Свято для вчителів-пенсіонерів "Учительська доля"

 

              

 

 

 

                  Свято

для вчителів-пенсіонерів

«Учительська доля»

 

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: познайомити з професією вчитель; розвивати вміння виразно декламувати вірші та артистичні навички; виховувати повагу до старшого покоління та вчителів.

 Ведучий: Дорогі наші вчителі! Ми раді вітати Вас у стінах нашої школи. За щоденними турботами ми не помічаємо, як швидко лине час. І ось напередодні професійного свята всіх вчителів ми запросили Вас, щоб згадати сторінку вашої трудової біографії. Праця в школі – це частинка вашого життя, бо в кожному прожитому дні було щось неповторне, незабутнє, що лишило у вашій душі свій відбиток.

 

 Ведучий: В прекрасну пору року приходить до нас вчительське свято. Це час, коли шелестить падолистом осінь і снує в лузі мереживо бабиного літа, а червоні жоржини пломеніють над землею, немов дарують свій жар любові вам, дорогі вчителі.

 

1.Ви чуєте, сумують журавлі?

Тому, що вітер холодом повіяв

Тому, що відлітають журавлі…

І ми сумуємо із ними –

Тому, що вже минуло літо,

За рік повиростали діти.

І відлітають вкотре журавлі…

Тому, що посивіла голова,

А повернути час немає сили,

Тому, що юність вже пройшла.

 

 -Ось так час невидимою ниткою намотує на свою вісь дні, тижні, місяці. Час іде. Але незмінною залишається місія вчителя. В його руки віддані сердечка дітей. Дитина – Божа іскорка, яка прийшовши в цей світ, має свій шлях, свої думки. І тільки справжній вчитель допоможе дитині повірити в свої сили, подолати труднощі.

 Учительська доля – вузенька стежина,

 Що вʼ ється крізь вирій життєвих доріг.

 

2.Доля у вінку, хліб на рушнику,

Квітами вклоняється, з вчителем вітається!

 

 -Шановні вчителі! У цей передсвятковий день дозвольте привітати Вас квітами.

 

 

3.В школі нашій сьогодні свято:

Чути музику і сміх –

Тут ми будемо вітати

Всіх учителів своїх!

 

4.Як ми раді в світлу днину

Друзів знов своїх зустріть!

Рідна школо!

Шкільна родино!

Українського роду віть!

 

Ведучий:1 жовтня – День ветеранів і людей похилого віку – особливий для всіх. Цього дня у вирі повсякденних турбот висловлюємо слова вдячності представникам старшого покоління. Саме ви подарували життя, навчили працювати, поважати чужу думку та захищати свою.

Ведучий: Ви працювали все життя та й сьогодні є рушійною силою кожної родини. Безцінний досвід, який ви передаєте дітям та онукам, буде завжди потрібен молодим поколінням, що тільки пізнає життя. Бажаємо, щоб ваші роки були дійсно вашим багатством. Нехай теплою і лагідною буде ваша золота осінь.

 

5.Дзвінок продзвенів  і серце стрепенулось…

Ніби знову, знову ми малі –

Це дитинство ваше повернулось.

Школа – дивне місце на землі.

-Сьогодні, мабуть, ви пригадуєте і перший проведений урок, свої перемоги, якісь маленькі прикрощі, які зустрічалися вам.

6.Як давно те було, коли світлої синьої днини

Ви до школи прийшли, щоб яскраво горіть.

Промайнули літа, і дощі прошуміли,

Вже на плечі спускається осінь ясна,

Але серця вогонь не вичерпує сили,

І в душі, як колись, все буяє весна.

7.Як Данка вогонь променистий

Серце вчителя з нами завжди –

Незрадливе, велике і чисте,

Як криниця живої води.

-До Вас сьогодні слова щирої шани – сердечної вдячності за вашу мудрість і терпіння. Праця учителя – почесна і благородна. Розум, душу, серце ми віддаємо своїм вихованцям. Мабуть, велике воно, учительське серце, раз на стільки вистачає його.

8.Учителю мій, де ти сили береш

Для того, щоб вивести в люди:

Івасю і Таню, і Петрика теж,

Усіх, хто навчатися буде?..

Учителю мій, де ти сили береш

Завжди бути чуйним і добрим:

На вулиці, в школі і в побуті теж,

А ще до того ж і хоробрим?..

9.Учителю мій, де ти сили береш

Тоді, як хвороба і скрута.

Всміхатися нам, веселитися теж,

Хоч думка незгодами скута?..

Учителю! Нивою праці ідеш,

Ми жити не зможем без тебе!

Учителю мій, де ти сили береш,

Щоб жити для всіх, не для себе?

10.Учительське щастя – це кожна дитина.

Із вогником чистим в сердечках малих.

Учительське серце – це вічне горіння:

Надії і віри вогонь не згаса.

 

 

11.У вічнім учительськім колі

Промчали і осені, й весни.

Все віддано дітям і школі,

Професії древній, чудесній,

Кінець і початок із ними,

І щастя тривожне, і мрії.

Та хоч на плечах уже зими,

В очах – теплий вогник надії.

12.Як дзвоник до школи покличе,

Неначе не треба й спішити,

Та поклик учительський вічний

Веде вас до школи, де діти.

Де діти, і квіти, і перший урок,

Щемливої юності згадка.

І знову усе по порядку.

Не сиві – красиві завжди Ви для нас,

Й тепер молоді, Вам жити та жити.

Воно так і є, бо названо Вас

Словом найкращим – Учитель!

13.Пісня «Вчителько моя»

14.З далеких днів, підсинених печаллю,

Зринає, як незаймана вода,

Любов моя – і перша, і остання,

Учителька, як вічність молода.

І кожен рух, і кожне її слово

На серці клало незбагненний слід.

Учителька спішила знову й знову

Розкрити слова загадковий світ.

15.І йшли дощі, і відцвітали вишні,

Не раз злітали в небо журавлі

А вчителька – любов моя всевишня –

Ішла зі мною поруч по землі.

Ішла, щоб я не впала, не спіткнулась,

Щоб би не розкрила серця повноквіт.

І щоб до мене казкою вернулась

Вона з дитячих неповторних літ.

16.Щоб стала перед нею я на сповідь

У найсвятішу сокровенну мить,

Щоб зрозуміла, що  у щирім слові

Великий всесвіт можна помістить.

Учителька…Як дівчинка тендітна,

Далекий спомин у моїм вікні,

Душа з краси і сонця повноквіття

Лишилася, як вічність, у мені.

-Часто вчитель стає взірцем, прикладом для своїх учнів. І хоч вони ще маленькі, але вже починають задумуватися над тим, яку  б професію вони обрали. Ці учні вважають, що…

17.Немає кращої роботи, чим учительська.

Учитель – особлива це істота.

Для нього все життя -  його робота.

Контрольні, самостійні і практичні,

Лабораторні і уроки звичні.

І культпоходи, й виховні години.

18.А вдома знов йому не до родини,

Бо треба обмінятися з батьками

Негайно телефонними дзвінками.

А перевірка зошитів – вночі…

До столу ще не куплені харчі,

А хочеться святковий стіл накрити,

І напекти, насмажити, зварити…

19.І – уявіть – усе це ми встигаєм,

Ще й власним дітям вчитись помогаєм!

І з усмішкою і ласкавим словом

Приходим вранці на роботу знову.

І все – спочатку. Ніколи спочити.

Та ми й не прагнем. Кожен з нас  - Учитель.

А значить, незвичайні ми істоти.

І кращої, ніж в нас, нема роботи.

-Вчитель, педагог, вихователь.

Таке ніжне, світле слово. Воно надихає тих, хто за покликанням своїм і за професією допомагає пізнавати світ, прищеплює любов до знань.

 

 

 

 

 

Танець «Бабусі»

 

20.Професій цікавих багато

Ми можем назвати сьогодні.

Яку будеш ти обирати?

Бо є і престижні, і модні:

Артист, чи спортсмен, чи художник –

Ти можеш свою розпізнати?

А є ще така, в якій можна

Професії ці поєднати.

21. І зветься вона – вихователь.

Такий він потрібний малечі!

Кого ще ми можем назвати,

Хто взяв би з любовʼю на плечі

Дитячі проблеми  й турботи,

Учив би дітей малювати,

Любити природу, співати…

22. Почесна й важка то робота.

Вона вимагає таланту,

Духовності, знань і уміння.

І треба все це передати

Найменшому в нас поколінню.

Щоб виросли діти здорові,

Майбутнє б могли будувати,

І вартий поваги й любові

Отой, кого звуть вихователь.

-Учитель – унікальна професія. Немає жодної в світі людини, яка б не згадувала його обличчя на своєму життєвому шляху. А вчитель початкових класів, особливо запамʼятовується своїм учням – бо він перший, хто відкриває дорогу в незнаний світ.

 Нехай же в ці осінні дні сиплеться до ваших ніг золотим дощем вшанування, вітання, побажання і поздоровлення, найтепліші слова шани і вдячності.

 Сьогодні ми висловлюємо глибоку подяку за ваше терпіння, працю. Низький уклін вам. Бажаємо, щоб сьогодні свято додало вам, дорогі вчителі, енергії, бадьорості, веселого настрою.

 Знайте, що всі ваші учні, де б ви не були, люблять вас, і несуть у своїх серцях золотий засів, який ви засівали своїми руками день у день, з року в рік.