школу до нас

 залетіла хмара?

 Чи може привид тут літав?

 А може, НЛО?..

 Я ніяк не зрозумію, що ж це тут було?

 

(Знову чути звук дирчання моторчика і до зали забігає Карлсон у білому простирадлі і бавиться з дітьми гостями)

 

Єременко О.

 Годі, Карлсоне, кружляти,

Зупинись, не метушись!

Тебе не можна не впізнати,

До нас ти прилітав колись!

 

Карлсон:      

Так-так, я дуже знаменитий,

 Шлю всім палкі мої привіти.

 Завжди веселий, всім помітний,

 Тому мене так люблять діти,

 Також жінки всього світу.

 Малята, ви ж зі мною будете дружите? (- Так)

 

Єременко О.

Звичайно, Карлсоне,

Ти наш дружок найкращий!

 Тобі присвячується цей таночок

( Діти танцюють під пісню «Смішний чоловічок»)

 

Карлсон.

Ой як ви гарно танцюєте. За це я дарую найдороще , що у мене є – це найкращі ліки від усіх хвороб. ( дарує банку з написом «Варіння»)

 А чому ви не запитуєте навіщо я до вас прилетів? Ну запитайте , що вам шкода ,чи що.

 

Діти. А чому ти до нас прилетів?

 

Карлсон. Не скажу. Ну добре, якщо ви вже так просите...

Я сьогодні летів собі, летів, а тоді дивлюся Букварик кудись поспішає. Виявилось що він поспішає до вас на свято, мовляв діти закінчили читати свою першу книжку. І так мені стало цікаво дізнатися, чого ж ви навчились тут без мене, бо всі знають, що кращого вчителя ніж я не найти. І ось я вирішив підготував для вас цікаві завдання. Та тільки не знаю зумієте ви їх розгадати чи ні?

Діти . Зуміємо.

Карлсон. Ну то слухайте.У мене все все записано(достає папірець із карману віддає вчителю)

Вчитель

Дітки, Карлсон приготував для нас загадки давайте, відгадаємо їх.

(Вчитель проворить конкурс загадок від Карлсона)

1.Сіла мишка у куточок,

З'їла бублика шматочок,

І тоді від бубличка залишилась буквочка...(С)

 

2.Назвіть на букву 3 слівце.

Підказую: є в роті це...( Зуби )

 

З.Немає ніг, але іде.

Природне явище на Д? (Дощ )

 

4.Вона далеко не втече,

Тварина ця на букву Ч...( Черепаха )

 

5. Хвостом махає, 
Гострі зуби має, 
А не гавкає,
У річці плаває. 
(Щука).

 

Угорі – гачок,

 Унизу – гачок,

А поміж ними – язичок.

(Буква Є)

 

З неї слова не почати,

Їй всередині стояти

Доля випала сумна.

Що ж за літера вона?

(Буква И)

 

Далі літера німа,

В неї голосу нема,

Та про її м’який характер

Лине слава недарма

 (М’який знак)

 

Конкурс « Ласунчики»

Вчитель

Дякую тобі Карлсоне, за цікаву гру.

Буквар.

Як весело! Не хочеться прощатися! Але мушу поспішати. Я ще багатьом дітям знадоблюся.

Я залишаю вас.

Всі літери прочитані,

Усіх їх тридцять три.

Тепер всіх вас вчитимуть

Підручники нові.

(виходять підручники: «Читанка» Статнік Є., «Українська мова» Мінаєва Є.,  «Математика»Дода Є.)

Підручник  «Читанка»

 

Я — ваша перша читанка!

 Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки,

Є вірші та казки,

 Покажу вам сто земель,

Ще й космічний корабель!

 Даруватиму щодня

І забави, і знання!

 

Підручник  «Українська мова»

Я не з лісу, я не з поля.

Нелегка у мене доля;

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

Від роду і до роду

Зберігала свою вроду,

 Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

 

Підручник  «Математика»

Раз, два, три, чотири, п'ять!

Вміють діти рахувать.

 Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Щоби весело гуляти,

Всі уроки треба знати.

 

(Буквар звертається до підручників).

 

Буквар

Цих діток я прошу навчити того, що знаєте самі.

А вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки! Віднині

Найперші друзі вам вони.

 

Буквар  .

На згадку про наше свято кожен із вас отримає подарунок від Букварика. Я приніс вам медалі за те, що вмієте читати і писати, співати і лічити.

(Уходить Букварик)

 

 

Коняхіна П.

Ось і наближається  завершення  нашого  свята. Всім присутнім хочеться побажати

Тепла, здоров'я, щастя, миру

і світла, радості щодень

 Щоб усмішками ви цвіли;

Й завжди веселими були!

Й до вас приходили, мов казка,

Тепло, любов, надія й ласка.

 

Пісня «Букварику прощай»