Свято Калити. Андріївські вечорниці.

Сценарій розваги для дітей старшої групи

«Андріївські вечорниці»

Мета: ознайомити дітей з традиціями українського народу, пробуджувати пізнавальні інтереси до історії нації, її культури і побуту; виховувати глибокі почуття любові та поваги  до народних звичаїв та традицій, безпосередньо взявши в них участь; сприяти відродженню обрядів нашого народу, розвитку творчих здібностей дітей.      

                                               Хід  свята
Господиня: Гостей дорогих ми вітаємо щиро, стрічаємо всіх вас любов’ю і миром.(вклоняється)

Ведуча.   Сьогодні, 13 грудня, в Україні відзначається чудове свято — день святого Андрія Первозванного. За старовинними літописами він був одним із дванадцяти апостолів Христа і приніс слов'янським народам християнство. Крім того, святий Андрій передбачив, що на Дніпровських кручах, там, де він установив хрест, згодом з'явиться славетне місто, що стане осередком православної віри.

Так і справдилося. На священному місці постав Київ. З тих пір наша церква вшановує цього святого — першого посланника Божого на слов'янську землю.

А на Дніпровських кручах збудовано храм Андрія Первозванного.

Але на 13 грудня припадає й інше свято — народне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими й цікавими обрядами.

Ведуча.  Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно, крупи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям пісну вечерю.

Молодь цієї ночі спати не лягала, – адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки.

Господиня: Гостей дорогих ми вітаємо щиро, стрічаємо всіх вас любов’ю і миром.(вклоняється)

Господиня: Дивовижно вечоріє…

Пора починати

Андріївські вечорниці

Весело стрічати.

Чули ви  про вечорниці,

Готувались до них зранку…

(прислухається)

Хоч вірте, хоч не вірте,

Хтось іде до хвіртки.

Тож дівчата білолиці…

Почалися вечорниці!

(шум,галас, вбігають дівчата )

Дівчинка 1.  Доброго вечора всім ! А чи можна завітати до вас на вечорниці?

Господиня: Ласкаво прошу, заходьте, любі гості.

Всіх вас вітаю в гостинній хаті,

Будьте щасливі, веселі, багаті.

Дівчинка 2. А де ж наші хлопці?

Дівчинка 3.  Може не пустила мати? 

Дівчинка 4. А може полягали спати?

(з’являються хлопці з кошиком із сніжками)

Хлопчик 1. А ось і ми, дівчаточка!

Дівчинка 1.  Українські вечорниці

Починаймо, бо  вже час,

Хай і сміх і пісня ллється

В серці кожного із нас.

Хлопчик 2.  Просимо усіх на  свято,

Превелике, пребагате,

Від зірниці до зірниці

Хай лунають вечорниці.

Дівчинка 3.  Добрий вечір тому,
Хто у домі цьому!
Всім гостям оселі
І хазяйці веселій!
 

Хлопчик 1.  Дівчата, може, затанцюєте?
 

Дівчинка 4.  А чому ж не затанцювати?

Гоп, скок, руки в боки,

Прилетіли три сороки,

Сіли вони на тинок,

Починається танок.

(Дівчата танцюють український народний танець «Черевички»)

Господиня. Пішли калиту готувати. (стають в коло біля столу та ліплять калиту)

Ведуча. Найголовнішою особливістю андріївських вечорниць є обряд  «кусання калити». Калита — пісний обрядовий корж — головний  атрибут свята. Для його виготовлення дівчата ще вдосвіта збиралися в одній із світлиць, йшли по воду до кількох криниць, набирали води і замішували тісто. Виліпивши круглого плаского коржа з отвором посередині, дівчата прикрашали його ягідками  калини, родзинками, притрушували маком та змащували медом  і випікали. Увечері, коли збиралася молодь, калиту підв’язували червоною стрічкою до сволока стелі.

Господиня. Ось погляньте, яку ми калиту виробили. Треба її в піч посадити, щоб випеклась.

Дивлюсь на вас, діти, такі ви всі гарні і до роботи охочі. І згадую, як розповідали мої бабусі і мама, що коли вони були молодими, також збиралися на вечорни­ці. Вони вишивали, пряли, дерли пір’я на подушки й обо­в’язково співали. Бо без пісні немає діла. Пісня, як душа народу, завжди з ним — і в горі, і в радості.

Сьогодні і ми з вами заспіваємо про зимоньку.

Пісня «Зимонька зима»

Господиня.

Оце так КАЛИТА! Славна та красна на весь світ прекрасна!

Господиня

Дівчата є, хлопці є, калита також є,  то ж давайте її прив’яжимо та будемо кусати.

Гра

Іду, іду, калиту кусати.

А чи будеш слово казати?

Буду.

Що  на світі найсильніше?

Вода.

Що на світі найпрудкіше?

Світло.

Скільки зірок на небі?

Як у морі піску.

А скільки у морі піску?

Як у людини думок.

Іду, іду калиту кусати.-2 р

1,2,3 кусає.

Ведуча. Веселощі по хатах лунають.

Спритні хлопці та дівчата – чарівниці.

Усі один одного розважають.

Дівчинка 1.   Ми  хочемо вам побажати,

Щоб була багата ваша хата

І ділами, й пирогами,

І друзями, і гостями.

Господиня. Так чи інакше, наша Вкраїна

Віддавна святкує свято Андрія.

Ми показали, як колись жило

За народними звичаями українське село.

Питай, цікався, пізнавай,

Яким же був колись твій край!

Бо хоче рідна Україна,

Аби росла достойна зміна.

 Пісня Хай у нас і у вас все буде гаразд