28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

Свято–презентація проекту "Є на світі моя країна, де червона цвіте калина"

Про матеріал
Знайомство дітей з одним із символів України – калиною; поглиблення знання про цілющі властивості рослини; розвивиток мовлення учнів через вміння декламувати вірші; збагачення словникового запасу; виховування любові до рідного краю, поваги до його звичаїв та традицій.
Перегляд файлу

1

 

 

 

http://heaclub.ru/images/heaclub/2016/10/16213040-23.pngСвято–презентація проекту

"Є на світі моя країна, де червона цвіте калина"

Мета: Ознайомити дітей з одним із символів України – калиною; поглибити знання про цілющі властивості рослини; розвивати мовлення учнів через вміння декламувати вірші; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідного крою, повагу до його звичаїв та традицій.

Обладнання: Презентація свята, музичне оформлення, кетяги калини, коровай.

Форма проведення: Виховний захід.

Хід свята

Ведуча:Україно моя мила

             Твої води мене вмили

             Твоя пісня забриніла

             І мов сонечко зігріл

             Твоя мова солов їна

             Найрідніша в цьому світі

             Добра ти моя країно

             Тут мені найкраще в світі.

Пісня Н.Май «На нашій Україні»

 

Ведуча:   Погляньте навколо:

                 Як друзів багато

                 Зібрало до школи

                 Калинове свято! СЛАЙД 1

http://heaclub.ru/images/heaclub/2016/10/16213040-23.pngДівчинка-Калинка: 

СЛАЙД 2

       Я – Калина,

       Я – Краплина Твого серця, Україно!

       Я –тонесенька стеблинка,

       Я – дівчинка-українка.

Ведуча:

  Калина, червона калина... І чули ви про неї, і читали, і пісень співали. Скільки пісень, легенд складено про цей диво-кущ, його поетичну вроду.

У кожного народу є свої рослини-символи.

У росіян — білокора берізка, СЛАЙД 3.

у канадців — клен, СЛАЙД 4

а у нас — червона калина. СЛАЙД 5

  Калина й Україна — нероздільні. Калина полюбила українську землю, , й українці бережуть її. Про шанобливе ставлення до цієї рослини свідчить хоча б той факт, що на Україні понад 100 населених пунктів названі словом «калина» або похідними від нього. Українських дівчат називали ім’ям Калина. Символ життя, образ рідної землі, дівочої краси і вірності — ось що вона означає. СЛАЙД 6

Правду каже народне прислів'я: «Без тополі, верби і калини нема неньки-України».

Калина – найулюбленіша в Україні рослина. Кущ калини біля материнської хати – це не тільки окраса, а й наш духовний символ, наш оберіг, наша спадщина. СЛАЙД 7

Учень: Говорила мати:

            “Не забудься сину,

            Як будуєш хату – посади калину.

             Білий цвіт калини – радість України.

             А вогняні грона – наша кров червона.

 Учениця: Зоряна калина і краса, і врода

                  Нашої країни , нашого народу”.

                  -Пам'ятай же сину, що казала мати:

                 “Посади калину в себе біля хати”.

 

 

http://heaclub.ru/images/heaclub/2016/10/16213040-23.pngУчень: Калинова гілочка під віконечком

              Манить мене білим цвітом, Ніби сонечком.

              Я до сонечка долоні простягаю,

              До грудей духмяні квіти пригортаю.

Учениця: Розсіваю понад ставом синім вечором,

                 Щоб румянились зорею понад берегом,

                 Щоби кетяги червоні наливалися,

                 Щоб калиною всі люди милувалися.

Учениця: А скажіть, чому калину

                  Так шанують в Україні?

                   Приказки, вірші складають,

                   Та ще й пісні співають?

 Ведуча: Калина – один із символів України. Саме тому про неї складено так багато віршів, пісень, приказок, легенд. СЛАЙД 8

1.Калина - це харчова, лікарська, медоносна рослина. З неї готують варення, кисіль, компоти, начинку для цукерок. Мабуть, більш ніж у будь-якому дереві, у калині поєднано корисне і красиве. СЛАЙД 9

2.Ягоди калини лікують проти кашлю, ангіни, гіпертонії, а відвари з калинової кори вживають для лікування різних хвороб. Росте калина в полі, лузі, долині, біля хати. Любить людську ласку і турботу. Любить воду, тому можна її побачити біля криниці.

3. Коли калина квітує, її білі квітки захоплюють чарівною красою, а восени горять на ній перли ягід. Вони повертають людям силу і здоров'я. Тому так дбайливо охороняють люди калину. СЛАЙД 10

4.Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Навіть дітям малим казали: «Не ламай калину, краще полий її водою з криниці», «Не ламай калину, бо накличеш біду».

Ведуча: Ламати калину, зневажати калину - великий гріх. Бо калина - жива душа того, хто її посадив, душа нашого народу.

Калинові грона прикрашали рушники та скатертини, хліб нового урожаю, дівочі віночки. СЛАЙД 11

З червоною калиною порівнювали красу української дівчини.

Починаючи від першої Пречистої (28 серпня — Успіння Божої Матері) і аж по Другу Пречисту (21 вересня -Різдво Пресвятої Богородиці) у кожній вкраїнській козацькій родині, де ще були дівчата на виданні, намагались вдосталь заготовити пурпурових калинових пучків, це була певна прикмета для сватів. Адже споконвіку так велося — коли під стріхою білої української http://heaclub.ru/images/heaclub/2016/10/16213040-23.pngхатини рясно висіли стиглі калинові кетяги – можна засилати сватів до цієї господи, бо тут мешкає дівчина на виданні…

В цей період наші прабабусі, які були ще незаміжніми дівками, вбравшись у святковий одяг, гамірливим гуртом йшли до лісу чи на луг — «в похід по калину». Цей «калиновий похід» був піднесено урочистим та супроводжувався різними дійствами – іграми, піснями, жартами, хороводами. Натомість парубки участі у дівочих ігрищах по заготівлі калини не брали, проте підліткам, як дівчаткам так і хлопчикам дозволялось супроводжувати дівочі гурти.

Учениця: Я- маленька українка,

                   В мене коси по коліна,

                   І сорочка – вишиванка,

                   І спідничка – готуванка,

                   Ще й червоні чобітки,

                    Щоб любили парубки!

Учениця: На сорочках, скатертинах

                  Сяють ягоди калини,

                  Грона до землі схиляють,

                  Від біди оберігають. СЛАЙД 12

Учень:      Рушничок на руки ліг

                 – Це від мами оберіг.

                   Мати сина проводжала

                  – Хліб з калиною давала.

Учениця: А коли хворіли люди,

                  Потерпали від застуди,

                   Їх калина лікувала

                 – Чаєм з медом напувала.

 Ведуча: Споконвіку в Україні калина вважалася символом жіночої долі. Пишна, квітуча, рясна калина – немов щаслива господиня. А зажурена, похилена до землі – нещасна, знедолена в коханні. Про це співають у народних піснях СЛАЙД 13

Звучить пісня у виконанні Куценко В.В «При долині кущ калини»

Ведуча: Калина, як і жінка, прекрасна в будь-яку пору: навесні і влітку, восени та взимку. СЛАЙД 14

Учениця: Білим цвітом квітне калина,

                Мов наречена вийшла в долину.

                Ягідки влітку хова під листочки,

                 Наче вдягнула зелену сорочку.

                 Ще й начепила зелене намисто

                  І заховала в смарагдовім листі.

4 Учень: А восени через листя багряне

                 Сяють, як вогники, грона рум'яні.

                  Ягідки взимку, морозом прибиті

                   Стали солодкі, соком налиті.

                  Люблять калину дорослі та діти –

                  Символ вона України у світі!

Ведучий: А скільки чудових віршів написано про калину!

Т. Г. Шевченко любив калину і оспівував її у віршах, а люди придумували мелодії - так виникали пісні. СЛАЙД 15

Тече вода з-під явора,

яром на долину,

Пишається над водою

червона калина,

Пишається калинонька,

явір молодіє,

А кругом їх верболози

й лози зеленіють.

http://heaclub.ru/images/heaclub/2016/10/16213040-23.pngВедучий: А цю пісню на слова Т. Г. Шевченка "Зацвіла в долині червона калина" давайте виконаємо разом. СЛАЙД 16

Пісня «Зацвіла в долині»

Ведуча: Калинова сопілка... СЛАЙД 17

Так, саме з калини та верби робили колись сопілки. У народі існувало таке повір'я: якщо зробити з калини сопілку, то неодмінно в сім'ї з'явиться продовжувач роду - син.

Учень:

Мій дідусь зробив сопілку

Із калинової гілки.

Як заграє, як заграє...

Скільки він мелодій знає!

Я насмілився спитати,

 Де він так навчився грати.

Посміхнувсь дідусь лукаво: -

 У калини біля ставу.

Учень:        Із калинової гілки

                   Гарну я зробив сопілку,

                   А як правду вам сказати,

                   Вирізав сопілку тато.

                    Я гіллячку вибирав,

                   Він її ножем стругав,

                   Дірочки робив свердельцем

                   Лаштував сопілці денце.

                    І мене навчив він грати.

                    Я сказав: - Спасибі, тату!

                    Я тобі тепер заграю,

                    Мама пісню заспіває,

                    Як з калинової гілки

                    Ти мені зробив сопілку. СЛАЙД 18

Ведуча: Живе образ калини не тільки в піснях, а й у приказках та прислів'ях. Давайте пригадаймо їх. СЛАЙД 19

Приказки

1.У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.

2.Весною калина білим цвітом квітує,

      А восени червоні ягідки дарує.

3.Залишилася калина, наче красная дівчина.

http://heaclub.ru/images/heaclub/2016/10/16213040-23.png4.Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

5.Калина хвалилась, що з медом солодка.

6..Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

7.Щоки червоні, як кетяги калинові.

8.Україна, мов калина.

9.Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

1 0. Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. 

Учениця: Біжить стежина рушникова

                   У світ від рідного порога,

                   Біжить до чистої криниці,

                   У ній купаються зірниці,

                    І загляда на пишну вроду

                    Калина у прозору воду.

Учень:       Стара прадідівська хатина,

                    Поросла споришем стежина,

                    Червоні мальви край віконця

                    Мов діти горнуться до сонця.

                     Це ж тут обсіли – люлі-люлі –

                     Мою колиску сірі гулі.

Учениця:    Тут починався рід наш красний,

                      Над ганком сходив місяць ясний,

                      Калина в лузі квітувала,

                      Мене бабуся колихала.

Пісня «Там червона калина» СЛАЙД 20

Ведуча: Красуня-калина є не лише героїнею пісень, віршів та казок. Її краса приваблювала також і художників. Червоні кетяги калини можна зустріти на багатьох картинах українських митців (демонструємо твори).

Учениця: Що за кущ біля хатини

                  Розростається щоднини,

                  І на ньому ягідки

                  Не солодкі, не гіркі.

                  Мов намистечко, червоні

                  І цілющим соком повні,

                  І від кашлю добрі ліки,

                  Як же звуться ягідки?

                  Певно знають малюки?

http://heaclub.ru/images/heaclub/2016/10/16213040-23.pngУчениця: У вінку зеленолистім,

                  У червоному намисті

                  Задивляється у воду

                  На свою хорошу вроду.

                  Навесні біленьким цвітом зацвітає,

                  Восени червоним гроном пригощає.

Ведуча: На Україні існує багато легенд про походження калини. СЛАЙД 21

Рубінові плоди калини здавна символізують мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами а  насіння ягід калини схоже на серце.

  Колись на Україну напали турки і татари. Все нищили вони на своєму шляху: старих і малих убивали, а молодих дівчат і хлопців забирали у полон. Якось турки захотіли забрати в полон найкращу в селі дівчинку Марійку. Але вона втекла, та, на лихо, зачепилася за дерево своїм червоним намистом. Воно розірвалося, посипалось на землю червоні намистини. Забрали вороги красуню і на чужій землі вона загинула. А із загублених намистинок виросли кущі з червоними ягодами. Назвали їх люди калиною.

Учениця: Я калину малювала,    СЛАЙД 22

                  Та історію згадала,

                  Малювала залюбки,

                  Запорізьких козаків.

                 Це вони понад Дніпром

                 (За переказом) гуртом

                  Посадили зелен-гай.

                  Гай – калиновий розмай

Танок «Ой, єсть в лузі калина» СЛАЙД 23

 Ведуча: Калина – один зі споконвічних символів України, її оберегів. Як бачите, легенди про калину такі ж прекрасні і трагічні, як доля нашої багатостраждальної землі. Грецькою мовою слово «калина» можна перевести як «прекрасна». І вона дійсно є окрасою кожного куточка нашої Вітчизни.

Учениця: Люблю я край свій – Україну,

                 Стару, як світ, і вічно молоду.

                 До неї я завжди думками лину

                 Із глибини віків до неї йду.

Учень: Про неї ще в колисці під вербою

             З дитинства чули мамині пісні,

             І щебет соловейка під калиною,

             І жайворонка співи голосні.

http://heaclub.ru/images/heaclub/2016/10/16213040-23.pngУчениця: Зацвітай, молода калино,

                  Серед тихого по-весіння.

                  Чиста хвиля до тебе плине,

                  Омиває твоє коріння.

Учень: Це ж тобі од вітрів ламатись,

              Білим цвітом шумить над світом

              Свіжих сил від землі набратись,

              Дивом кетягів пломеніти.

Учениця: Неподоланому народу,

                  Солов'їній моїй Україні,

                  Над камінням, над сиві води

                  Ти про щастя шуми, калино.

Ведуча: Якщо ви справжні діти України,якщо любите свій рідний край, турбуєтесь про його майбутнє – посадіть калину!

Учениця: Посадіть калину біля школи,

                  Щоб на цілий білий світ

                  Усміхнулась щира доля.

                  Материнський ніжний цвіт.

 Учень: Посадіть калину на городі,

              Щоб розквітнула земля!

              Із роси – пречиста врода,

              З неба – почерк журавля.

Учениця: Посадіть калину коло хати

                Щоб на всеньке, на життя,

                Став би кожен ранок святом,

                Дітям буде вороття.

Учень: Посадіть калину в чистім полі

            Хай вона освятить час,

            Рід наш дуже любить волю,

            Хай же й Воля любить нас!

Учениця:  А щоб цвіт її не стерся,

                    Не зів'яв у спориші,

                    Посадіть калину коло серця,

                    Щоб цвіла вона в душі.

Пісня «Веселкова» СЛАЙД 25

Ведуча: Ми – українці – велика родина,  СЛАЙД 26  

Мова і пісня у нас солов’їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх – Україна.

Аналіз отриманих результатів: учні поширили свої уявлення і знання про калину як символ України, познайомилися з традиціями і обрядами рідного краю, пов’язаними з цією рослиною, вивчили нові пісні та танці. Відбулося єднання батьків, учнів і вчителя під час підготовки цього проекту. 

 

 

 

 

Літуратура:

  1. Концепція національно-патріотичного виховання
  2. Додусенко Н. О. Проектна діяльність у початковій школі / Н. О. Додусенко, В. Нетужилова.  – Х. : Основа», 2010. – 223 с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»). –  Вип. 4 (76)).
  3. Метод проектів у початковій школі / [упоряд. : О. Онопрієнко, О. Кондратюк]. – К. : Шкільний світ, 2007. – 128 с. – (Б-ка “Шк. світу”).
  4. Зотько О. В., Добровольська О. М. Виховуємо особистість. 2 клас: На допомогу класному керівнику. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 160 с.
  5. Старікова К.Л. У витоків народної мудрості, Львів: Відділення пед. Суспільства 1994.-89.с.
  6. Інтернет ресурси.