Свято-конкурс до Дня української писемності та мови «Розквітай же, рідна українська мово»

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №121

Вчитель Вовк Наталя Миколаївна

Свято-конкурс до Дня української писемності та мови

«Розквітай же, рідна українська мово»

Мета: Ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і багатство рідної  мови, її різноманітні  можливості, довести, що рідна мова — це духовна святиня, найбільший і найдорожчий наш скарб; сприяти розширенню словникового запасу школярів, розвиткові творчих здібностей, бажанню берегти свою національну культуру; розвивати почуття наці­ональної гідності, виховувати потребу зберігати, як святиню, все те, що пов’язує нас із рідною землею; любов до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії  рідного слова.

Обладнання: святкова газета, присвячена Дню української писемності та мови; виставки книжок про розвиток української писемності, дитячих малюнків, висловлювання про мову; стіл, прикрашений українським рушником, мультимедійна презентація.

Хід свята

Слово вчителя.

Сьогодні ми проводимо свято-конкурс «Розквітай же, рідна українська мово», присвячений Дню української писемності і мови. Мова – це багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Народжена з чорнозему, любистку і м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, мудра берегиня нашого народу. Прекрасна наша мова, бо писалась людьми з незглибимими душами, які слово ставили на сторожі честі і совісті: Т.Шевченко, Л.Українка, М.Рильський, Л.Костенко та інші. Розпочнемо ж наше свято.

Граматика.

Добрий день усім, хто в класі, хто прийшов до нас...

Слово.  

День Словесності сьогодні (І Граматика і Слово вказують на ведучу -

Словесність). Граматика і Слово разом.

Зі святом цим вітаємо вас!

Ведуча.

Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати

найтонші відтінки думок і почуттів.

Граматика.

Та розмовляючи щодня вдома, у школі, на вулиці, ви іноді й не замислюєтесь над особливостями, відтінками слів, доцільністю вживання їх...

Слово.

Сприймаєте слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле.

Ведуча.

А тим часом мова - одне із багатьох див, створених людьми. Вона

віддзеркалює душу народу, його історію.

Граматика. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного... І щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні.

Слово.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну живу і нову,

І мову її солов'їну. (В.Сосюра)

Вчитель. А цікаво чи всі знають про історію виникнення Дня писемності і мови? Зараз ми надамо слово нашим пошуковцям, які підготували цікавий матеріал.

Відеоролик про історію Дня української писемності.

Учитель. У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток є наша українська мова – державна мова України. Сьогодні ми працюємо в групах. Кожна група готувала міні-проект «Творчий портрет мови», який нам і представить.

 1-й учень. Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без неба нема,

Так і мови нема без народу,

і народу без мови нема.

Для народу свойого велика

Кожна з мов, як творіння вінець,

Люд без мови — то глина безлика,

Без'язика отара овець.

2-й учень

Ти рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти —розуму народного скарбниця!

Як легко йти а тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти — як і насущний хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити!

3-й учень

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це - мова моя,

Це - мова моєї Вкраїни.

4-й учень.

Яка у ній сила - і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України!

5-й учень.

Ти - сурми на сонці, ти - стягів гаї,

Ти - вибухів огненних повна.

Це - матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...

6-й учень.

Щасливі ми і горді, що читаємо

Шевченка і Франка, і Лесю Українку

На українській незрівнянній мові

Й не потребуємо більше словників.

7-й учень.

О, що за мова! Лиш торкнешся слова -

І заспіва воно, немовби вітер

Струни торкнувсь - і враз вона зітхнула, -

Струна? Чи слово? Чи сама душа?

 (Звучить пісня "Як же нам жити на рідній землі". Сл. Ф.Тишка, муз,Г.Татарченка).

Вчитель. Ви гарно вмієте співати, а зараз ми перевіримо наскільки добре ви знаєте українську мову. Проведемо гру «Найрозумніший».  Ви матимете змогу вибрати тематичний сектор. Першим це зробить той, хто відгадає, в якому ребусі зашифроване слово Україна. Розпочинаємо гру. Яка команда дасть більше правильних відповідей із 12 можливих. За кожну відповідь одержує солодкий приз.

Перемогу посіла команда   

Вчитель. Як ви думаєте, для чого потрібно знати рідну мову?

8-й учень.

Ой, яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс - лісок - лісочок,

Пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс,

Є іще й барак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна звідкіля і звідки,

Можна і звідкіль,

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

Та не в тому справа, що така багата.

Помагало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката...

І за все це, мово, дякуєм тобі. (О. Підсуха)

9-й учень.

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти наче диво калинове,

Кохана материнська мово!

Несеш барвінь, гарячу, яру

В небесну синь пташиним граєм

І, спивши там від сонця жару,

Зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,

Прозоре диво калинове. (Д. Білоус) 

10-й учень.

Багато слів сказали ми про мову,

Чудову нашу, материнську, калинову,

Яка для нас - життєвий старт...

Адже ж у нас сьогодні свято,

Тож доречний тут і жарт...

(Звучать гумореска Павла Глазового  „Кухлик”).

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: - Покажіть

Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: - Што? Чєво?

Я не панімаю.

- Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

- Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови:

- В Україні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

- У мєня єсть свій язик,

Ні к чєму мне мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо така сама біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

– І не знає мови!

Учитель. Український народ любив влучне і веселе слово. Пропоную уривок з твору Г.Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці». Подумайте над питанням: « Які функції, крім спілкування, може виконувати мова?, Що таке духовна їжа?»

Сценка 
Стіл із яствами, за ним сидить Стецько, їсть. 

Стецько: Оце у мене сьогодні день: у Дмитра снідав, у Прокопенка обідав, у Козаченка полуднував, а тут ось і повечеряю. А тоді піду додому, то мати мені сніданок, обід і вечерю заразом подасть, бо я цілий день удома не був, зголоднів. От люблю я поїсти. Я оце і сидів би- їв, і стояв би - їв, і лежав би - їв, і спав би - їв... З’являється Галя.

Стецько: О, Галько, де ти оце вештаєшся? Не бачиш, що у тебе гості? Накривай на стіл.

Галя: Побійся Бога, Стецько, чи тобі цього мало?

Стецько:  Мало! Мені завжди мало. Я ще вареники люблю, пиріжки з сиром, із маком. . . 

Галя: (глумливо) Зараз із таком принесу. 

Стецько: Із таком? А що воно таке? Не пробував. Та мені сподобається, це я тобі точно кажу. 

Галя: Я й не сумніваюсь, бо все, що я наготувала, щоб ми сім’єю повечеряли, ти вже з’їв.

Стецько: Галько, ти мені зуби не замовляй. Моя мати казала, що скоро нас із тобою оженять. А жінка чоловікові не може перечити, бо як пригрію кулака! 
Галя: Та куди ж тобі женитися, коли ти грамоти не знаєш, навіть розписатись не вмієш. 

Стецько: А як то воно грамоту знать? Що я такого не куштував. 
Галя: Стецько, та то духовна їжа. Ну ось для прикладу, дивись. – (пише на стіні). – Оце буква «О».

Стецько: О, це я люблю, бублички смачні, та ще з молоком. 

Галя: Оце «ес»

Стецько: Та це ж ріжок з молоком. Смакота. 

Галя: Оце буква «І». 

(Стецько підходить, домальовує) 

Стецько: Галько, ось дивись, це ж куряча гомілка! Ой у мене вже слина в роті не тримається.

Галя: Оце «У». 

Стецько: Що, ти мені оце рогача наставляєш? Ну нічого, нічого. Мати казала, що то дівки тільки до заміжжя рогачі наставляють. А далі усе залежить від чоловіка. Ще казала, якщо у чоловіка добрий кулак, то йому ніяка жінка не страшна. А я, диви, якого кулака од’їв! Може, спробувати його на тобі, га? (замахується) 

Галя: Безграмотне чувирло, а ще руки простягатиме. Зараз я тобі наставлю рогача. (бере ріжок і проганяє Стецька). 

Учитель: Діти, чи сподобався вам Стецько? А чи хотів би хто бути на нього схожим? Чому? Послухаймо, що заповідають нам поети.

 11-й учень.

 Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу слузкить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

12-й учень.

Прислухайтесь, як океан співає -

Народ говорить. І любов, і гнів

Утому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів:

У нього кожне слово - це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.(М.Рильський)

13-й учень.

Якби я втратив очі, Україно,

То зміг би жить, не бачачи ланів,

Поліських плес, подільських ясенів,

Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно.

Углибині моїх темнот і снів

Твоя лунала б мова солов'їно;

Той світ, що ти дала мені у віно,

Від сяйва слова знову б заяснів.

Я глухоти не зможу перенести,

Бо не вкладе ніхто в печальні жести

Шум Черемоша, співи солов 'я.

Дивитися на радощі обнови,

Та материнської не чути мови -

Ото була б загибель - смерть моя. (Д.Павличко)

14-й учень.

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть.

Нехай в твоїм серці ніколи

Не згасне священний вогонь.

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого.

Я пропоную скласти сенкан про мову. Нагадаю, що 1-й рядок іменник-тема, 2-й рядок 2 прикметники означення, 3-й рядок- 3 дієслова, 4-й рядок, 4 слова, що виражають головну думку.

Ми – українці, єдині бажанням зробити нашу країну кращою. Бути патріотами. Володіння рідною мовою не заслуга, а обов’язок. Розмовляйте рідною мовою скрізь, де нею говорять, з усіма, хто її розуміє. Ставлення до рідної мови повинно бути таким, як до рідної матері.

Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову.

У твоєму домі завжди повинні бути українські книги, журнали, газети. Свою єдність ми виразили у флешмобі «Україна – це ми», який переглянемо зараз, я пропоную кожному  сказати, чим для нього є рідна мова і прикріпити на карту долоньку зі своїм ім’ям, адже майбутнє України в наших надійних руках.

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,

Де б'є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона — як добірне зерно.

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть