Свято "І березень дарує нам дива"

 

 

 

Свято весни

«І березень

дарує нам

дива»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча: Ось і дочекалися наші діти улюбленого весняного свята – свято мам, бабусь, сестричок. І в цей святковий день, ви, наші любі жінки, приймайте щирі вітання від своїх дітей.

 

Дитина 1. Гляньте, повніє брунька, грає долинá,

Під вікном бурулька тане льодяна.

Березень бурунить і щораз несе

Мамам в подарунок сонечко ясне.

 

Дитина 2. Нашим мамам в день весняний

Шле привіт сама весна.

Блиск струмка, пташиний гамір –

Все дарує їм вона.

Ясне сонце світить нам

В славне свято наших мам.

 

Дитина 3. Твоє, матусю дорога, святкуємо сьогодні свято.

Зібралась разом дітвора, пісень і радості багато.

Та квіти в’януть, і словам не вічно жити – гомоніти,

Від слів цінніші є діла, і кращі з квітів – добрі діти.

Тож розцвітаймо, мов квітки – живі, барвисті і правдиві,

А з добрих справ сплетім вінки і подаруймо мамі милій.

 

Дитина 4. Ми радо хочем при­вітати

З весняним, світлим, добрим святом

Найкращих, найдорожчих нам:

Викладачів, коханих, мам.

 

Дитина 5. Ні! Весна не забула про вас.

Як про рідних, вона про вас дбає.

Стали ви красивіші ураз

Від тепла, що весна розливає.

 

Дитина 6. Вас вітаєм сьогодні усіх,

Зичим успіхів, радості, миру.

Вам бажаєм достатку, утіх...

Посміхайтесь завжди, наші милі!

 

Дитина 7. Даруйте ж ніжність нам і ласку,

Серця, відкриті для людей.

Хай змінить все життя на казку

Весняний день святковий цей.

 

Танець «Дивна квітка»

(Вибігає після танцю Глашатай)

 

 

Глашатай 1. Добрий день вам, любі друзі!

До замку запрошую усіх!

Тут на вас чекають ігри, казка жде найкраща в світі,

Будуть жарти, буде сміх… (далі похмурішає)

Правда зі сміхом у нашому царстві дещо скрутнувато.

Але може ви, такі гарні і веселі, допоможете нам у нашому горі?

Ведуча. Яке ще може бути горе у такий радісний день?

Глашатай 2. Справа в тому, що наш цар має однісіньку дочку – та таку красиву, що не в казці сказати, ні пером описати. Колись її звали Сміяною – така весела була. Але тепер вона весь час чомусь плаче, сумує і всі називають її Несміяною. Цар послав мене по світу пошукати найдотепніших, найвеселіших і найталановитіших дітей, які б змогли зробити його доньку щасливою!

 

(Виходить цар, тягне за собою Несміяну, яка опирається)

 

Несміяна: (плаче) Ой, умру, я умру! (Цар садить її на трон, падає перед нею на коліна)

Цар. Царівонька моя мила! Красунечко моя славна! Змилуйся наді мною нещасним. Не кажи мені таких страшних слів. Люди добрі! Допоможіть у горі!

Ведуча. Ну, що ж, царю, спробують діти Несміяну розвеселити. Може їй сподобається пісенька про малу і смішну жабку, яка ніколи не сумувала.

Пісня «Ква-кваха»

(Несміяна плаче)

Цар. Ну що ти будеш робити, що ти будеш казати. Не допоможе моїй царівні і ваше свято.

Ведуча. Несміяно! Послухай гуморески, які діти вивчили до маминого свята.

І гумореска. Я учора виступав!

Ви б почули, як співав!

Хоч немає слуху,

А горлав щодуху:

До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!

Голос мій почули всі!

А тоді що сталося! –

Всі із місць зірвалися,

Сцену ледь не рознесли,

А мене схопили –

Аж на вулицю несли …

А там уже й побили!

ІІ гумореска (хлопчик і дівчинка):

Хлопчик: Мамо! У діжку з квасом миша впала!

Дівчинка: Ой, лишенько! Та чи ти ж її витяг?

 

ІІІ гумореска

  Знову мокрі черевики?! — сварить Вову мати.

  Ти, мабуть, в усіх калюжах

  Встигнув побувати?

  Що ти, мамо, — каже Вова,

  Не хвилюйся дуже:

  Ще й на завтра залишилось

  Чотири калюжі.

(Несміяна плаче)

Ведуча. Ну що нам з нею робити?

Веселинки! Цю царівну Несміяною зовуть.

Ми все думаєм – гадаєм, як нам буть?

Що потрібно нам зробити, щоб її розвеселити?

Ми співали, жартували і вірші розповідали.

Може ви ще спробуєте? Затанцюйте для неї.

 

Танець «Бабки»

(Несміяна вже не плаче, але й не сміється)

Глашатай (радіючи) 2: Вже не плаче й не ридає!

Я, мабуть, розгадку знаю!

Щоб царівну розвеселити,

Треба погратись її запросити.

 

Гра

Ха-ха

Дівчата, як ніхто, люблять посміятися, отож, наступний конкурс — якраз для них. Бажаючі взяти участь в конкурсі утворюють коло, перша дівчинка промовляє: «Ха!». Наступна — додає такий самий склад, щоб вийшло «ха-ха». І так далі. За правилами, учасниці повинні вимовляти «промову» серйозно, не змінюючи літер, а лише додаючи склад. Вибуває та, яка першою засміється.

 

Несміяна (вже весела): Покинула мене нудьга, тепер і я буду з вами веселитися.

Глашатай 1. Ой, царю, бачу, що якийсь парубок попід замком ходить, щось, мабуть, шукає. Закутавсь у кожуха, по самі вуха… Ой, та він йде прямо на мене.

 

(Заходить Стецько – дурник, наспівує, вузлик за спиною, чоботи взуті не на ту ногу. Заходить, нікого не помічаючи)

 

 

 

Стецько. Походив, побродив – тільки ноги натрудив. (сідає, знімає чоботи, перемотує онучі і знову одягає чоботи не на ту ногу). Хоч мотай, хоч не мотай, малі чоботи – хоч край! (гризе бублик, помічає дітей) О, ходив, ходив, ходив, та куди ж це приблудив?

Ведуча. А хто ж ти такий парубче, як тебе звати?

Стецько. А спробуйте вгадати!

Діти. Ти Іван?

Стецько. Ні!

Діти. Ти Гаврило?

Стецько. Ні!

Діти. Ти Данило?

Стецько. Ні.

Діти. Ти Омелько?

Стецько. Ні!

Діти. Ти Грицько?

Стецько. Не вгадали! Я – Стецько! Я у батька лиш один – отакий шикарний син. А люди знаєте, що брешуть? Тільки язиками плещуть. Що у мене тут (показує на скроню) нема! Та, дарма, дарма, дарма. Дайте я посиджу трохи, відпочину від дороги. На ногах вже мозолі, в мене чоботи малі.

Глашатай 2. У тебе мозолі від того, що ти взувсь не на ту ногу.

Стецько (поставив ноги навхрест). Та, дарма, дарма, дарма – тут біди зовсім нема.

Ведуча. Стецько! А щось ти наче шукав, у замку по вікнах заглядав!

Стецько. Я оце ходжу – блукаю, собі нєвєсту шукаю. Щоб вона мене любила-а, мені їсти щоб варила-а. А я б усе їв та їв, да знай собі не тужив.

Ведуча. Нащо десь тобі шукати, глянь у нас дівчат багато. Подивися з краю в край, яку хочеш – вибирай.

 

Танець «Ромашки»

Стецько (ходить між дівчат). Ця зовсім іще маленька. Ця товста. А ця – худенька. Ця велика, як машина, ця – холодна, як льодина. (Підходить до Несміяни) Ось оцю я вибираю, руку й серце прєдлагаю. Оце ота цариця кожну ночку мені сниться.

Несміяна. Так в тебе ж дома не всі.

Стецько. Дарма, дарма – до вечора зійдуться всі. Царю – господарю, віддай за мене заміж царівну.

Цар. Ти усе повинен знати, щоб царівну заміж взяти. Приклади своє старання – виконай її бажання.

Стецько. Все зроблю – не побоюся, на царівні оженюся.

Несміяна. Перше моє завдання – відгадай мої загадки.

1. Синя шуба покрила весь світ. (Ніч)
2. Вдень гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)
3. Що то за гість, що тепло з’їсть. (Мороз)

(Стецько вигадує які попало відповіді)

Несміяна. Не виконав перше завдання – виконай друге. Скажи, чим ми витираємось, коли вмиваємось?

Стецько. А ти що знаєш?

Несміяна. Знаю.

Стецько. А як знаєш, то чого питаєш? От і скажи.

Несміяна. Рушничком. А заспівай нам пісню про рушник.

Стецько. (Співає не ту пісню)

Ведуча. Діти, про що співав Стецько? (Діти відповідають)

Ведуча. А ми про що просили?

Діти. Про рушник.

Стецько. А такої нема!

Ведуча. Як нема? Наші дівчатка зараз заспівають тобі.

 

Пісня  «Рушничок»

 

Несміяна. Третє моє завдання – веселі змагання. Якщо Стецько переможе – моїм женихом стати зможе.

 

Гра «Хто найсильніший духом»

Хто найскоріше надує повітряну кульку. І Стецько теж бере участь.

 

Несміяна. Ну що ж, Стецько, не виконав ти жодного мого завдання, пропали марно всі твої старання. До мене в женихи не побивайся, і не проси і марно не старайся.

Стецько. Та й тю, чудна, ніяк не понімає,

Що жениха від мене кращого немає.

Ти ж, царю, довго будеш жалкувати,

Що в родичі мене не захотів узяти.

Ну що ж, без вас я обійдуся.

І на другій нєвєсті оженюся.

Не думайте, без вас я не помру.

Піду, піду – а торбу заберу.

Глашатай 1. Стецько! Ну що ти носишся з отією торбою?

Стецько. Не скажу.

Ведуча. Стецюню, голубчику – любчику, скажи.

Стецько. Оце хоть одна балакає по-чєловєчєскі. А то їм все якісь завдання., та якісь дурні бажання, то їм літо, то зима, та дарма, дарма, дарма. А в торбі у мене подарок для нєвєсти. (до царівни) Тепер нічого тобі не дам, увесь подарок зїм я сам. А подарок – смакотулька – свіже сало і цибулька.

Ведуча. Добре сало?

Стецько. Навіки добре!

Ведуча. Так дай і дітям трохи.

Стецько. Не дам тепер і не просіться. А тільки як я їм дивіться. (повертається спиною)

Ведуча. Давайте перетворимо його сало на щось смішне. (Ведуча разом з дітьми) Сало в торбі повернися, в щось смішне перетворися.

 

 

Стецько (поївши, обертається). Мало, ще хочу сала. (Розв’язує вузлик, дістає звідти колошу) Гляньте, моє сало зникло! Як же ти сюди проникла? Ой, яка ж ти нехороша, та безсовісна колоша. Стільки горя натворила, все моє ти сало з’їла (плює, кидає її) Хоч не оженився, та хоча б наївся, а то і не наївся, і не оженився. (Співає) Піду я у садочок, наїмся черв’ячків, вони такі чудові, всі різнокольорові.

Ведуча. Стецько, та не треба сумувати, адже сьогодні – мамине свято. Діти звикли подарунки дарувати, то ж сюрпризів буде багато.

Стецько. Воно й правда, зараз свято, то навіщо нудьгувати. Хоч нєвєсти і нема, та дарма, дарма, дарма.

Виходять діти:

Дитина 1. Милі наші матусі! Ми ваш шану складаєм!

І признатися мусим, що без вас нас немає!

Ви нас, рідні, зростили, нам життя дарували

І безмежно любили, від біди захищали.

 

Дитина 2. Тож сьогодні ми хочем вам «спасибі» сказати

За недоспані ночі, за тривоги багаті.

За натруджені руки, що не знають утоми,

За хвилини розпуки, як не ладиться в домі.

 

Дитина 3. Ви завжди у роботі, на вас кинуті діти,

Повсякденні турботи, нема часу хворіти.

Ми вас любимо щиро, люблять вас усі діти.

Всім здоров’я вам, миру,

Хай минають всі біди.

 

Дитина 4.  Матусю моя дорогенька,

Це свято даруєм тобі.

Яка ж бо ти ніжна, рідненька,

А очі які голубі?

 

Дитина 5. Такі голубі, ніби небо,

Мов проліска синього цвіт.

Ніколи їм плакать не треба

Хай радість несуть і привіт!

 

Дитина 6. Як добре нам жити і знати,

І вірити , друзі, весь час,

Що кращого слова, ніж мати,

Немає у світі для нас!

 

Дитина 7. О, скільки слів хороших є для мами:

Красива, ніжна, чарівна…

О, скільки в неї є любові й ласки,

Бо мама в світі є лише одна.

 

Дитина 8. І вас вітаємо всі ми

Зі святом мами і весни.

І море квітів для всіх вас

Ми подаруємо в цей час.

 

Дитина 9. Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим мамам

Багато добрих, щасливих літ!

 

Дитина 10. Хай рікою щастя ллється,

 Хай в сім’ї добро ведеться!

 Хай живуть у серці почуття високі,

 Хай дарує доля 100 щасливих років.

 

 

Пісня  Кузьми Скрябіна «Мам» (kids cover)

Діти дарують мамам дарунки