Свято Букваря у 1 класі " Прощавай, Букварику!"

Свято Букваря 

Мета. Вдосконалювати навички виразного читання віршів напам’ять, розвивати зв’язне мовлення; підвести дітей до розуміння важливості читання, як процесу розширення кола знань; виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки. 
допомогти учням першого класу зрозуміти, що після Букваря їхнє навчання буде і надалі продовжуватися; ознайомити з новими підручниками, за якими вони будуть вчитися; розвивати пізнавальні інтереси, вдосконалювати навички читання; виховувати любов до книжки, бажання вчитися.

Обладнання. Малюнок країни Букварії, різнокольорові букви, повітряні кульки, напис на плакаті «Прощавай, Букварику!»,великі макети підручників (Читанка, Рідна мова, Математика), зошит чистий і зошит брудний, паперові квіти, повітряні кульки.

 

 

Вчитель

 

Ясне  сонечко  проміння

Посилає  щедро  в  клас,

Це  воно,  напевно,  знає

Що  сьогодні  свято  в  нас.

Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними й наше свято -

Вшанування Букваря.

День вітання і прощання –

Свято перших букварів,

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

Любі гості мами й тата,                                    

В нас – Букварикове свято.                                       

 Добре, що прийшли до нас                              

 Ви у гості, в перший клас.

Першокласники

1. Ми всіх гостей вітаємо 
   І дуже вам радіємо, 
   Бо ми всі букви знаємо, 
   Бо ми читати вміємо. 
2. Є книг багато — радісних, печальних, 
   Товстих, тонких, барвистих, наче жар. 
   Але одна — книжкам усім начальник, 
   І звуть її по-простому — Буквар! 
   Букви старанно вивчали, 
   Знаєм їх від А до Я. 
   І сторіночку останню 
   Прочитали букваря! 
3. З нами клопоту зазнали 
   Наші мами, вчителі, 
   Поки ми читати вчились 
   У новому Букварі. 
   4.  Ми тепер вже на малі – 
   Ми сьогодні школярі, 
   На уроках не жували, 
   Не дрімали і не спали, 
   Вчились ми сумлінно 
   І поводились відмінно. 
   5. І від дзвінка і до дзвінка 
   Робота наша нелегка: 
   Рахуй, пиши, а ще читай, 
   Учителю відповідай. 
   Та все це не лякає нас, 
   Бо ми старанний перший клас! 
   У школі нас всьому навчать, 
   І роки весело промчать! 
   Ми – школярі, ми – перший клас, 
   Щасливі дні чекають нас! 
   Діти виконують пісню

Якщо довго, довго, довго,

     Якщо довго по доріжці,

    Якщо довго по стежині бігать, тупать і стрибать,

        То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,

                             То можливо, то можливо, можна в школу нам прийти.

                                      А – а – вчаться там діти великі й малі,

                                      А – а – знань їм багато дають вчителі.

                                      А – а – там навчаються читати,

                                      А – а – і писати, й рахувати,

                                      А – а – там цікаво всім завжди.

Першокласники
Коли у школі щось-там хороводиться,
Ніщо без першоклашок не обходиться!
Нехай знімає фільми Голівуд,
А перший клас давно вже тут як тут!
Про перший клас уже знімається кіно!
І всі дівчата в нас немов Мерлін Монро!
А ось і ми! А ось і я!
І перша вчителька в нас така гарна!
Слово першій вчительці

Першокласник

Вже навчилися читати, вже навчилися писати,
Ми зустріли в школі навчання зорю.
І сьогодні усі разом від щирого серця
Ми приносим подяку свою Букварю.

Вилітає Сорока

Сорока:
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Чи ви чули отаке:
Нині свято Букваря, іменинника ж нема!
Не прийшов до діток вчасно!
Може, трапилось нещастя?!

      Ми Букварика чекаєм…

     А його усе немає…

Де ж так довго забарився?..

Може, в лісі заблудився?..

Голос ведучого:
– А тим часом у казковому лісі…
Мелодія «ліс+баба яга»

Баба Яга (розглядаючи книгу, що у неї в руках):
Книгу я знайшла чарівну,
У чаклунстві так потрібну…
Буду Яглика навчати,
Щоб умів людей лякати!.. (залякує глядачів у залі)
Яглику! Ти де сховався?
Подивись-но, в мами цяця!
(шукає Яглика і ніде не знаходить)
Ото капосний малюк!
Геть відбився вже від рук!
Зараз мамця почаклує,
Вітерцем тебе придує…
(чаклує)
Чуфир-чуфир…
На сцену забігає Яглик так, наче його хтось невидимий штовхає, падає перед Ягою, помічає Буквар, вихоплює його з рук матері та відкриває
Яглик:
Що ж це, матінко моя,
Знову Чорна магія?!
Якісь знаки та карлючки!
Чи не татові це штучки?..
А це що? (вказує на літеру «О» у Букварі)

Баба Яга (забираючи книжку, з докором): О!

Яглик:
О-отрута?!. Не бери!
Мерщій викинь, поклади!

Баба Яга:
Нумо, Яглик, угамуйся!
І за мене не турбуйся…
Справді, книга чари має,
Бо дітей читать навчає…
Будь-який малий школяр
Зна, що книга ця – Буквар!
Ось і ти навчись читати,
Досить вже байдикувати!
600 років лише й знаєш,
Що гуляєш та гасаєш!

Яглик:
– Я – читати? Ти жартуєш!

Баба Яга (беручи мітлу і погрожуючи синові):
– Ти мене погано чуєш?!.
Яглик намагається утекти, але Баба Яга хапає його за вухо і, підганяючи мітлою, саджає за стіл та кладе перед ним Буквар
Баба Яга:
Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір –
Потім себе перевір.
А прийде Кощій, наш тато,
Йому будеш звітувати!
Я ж лечу в ліс на нараду
І даю тобі пораду:
Краще справою займися…
Бо підеш до школи вчиться!
Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Баба Яга виходить, прихопивши мітлу. За сценою звук польоту.
Яглик прислухається, радо кидає Буквар на стіл, повертається спиною, шукаючи під лавою приховані солодощі. У цей час лунає звук Букваря (з к/ф «Приключения Буратино»). Яглик злякано обертається і дивиться на Буквар,нервово розгортаючи знайдену цукерку. За сценою лунає голос Букварика у запису
Букварик:
Я – Букварик чарівний,
Швидше ти мене відкрий…
Сам тобі допоможу,
Вмить читати научу!
Лиш мене не ображай,
А люби і поважай!
Коли дуже ти захочеш,
Все на світі знати зможеш!

Яглик (кидає цукерку до рота і, жуючи):
Ой! Хочу… Хочу! Ну, давай!
Мене вчити починай!

 

Яглик починає розглядати букви, називає їх і, захопившись навчанням, виходить з зали, прихопивши пакет із цукерками

Лунає музика. Забігають Яглик та Незнайко, сваряться, тягнуть Букварика кожен до себе
Яглик:
– Це мій Буквар! Моя мама його перша знайшла!
Незнайко:
– А от і ні! Це мій Буквар, бо я його перший загубив!

Вони починають плакати
Діти:
– Не сваріться, не дражніться!
– Витріть сльози, помиріться!
– В нас сьогодні свято гарне!
– І сумуєте ви марно!

Ведучий:
Що ж, настав вже свята час…
Йди, Букварику, до нас!
До зали заходить хлопчик-Букварик
Діти:

Любий наш Букварику!
Наш найперший друже!
Ми тебе порадувать
Хочем дуже-дуже!

Бо ти сьогодні – іменинник!
І вік твій зовсім немалий…
Справляв свої ти іменини
Чотириста сімдесят шість разів!

Букварик

Я дітям всім допомагав,

Але старання вимагав.

Усі сьогодні букви знають,

Гарненько пишуть і читають.

Ні в кого сумнівів нема,

Що вчення — світ, невчення — тьма!

А хто знання хороші має,

Той навіть мур міцний зламає!

Тож у житті потрібно вчиться.

Наука завжди знадобиться!

Слова ці діти зрозуміли

Й відразу букви всі завчили.

Я задоволений всіма,

Лінивих серед вас — нема!

Усі розумні, всі читають.

А скільки загадок вже знають!

Казок багато прочитали,

Й самі казки уже складали!

Навчилися всього багато

І от тепер прийшли на свято.

От молодці які у нас!

Найліпший в школі — перший клас!

Тепер вже можна й святкувати,

Й веселу пісню заспівати.

Тож гарна пісня хай лунає,

А з нами — цілий світ співає!

Виконують   пісню

Вчать у школі 
1. Готуватись до занять, вміти добре рахувать 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 
Скільки буде двічі два, як склади з'єднать в слова, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 

2. Не запізнюватись в клас, завдання робить щораз, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 
І дорослих шанувать, малюків не ображать, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 

3. Книжки гарнії читать, щоб про все на світі знать, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 
Чесність змалку берегти, до людей з добром іти, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 

 

Буквар

У мене є гарний друг. Відгадайте, хто він:

Він звірят усіх лікує

Від халеп різних рятує,

І зайчат, і мавпенят,

Бегемотів, тигренят.

Вилікує він за мить

Все, що в звірів так болить

Наш добрий ...

Діти: Лікар Айболить!

Лікар Айболить:

 Чи мені почулось, чи дійсно мене хтось кличе! Агов! Я тут! Кому потрібна моя допомога? (Виходить з-за дверей, стає перед дітьми).

Це ви малята – першачки! Добрий день, любі! Я лікую не тільки звірят, а й книги, коли вони старіють і хворіють. У нас, навіть, є книжкова лікарня, в якій ми збираємося кожної середи в читальному залі і допомагаємо хворим книгам. А чи знаєте ви, діти, чому старіють книги?

Учень.

Мама Ірочці в книгарні

Книжечки купила гарні.

В них чого тільки немає,

Іра з втіхи аж співає.

День минув – і книги плачуть.

Бо постарілись неначе.

Іра їх як оглядала,

Часто в ротик палець клала,

Став папір такий брудний,

Хоч бери його і мий.

Лікар Айболить: Щоб ніколи не плакали книги ви повинні дотримуватись певних правил. Ви , напевне, вже знаєте їх.

Давайте повторимо ще раз всі разом.

(Хором читають написані на плакаті Правила).

• Беріть книгу чистими руками.
• Книгу треба читати акуратно, гортаючи сторінки , не слинити пальців.
• Для збереження книги її необхідно обгорнути за верхній правий куточок.
• Гортати сторінки за верхній правий куточок.
• Щоб з книги не випадали сторінки, під час читання не перегинайте її.
• Не закладайте сторінки ручками, олівцями, іншими предметами.
• Користуйтеся закладками.
• Не читайте книги під час їжі, не малюйте в них, не підкреслюйте слів.
• Любіть книгу і бережіть її.

Незнайко

У нашого українського народу є багато прислів’їв  та приказок про книгу.

• Книга – міст у світ знань.
• Хороша книга – яскравіше зірки сяє.
• Золото добувається з землі.З глибини моря дістають перлини, а з глибини книг – знання.
• Знання – сонце, книга – вікно.
• Книга для розуму – теплий дощик для сходів.
• Прочитав добру книгу – зустрівся з другом.
• У книжці шукай не букви, а думки.
• Книга вчить як на світі жить.
• Хто багато читає, той багато знає.
• В оселі без книг, як без вікон темно.

Вчитель

Сьогодні у нас в гостях господиня царства книжок –

Виступ бібліотекаря, вручає дітям святковий квиток – перепустку до бібліотеки.

Святковий квиток 
Юні друзі! 
Запрошую вас у сім’ю читачів нашої бібліотеки. 
Бажаю подружитись з книгою, яка допоможе вам пізнати навколишній світ, розширити ваші знання. 
А сторінки, немов могутні крила, – 
Читай, лети на горду висоту. 
Розкрили книгу – значить, ви відкрили 
Нову країну – мрію золоту. 

Незнайко

А зараз ми продовжимо наше свято,

Бо є ще танців і пісень багато.

Тож будемо співати, танцювати,

І веселитись та у ігри грати!

Діти співають танцюють, грають у ігри.

 

• Конкурси та ігри

 

Вчитель. Шановні батьки! Разом з вами діти вперше розкривали «Букварик», ви разом вчилися читати, писати, рахувати, міркувати. Раділи успіхам своїх дітей, підтримували їх, вчили долати нелегкі вершини науки і ніколи не відступати перед труднощами. Тож прийміть слова вдячності від них. 
Діти. За вашу працю, ласку і любов 
Ми дякуємо вам знов і знов. 
Бажаємо вам радості багато – 
І дякуємо, що прийшли на свято. 
Діти (разом). За те, що раненько вставали, 
За те, що до школи водили, 
За те, що втоми ніколи не знали 
Палке вам велике СПАСИБІ! 
Вручають батькам квіти. 

Вітання дітей батьками

Буквар.

Любі дівчатка мої ясноокі! 
Хай вам щастить на дорозі широкій! 
Вмійте ж боротися з лихом завзято, 
Непосидючі мої хлоп'ята. 
Хай підростає ваш 1 клас, 
Я залишаю вас. 

(З’являється Читанка). 
Читанко добра, прийми естафету, 
Веди школярів по дорогах планети. 
Хай відкриють їх розум і руки 
Незнані шляхи на дорогах наук. 
Читанка. 
Я – Читанка нечитана, 
Навчатиму ваш клас. 
Я з вами говоритиму 
Про наш прекрасний час. 
Я – ваша перша Читанка, 
Красива в мене свитонька, 
Цікаві сторінки, є вірші та казки. 
Покажу вам сто земель 
Ще й космічний корабель! 
Даруватиму щодня і забави і знання! 

 

Незнайко            Побував я на святі чудовому.

                             Діти, ви всі молодці.

                             У вас міцна сім’я.

                             І ви складаєте слова від А до Я.

                             Учні, для прощання з букварем „Шикуйсь!”

 

Учень                  Добрий Букварику! Перша книжко!

                             Навіть поплакати хочеться трішки.

 

Учень                  Жаль розлучатись, хоч треба,

                             Ми не забудем ніколи про тебе.

 

Учень                  Спасибі тобі за добру науку

                             За паличку першу і першу букву.

 

Учень                  За перше слово, за першу казку,

                             За першої вчительки щиру ласку.

 

Учень                  Ми пам’ятатимем довгі роки

                             Мудрі й повчальні уроки твої.

 

Читанка (звертаючись до директора):
Здається, сказано усі слова...
На рік ми стали всі мудріші...
Стежина нас сюди вела...
Тепер вона вже значно ширша!
І ми сміливо робим крок
У три нові чарівні роки,
І поспішаєм на урок –
Зі мною буде все нівроку!
Та перш, ніж подорож почать,
Почуть повинні настанову,
Тож хочу слово передать
Тому, хто головує в школі.
Слово надається директору школи
Директор: (слова директора)
Вручає дітям дипломи.

                Директор     

 А зараз, школярі, настає урочиста мить – ви даєте клятву:

                             Буду я в школі вчитись читати,

гарно писати і рахувати.

Буду в альбомі своїм малювати

Твори писати, вірші вивчати.

 

Учні                    Клянусь! Клянусь!

 

                            Обіцяю не пінитись,

добросовісно трудитись.

Вчителів всіх поважати

І оцінки гарні мати.

 

Учні                    Клянусь! Клянусь!

 

                            Книги й зошити любити

Берегти, а не губити.

Акуратним завжди бути,

Щоб нічого не забути.

 

Учні                    Клянусь! Клянусь!

 

                             Буду вчитись я сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти!

 

Учні                    Клянусь! Клянусь!

Виконують пісню про буквар

Вчитель.

 Буквар скінчивсь, та не скінчилось, а тільки починається довге й цікаве шкільне життя, Буквар – це маленька часточка тих великих знань, які дасть вам школа. То ж... 

Дитинство веселковими мостами,

Як в казці, швидко – швидко пролетить,

А потім юність росами – стежками …

Всі роки в школі – найсвітліша мить!

                            Тому у дружбі, радості зростайте,

                             Хай сонце щастя світить вам щораз.

                             І перше свято це запам’ятайте.

                             Нехай щастить вам в добрий час.

То ж вчіться, діти, Бог із Вами буде,

З любов'ю шануватиме Вас  світ. 
Учіться, щоб сіять добро поміж люди 
І житеме вічно, не згине Ваш слід. 
Діти. 
5. Словом хорошим згадаймо в цей час. 
Тих, хто буквар готували для нас. 
Спасибі редакторам і друкарям, 
Спасибі художникам і вчителям. 
Всі. Спасибі, спасибі всім! 
6. Спасибі й деревам за білий папір 
А квітам і травам за фарби яскраві. 
Спасибі нашим першим вчителям 
За люблячі серця, 
За руки ласкаві. 
Всі. Спасибі, спасибі, спасибі ! 
Діти виконують пісню «Пісня про усмішку». 

Пісня про усмішку 
1. Від усмішки хмарний день ясніш, 
Від усмішки засія веселка в небі… 
Поділись усмішкою щедріш, 
І вона не раз повернеться до тебе. 
Приспів 
І тоді хмарок склика 
В танець музика дзвінка 
І на скрипці грає коник найніжніше... 
Із блакитного струмка починається ріка, 
Ну а дружба починається з усмішки. 

2. Від усмішки сонячної вмить 
Найсумніший дощик плакать перестане, 
Сонний ліс ураз загомонить 
І заплеще, мов долоньками, листками. 
Приспів 

3. Від усмішки йде до всіх тепло — 
До слона і навіть до малої мишки... 
То нехай, щоб добре всім було, 
Ніби лампочки, вмикаються усмішки! 
Приспів.